ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2024 року Черкаси справа №925/96/24
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., без виклику учасників справи, розглянувши справу
за позовом Черкаської міської ради (вул.Б.Вишневецького, 36, м.Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 25212542)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Арнор» (вул.Небесної Сотні, 105, м.Черкаси, 18002, ідентифікаційний код 43574661)
про стягнення 8520,07 грн,
23.01.2024 Черкаська міська рада звернулась у Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Арнор», у якому просить суд стягнути з відповідача 8520,07 грн безпідставно утриманих коштів за користування земельною ділянкою, на якій розташоване майно відповідача, без достатніх на те правових підстав. У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що нерухоме майно, яке належить відповідачу знаходиться на земельній ділянці позивача площею 0,1574 га із кадастровим номером 7110136400:02:062:0015. Відповідач з моменту набуття права на це нерухоме майно здійснював фактичне користування земельною ділянкою без відповідних правовстановлюючих документів та без здійснення оплати за таке фактичне користування, що призвело до порушення прав територіальної громади міста Черкаси через ненадходження грошових коштів до місцевого бюджету. У добровільному порядку безпідставно збережені кошти у сумі 8520,07 грн відповідач не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду для примусового стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельної ділянкою без правовстановлюючих документів.
У своїй відповіді на відзив, яка надійшла до суду 06.03.2024, позивач зазначив, що відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата. Крім того, в наданій відповідачем копії платіжної інструкції, в призначені платежу зазначено «земельний податок з юридичних осіб за липень, жовтень, код 18010400, без ПДВ» З наведеного неможливо достовірно встановити ні за яку земельну ділянку сплачений такий податок, ні за який рік. Відповідачем також не надано у матеріали справи доказів на підтвердження відсутності у його користуванні іншої земельної ділянки саме на дату сплаченого податку. Оскільки відповідач не є платником саме земельного податку, він може в будь-який час повернути вказані кошти, як сплачені без належної підстави.
04.03.2024 відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач частково визнав позовні вимоги у частині стягнення боргу за користування земельною ділянкою у сумі 4832,07 грн та зазначив наступне. Здійснений позивачем розрахунок суми заборгованості є невірним, оскільки не враховує частково сплачених відповідачем грошових коштів у сумі 3688,00 грн за користування спірною земельною ділянкою, що підтверджується платіжною інструкцією №1 від 03.02.2023. Грошові кошти у сумі 3688,00 грн були сплачені відповідачем до міського бюджету м.Черкаси, як земельний податок з юридичних осіб. Відповідач також зазначає, що не має у користуванні іншої земельної ділянки, тому вказані кошти були сплачені саме за користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.01.2024 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову у строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали та заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 10 днів з дня отримання відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 10 днів з дня отримання відзиву.
Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Земельна ділянка загальною площею 0,1574 га із кадастровим номером 7110136400:02:062:0015, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , є земельною ділянкою комунальної власності із цільовим призначенням 03.10 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компанії, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, та у силу пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» №5245-VI від 06.09.2012 Черкаська міська рада є власником цієї земельної ділянки.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №352447967 від 31.10.2023 (а.с.12), Товариство з обмеженою відповідальністю «Арнор» з 08.07.2022 до 03.02.2023 було власником частини нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_1 , а саме 1/5 частини приміщень від загальною площі 1138,9 м2 частини приміщення адміністративної будівлі з підвалом: приміщення підвального поверху з №3 до №8, №5-1 №6-1, №7-1, №8-1, ІІ, загальною площею 226,4 м2. Право власності на це майно набуте відповідачем на підставі договору купівлі-продажу від 08.07.2022, серія та номер 3088, який посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №352447323 від 31.10.2023 (а.с.11), Товариство з обмеженою відповідальністю «Арнор» з 02.02.2023 є власником частини нежитлових приміщень адміністративної будівлі за адресою АДРЕСА_1 , а саме частини приміщень від загальною площі 132,3 м2, тобто площа приміщень, що перебуває у власності відповідача 66,15 м2. Право власності на це майно набуте відповідачем на підставі договору купівлі-продажу від 02.02.2023, серія та номер 1196, який посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В.
Майно, яке перебувало та перебуває у власності відповідача є частиною площі адміністративної будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та відповідно до технічного паспорту загальна площі всіх приміщень громадського будинку становить 2151,1 м2 (а.с.20-21).
Вказане нерухоме майно відповідача, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , розташовано на земельній ділянці 0,1574 га із кадастровим номером 7110136400:02:062:0015, що належить позивачу на праві комунальної власності.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру №НВ-0002135742023 від 11.10.2023, вказана земельна ділянка зареєстрована 09.08.2019 (а.с.16).
Рішенням Черкаської міської ради №5-656 від 13.05.2010 було затверджено нормативну грошову оцінку земель міста Черкаси
Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №5709/42-23 від 07.07.2022, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,1574 га із кадастровим номером 7110136400:02:062:0015 у 2023 році становить 3 569 076,48 грн (а.с.23).
Відповідно до повідомлення Держгеокадастру від 12.01.2023 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2022 рік» значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) за 2022 рік становить 1,15 (а.с.27).
Рішенням Черкаської міської ради №2-4690 від 27.06.2019 затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси. У розділі 8 Положення наявна таблиця, з пункту 10 якої вбачається, що за земельні ділянки яким КВЦПЗ присвоєно 03.13 ставка орендної плати за користування такими земельними ділянками становить 3% від їх нормативно-грошової оцінки.
За доводами позивача відповідач, як землекористувач земельної ділянки користується земельною ділянкою безоплатно, тому повинен повернути позивачу безпідставно утримані кошти за період з 08.07.2022 до 04.12.2023.
За розрахунком позивача частка землекористування відповідача (площа для нарахування плати за землю, з урахуванням площі нежитлових приміщень, що перебували у власності відповідача у період з 08.07.2022 до 02.02.2023) становить 166 м2 (226,4 м2 / 2151,1 м2 = 0,10524847) * 1574 м2 = 166 м2).
А частка землекористування відповідача (площа для нарахування плати за землю, з урахуванням площі нежитлових приміщень, що перебувають у власності відповідача у період з 02.02.2023 до 04.12.2023) становить 48 м2 (66,15 м2 / 2151,1 м2 = 0,03075170) * 1574 м2 = 48 м2).
За розрахунком Управління земельних ресурсів, землеустрою та інспектування Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , площею 0,1574 га із кадастровим номером 7110136400:02:062:0015 (з якої площа для нарахування плати складає 0,0166 га), на якій було розташоване приміщення відповідача площею 226,4 м2 за період з 08.07.2022 до 02.02.2023 відповідач має заборгованість у сумі 5782,65 грн, а за користування земельною ділянкою площею 0,1574 га із кадастровим номером 7110136400:02:062:0015 (з якої площа для нарахування плати складає 0,0048 га), на якій розташоване приміщення відповідача площею 66,15 м2 за період з 02.02.2023 до 04.12.2023 відповідач має заборгованість у сумі 2737,42 грн (а.с.15).
Судом також встановлено, що 03.02.2023 відповідач перерахував на рахунок Головного УДКСУ у Черкаській області 3688,00 грн, що підтверджене платіжною інструкцією №1 від 03.02.2023, у призначенні платежу якої зазначено «земельний податок з юридичних осіб за липень, жовтень, код 18010400, без ПДВ».
Фактичне користування відповідачем земельної ділянкою та не сплата ним коштів за користування земельною ділянкою, яка належить Черкаській міській раді плати за землю є порушенням права територіальної громади міста Черкаси щодо надходження грошових коштів до місцевого бюджету, і відповідно стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду для примусового стягнення з відповідача безпідставно збережених грошових коштів.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення коштів у порядку статей 1212-1214 Цивільного кодексу України з відповідача, як землекористувача, який використовує частину земельної ділянки комунальної власності без правовстановлюючих документів.
Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.
Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.
Як слідує із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.
За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.
Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).
Водночас, за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Отже, за змістом приписів вказаних норм чинного законодавства виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
З огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.
На день розгляду справи судом встановлено, що між позивачем та відповідачем не укладений договір оренди землі і відповідно право оренди земельної ділянки не зареєстровано. Водночас, суд дійшов висновку, що у зв`язку з тим, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно відповідача, а також у період з 08.07.2022 до 02.02.2023 знаходилось нерухоме майно, яке на той час належало також відповідачу, останній користувався спірною земельною ділянкою без достатньої на те правової підстави.
Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
З огляду на викладене, відповідач як фактичний користувач спірної земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї земельної ділянки в особі Черкаської міської ради зберіг у себе кошти, які мав сплатити позивачу за користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Судом встановлено, що відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
У статті 289 Податкового Кодексу України визначено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Загальна площа земельної ділянки, на якій розташована будівля, у якій знаходяться нежитлові приміщення відповідача площею 226,4 м2 та площею 66,15 м2, становить 1574 м2, а загальна площа всіх приміщень у будівлі 2151,1 м2.
Отже, враховуючи викладене, частка власності відповідача відносно загальної площі будівлі у період з 08.07.2022 до 02.02.2023 складала 0,10524847 (226,4 м2 / 2151,1), площа для нарахування плати за користування відповідачем частиною земельної ділянкою становить 166 м2 (0,10524847 * 1574 м2).
Частка власності відповідача відносно загальної площі будівлі у період з 02.02.2023 до 04.12.2023 складала 0,03075170 (66,15 м2 / 2151,1), площа для нарахування плати за користування відповідачем частиною земельної ділянкою становить 48 м2 (0,03075170 * 1574 м2).
