Рішення

від 08.05.2024 по справі 914/636/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2024 Справа № 914/636/24

м.Львів

за позовом: Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м.Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Еко-Сервіс Лева», м.Львів

про стягнення неустойки за прострочення повернення орендованого майна. Ціна позову: 331485,67 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Львівської області надійшла позовна заява Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, до відповідача, Приватного підприємства «Еко-Сервіс Лева», про стягнення неустойки у розмірі 331485,67 грн за прострочення повернення орендованого майна.

Ухвалою суду від 08.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання). Вказаною ухвалою відповідачу було запропоновано подати відзив на позовну заяву, а позивачу відповідь на відзив, у строки встановлені ухвалою.

Ухвалу суду від 08.03.2024 надіслано відповідачу на адресу, вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань (штрих-кодовий ідентифікатор 0600097865946).

02.04.2024 поштове відправлення за штрих-кодовим ідентифікатором 0600097865946 (ухвала суду від 08.03.2024), повернулося до Господарського суду Львівської області не врученим з відміткою про причини повернення «за закінченням терміну зберігання». Відмітка засвідчена підписом відповідального представника органу зв`язку із проставленням відбитка календарного штемпеля.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Таким чином, суд констатує, що сторони є належним чином повідомлені про розгляд їхньої справи у суді та мали передбачену законом можливість на реалізацію своїх прав та законних інтересів, з урахуванням сформованої позиції судів вищих інстанцій щодо належного повідомлення учасників процесу.

Відповідно до частин п`ятої та восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться. Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що серед принципів господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи судом.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Оскільки до суду не надходило жодних клопотань учасників справи або одного з них, по суті спору (відповідач відзив не подав, проти позову не заперечив), які не перешкоджають можливості вирішення справи по суті, враховуючи наданий процесуальним законом строк для розгляду відповідної справи за правилами спрощеного позовного провадження, який встановлений законом у 60 календарних днів, суд дійшов висновку розглянути спір по суті.

Частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Правова позиція прокуратури.

Прокурор зазначає, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях і ПП «Еко-Сервіс Лева» у 2015 2017 роках укладено чотири договори оренди державного нерухомого майна, що перебувало в управлінні Міністерства оборони України та знаходилось на балансі державного підприємства «Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України «Армія України», розташоване на території військового містечка № 318 по вул. Тернопільській, 38 у м. Львові.

31.08.2015 укладено договір оренди № 138, згідно з яким передано в оренду ПП «Еко-Сервіс Лева» державне нерухоме майно вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 175,7 кв.м, які розміщенні у виробничому корпусі за адресою: вул. Тернопільська, 38, м. Львів.

Договір оренди № 138 від 31.08.2015, укладено терміном на 2 роки 364 дні з 31.08.2015 по 29.08.2018. Надалі до Договору оренди №138 від 31.08.2015 внесено зміни Договором від 05.09.2018, відповідно до якого дію договору №138 продовжено на 2 роки 364 дні, а саме з 30.08.2018 по 28.08.2021.

Згідно з положеннями пунктів 10.10 і 10.11 Договору № 138 у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу.

Таким чином, Відповідач зобов`язаний був до 02.09.2021 повернути орендоване за договором № 138 майно Балансоутримувачу шляхом складання та підписання акту приймання передачі майна, однак по даний час орендоване майно не повернув.

04.11.2015 укладено договір оренди № 179, згідно з яким передано в оренду ПП «Еко-Сервіс Лева» державне нерухоме майно вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 274,2 кв.м, які розміщенні на першому поверсі виробничого корпусу за адресою: вул. Тернопільська, 38, м. Львів.

Договір оренди № 179 від 04.11.2015, укладено терміном на 2 роки 364 дні з 04.11.2015 по 02.11.2018. Надалі до Договору оренди № 179 від 04.11.2015 внесено зміни Договором від 17.11.2018, відповідно до якого дію договору №179 продовжено на 2 роки 364 дні, а саме з 03.11.2018 по 02.11.2021.

Згідно з положеннями пунктів 10.09 і 10.10 Договору №179, Відповідач зобов`язаний був до 06.11.2021 повернути майно орендоване за договором № 179 Балансоутримувачу, однак по даний час це майно не повернув.

05.05.2017 укладено договір оренди № 59, згідно з яким передано в оренду ПП «Еко-Сервіс Лева» нерухоме державне майно вбудоване нежитлове приміщення площею 173,9 кв.м, яке розміщене на першому поверсі виробничого корпусу за адресою: вул. Тернопільська, 38, м. Львів.

