Рішення

від 01.05.2024 по справі 910/19421/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.05.2024Справа № 910/19421/23

Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Консул»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутицька ТЕС»

про стягнення 1580627,82 грн.

Представники сторін:

від позивача: Рак Т.С.;

від відповідача: Кравченко А.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.12.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Консул» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутицька ТЕС» про стягнення 1580627,82 грн, з яких 1361000,75 грн основного боргу, 185991,01 грн пені, 13199,84 грн 3% річних та 20436,22 грн інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору підряду №16/09-21 від 16.09.2021 не у повному обсязі оплатив виконані позивачем роботи, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1361000,75 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 185991,01 грн пені, 13199,84 грн 3% річних та 20436,22 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 відкрито провадження у справі №910/19421/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.01.2024, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

05.01.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що позивач вже звертався до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Договором підряду №16/09-21 від 16.09.2021 (справа №910/2415/23). Однак, рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2023 у справі №910/2415/23, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Консул» було відмовлено.

15.01.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 16.01.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 14.02.2024.

У підготовчому засіданні 14.02.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 28.02.2024.

15.02.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну підстав позову.

У підготовчому засіданні 28.02.2024 судом було прийнято до розгляду подану позивачем заяву про зміну підстав позову, постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 20.03.2024.

18.03.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (враховуючи подану заяву про зміну підстав позову), який суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 20.03.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 10.04.2024.

26.03.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 10.04.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 01.05.2024.

Представник позивача у судовому засіданні 01.05.2024 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.05.2024 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 01.05.2024 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.09.2021 між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) укладено Договір підряду №16/09-21, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується за замовленням замовника на свій ризик виконати та здати йому в строк, встановлений цим договором та згідно з Графіком виконання робіт, роботи «Влаштування металевих конструкцій ТЕЦ в складі реалізації проекту «Будівництво об`єкту енергетичної інфраструктури - теплоелектроцентралі (ТЕЦ) електричною потужністю 12,5 МВт на біопаливі в м. Славутич Київської області (м. Славутич, вул. Військових будівельників)» МК Комплексу паливоподачі», а саме: - виготовлення металоконструкцій комплексу паливоподачі (навіс над приймальними бункерами та МК етажерки в приміщенні ГК), - монтаж металоконструкцій комплексу паливоподачі (навіс над приймальними бункерами та МК етажерки в приміщенні ГК), а замовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати проектну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи у разі належного їх виконання та оплатити їх згідно з умовами даного договору.

Згідно з п. 12.1 Договору підряду №16/09-21 від 16.09.2021 приймання-передача закінчених робіт проводиться у порядку, встановленому Цивільним, Господарським кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та цим договором.

Передача закінчених робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання виконаних робіт (п. 12.3 Договору підряду №16/09-21 від 16.09.2021).

Відповідно до п. 19.1 Договору підряду №16/09-21 від 16.09.2021 цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 30.04.2022, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору підряду №16/09-21 від 16.09.2021 не у повному обсязі оплатив виконані позивачем роботи, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1361000,75 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 185991,01 грн пені, 13199,84 грн 3% річних та 20436,22 грн інфляційних втрат.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначив, що позивач вже звертався до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Договором підряду №16/09-21 від 16.09.2021 (справа №910/2415/23). Однак, рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2023 у справі №910/2415/23, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Консул» було відмовлено.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір підряду №16/09-21 від 16.09.2021 є договором будівельного підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ч. 2 ст. 875 Цивільного кодексу України договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Згідно з ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 321 Господарського кодексу України, якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об`єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу, якщо така виплата та розмір авансу передбачені договором.

Відповідно до п. 4.2 Договору підряду №16/09-21 від 16.09.2021 договірна ціна робіт становить 3707147,69 грн.

