Рішення

від 07.05.2024 по справі 924/129/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2024 р. Справа № 924/129/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Крупської В.В., розглянувши справу

за позовом військової частини НОМЕР_1 ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Газ", м. Старокостянтинів Хмельницької області

про стягнення 547 004,05 грн штрафних санкцій,

представники сторін:

позивача: Алєксєєва Т.І. згідно довіреності від 29.11.2023 року ( в режимі ВКЗ);

відповідача: Дем`янов Ю.М. згідно ордера серії ВХ №1065157 від 16.03.2024 року;

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, 547 004,05 грн штрафних санкцій. Вимоги мотивує неналежним виконанням ТОВ «Альфа-Газ» своїх зобов`язань з своєчасного виконання робіт за договором підряду від 10.02.2023 року №41/23.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 30.01.2024 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 16.04.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Повноважний представник позивача під час судового розгляду спору позов підтримала, наполягає на його задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що у додатках до договору чітко та конкретно не визначено, які саме будівельно-монтажні роботи має виконати генпідрядник у термін для кожного етапу. Окрім того, замовник та інженер з технічного нагляду під час проведення будівництва не зазначали, що будівельні роботи проводяться поза графіком, не якісно, з порушенням умов договору. Відповідна інформація також не зафіксована у підписаних сторонами актах приймання виконаних будівельних робіт.

З посиланням на абз. 5 пункту 10.2. договору, згідно якого штрафні санкції за порушення строків виконання етапу робіт до генпідрядника не застосовуються з моменту підписання акту приймання виконання робіт відповідного етапу замовником, стверджує, що після підписання актів приймання виконання робіт без будь-яких зауважень генпідрядник звільняється від відповідальності.

Наголошує також, що всі роботи у визначений договором строк 01.10.2023 року, відповідач прогнозував завершити.

Позивач у відповіді на відзив заперечує з приводу тверджень відповідача та вказує, що замовник неодноразово звертався із листами до генпідрядника щодо повільних темпів будівництва. Окрім того, замовник запрошував генпідрядника для врегулювання проблемних питань та вручив останньому претензію за порушення термінів виконання робіт згідно договору. Стверджує, що перелік, обсяги та вартість робіт погоджено сторонами у додатках до договору та локальних кошторисах.

Звертає увагу, що позов у даній справі подано з метою стягнення штрафних санкцій за порушення термінів виконання робіт першого та другого етапу, натомість претензій та зауважень щодо процесу виконання будівельних робіт, якості, вартості та обсягів виконаних робіт у позивача не має.

Додатково зазначає, що штрафні санкції у даній справі нараховані до настання форс-мажорних обставин, тому сертифікат ТПП від 12.10.2023 року не стосується предмету позову.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив наголошує, що війна є форс-мажорною обставиною, що безпосередньо впливає на виконання господарських зобов`язань. Так, за час виконання робіт першого та другого етапів на території їх виконання загальна тривалість повітряних тривог становила понад 64 години та існувала реальна загроза життю та здоров`ю працівників на об`єкті. Окрім того, незначне запізнення виконання робіт першого та другого етапів у зв`язку з систематичними повітряними тривогами не вплинуло на кінцевий строк виконання зобов`язання та не завдало позивачу жодних збитків чи інших шкідливих наслідків. Натомість саме відповідач зазнав збитків через виконані, проте не оплачені роботи, закуплені матеріали, виплатою заробітної плати працівникам та сплатою податків. Просить також врахувати необхідність дотримання співмірності розміру штрафних санкцій з розміром збитків кредитора.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

10.02.2023 року між військовою частиною НОМЕР_1 (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Газ» (генпідрядник) укладено договір підряду №41/23 (далі договір), предметом якого є виконання будівельно-монтажних робіт на об`єкті, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

За цим договором генпідрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому у 2023 році закінчені роботи, а замовник зобов`язується надати генпідряднику будівельний майданчик, передати затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти від генпідрядника закінчені (виконані роботи) та оплатити їх вартість (п. 1.2. договору).