Договір оренди № 59 від 05.05.2017, укладено терміном на 2 роки 364 дні з 05.05.2017 по 03.05.2020. Згідно з положеннями пунктів 10.10 і 10.11 Договору №59 Відповідач зобов`язаний був до 07.05.2020 повернути майно орендоване за договором №59 Балансоутримувачу, однак по даний час орендоване майно не повернув.

17.07.2018 укладено договір оренди № 88, згідно з яким передано в оренду ПП «Еко- Сервіс Лева» державне нерухоме майно вбудовані нежитлові приміщення площею 97,20 кв.м., які розміщені на першому поверсі виробничого корпусу за адресою: вул. Тернопільська, 38, м. Львів.

Договір оренди № 88 від 27.07.2018, укладено терміном на 2 роки 364 дні з 27.07.2018 по 25.07.2021. Згідно з положеннями пунктів 10.09 і 10.10 Договору №88 Відповідач зобов`язаний був до 29.07.2021 повернути майно орендоване за договором № 88 Балансоутримувачу, тобто КЕВ м. Львова, однак по даний час це майно не повернув.

Прокурор зазначає, що ПП «Еко-Сервіс Лева» з лютого 2020 року припинило сплату орендної плати, що є ще одним порушенням умов договору.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.06.2023 у справі № 914/313/23 примусово виселено ПП «Еко-сервіс Лева» із займаних приміщень.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.11.2023 у справі № 914/1546/23 стягнуто з ПП «Еко-сервіс Лева» заборгованість з орендної плати, а також неустойку за користування майном після закінчення строку дії договорів оренди за період по березень 2023 року.

Однак, попри наявність рішення суду та обов`язку повернути майно Відповідач майно по даний час не повернув.

Згідно з розрахунками, наданими Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях сума неустойки, яка підлягає стягненню з ПП «Еко-Сервіс Лева» за період неохоплений попереднім рішенням суду становить:

за договором № 138 від 31.08.2015 83537,94 грн.;

за договором № 179 від 04.11.2015 144121,96 грн.;

за договором № 59 від 05.05.2017 44307,7грн.;

за договором № 88 від 27.07.2018 59518,07грн.

Загальна сума неустойки за усіма припиненими договорами оренди становить 331485,67 (триста тридцять одна тисяча чотириста вісімдесят п`ять 67 коп.) гривень.

Прокурор вказує на те, що згідно з наказом Фонду Державного майна України №232 від 06.03.2019 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України» утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях як юридичну особу публічного права, що розташоване у м. Львові.

Встановлено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області.

В подальшому, наказом Фонду державного майна України № 459 від 15.05.2019 визначено днем початку роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях 15.05.2019.

Відповідно до Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, затвердженого наказом ФДМУ від 14.03.2019 № 256, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях є територіальним органом Фонду державного майна України, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління.

Таким чином, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях є уповноваженим органом у сфері управління державного майна у спірних правовідносинах.

Однак, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях не вжито належних заходів щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Так, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, як орендодавець зобов`язане було контролювати стан виконання умов договору з боку орендаря, у тому числі, що стосується обов`язків по сплаті орендної плати та повернення майна після закінчення терміну дії договорів оренди, а отже про факт невиконання ПП «Еко-Сервіс Лева» цих умов договору несплати орендної плати та неповернення орендованого майна було відомо з моменту їх невиконання, тобто з 2020 року.

Окрім того, Львівська спеціалізована прокуратура неодноразово зверталася до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях з листами, в яких повідомляла про наявні порушення (листи від 24.11.2022 № 3291вих22, від 20.02.2023 № 30.54/02-833вих-23, від 17.01.2024 №30.54/02-322вих-24) проте належні заходи щодо стягнення заборгованої суми орендної плати, нарахування і стягнення неустойки за невчасне повернення орендованого майна не здійснено.

Таким чином, Львівська спеціалізована прокуратура у сфері оборони в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях просить стягнути з ПП «Еко-Сервіс Лева» суму неустойки в розмірі 331485,67 грн., у тому числі: за договором №138 від 31.08.2015-83537,94 грн.; за договором №179 від 04.11.2015-144121,96 грн.; за договором №59 від 05.05.2017-44307,7 грн.; за договором №88 від 27.07.2018-59518,07 грн., та стягнути на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону витрати, пов`язані зі сплатою судового збору.

Позиція позивача.

Позивач пояснень по суті спору не подав.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, доказів погашення заборгованості не представив.

Обставини справи.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (орендодавець, правонаступником якого з 15.05.2019 є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях) та ПП Еко-сервіс Лева (орендар) укладено договори оренди нерухомого державного майна №138 від 31.08.2015, №179 від 04.11.2015, №59 від 05.05.2017 та №88 від 27.07.2018, а саме: вбудованих нежитлових приміщень виробничого корпусу загальною площею 721 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. Тернопільська, 38, що перебували на балансі ДП ВПП МОУ Армія України (балансоутримувач).