У п. 5.1 Договору підряду №16/09-21 від 16.09.2021 сторони погодили, що розрахунки за виконані роботи замовник здійснює наступним чином:

- авансовий платіж у розмірі 60% - 2224288,61 грн, що здійснює замовник у якості попередньої оплати за майбутнє виконання робіт та/або придбання матеріалів, перераховується замовником протягом 10 банківських днів з дати підписання сторонами цього договору,

- наступні платежі здійснюються протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, довідки за формою КБ-3 та надання рахунків, які надаються замовнику не пізніше 20-го числа кожного місяця з урахуванням раніше перерахованого авансу.

Судом встановлено, що 24.09.2021 відповідач сплатив позивачу аванс (60% від вартості робіт), що становить 2224288,61 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1109 від 24.09.2021.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Судом встановлено, що у лютому 2023 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Консул» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутицька ТЕС» заборгованості за Договором підряду №16/09-21 від 16.09.2021 у розмірі 1821063,15 грн (1361000,75 грн основного боргу за виконані підрядні роботи, 58168,80 грн пені, 362070,35 грн інфляційних втрат та 39823,25 грн 3% річних) - справа №910/2415/23.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2023 у справі №910/2415/23, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Консул» було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди у справі №910/2415/23 дійшли висновку, що оскільки сторони у договорі встановили, що платежі мають здійснюватись протягом п`яти банківських днів із дати підписання сторонами Актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2-в, довідки за формою КБ-3 та надання рахунків, які надаються замовнику не пізніше 20-го числа кожного місяця, а матеріали справи не містять вказаних актів, довідок та доказів отримання замовником рахунку, то строк оплати за договором не настав.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, за змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Крім того, відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Позивачем долучено до матеріалів даної справи копію Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022 року (форма КБ-2в) на суму 3585289,36 грн та копію Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) на суму 3585289,36 грн., які не підписані відповідачем.

Відповідно до п. 5.3 Договору підряду №16/09-21 від 16.09.2021 підрядник не пізніше 20-го числа звітного місяця подає замовнику документи (акти приймання виконаних робіт, рахунки, податкові накладні, тощо) про обсяги і вартість виконаних робіт з додаванням відповідних виконавчих схем (за необхідності). Замовник протягом 10 робочих днів розглядає подані документи та приймає рішення щодо їх підписання. У разі виявлення невідповідності робіт встановленим вимогам, проекту, будівельним стандартам, завищення їх обсягів або неправильного застосування норм/стандартів, поточних цін, розцінок, неповного комплекту документів та інших помилок, що вплинули на ціну виконання робіт, замовник направляє свої письмові зауваження щодо коригування документів про обсяги і вартість виконаних робіт. Скориговані підрядником документи розглядаються замовником протягом 3-х робочих днів ат при відсутності зауважень підписуються та підлягають оплаті.

З матеріалів даної справи вбачається, що 14.06.2023 позивач направив на адресу відповідача (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 18/24) лист вих. №36 від 14.06.2023 «Про підписання документів та погашення заборгованості по Договору №16/09-21 від 16.09.2021», довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2022 (Форма №КБ-3) на суму 3585289,36 грн, акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022 року (Форма №КБ-2в) на суму 3585289,36 грн, підсумкову відомість ресурсів та рахунок на оплату №245 від 01.12.2022 на 1361000,75 грн.

Направлення позивачем зазначених документів відповідачу підтверджується описом вкладення у цінний лист від 14.06.2023, накладною АТ «Укрпошта» №4900099781578 від 14.06.2023, фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 14.06.2023.

З матеріалів справи вбачається, що вказані документи були вручені відповідачу 20.06.2023.

Наведеними обставинами спростовуються заперечення відповідача про ненадання позивачем доказів направлення відповідачу вказаних вище документів.

Крім того, 10.01.2024 позивач направив на адресу відповідача (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 18/24) лист вих. №6 від 10.01.2024 «Про підписання документів та погашення заборгованості по Договору № 16/09-21 від 16.09.2021», довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2022 (Форма №КБ-3) на суму 3585289,36 грн, акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022 (Форма №КБ-2в) на суму 3585289,36 грн, підсумкову відомість ресурсів та рахунок на оплату №245 від 01.12.2022р. на 1361000,75 грн.