У п. 1.3. договору передбачено, що перелік, обсяги та вартість робіт, що виконуються на об`єкті, викладено у додатках №1 та №2 до договору. Обсяги робіт можуть бути зменшені залежно від фінансування об`єкту.

У п. 2.1. договору сторонами погоджено, що строк виконання робіт на об`єкті визначається відповідно до Календарного графіку виконання робіт (Додаток №2), але не пізніше 01.10.2023 року, а саме: І етап до 01.04.2023 року будівельно-монтажні роботи на суму 1000000,00 грн., передбачені договірною ціною та проектною документацією; 2 етап до 15.05.2023 року будівельно-монтажні роботи на суму 2000000,00 грн., передбачені ціною та проектною документацією; 3 етап до 15.08.2023 року будівельно-монтажні роботи на суму 9600000,00 грн., передбачені договірною ціною та проектною документацією; 4 етап до 01.10.2023 року будівельно-монтажні роботи на суму 1920999,60 грн., передбачені договірною ціною та проектною документацією.

Згідно п. 2.4. договору строки виконання робіт (будівництва об`єкта) можуть бути змінені внесенням відповідних змін до договору у випадку: виникнення обставин непереборної сили та внесенням замовником змін до проектної документації.

Передача генпідрядником виконаних робіт по об`єкту, приймання їх інженером технічного нагляду та оплата виконаних робіт замовником оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт (додаток №4 до договору) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати з обов`язковим оформленням та наданням замовнику виконавчої документації.

У п. 10.2. договору передбачені види порушень та санкції за них, які застосовуються до генпідрядника: за порушення строків виконання робіт або усунення недоліків відповідно до актів виявлених недоліків генпідрядник сплачує пеню в розмірі 0,1% від вартості прострочених робіт за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять діб додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості прострочених робіт. При цьому штрафні санкції за порушення строків виконання етапу робіт до генпідрядника не застосовуються з моменту підписання акту приймання виконаних робіт відповідного етапу замовником.

У додатку №2 до договору передбачено календарний графік виконання робіт на 2023 рік, який аналогічний п. 2.1. договору; у додатку №3 акт про виконання умов та документальної звірки взаєморозрахунків; у додатку №4 акт приймання виконаних будівельних робіт.

Сторонами також погоджено договірну ціну на будівництво, локальний кошторис на будівельні роботи (загальнобудівельні роботи, вентиляцію, електротехнічні рішення, блискавкозахист, пожежну сигналізацію та сповіщення про пожежу, пусконалагоджувальні роботи, зовнішні мережі); підсумкову відомість ресурсів.

10.02.2023 року між позивачем та ФОП Дончуком П.П. укладено договір №42/23 здійснення технічного нагляду на об`єкті.

Між замовником та генпідрядником підписано: 11.04.2023 року довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2023 року на суму 410568,00 грн. та акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2023 року на таку ж суму; 10.05.2023 року довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень-2 2023 року на суму 200011,20 грн. та акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за травень-2 2023 року на таку ж суму; 27.06.2023 року довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2023 року на суму 881499,80 грн. та акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2023 року на таку ж суму; 25.07.2023 року довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2023 року на суму 1685996,40 грн. та акт №4 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2023 року на таку ж суму.

Акти підписані сторонами без зауважень та містять відмітку про прийняття робіт інженером технічного нагляду.

На виконання умов договору позивачем перераховано відповідачу за виконані роботи 410568,00 грн. згідно платіжної інструкції №4 від 11.04.2023 року, 114684,20 грн. згідно платіжної інструкції №6 від 11.05.2023 року, 85327,00 грн. згідно платіжної інструкції №5 від 10.05.2023 року, 881499,60 грн. згідно платіжної інструкції №18 від 27.06.2023 року, 1685996,40 грн. згідно платіжної інструкції №30 від 25.07.2023 року.

Позивач звернувся до відповідача із листами від 25.05.2023 року та від 03.07.2023 року, у яких просить пришвидшити темпи виконання будівельно-монтажних робіт по об`єкту.

У листі від 31.07.2023 року, у зв`язку з повільними темпами виконання робіт на об`єкті, позивач запросив відповідача прибути на технічну нараду з метою врегулювання всіх проблемних питань.

З протоколу вказаної технічної наради від 04.08.2023 року вбачається, що директору ТОВ «Альфа-Газ» вручено претензію про порушення термінів виконання будівельних робіт 1 та 2 етапів відповідно до договору від 10.02.2023 року. Присутній на нараді директор відповідача підтвердив виконання третього етапу робіт до 15.08.2023 року та завершення об`єкту у визначеним договором строк.

У претензії від 04.08.2023 року позивач, з метою досудового врегулювання спору, просить відповідача сплатити 348 004,05 грн. штрафу та пені за порушення термінів виконання робіт.

У відповідь ТОВ «Альфа-Газ» не погодився із вимогами претензії у зв`язку з тим, що додатком №2 чітко не визначено, які будівельно-монтажні роботи має виконати генпідрядник у термін для кожного етапу. Окрім того, замовник та інженер з технічного нагляду під час проведення будівництва не зазначали, що будівельні роботи проводяться поза графіком, не якісно, з порушенням умов договору. З посиланням на абз. 5 пункту 10.2. договору, згідно якого штрафні санкції за порушення строків виконання етапу робіт до генпідрядника не застосовуються з моменту підписання акту приймання виконання робіт відповідного етапу замовником, стверджує, що після підписання актів приймання виконання робіт без будь-яких зауважень генпідрядник звільняється від відповідальності. До відповіді відповідачем долучено також не підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 року.

Позивач надіслав відповідачу повідомлення від 27.09.2023 року про розірвання договору.

ТОВ «Альфа-Газ» повідомило позивача у листі від 08.08.2023 року про форс-мажорну обставину та неможливість виконати умови договору у строк, долучивши до листа повідомлення ТПП України від 28.02.2022 року.

Хмельницька ТПП видала ТОВ «Альфа-Газ» сертифікат про форс-мажорні обставини, зокрема, неможливість виконання зобов`язання за договором у строк до 15.08.2023 року та до 01.10.2023 року.

З вищевикладеного, позивач звернувся з даним позовом до суду, у якому просить стягнути з відповідача нараховану за прострочення виконання робіт по першому та другому етапах будівництва пеню за період до 25.07.2023 року та штраф.

Позиція суду.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання, наведені в ст.179 ГК України, згідно з якою майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З матеріалів справи стверджується, що 10.02.2023 року між сторонами у справі укладено договір підряду, за умовами якого відповідач взяв зобов`язання за замовленням позивача здійснити будівельно-монтажні роботи на об`єкті у чотири етапи, із загальним терміном виконання робіт до 01.10.2023 року.

Статтею 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передавання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і його підписує друга сторона.

У п. 2.1. договору визначені етапи виконання робіт, зокрема, перший етап передбачає виконання будівельно-монтажних робіт на суму 1000000,00 грн. до 01.04.2023 року, другий етап - до 15.05.2023 року на суму 2000000,00 грн.

При цьому, перелік конкретних будівельно-монтажних робіт у такі етапи не визначено, тому суд, з врахуванням також змісту листа позивача від 25.05.2023 року, доходить висновку, що виконання етапу пов`язане із освоєнням визначеного в договорі розміру фінансового ресурсу (виконання робіт на відповідну суму).

Тобто, до 15.05.2023 року відповідач взяв на себе зобов`язання з виконання робіт на загальну суму 3000000,00 грн.

