Ухвала

від 10.05.2024 по справі 918/1280/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про вирішення заяви про відвід

10 травня 2024 р. м. Рівне Справа №918/1280/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Горплюка А.М., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" від 03.05.2024 про відвід складу суду у справі

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"

про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Арго-Експрес-Сервіс"

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернулося до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Арго-Експрес-Сервіс", в якій просить відкрити провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Арго-Експрес-Сервіс" (35112, Рівненська обл., с. Ярославичі, вул. Шкільна, буд. 50, код ЄДРПОУ 30132761), призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 16.10.2020 № 1971), визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Приватного підприємства "Арго-Експрес-Сервіс" на загальну суму 17 085 140 грн 00 коп. та включити їх до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 17 000 000 грн 00 коп. - вимоги четвертої черги; 85 140 грн 00 коп. - вимоги першої черги.

06.05.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" через підсистему "Електронний суд" надійшла заява від 03.05.2024 про відвід складу суду, в якій просить задовольнити відвід судді Політиці Наталії Адамівні у даній справі, задовольнити відвід секретарю судового засідання Костюкович Юлії Сергіївні у даній справі, а справу направити на повторний авторозподіл для визначення складу суду у відповідності до ст. 6 та ст. 32 ГПК України.

Ухвалою суду (суддя Політика Н.А.) від 08.05.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" від 03.05.2024 про відвід складу суду від розгляду справи № 918/1280/23 передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2024 заяву про відвід судді у справі № 918/1280/23 передано на розгляд судді Горплюку А.М.

Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про відвід судді, суд зазначає наступне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно до якої, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Наведеними нормами передбачено обов`язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, колегії суддів чи інших учасників процесу.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

У Коментарі до Бангалорських принципів поведінки суддів, зокрема, зазначено:

- справа може викликати суперечливі настрої в суспільстві та привернути надмірну увагу ЗМІ, і суддя може опинитися в ситуації, яку можна описати як "центр урагану". Іноді вага суспільної думки може схилятися в сторону конкретного бажаного результату. Однак, виконуючи суддівську функцію, суддя повинен бути стійким до впливу такого суспільного резонансу. Суддя не повинен брати до уваги те, наскільки застосовні закони чи сторони судового розгляду популярні чи непопулярні в суспільстві, серед ЗМІ, посадових осіб чи власної сім`ї або друзів судді. Суддя не може коливатися під впливом партійних інтересів, суспільного тиску чи страху критики. Незалежність суддів передбачає незалежність від усіх форм зовнішнього впливу (п. 28);

- будь-які спроби впливу на суд мають відбуватися привселюдно у залі судового засідання, виключно сторонами чи їхніми адвокатами. У певних випадках сторонні особи можуть спробувати вплинути на рішення судді в питаннях, які розглядає суд. Такі спроби слід однозначно відхиляти, від кого б вони не надходили - міністрів, політиків, державних службовців, журналістів, сім`ї чи з інших джерел. Загроза незалежності суддів може іноді набирати форму непомітної спроби впливу на ставлення судді до певної справи або ж спроб якимось чином отримати прихильність судді. Слід однозначно відхиляти будь-які спроби такого стороннього впливу на суддю, прямого чи непрямого. У деяких випадках, особливо якщо після відмови здійснено повторні спроби, судді слід повідомити про такі спроби відповідні органи. Суддя не може дозволити будь-яким родинним, суспільним чи політичним зв`язкам впливати на будь-яке судове рішення (п. 29);

- іноді може бути складно визначити, що саме становить неналежний вплив. Підтримуючи належну рівновагу між, наприклад, необхідністю захистити судовий процес від спотворення і тиску - політичного, медійного чи з інших джерел - та інтересами публічного обговорення питань, що становлять суспільний інтерес у публічному житті та у вільних ЗМІ, суддя повинен прийняти той факт, що він чи вона є публічною особою, і, відповідно, не може бути надто вразливим чи чутливим. Демократії притаманна критика осіб, які займають державні посади. Отож, у визначених законодавством межах, судді не можуть розраховувати на відсутність критики їхніх рішень, обґрунтування та мотивування та способу ведення справи (п. 30);

- якщо суддю сприймають як упередженого, громадську довіру до судової влади буде підірвано. Відтак, суддя повинен утримуватися від будь-яких дій, які дають підстави вважати, що на його рішення можуть впливати зовнішні чинники на кшталт особистих відносин з тією чи іншою стороною чи зацікавленості у результатах розгляду справи (п. 55);