Направлення позивачем зазначених документів відповідачу підтверджується описом вкладення у цінний лист від 10.01.2024, накладною АТ «Укрпошта» №4900002856390 від 10.01.2024, фіскальним чеком АТ «Укрпошта» №4900002856390 від 10.01.2024.

Поштове відправлення №4900002856390 прибуло на відділення поштового зв`язку 01054 м. Київ 13.01.2024. Зазначене поштове відправлення №4900002856390 не було вручене відповідачу 17.01.2024, у зв`язку з неврученням під час доставки працівником пошти та після чого відповідач не забрав зазначене поштове відправлення у відділенні поштового зв`язку за своєю юридичною адресою, що підтверджується роздруківкою з пошуку поштових відправлень АТ «Укрпошта» за ідентифікатором №4900002856390.

Згідно з частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Тобто роботи можуть вважатися виконаними, а обов`язок по їх оплаті - таким, що настав, після складення акта виконаних робіт. Складений акт, що підписаний сторонами, або той, від підписання якого сторона ухиляється, породжує правові наслідки.

Саме по собі несвоєчасне направлення позивачем відповідачу актів виконаних робіт відповідно до приписів законодавства не звільняє відповідача від обов`язку прийняти такі роботи та вжити передбачених законодавством заходів для реагування на отриманий акт. При цьому саме суб`єкт господарської діяльності повинен дбати про те, щоб належним чином та своєчасно отримувати направлену йому кореспонденцію, а відповідальність та негативні наслідки того, що відповідач не отримує кореспонденцію, направлену йому належним чином, не можуть покладатися на позивача.

Суд зазначає, що порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270.

Згідно з пунктом 94 Правил порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень, відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок», цих Правил.

Тобто, юридична особа мас обов`язок отримувати поштову кореспонденцію за своїм місцезнаходженням.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Установлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.08.2021 у справі №914/1191/20, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19 та від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-6.

Відповідно до п. 6.2 Договору підряду №16/09-21 від 16.09.2021 замовник зобов`язаний прийняти в установленому порядку роботи, виконані підрядником відповідно до умов цього договору, оглянути їх та в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно (не пізніше п`яти робочих днів) заявити про них підряднику.

Як встановлено судом, довідку про вартість виконаних робіт, акт приймання-передачі виконаних робіт та відповідний рахунок на оплату було отримано відповідачем 20.06.2023.

Відповідач не надав мотивованої відмови від підписання довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2022 (Форма №КБ-3) на суму 3585289,36 грн, акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022 (Форма №КБ-2в) на суму 3585289,36 грн.

Згідно з частинами першою, другою статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною першою статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином, згідно з положеннями статей 853, 882 Цивільного кодексу України, якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо викопаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими.

Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обгрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.

Тобто підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта, та роботи виконанні за такими актами вважаються прийнятими та підлягають оплаті.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 серпня 2021 року у справі №910/16308/20.

Отже, оскільки відповідач не підписав довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2022 (Форма №КБ-3) на суму 3585289,36 грн, акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022 (Форма №КБ-2в) на суму 3585289,36 грн, підсумкову відомості ресурсів та не висловив заперечення щодо виконаних робіт, які були направлені позивачем відповідачу двічі 10.01.2024 та 14.06.2023, то такі роботи, виконані позивачем за Договором підряду №16/09-21 від 16.09.2021, вважаються прийнятими.

Більш того, відповідачем підписано акт виконаних робіт №1 по Договору підряду №16/09-21 від 16.09.2021, складений 04.02.2022, що свідчить про відсутність претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт та свідчить про прийняття відповідачем робіт, виконаних позивачем за Договором підряду №16/09-21 від 16.09.2021.