Пунктом 1.3 договору №138 від 31.08.2015 та п.1.2 решти договорів майно передається в оренду з метою розміщення суб`єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення (майстерня з ремонту електропобутових товарів).

У разі припинення або розірвання цього договору майно упродовж трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання орендарем та балансоутримувачем акта приймання-передавання (п.10.9/10.10 та 10.10/10.11 договорів).

Термін дії договорів оренди нерухомого державного майна:

№138 від 31.08.2015 - до 28.08.2021 (договір про внесення змін від 05.09.2018),

№179 від 04.11.2015 - до 02.11.2021 (договір про внесення змін від 27.11.2018),

№59 від 05.05.2017 - до 03.05.2020,

№88 від 27.07.2018 - до 25.07.2021.

19.08.2019 листом №503/9/7174 Головне управління майна та ресурсів Міністерства оборони України повідомило Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській, Волинській областях, як орендодавця, про наміри використовувати нерухоме державне майно, що знаходиться за адресою м.Львів, вул. Тернопільська, 38, для розміщення структурного підрозділу Збройних Сил України, а відтак про необхідність ініціювання розірвання договорів оренди.

28.08.2019 Міністерством оборони України прийнято наказ №473 Про передачу нерухомого майна у місті Львів згідно якого наказано передати від Державного підприємства Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України Армія України на баланс Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова нерухоме майно військового містечка №318 (місцезнаходження майна: м.Львів, вул. Тернопільська, 38). Нерухоме майно, після його передачі закріпити на праві оперативного управління за військовою частиною НОМЕР_1 .

На виконання вказаного наказу актом приймання-передачі від 02.10.2019, затвердженого Міністром оборони України від 03.10.2019, нерухоме майно військового містечка № НОМЕР_2 , що розташоване за адресою: м.Львів, вул. Тернопільська, 38, передано з балансу ДП Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України Армія України на баланс Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, з подальшим його закріпленням на праві оперативного управління за Військовою частиною НОМЕР_1 .

14.11.2019 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях прийняло наказ № 01262 про передачу функції орендодавця державного майна по договорах оренди, укладених регіональним відділенням щодо майна, розташованого за адресою: м.Львів, вул. Тернопільська, 38 (колишній балансоутримувач ДП ВПП МОУ Армія України) до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова Міністерства оборони України, зокрема за договорами: № 138 від 31.08.2015, № 179 від 04.11.2015, № 59 від 05.05.2017, № 88 від 27.07.2018, відповідно до яких орендарем є ПП Еко-сервіс Лева. 21.11.2019 листом Щодо передачі функцій орендодавця РВ ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях повідомило КЕВ м. Львова про передачу функцій орендодавця державного майна по договорах оренди щодо майна, розташованого по вул.Тернопільській, 38 (колишній балансоутримувач ДП ВПП МОУ Армія України) до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова; зазначено про необхідність приведення договірних відносин з орендарями державного нерухомого майна у відповідність до законодавства.

22.11.2019 військовою частиною НОМЕР_1 (користувач) та КЕВ м. Львова (балансоутримувач) підписано акт приймання (передачі) для утримання та експлуатації будівель, споруд і території військового містечка № НОМЕР_2 військовій частині НОМЕР_1 з додатками (актами технічного стану).

28.12.2019 згідно акта прийому-передачі Регіональне відділення передало, а КЕВ м. Львова прийняло завірені копії договорів з додатками, за адресою: м.Львів, вул. Тернопільська, 38, зокрема: №138 від 31.08.2015, № 179 від 04.11.2015, № 59 від 05.05.2017, № 88 від 27.07.2018.

Згідно рішення Господарського суду Львівської області від 06.06.2023 у справі №914/313/23 суд ухвалив примусово виселити Приватне підприємство Еко-Сервіс Лева (79026, м.Львів, вул.Слов`янська, 2, кв. 15; ідентифікаційний код 39045159) з державного нерухомого майна, розташованого по вул.Тернопільській, 38 у м.Львові, а саме із:

- вбудованих нежитлових приміщень загальною площею 175,7 кв.м., які розміщені на першому поверсі (кім.№13) та третьому (кім.№ 64, 65, 66, 68) поверхах виробничого корпусу (отримані в оренду згідно договору № 138);

- вбудованих нежитлових приміщень (№№ 16, 18, 19) загальною площею 274,2 кв.м., які розміщені на першому поверсі виробничого корпусу (отримані в оренду згідно договору № 179);

- вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 173,9 кв.м., яке розміщене на першому поверсі виробничого корпусу (отримане в оренду згідно договору № 59);

- вбудованих нежитлових приміщень (№№ 20, 27, 28) загальною площею 97,20 кв.м., які розміщені на першому поверсі виробничого корпусу (отримані в оренду згідно договору № 88).

При цьому в вказаному рішенні суд вказав про преюдиційність наведених обставин встановлених судовими рішеннями у справах № 914/2549/19, №914/27/20 та №914/3023/21, що набрали законної сили.

При ухваленні рішення суд, встановивши факти припинення договорів оренди нерухомого державного майна №138 від 31.08.2015, №179 від 04.11.2015, №59 від 05.05.2017 та №88 від 27.07.2018, а також відсутність підстав для користування відповідачем об`єктом оренди після закінчення строку дії договорів, дійшов висновку про виселення позовні вимоги про примусове виселення відповідача з орендованих приміщень підлягають задоволенню.

Рішення залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.09.2023.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.11.2023 у справі № 914/1546/23 стягнуто з ПП «Еко-сервіс Лева» заборгованість з орендної плати, а також неустойку за користування майном після закінчення строку дії договорів оренди за період по березень 2023 року.

Матеріали справи не містять доказів відповідачем повернення орендованого майна.

19.01.2024 року Листом №30.54/02-322ВИХ-24 прокурор звернувся до начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях Миколи Щуки, про надання розрахунків (нарахувань) відповідних сум, які підлягають стягненню з приватного підприємства «Еко-сервіс Лева» за користування приміщеннями військового містечка №9 по вул. Тернопільській, 38, у м.Львові, у вигляді подвійної орендної плати за користування майном після закінчення строку дії договорів оренди та штрафних санкцій.

20.02.2024 Листом №30.54/02-793ВИХ-24 прокурор попередив начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях Миколи Щуку про те, що оскільки ПП «Еко-Сервіс Лева» по даний час продовжує користуватися нерухомим майном по вул. Тернопільській,38 у м.Львові, при цьому не сплачуючи коштів за користування цим майном. Така ситуація заподіює шкоду інтересам держави у вигляді відсутності надходжень коштів до бюджету та є підставою для звернення до суду з позовом. Уповноваженим органом відповідний позов не заявлено. Сума коштів, які підлягають стягненню з ПП «Еко-Сервіс Лева» становить 331485,67 грн.

У зв`язку з викладеним, Львівською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони за даним фактом повідомлено Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, що з метою захисту інтересів держави буде застосовано представницькі повноваження відповідно до ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» шляхом звернення до суду з відповідним позовом про стягнення коштів.

14.02.2024 Листом №10-03-00719 Фонд державного майна України Регіонального відділення фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях на запит прокуратури від 19.01.2024 №30.54/02-322вих-24 надав розрахунки неустойки по договорах оренди від 05.05.2017 №59, від 27.07.2018 №88, від 04.11.2015 №179, від 31.08.2015 №138 укладених з ПП «Еко-Сервіс Лева» за період 01.04.2023-31.01.2024 рр.

Згідно з розрахунками, наданими Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях сума неустойки, яка підлягає стягненню з ПП «Еко-Сервіс Лева» за період з 01.04.2023 31.01.2024 становить:

за договором № 138 від 31.08.2015 83537,94 грн.;

за договором № 179 від 04.11.2015 144121,96 грн.;

за договором № 59 від 05.05.2017 44307,7грн.;

за договором № 88 від 27.07.2018 59518,07грн.

Загальна сума неустойки за усіма припиненими договорами оренди - 331485,67 грн.

Відтак, прокурор в інтересах держави звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суму неустойки в розмірі 331485,67 грн. та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору.

Оцінка суду.

Щодо обґрунтованості підстав звернення прокурора з позовом до суду

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до абзаців 1 - 3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Одночасно згідно з положеннями частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи №806/1000/17).

Відповідно до резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № З-рп/99 від 8.04.1999 прокурори вправі звертатись до суду з позовами в інтересах держави в особі органів державної влади.

Відповідно до Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, затвердженого наказом ФДМУ від 14.03.2019 № 256, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях є територіальним органом Фонду державного майна України, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління.

Таким чином, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях є уповноваженим органом у сфері управління державного майна у спірних правовідносинах.

Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.09.2019 у справі № 910/7364/18.

Також відповідну правову позицію стосовно прав орендодавця згідно з договором оренди викладено у постановах Верховного Суду України від 07.06.2017 у справі № 910/9480/16, від 07.06.2017 у справі № 910/9482/16.

Проте, незважаючи на надані повноваження, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях не вжито належних заходів щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень інтересів держави, яке полягає у тому, що Відповідач всупереч вимогам законодавства та умовам договорів не звільняє у добровільному порядку (не повертає після закінчення договорів оренди) приміщення військового містечка по АДРЕСА_1 , де згідно з наказом Міністерства оборони України № 473 від 28.08.2019 року повинна дислокуватися військова частина. Такі дії Відповідача підривають бойову та мобілізаційну готовність військової частини, призводять до загрози втрати або знищення військового майна, що в умовах широкомасштабної війни, розгорнутої проти України спричиняє безпосередню шкоду обороноздатності країни. Нестягнення орендної плати спричиняє пряму матеріальну шкоду у вигляді ненадходження коштів до бюджету.

Вказана правова позиція повністю узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 по справі № 903/129/18, в якій констатовано, що сам факт незвернення з позовом до суду органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян та звернення до суду з позовом (п. 6.43.). Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу про подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим (п.п. 78-81).

На виконання вимог абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Львівською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері листом від 19.01.2024 повідомлено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинські областях про намір здійснити представництво інтересів держави, у цих спірних відносинах у суді у формі звернення з даним позовом.

При цьому, прокурором, з урахуванням стану поінформованості Позивача про наявність порушення інтересів держави, про що зазначалося вище, надано Позивачу достатній розумний строк для самостійного звернення з даним позовом, що не призвело до жодних результатів.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що прокурор дотримався визначеного Законом порядку і правомірно захищає інтереси держави в суді в межах наданих йому повноважень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Прокурор посилаючись на рішення Господарського суду Львівської області від 06.06.2023 року у справі №914/313/23 та на рішення Господарського суду Львівської області від 01.11.2023 року у справі №914/1546/23 зазначає, що відповідачем досі не повернуто майно після закінчення строку дії договорів оренди, що є підставою для нарахування відповідачу неустойки за договором № 138 від 31.08.2015,№ 179 від 04.11.2015, № 59 від 05.05.2017, №88 від 27.07.2018.

На підставі ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені судовими рішеннями у справах № 914/313/23 та №914/1546/23, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді справи №914/636/24, у якій беруть участь ті самі особи, стосовно яких встановлено ці обставини.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Водночас, самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору оренди - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, є неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, що є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору оренди, коли користування майном стає неправомірним.

Отже, правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення договору оренди не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України).

У цих висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, що сформульована в постанові від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі Закону) у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

З матеріалів справи вбачається, що після припинення строку дії договорів оренди нерухомого державного майна, відповідачем орендоване майно не повернуто. Зворотнього матеріали справи не містять.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до п.п.10.9, 10.11 Договорів, у разі припинення або розірвання цього Договору, майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу. Якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за весь час користування Майном за час прострочення.

Судом встановлено, що відповідач не виконав свій обов`язок щодо повернення орендованого майна після закічнення строків дії договорів.

Враховуючи те, що майно відповідачем не повернуто, прокурором нарахована неустойка за усіма припиненими договорами оренди за період з 01.04.2023 по 01.01.2024 в загальному розмірі розмірі 331458,67 грн.

Доказів виконання вказаного обов`язку відповідач суду не надав, доказів вчинення орендодавцем (Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях) дій, спрямованих на ухилення від прийняття об`єктів оренди від орендаря (відповідача у справі) після закінчення строку договору, або ухилення орендодавця від підписання актів приймання-передачі майна, матеріали справи також не містять, і відповідачем такі докази не подавалися.

Частинам 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з тим необхідно зазначити, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд враховує позицію ЄСПЛ (справи "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України"), де зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у зв`язку з невиконанням ПП «Еко-Сервіс Лева» умов договору щодо своєчасного повернення нерухомого майна державної власності, наявні підстави для стягнення в судовому порядку неустойки.

Судові витрати.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача в розмірі 3 977,83 грн., сплачений згідно платіжної інструкції №142 від 23 лютого 2024 року

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 13, 14, 46, 73, 74, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Еко-Сервіс Лева» (79026, м.Львів, вул. Словянська, 2, ЄДРПОУ 39045159) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (79005, м.Львів, вул.Коперника, 4, ЄДРПОУ 42899921) неустойку в розмірі 331485,67 грн.

3. Стягнути з приватного підприємства «Еко-Сервіс Лева» (79026, м.Львів, вул. Словянська, 2, ЄДРПОУ 39045159) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ( код 38326057, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172, № рах. UA238201720343120001000082783) 3 977,83 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

СуддяКітаєва С.Б.