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,1574 га із кадастровим номером 7110136400:02:062:0015 у 2023 році становить 3569076,48 грн, при цьому розмір 1 м2 нормативно-грошової оцінки становить 2267,52 грн (3569076,48 / 1574 (площа усієї земельної ділянки)).
Як зазначалось судом вище, відповідно до повідомлення Держгеокадастру від 12.01.2023 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2022 рік» значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) за 2022 рік становить 1,15.
Отже, з врахуванням коефіцієнтів індексації, що вказані в повідомленні Держгеокадастру від 12.01.2023, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,1574 га із кадастровим номером 7110136400:02:062:0015 у 2022 році становила 3 103 544,77 грн, при цьому розмір 1 м2 нормативно-грошової оцінки становить 1971,75652 грн (3 103 544,77 / 1574 (площа усієї земельної ділянки)).
За розрахунком позивача, за час фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів з площею для нарахування плати 166 м2, за період з 08.07.2022 до 02.02.2023, розмір заборгованості відповідача становить 5782,65 грн (у 2022 році 4761,76 грн, у 2023 році 1020,94 грн); з площею для нарахування 48 м2 за період з 02.02.2023 до 04.12.2023 2737,41 грн.
Судом перевірений розрахунок заборгованості позивача та з врахуванням наведених положень, суд дійшов висновку, що розрахунок позивачем зроблений арифметично вірно, а тому відповідач мав сплатити позивачу як власнику земельної ділянки, за період з 08.07.2022 до 02.02.2023 - 5782,65 грн, а за період з 02.02.2023 до 04.12.2023 2737,41 грн, а всього 8520,07 грн.
До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного Кодексу України (такий висновок викладений у постанові Великої палати Верховного суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц).
Як слідує з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, останній у період з 08.07.2022 до 04.12.2023 не сплачував позивачу за користування спірною земельною ділянкою плату за землю. Отже, відповідач за вказаний період фактично збільшив своє майно (безпідставно зберіг у себе кошти), а позивач втратив його на суму 8520,07 грн. Вказана сума коштів підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у порядку статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України.
Відповідач у відзиві на позов фактично визнав наявність заборгованості перед позивачем за користування земельною ділянкою без достатніх правових підстав, проте зазначив, що він 03.02.2023 сплатив на користь позивача 3688,00 грн земельного податку, що підтверджене платіжною інструкцією №1 від 03.02.2023.
Дослідивши цю платіжну інструкцію, судом встановлено, що відповідач перерахував кошти на рахунок Головного УДКСУ у Черкаській області у призначенні платежу інструкції зазначено «земельний податок з юридичних осіб за липень, жовтень, код 18010400, без ПДВ».
Як зазначалось судом вище, відповідач не є власником та постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).
Суд звертає увагу, що зі змісту наданої відповідачем платіжної інструкції на підтвердження сплати земельного податку неможливо встановити, за яку конкретно земельну ділянку/земельні ділянки було сплачено кошти, а також за який рік, оскільки призначення платежу містить лише послання на липень, жовтень без зазначення відповідного року.
Наведені обставини свідчать про відсутність підстав для зарахування сплаченого відповідачем земельного податку у сумі 3688,00 грн у рахунок оплати за користування спірною земельною ділянкою, тому правові підстави для відмови у частині стягнення з відповідача 3688,00 грн у суду відсутні.
Суд вважає на необхідне також зазначити, що згідно з позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2021 у справі №922/2378/20, власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за такі земельні ділянки, однак особа, яка є фактичним користувачем земельної ділянки, не маючи права власності або постійного користування на неї і використовуючи її без укладення договору оренди землі, не підпадає під правове регулювання наведених норм Податкового кодексу України.
Отже, відповідач теоретично має право скоригувати вищевказані платежі у рахунок майбутніх платежів з плати за землю. Чинним законодавством чітко визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та надмірно сплачених до бюджету. Основною умовою повернення коштів, є обов`язкова їх сплата та зарахування на рахунки відповідного бюджету.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що доводи позивача є доведеними та обґрунтованими, а тому позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, сплачена сума судового збору підлягає відшкодуванню Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради за рахунок відповідача у сумі 3028,00 грн.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Арнор» (вул.Небесної Сотні, 105, м.Черкаси, 18002, ідентифікаційний код 43574661) на користь міського бюджету м.Черкаси (рахунок UA608999980314000611000023759, банк: Казначейство України (ЕАП), одержувач платежу: ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси, ідентифікаційний код 37930566, код бюджетної класифікації: 24062200) 8520,07 грн безпідставно збережених коштів.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Арнор» (вул.Небесної Сотні, 105, м.Черкаси, 18002, ідентифікаційний код 43574661) на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (вул.Б.Вишневецького, 36, м.Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 38715770) 3028,00 грн судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя О.І.Кучеренко
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 10.05.2024 |
Оприлюднено | 13.05.2024 |
Номер документу | 118960908 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань повернення безпідставно набутого майна (коштів) |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Кучеренко О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні