Ухвала

від 07.05.2024 по справі 905/2297/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

07.05.2024 Справа № 905/2297/21

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Одинець Е.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 , м. Маріуполь, Донецька область та ОСОБА_2 , м. Маріуполь, Донецька область

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Світлячок 90", м.Маріуполь, Донецька область

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ОСББ, оформленого протоколом, скасування запису про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу

за участю представників учасників справи:

від позивачів: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , м. Маріуполь, Донецька область та ОСОБА_2 , м. Маріуполь, Донецька область звернулись до господарського суду Донецької області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Світлячок 90", м. Маріуполь, Донецька область про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ОСББ, оформленого протоколом, скасування запису про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на проведення загальних зборів від 15.06.2021 з порушенням норм Статуту ОСББ "Світлячок 90" та законодавства.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.02.2022 підготовче судове засідання у справі було призначено на 10.03.2022.

У зв`язку з існуванням реальної загрози життю, здоров`ю та безпеці суддів, працівників суду та учасників справи в умовах воєнної агресії проти України, призначене на 10.03.2022 підготовче судове засідання не відбулось.

Ухвалою суду від 29.09.2022 зобов`язано сторін висловити свою позицію щодо подальшого розгляду справи, можливості закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в умовах воєнного стану, а також розгляду справи без участі їх представників. У разі наявності заперечень щодо переходу до розгляду справи по суті - надати обґрунтовані письмові пояснення.

Жодних заяв, пояснень та клопотань від сторін на виконання вказаної ухвали не надходило.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, востаннє відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 05.02.2024 №49/2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжений з 05:30 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, тобто воєнний стан на час винесення ухвали суду триває.

Про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи учасники судового процесу в силу ч.7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд не повідомляли.

Враховуючи, що останнім відомим місцезнаходженням сторін є м.Маріуполь, яке відповідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, є тимчасово окупованим, відділення поштового зв`язку там тимчасово не функціонують та послуги поштового зв`язку не надаються, суд не мав можливості направити процесуальні документи засобами поштового зв`язку на адресу учасників справи.

Водночас, суд вчиняв всі можливі заходи повідомлення учасників справи про розгляд справи.

Про винесення ухвали суду від 29.09.2022 та її зміст позивач-1 ОСОБА_1 була повідомлена телефонограмою за вказаним у позові номером телефонного зв`язку через застосунок Viber 04.10.2022; з позивачем-2 ОСОБА_2 зв`язок за вказаним у позові номером телефонного зв`язку в тому числі через застосунок Viber не було встановлено.

Згідно з п. 5 ч.4 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою-підприємцем) фіксується в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр).

Згідно з ч. 1 ст. 10 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Відповідачу ухвала суду від 29.09.2022 була направлена на електрону адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі. Згідно довідки, сформованої у системі «Діловодство спеціалізованого суду», документ не був доставлений з повідомленням про помилку.

Крім того, відповідач був повідомлений телефонограмою через за стосунок Viber 04.10.2022 за номером телефону НОМЕР_1 , який є офіційним та міститься в Єдиному державному реєстрі, телефонограму прийнято ОСОБА_1 .

Суд ураховує, що в умовах воєнного стану надсилання судових рішень на електронну пошту та іншими відомими суду альтернативними засобами зв`язку, які зазначені учасником процесу в поданих ним документах, є спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення.

Крім того, господарським судом відповідно до ч.2 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» було повідомлено позивачів та відповідача про винесену по справі ухвалу суду від 29.09.2022 шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті судової влади України.

Ухвалою суду від 15.04.2024 було призначено підготовче судове засідання на 07.05.2024. Явку позивачів визнано судом обов`язковою, зобов`язано позивачів завчасно до призначеної дати судового засідання надати свою позицію щодо подальшого розгляду справи, актуальності позовних вимог станом на теперішній час в умовах окупації міста Маріуполь.

У підготовчому судовому засіданні 07.05.2024 представники сторін участь не приймали, про причини неявки суд не повідомили, будь-які заяви на адресу суду від учасників справи не надходили.

Відповідачу ухвала суду від 15.04.2024 була направлена на електрону адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі. Згідно довідки, сформованої у системі «Діловодство спеціалізованого суду», документ був доставлений до електронної скриньки 16.04.2024.

Позивачі із заявою про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за наявними в ній матеріалами за їх відсутності не зверталися, на виконання ухвали суду від 15.04.2024 позиція щодо подальшого розгляду справи від позивачів не надходила.

Частинами 1-4 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст.41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Положеннями ч. 4 ст. 202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.03.2023 у справі №910/17906/21 зазначено, що аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування, передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України, процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Водночас ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак, наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом в постановах від 07.08.2019 у справі №916/81/17, від 13.09.2019 у справі №916/3616/15.

Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Враховуючи, що останнім відомим місцезнаходженням позивачів є м. Маріуполь, Донецька область, яке є тимчасово окупованим, беручи до уваги припинення роботи відділень АТ "Укрпошта" на не підконтрольних Україні територіях, та у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи відомостей про електронні адреси позивачів суд не мав можливості направити останнім ухвалу суду від 15.04.2024 засобами поштового та електронного зв`язку.

Разом з цим, у позовній заяві містяться відомості щодо наявності у позивачів засобів телефонного зв`язку (позивач-1 номер 0676648994, позивач-2 номер 0676648994).

З огляду на викладене, судом були вжиті заходи для належного інформування позивачів про призначене на 07.05.2024 підготовче судове засідання шляхом направлення телефонограми за вказаними номерами телефонного зв`язку за допомогою як мобільного оператора та через застосунок для дзвінків Viber, однак зв`язок не був встановлений.

Відповідно до висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №904/272/22 якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом; це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них; з огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно та добросовісно; тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення, а тому самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію; суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними; попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки.

Цей висновок застосував Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постановах від 08.06.2023 року у справі №237/2273/14-ц (провадження №61-522св23), від 07.08.2023 року у справі № 641/8079/20 (провадження № 61-516св23). Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.06.2023 у справі №757/48467/21-ц.

Вчинення дій з повідомлення учасника про ухвалення рішень і можливість їх отримання альтернативними засобами комунікації - телефоном, електронною поштою, месенджерами мають ту ж саму мету - проінформувати учасника справи.

Крім цього суд ураховує, що в умовах воєнного стану надсилання судових рішень всіма відомими засобами зв`язку, повідомленими учасником процесу в поданих ним документах, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають електронного кабінету, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Господарським судом відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» було повідомлено позивачів про призначення підготовчого судового засідання шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті судової влади України, відтак в силу закону позивачі вважаються такими, що повідомлені про підготовче судове засідання.

Cуд також зазначає, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

На виконання приписів чинних нормативно-правових актів всі процесуальні документи по справі були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таким чином, сторони у справі не були позбавлені можливості своєчасно ознайомитись з відповідним процесуальними документами в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Отже, судом було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення позивачів про призначений розгляд справи №905/2297/21.

Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (пункт 3 статті 13 ЦПК України).

Для принципу диспозитивності характерним є визначальний вплив волевиявлення сторін та їх процесуальних ініціатив на детермінацію процесуальної діяльності суду та її результатів.

Слід зазначити, що саме позивачі є ініціатором судового процесу, тому вони мали проявляти активну поведінку, використовувати свої процесуальні права, визначальними серед яких є забезпечення представництва власних інтересів під час розгляду спору у суді, отже мали вчасно повідомляти суд про причини своєї неявки та заявляти відповідні клопотання, у тому числі про розгляд справи за їх відсутності.

Проаналізувавши положення ч.4 ст.202 та п. 4 ч.1 ст. 226 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі №905/458/21 вказав про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене, суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права, відносяться до імперативних.

За таких обставин, з огляду на те, що про дату, час та місце підготовчого засідання позивачі повідомлялися всіма можливими засобами, в силу ч. 2 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» вважаються такими, що отримали ухвалу суду від 15.04.2024, однак у підготовче засідання 07.05.2024 ні позивачі, ні їх повноважні представники не з`явилися, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомили, а також не направили заяви/клопотання про розгляд справи за відсутності позивачів, господарський суд дійшов висновку про залишення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Суд звертає увагу позивачів на те, що згідно з ч.4 ст.226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, мають право звернутися до суду повторно.

Керуючись ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 м. Маріуполь, Донецька область та ОСОБА_2 , м. Маріуполь, Донецька область до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Світлячок 90", м. Маріуполь, Донецька область про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ОСББ, оформленого протоколом, скасування запису про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачам, що згідно з ч.4 ст.226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвала складена та підписана 07.05.2024.

Суддя Ю.В. Макарова