Відповідно до п. 5.3 Договору підряду №16/09-21 від 16.09.2021 підрядник не пізніше 20-го числа звітного місяця подає замовнику документи (акти приймання виконаних робіт, рахунки, податкові накладні, тощо) про обсяги і вартість виконаних робіт з додаванням відповідних виконавчих схем (за необхідності). Замовник протягом 10 робочих днів розглядає подані документи та приймає рішення щодо їх підписання. У разі виявлення невідповідності робіт встановленим вимогам, проекту, будівельним стандартам, завищення їх обсягів або неправильного застосування норм/стандартів, поточних цін, розцінок, неповного комплекту документів та інших помилок, що вплинули на ціну виконання робіт, замовник направляє свої письмові зауваження щодо коригування документів про обсяги і вартість виконаних робіт. Скориговані підрядником документи розглядаються замовником протягом 3-х робочих днів ат при відсутності зауважень підписуються та підлягають оплаті.

Як встановлено судом, 20.06.2023 відповідач отримав від позивача поштою довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2022 (Форма №КБ-3) на суму 3585289,36 грн, акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022 року (Форма №КБ-2в) на суму 3585289,36 грн, підсумкову відомості ресурсів, рахунок на оплату №245 від 0112.2022 на суму 1361000,75 грн.

Отже, відповідно до п.5.3 Договору підряду №16/09-21 від 16.09.2021 відповідач повинен був протягом 10 робочих днів здійснити підписання зазначених документів або направити свої зауваження позивачу, та, оскільки відповідач не направив ніяких зауважень щодо зазначених документів протягом 10 робочих документів, то роботи за актом №1 за лютий 2022 року на суму 3585289,36 грн вважаються прийнятими, а вказаний акт вважається підписаним - 04.07.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, у п. 5.1 Договору підряду №16/09-21 від 16.09.2021 сторони погодили, що наступні платежі здійснюються протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, довідки за формою КБ-3 та надання рахунків, які надаються замовнику не пізніше 20-го числа кожного місяця з урахуванням раніше перерахованого авансу.

Отже, відповідач повинен був сплатити на користь позивача решту вартості виконаних робіт у сумі 1361000,75 грн у строк до 11.07.2023 включно, однак, доказів виконання вказаного обов`язку відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутицька ТЕС» за Договором підряду №16/09-21 від 16.09.2021 у сумі 1361000,75 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Консул» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутицька ТЕС» суми основного борг у розмірі 1361000,75 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 185991,01 грн за період з 12.07.2023 по 06.11.2023.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 14.3 Договору підряду №16/09-21 від 16.09.2021 при затримці оплати робіт замовник зобов`язаний сплатити підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої у строк суми за кожен день затримки.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Консул» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутицька ТЕС» пені у розмірі 185991,01 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 13199,84 грн. за період з 12.07.2023 по 06.11.2023.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Консул» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутицька ТЕС» 3% річних у розмірі 13199,84 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 20436,22 грн за липень-вересень 2023 року.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку про відмову у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Консул» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутицька ТЕС» інфляційних втрат, так як заявлена позивачем сума інфляційних втрат у розмірі 20436,22 грн є дефляцією (1361000,75 (сума боргу) + - 20436,22 (інфляційне збільшення) = 1340564,53 грн.), оскільки сукупний індекс інфляції за період з липня по вересень 2023 року становив 0,98498442.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутицька ТЕС» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 18/24; ідентифікаційний код: 41042780) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Консул» (49102, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 14-Г; ідентифікаційний код: 35458329) суму основного боргу у розмірі 1361000 (один мільйон триста шістдесят одна тисяча) грн 75 коп., пеню у розмірі 185991 (сто вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто одна) грн 01 коп., 3% річних у розмірі 13199 (тринадцять тисяч сто дев`яносто дев`ять) грн 84 коп. та судовий збір у розмірі 23402 (двадцять три тисячі чотириста дві) грн 88 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 10.05.2024.

Суддя О.М. Спичак