- неупередженість пов`язана не лише з фактичною відсутністю ознак упередженості та наявності упереджених міркувань, але і з враженням відсутності таких ознак. Такий двоїстий аспект можна виразити за допомогою часто повторюваного вислову, що правосуддя має бути не лише здійсненим, але й однозначно сприйматися як здійснене. Критерій, який зазвичай застосовується, полягає в тому, чи виникли б у розумного спостерігача, який реалістично і практично дивиться на справу, побоювання щодо браку об`єктивності з боку судді. Питання в тому, чи існують побоювання щодо упередженості, має вирішуватися з точки зору розумного спостерігача (п. 56);

- суддя має вести справу впорядковано та ефективно, не зловживаючи процесуальними правилами. Для цього потрібна певна твердість. Суддя, що має ефективно вести процес і водночас запобігати створенню у розумної, справедливої та поінформованої особи будь-якого враження про брак неупередженості, має зберігати чітку рівновагу. Слід уникати будь-яких дій, які, на думку розумного спостерігача, викликали б (або могли викликати) обґрунтовану підозру про те, що під час виконання своїх суддівських обов`язків суддя не виявляє належної об`єктивності. Якщо виникають такі враження, вони відбиваються не лише на сторонах судового провадження, але й на довірі громадськості до судової системи в цілому (п. 61);

- суддя має бути готовим приймати рішення у справах, які предстають перед судом. Однак бувають ситуації, коли з метою захисту прав сторін і збереження громадської упевненості в чесності судової влади виникає необхідність відсторонення судді від участі у розгляді певної справи та винесення рішення в ній. З іншого боку, часті відводи суддів можуть викликати осуд суду та особисто судді з боку громадськості та призвести до необґрунтованого завантаження колег таких суддів. У сторін судового провадження може виникнути враження, що вони можуть знайти та обрати суддю для розгляду їхньої справи, а це небажано. Відтак, суддя повинен так облаштувати свої особисті й ділові справи, щоб звести до мінімуму можливість їх несумісності з суддівськими обов`язками (п. 66);

- для судді не менш важливо забезпечити, щоб правосуддя сприймалося як здійснене, адже це є одним із головних принципів права й публічного порядку. Відтак, суддя повинен вести судовий розгляд таким чином, щоб відсутність упередженості, об`єктивність і справедливість були очевидними для всіх, кого цікавить процес і його результат, аж надто для особи, яка подала клопотання. Відповідно, суддя, щодо якого подали клопотання про відвід, має пам`ятати, що від нього вимагають очевидної об`єктивності, особливо під час розгляду клопотання про відвід (п. 87).

Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (стаття 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у об`єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу врегульовано статтею 39 ГПК України.

Згідно ч. 1 - ч. 3, ч. 7, ч. 8 та ч. 11 ст. 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

За приписами ст. 37 ГПК України, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у розгляді справи та підлягають відводу (самовідводу) з підстав, зазначених у статті 35 цього Кодексу.

Зі змісту поданої представником ТОВ "Суффле Агро Україна" заяви про відвід судді та секретаря судового засідання вбачається, що підставами для відводу визначено п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.

Подаючи заяву про відвід судді та секретарю судового засідання представник заявника вказує, що суддя Політика Н.А. безпідставно обмежила його в праві на доступ до правосуддя не давши змоги прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, відклала розгляд справи не дослідивши надані докази та при підготовці ухвали за результатами засідання безпідставно враховано та задоволено клопотання керівника ПП "Агро-Експес-Сервіс", яке було подане після засідання.

Схожі за змістом підстави вказані заявником для відводу секретаря судового засідання, а саме: допущено умисне порушення прав ТОВ "Суффле Агро Україна" на участь в судовому засіданні шляхом нестворення відеоконференції, введено суд в оману про неявку представника ТОВ "Суффле Агро Україна" та введено останнього в оману щодо непроведення судового засідання 29.04.2024.

Так, заявник вказує, що в день проведення судового засідання 29.04.2024 в приміщенні Господарського суду Рівненської області відключення світла не було та за інформацією від ДП "Інформаційні судові системи" масових звернень щодо непрацездатності підсистеми не зафіксовано.

Проте, суд звертає увагу заявника, що за нормами ГПК України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21) ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Твердження щодо врахування в ухвалі суду від 29.04.2024 клопотання представника ПП "Агро-Експрес-Сервіс" поданого після проведення судового засідання, не знайшло свого підтвердження та спростовується матеріалами справи.

Відтак, проаналізувавши доводи наведені заявником у заяві про відвід, суд дійшов висновку про їх безпідставність, адже такі доводи ґрунтуються виключно на припущеннях заявника, підтвердження власних сумнівів у неупередженості та об`єктивності заявник не навів, а суд не встановив.

В той час, саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, в тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід судді.

Крім того, наведені представником доводи, свідчать про його незгоду з процесуальними рішеннями судді Політики Н.А. та, відповідно, представник ТОВ "Суффле Агро Україна" надає оцінку діям судді під час розгляду справи.

Обґрунтованих обставин, які би свідчили про упередженість судді стосовно заявника, зацікавленість складу суду в певному рішенні у цій справі чи про необ`єктивне ставлення до сторін у справі заявник не навів, а суд не встановив.

Як вбачається із матеріалів справи, суд при ухваленні процесуальних рішень з приводу заявлених заяв чи клопотань - наводив обґрунтування у відповідних ухвалах.

Згідно з ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відтак, приймаючи до уваги те, що заява про відвід мотивована по-суті незгодою сторони з процесуальними рішеннями судді, суд вважає її необґрунтованою, та відповідно до положень частини 4 статті 35 ГПК України такою що не може бути підставою для відводу.

Згідно з ч. 11 ст. 39 ГПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Враховуючи заявлену незгоду заявника з процесуальними рішеннями судді, слід зазначити, що нормами чинного ГПК України визначено механізми реалізації прав учасником судового процесу, якщо учасник не погоджується з процесуальним рішенням судді, в тому числі, але не виключно - шляхом надання учаснику права оскаржити таке процесуальне рішення до суду вищої інстанції через включення заперечень на певне процесуальне рішення у скаргу на рішення суду по суті спору, або шляхом подання окремої скарги на процесуальне рішення судді у визначених законом випадках.

Суд наголошує, що суддя відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.

Так, суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.

При цьому, розглядаючи дану заяву суд відзначає, що у відповідності до положень процесуального закону, право на оцінку процесуальних рішень судді віднесено до компетенції судів апеляційної та касаційної інстанцій при розгляді відповідно апеляційної та касаційної скарг на оскаржувані судові рішення, разом з тим, як зазначено судом, заявником не надано суду доказів наявності безумовних обставин для відводу судді у випадках, що передбачені статтею 35 ГПК України.

Посилання заявника на неупередженість судді під час розгляду справи № 918/1280/23 є безпідставними оскільки всі аргументи ТОВ "Суффле Агро Україна" щодо відводу судді Політики Н.А. зводяться до незгоди сторони з процесуальними рішеннями судді.

Проаналізувавши наведені заявником обставини, суд дійшов висновку, що за своєю суттю всі аргументи представника ТОВ "Суффле Агро Груп" щодо відводу секретаря судового засідання Костюкович Ю.С. - є незгодою сторони з непроведенням судового засідання в режимі відеоконференції.

Відтак, вказані обставини в розумінні ст. 35 та ст. 37 ГПК України не можуть бути підставою для відводу судді та секретаря судового засідання.

Таким чином, обставини які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Політики Н.А. та секретаря судового засідання Костюкович Ю.С. від розгляду справи відсутні, а тому у задоволенні заяви про відвід необхідно відмовити.

При розгляді вказаної заяви судом враховані норми ч. 1, ч. 2 ст. 2 ГПК України якими встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Разом з тим, розглядаючи дану заяву суд не повноважний надавати оцінку процесуальним рішенням судді, оскільки такими правами відповідно до процесуального закону наділені суди апеляційної та касаційної інстанцій при розгляді апеляційної та касаційної скарг на оскаржувані судові рішення.

З огляду на зазначене, заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про відвід судді Політики Наталії Адамівни та секретаря судового засідання Костюкович Юлії Сергіївни від розгляду справи № 918/1280/23, не містить обґрунтованого посилання на обставини, які в розумінні статті 35 ГПК України є підставою для відводу.

Відтак, суд не вбачає підстав для відводу судді Політики Н.А. та секретаря судового засідання Костюкович Ю.C., а тому, у задоволенні заяви про відвід, суд відмовляє.

Керуючись ст. ст. 35, 37, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про відвід судді Політики Наталії Адамівни та секретаря судового засідання Костюкович Юлії Сергіївни від розгляду справи № 918/1280/23 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя А.М. Горплюк