Підписаними актами приймання виконаних будівельних робіт стверджується, що відповідачем до 11.04.2023 року виконано, а позивачем прийнято роботи на суму 410568,00 грн., до 10.05.2023 року ще на суму 200011,20 грн., до 27.06.2023 року - додатково на суму 881499,60 грн. та до 25.07.2023 року - ще на суму 1685996,40 грн. На загальну суму 3178075,20 грн.

З викладеного слідує, що ТОВ "Альфа-Газ" порушило строки виконання робіт та завершило виконання будівельно-монтажних робіт перших двох етапів на суму 3000000,00 грн. лише 25.07.2023 року (після прийняття позивачем роботи та підписання відповідного акту приймання виконаних будівельних робіт).

Згідно із ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (п.1 ст.549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

У відповідності до ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У п. 10.2. договору сторонами погоджено, що за порушення строків виконання робіт або усунення недоліків відповідно до актів виявлених недоліків генпідрядник сплачує пеню в розмірі 0,1% від вартості прострочених робіт за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять діб додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості прострочених робіт.

Водночас, штрафні санкції за порушення строків виконання етапу робіт до генпідрядника не застосовуються з моменту підписання акту приймання виконаних робіт відповідного етапу замовником.

Як зазначалося вище, відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними.

Так, сторони за власною волею включили в договір пункт, який передбачає, що після прийняття робіт відповідного етапу замовником шляхом підписання акту приймання, штрафні санкції за порушення строків виконання робіт такого етапу не застосовуються до генпідрядника.

Суд також враховує, що трактування вказаного пункту як такого, що передбачає нарахування штрафних санкцій лише до моменту підписання акту приймання виконаних робіт, позбавляє вказаний пункт сенсу, позаяк виконання робіт відповідного етапу та прийняття їх замовником апріорі унеможливлює подальше нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання робіт такого етапу.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05.12.2022 року у справі №753/8945/19 у контексті тлумачення умов договору звернув увагу на правило contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (not individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the dominant influence of one of the party).

Contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність. Сontra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань). Сontra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. У разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань (постанов Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року в справі № 613/1436/17 (провадження № 61-17583св20)).

Об`єднана палата також враховувала презумпцію, що позивач є стороною, яка підготувала як проект договору, так і спірних умов договору. Така презумпція позивачем під час розгляду справи не спростована, а тому тлумачення повинно здійснюватися на користь відповідача.

Таким чином, суд доходить висновку, що сторони договору за взаємною згодою передбачили звільнення генпідрядника від відповідальності за порушення термінів виконання робіт певного етапу після прийняття замовником робіт такого етапу.

Як встановлено вище, замовником прийнято виконані генпідрядником роботи на загальну суму 3178075,20 грн., тобто прийнято повністю роботи першого та другого етапів на суму 3000000,00 грн. та частину робіт третього етапу на суму 178075,20 грн.

Враховуючи положення п. 10.2. договору щодо незастосування до генпідрядника штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт певного етапу після їх прийняття замовником, прийняття замовником робіт першого та другого етапів в повному обсязі, нарахування ТОВ "Альфа-Газ" пені та штрафу за недотримання строків виконання робіт першого та другого етапів є безпідставним.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою;

Стаття 79 Господарського процесуального кодексу України містить такий стандарт доказування як "вірогідність доказів», який підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач і відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тобто, тлумачення змісту згаданої вище статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 р. у справі № 129/1033/13-ц).

З всього вищевикладеного, з огляду на недоведеність правових підстав для нарахування відповідачу штрафних санкцій за порушення строків виконання підрядних робіт першого та другого етапів, позов у справі №924/129/24 не підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову військової частини НОМЕР_1 , до товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Газ", м. Старокостянтинів Хмельницької області про стягнення 547 004,05 грн штрафних санкцій, відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10.05.2024 року

СуддяМ.В. Музика

Віддрук. у 1 прим.: 1 - до справи; сторонам в електронні кабінети