Рішення

від 06.05.2024 по справі 904/510/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/56/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2024 Справа № 904/510/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 904/510/24

за позовом: Акціонерного товариства Дніпровська теплоелектроцентраль (вул. Заводська, буд. 2, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51925)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Тавіта-78 (пр. Соборний, буд. 152, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69005)

про стягнення 2 136,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

29.02.2024 до Господарського суду Запорізької області, згідно ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 у справі № 904/510/24 про передачу справи до іншого суду за територіальною підсудністю, надійшли матеріали позовної заяви (вих. № 0177 від 31.01.2024) Акціонерного товариства Дніпровська теплоелектроцентраль до Товариства з обмеженою відповідальністю Тавіта-78 про стягнення 2136,39 грн., з яких: 1952,80 грн. сума основного боргу; 70,00 грн. 3% річних, нарахованих за період з 22.11.2022 по 31.01.2024; 113,59 грн. інфляційні втрати, нараховані за період з грудня 2022 по січень 2024.

Між позивачем та відповідачем укладено договір поставки товарів (продукції) № 232/22 від 07.09.2022, за умовами якого позивач здійснив оплату за оливу на суму 698126,80 грн. Відповідач поставив товар на загальну суму 696174,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1 від 19.09.2022. Товар на суму 1952,80 грн. залишається непоставленим до теперішнього часу. Позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення сплачених коштів у сумі 1952,80 грн., яка задоволена не була. Вказане стало підставою для звернення до суду з позовом.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

Відповідач відзив на позов не надав.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 29.02.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 904/510/24 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.03.2024 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/510/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалу суду від 05.03.2024 було надіслано відповідачу на адресу, зазначену позивачем, та згідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданої на запит суду: пр. Соборний, буд. 152, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69005.

Поштове відправлення з ухвалою суду повернуто без вручення з відміткою на довідці АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто є власною волею Товариства.

Судом копію ухвали було надіслано на відому електронну пошту відповідача. Телефонограма суду щодо судового розгляду справи передана не була в зв`язку з відсутністю телефонного зв`язку з відповідачем.

12.03.2024 на офіційному сайті Судової влади України було розміщено повідомлення щодо відкриття провадження в цій справі.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України, за наявними матеріалами справи. Судом враховано, що останнім днем строку розгляду цієї справи є 06.05.2024.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.

Рішення по суті ухвалено судом 06.05.2024.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази, що їх підтверджують

07.09.2022 між Акціонерним товариством Дніпровська теплоелектроцентраль (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Тавіта-78 (продавець, відповідач) укладено договір поставки товарів (продукції) № 232/22, за умовами якого продавець зобов`язався поставити (передати) покупцю товари (продукцію): олива (за кодом ДК 021-2015 « 09210000-4 Мастильні засоби»), а покупець зобов`язався забезпечити прийняття й оплату цих товарів (продукції) (пункт 1.1).

Згідно п. 1.2, найменування (номенклатура, асортимент) товару (продукції), її кількість зазначені в таблиці № 1, що викладена в договорі.

За умовами п.п. 3.1, 4.3 договору, загальна сума закупки товарів (продукції), зазначених у таблиці № 1, становить 698126,80 грн. без ПДВ. Розрахунок за товар здійснюється на умовах 100% передплати на протязі 5 календарних днів з моменту укладання договору.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.3, 5.4, товар поставляється (передається) не пізніше 21.11.2022. Поставка товару здійснюється на умовах: СРТ склад покупця за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Заводська, буд. 2, АТ «Дніпровська ТЕЦ». Датою поставки партії товару є дата, коли замовлена партія товару була передана у власність покупця в місці поставки.

За умовами п. 5.7 договору, при виявленні покупцем невідповідності якості або кількості отриманого товару з відвантажувальними документами або документами про якість товару, що поставляється (передається), продавець за свій рахунок здійснює допоставку товару належної кількості і якості, і це враховується при взаєморозрахунках.

Згідно п. 6.3, продавець зобов`язаний забезпечити поставку товару у терміни, встановлені даним договором.

Відповідно п. 10.1, договір набирає чинності з дати його підписання і діє не довше ніж до 31.12.2022, а в частині розрахунків до повного виконання взятих сторонами зобов`язань.

Позивачем перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 698126,80 грн. згідно з платіжним дорученням № 562 від 12.09.2022.

Відповідно до видаткової накладної № 1 від 19.09.2022 постачальником (відповідачем) передано покупцю (замовнику) товар (олива) на загальну суму 696174,00 грн.

Передання товару підтверджується також товарно-транспортною накладною № Р1 від 19.09.2022.

16.01.2024 Позивач надіслав відповідачу вимогу від 04.01.2024 вих. № 004/04, просив повернути на вказані реквізити кошти в сумі 1952,80 грн. які не використані по договору № 232/22 від 07.09.2022.

Відповідь на вимогу в матеріалах справи відсутня.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення

Відповідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Взаємовідносини сторін є господарськими, такими, що виникли на підставі договору поставки, укладеного в письмовій формі.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За умовами ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Як встановлено судом, договір, укладений між сторонами, виконувався сторонами - з боку позивача була проведена повна оплата товару, а з боку відповідача часткова поставка товару.

Згідно ст.ст. 13, 14, 526 ЦК України, цивільні права і обов`язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до пункту 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, зобов`язання за договором повинні бути виконані, незважаючи на інші обставини.

У відповідності до вимог частин 1 та 2 статті 202 Господарського кодексу України, зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим кодексом. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Судом встановлено, що на виконання умов договору № 232/22 від 07.09.2022 позивачем був оплачений замовлений товар у повному обсязі в сумі 698126,90 грн. Між сторонами у справі було підписано видаткову накладну № 1 від 19.09.2022, відповідно до якої позивачу поставлено товар на загальну суму 696174,00 грн.

За умовами п. 5.1 договору, строк передачі товару: не пізніше 21.11.2022.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно приписів ст.ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріали справи не містять доказів передання відповідачем позивачу товару (оливи) в обсязі, який був оплачений.

Відповідач проти позову не заперечив, доказів виконання зобов`язання щодо передачі позивачу товару в повному обсязі або повернення суми 1952,80 грн. не надав.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення 1952,80 грн. заборгованості визнається судом обґрунтованою.

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд перевірив зроблені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат та визнає їх арифметично неправильними. 3% річних у межах заявленого позивачем періоду складають суму 69,81 грн., яка стягується з відповідача на користь позивача. У стягненні 0,19 грн. 3% річних судом відмовляється в зв`язку з необґрунтованістю позову в цій частині.

Інфляційні втрати у межах заявленого позивачем періоду складають 121,91 грн.

Суд, враховуючи приписи ч. 2 ст. 237 ГПК України, згідно яких при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, стягує з відповідача на користь позивача 113,59 грн. інфляційних втрат.

Таким чином, позов у цілому задовольняється судом повністю.

6. Судові витрати

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на відповідача судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову, повністю.

Таким чином, судовий збір у сумі 3028,00 грн. стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Тавіта-78 (пр. Соборний, буд. 152, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69005, код ЄДРПОУ 44869930) на користь Акціонерного товариства Дніпровська теплоелектроцентраль (вул. Заводська, буд. 2, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51925, код ЄДРПОУ 00130820) 1952 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят дві) грн. 80 коп. основного боргу; 69 (шістдесят дев`ять) грн. 81 коп. 3% річних; 113 (сто тринадцять) грн. 59 коп. інфляційних втрат; 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 10 травня 2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко