Рішення

від 10.05.2024 по справі 911/3940/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3940/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АПТЕКА.194»

до Комунального некомерційного підприємства «Бориспільський центр первинної медико-санітарної допомоги»

про стягнення 92 025, 42 грн

Суддя В.М. Антонова

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Стислий виклад позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «АПТЕКА.194» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Бориспільський центр первинної медико-санітарної допомоги» (надалі - відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 92 025, 42 грн, з яких: 66 748, 87 грн основний борг, 3 840, 35 грн 3% річних та 21 436, 20 грн інфляція.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за договором відшкодування витрат №21-04 від 02.02.2021, в частині повного та своєчасного відшкодування витрат понесених позивачем за безоплатний та пільговий відпуск лікарських засобів.

2.Стислий виклад позицій відповідача та інших учасників справи

Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

3.Процесуальні дії в справі

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.01.2024 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

15.01.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 911/3940/23 та її розгляд постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

26.02.2024 від позивача надійшло письмове підтвердження, що станом на 21.02.2024 ціна позову залишається незмінною.

Про розгляд даної справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 17.01.2024, яка отримана останнім 19.01.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги вище наведене та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

02.02.2021 між позивачем (далі - виконавець) та відповідачем (далі - замовник) укладено договір відшкодування витрат №21-04 (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого предметом договору є відшкодування витрат за безоплатний та пільговий відпуск лікарських засобів пільговій категорії сільського населення (Гірська сільська ОТГ; Вороньківська сільська ОТГ) за безоплатними та пільговими рецептами лікарів замовника, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 №1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань».

Згідно із п.1.2. договору виконавець здійснює безоплатний та пільговий відпуск лікарських засобів пільговій категорії сільського населення (Гірська сільська ОТГ; Вороньківська сільська ОТГ) за рецептами лікарів замовника, а замовник здійснює відшкодування витрат за відпущені лікарські засоби згідно реєстрів безоплатних та пільгових рецептів.

У пункту 1.3. договору встановлено, що безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби (далі - товар), які зареєстровані в Україні в установленому порядку та включені до галузевих стандартів у сфері охорони здоров`я, крім лікарських засобів, що включені до переліку міжнародних непатентованих назв лікарських засобів, згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 № 863 Про запровадження відшкодування вартості лікарських засобів", та до Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, що затверджується Міністерством охорони здоров`я.

Товарами за даним договором є код ДК 021:2015 (CPV) 33690000-3-«лікарські засоби різні» (ліки (пільгові)) (п.1.4. договору).

Відповідно до п.3.1. договору сума даного договору складає 719 000, 00 грн.

Пунктом 3.4. договору сторони погодили, що сума понесених витрат визначається виконавцем та фіксується у реєстрах (додаток № 1 до договору), складених на підставі безоплатних та пільгових рецептів, виписаних лікарями замовника.

Згідно із п.3.5. договору замовник зобов`язується компенсувати виконавцю всі витрати понесені останньою в зв`язку з виконанням дій, передбачених п.1.1. цього договору, шляхом оплати вартості переданих кінцевим споживачам лікарських засобів відповідно до реєстрів, наданих виконавцем та складених на підставі виписаних безоплатних та пільгових рецептів замовника (додаток №2 до договору).

Оплата виконавцю здійснюється замовником протягом 5 банківських днів з моменту надання виконавцем реєстрів (п.3.6. договору).

У пункті 5.1.1. договору сторони домовились, що замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати витрати, понесені виконавцем у зв`язку з виконанням дій, згідно п.1.1. цього договору на підставі рахунків і реєстрів та у строки, передбачені п.3.6. цього договору.

Виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари (п.5.4.1. договору).

Даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021 (п.9.1.договору).

Сторонами погоджено ліміти до договору (додаток №2 до договору).

Позивачем складено реєстри №60, 61, 62, 63 та 64 на відшкодування витрат, пов`язаних із забезпеченням населення Бориспільського району Київської області безкоштовними препаратами у грудні 2021 року за договором на суму 15 670, 06 грн, 3 544, 52 грн, 18 157, 15 грн, 25 870, 67 грн та 3 506, 47 грн, що в загальній сумі складає 66 748, 87 грн.

Також сторона підписано акт звірки взаємних розрахунків за грудень 2021 року, відповідно до якого станом на 31.12.2021 заборгованість відповідача перед позивачем складає 66 748, 87 грн.

У матеріалах справи міститься претензія за вих. №23/64 від 09.11.2023 позивача, у якій останній просив відповідача сплатити заборгованість в розмірі 66 748, 87 грн, проте в матеріалах справи відсутні докази направлення вказаної претензії на адресу відповідача.

З огляду на те, що відповідач не розрахувався з позивачем за понесені ним витрати за безоплатний та пільговий відпуск лікарських засобів у період грудень 2021 року, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 66 748, 87 грн основного боргу, 3 840, 35 грн 3% річних та 21 436, 20 грн інфляційних втрат.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.3.6. договору оплата виконавцю здійснюється замовником протягом 5 банківських днів з моменту надання виконавцем реєстрів.

Отже, за умовами п.3.6. договору виникнення обов`язку замовника із оплати послуг пов`язується з моментом отримання направлених виконавцем замовнику реєстрів.

Позивачем долучено до позову докази направлення відповідачу даного позову з усіма додатками, зокрема, серед яких реєстри №60, 61, 62, 63 та 64 на відшкодування витрат, пов`язаних із забезпеченням населення Бориспільського району Київської області безкоштовними препаратами у грудні 2021 року за договором.

Вказані реєстри отримані відповідачем із позовною заявою 04.01.2024, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №0830201412792.

Враховуючи зазначене вище суд приходить до висновку, що строк оплати понесених позивачем витрат за безоплатний та пільговий відпуск лікарських засобів у період грудень 2021 року є таким, що настав 11.01.2024.

Крім цього, відповідачем підписано акт звірки взаємних розрахунків за грудень 2021 року, відповідно до якого станом на 31.12.2021 заборгованість відповідача перед позивачем складає 66 748, 87 грн.

Закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов`язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків. В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність в нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09 листопада 2018 року в справі № 911/3685/17.

Суд розцінює погодження відповідачем акту звірки взаємних розрахунків, як визнання ним основного боргу.

Доказів оплати понесених позивачем витрат за безоплатний та пільговий відпуск лікарських засобів у період грудень 2021 року матеріали справи не містять та останнім, у порядку передбаченому ГПК України, суду таких доказів не надано.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості за договором у розмірі 66 748, 87 грн доказів її погашення, в тому числі в строки встановлені в договорі, відповідачем не надано та вказана заборгованість не спростована, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення суми основної заборгованості.

Крім цього, за порушення виконання грошового зобов`язання, позивач просить стягнути з відповідача 21 436, 20 грн інфляційних втрат за період з грудня січня 2022 року року по грудень 2023 року та 3 840, 35 грн 3% річних за період з 01.01.2022 по 01.12.2023

Так, як зазначено судом вище сторонами погоджено в п.3.6. договору, що оплата здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту надання виконавцем реєстрів, докази отримання відповідачем реєстрів, окрім як з даним позовом, у матеріалах справи відсутні, а тому суд позбавлений можливості встановити інший строк настання оплати ніж той який визначений судом та перевірити правильність здійснених позивачем розрахунків інфляційних втрат та 3 % річних наданих позивачем, а тому суд відмовляє в задоволені позову в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст.74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 66 748, 87 грн основного боргу.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено, що станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2 684,00 грн.

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн 00 коп.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (939 400 грн 00 коп.). З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн 00 коп.).

Як убачається з матеріалів справи позивачем заявлено майнову вимоги про стягнення 92 025, 42 грн.

Отже, належним до спати судовий збір є в розмірі 2 684, 00 грн (1,5 % від ціни позову (92 025, 42 грн * 1,5% = 1 380, 38 грн), але не менше 1 прожиткового мінімуму (2 684 грн 00 коп.)

У той же час позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 921, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №11153 від 13.12.2023.

Відтак, суд приходить до висновку, що при зверненні з даним позовом до суду позивачем не доплачено судовий збір у розмірі 763, 00 грн (2 684, 00 грн 1 921, 00 грн).

Доказів сплати судового збору на суму 763, 00 грн матеріали справи не містять, а тому вказана сума підлягає стягненню з позивача в рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АПТЕКА.194» до Комунального некомерційного підприємства «Бориспільський центр первинної медико-санітарної допомоги» про стягнення 92 025, 42 грн задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Бориспільський центр первинної медико-санітарної допомоги» (08352, Київська область, Бориспільський район, село Вороньків, вулиця Слобідська, будинок 11, ідентифікаційний код 38462558) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АПТЕКА.194» (08301, Київська область, Бориспільський район, місто Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок 31, ідентифікаційний код 36108467) 66 748 (шістдесят шість тисяч сімсот сорок вісім) грн 87 коп. основного боргу та 1 946 (одну тисячу дев`ятсот сорок шість) грн 79 коп. судового збору.

3.У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АПТЕКА.194» (08301, Київська область, Бориспільський район, місто Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок 31, ідентифікаційний код 36108467) 763 (сімсот шістдесят три) грн 00 коп. судового збору в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача: UA708999980313181206083010001, код класифікації доходів бюджету 22030101).

5.Після набрання рішенням суду законної сили видати накази.

6.Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України

Суддя В.М. Антонова