Ухвала

від 09.05.2024 по справі 926/920/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о з у п и н е н н я п р о в а д ж е н н я у с п р а в і

09 травня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/920/24

Суддя Господарського суду Чернівецької області Гурин Микола Олександрович, розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (58001, м.Чернівці, вул. Пауля Целана, 6, код ЄДРПОУ 42102122)

до Великокучурівської сільської ради (59052, Чернівецька область, Чернівецький район, село Великий Кучурів, вул. Головна, 1, код ЄДРПОУ 04418162)

про визнання договору недійсним

Представники сторін:

від позивача Шевчук В.А., представник;

від відповідача не з`явився.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Великокучурівської сільської ради про визнання договору недійсним.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 21.01.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (далі постачальник) та Великокучурівською сільською радою (далі споживач) укладено Договір про закупівлю електричної енергії №14.

Однак, позивач зазначає, що даний Договір укладений з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 «Про затвердження правил роздрібного ринку електричної енергії», а тому просить суд визнати його недійсним. Крім того, просить застосувати до сторін Договору двосторонню реституцію.

01.04.2024 відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду матеріали позовної заяви зареєстровані за вх.№920.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 01.04.2024 позовну заяву передано судді Гурину М.О.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 03.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.04.2023.

22.04.2024 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернівецької області від відповідача надійшов відзив на позов (вх.№1106), в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із безпідставністю. А також, отримано заяву про розгляд справи без його участі (вх.№1108).

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області відкладено підготовче судове засідання на 09.05.2024.

07.05.2024 позивачем подано клопотання про зупинення провадження у справі №926/920/24 до завершення розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21 (вх.№1268), відповідь на відзив на позов (вх.№1281) та заяву про уточнення позовних вимог (вх.№1284) з доказами доплати судового збору в якій позивач просить уточити позовні вимоги у контексті застосування двосторонньої реституції, як стягнення на користь позивача суму в розмірі 574272,40 грн.

08.05.2024 Господарським судом Чернівецької області отримано письмові пояснення відповідача з приводу заявленого позивачем клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№1314) в яких останній зазначає, що враховуючи те, що однією із вимог позивача є застосування двосторонньої реституції як наслідок іншої позовної вимоги недійсності договору №14 від 21.01.2021 року, дотримуючись принципу процесуальної економії, вважає правомірним зупинення провадження по справі №926/920/24 до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21, крім того, просить справу №926/920/24 розглянути без участі представника Великокучурівської сільської ради.

Станом на день розгляду справи представник позивача просив прийняти до розгляду заяву про уточнення позовних вимог та задовольнити клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча сторони належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи.

Розглянувши заяву про уточнення позовних вимог (вх.№1284), суд зазначає наступне.

Представник позивача в поданій заяві зазначає, що порядок застосування двосторонньої реституції може бути узгоджено між сторонами за допомогою акту зарахування зустрічних вимог. Надалі, при розрахунку контрагент чиї вимоги будуть меншими повинен буде доплатити різницю протилежній стороні. При застосуванні саме такого механізму повернення до початкового статусу контрагентів зменшує фінансове навантаження на останніх, а також повністю відповідає ст. 216 ЦК України. Оскільки, різниця зустрічних вимог між сторонами дорівнює 574272,40 грн, у позивача є право вимоги до відповідача на дану суму у зв`язку з чим, представник позивача просить прийняти заяву на уточнення позовних вимог ТОВ «ЧОЕК» до розгляду та уточити позовні вимоги у контексті застосування двосторонньої реституції, як стягнення на користь позивача суму в розмірі 574272,40 грн.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: (1) подання іншого (ще одного) позову, чи (2) збільшення або (3) зменшення розміру позовних вимог, чи (4) об`єднання позовних вимог, чи (5) зміну предмета або підстав позову (зокрема, постанови Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №910/13267/18, від 03.08.2020 №911/2139/19).

За приписами частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Дана заява, що й підтверджується представником позивача у судовому засіданні, фактично є заявою про збільшення позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне прийняти заяву про уточнення позовних вимог та розглядати справу з її урахуванням.

Щодо клопотання про зупинення провадження у справі №926/920/24 до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21 (вх.№1268), суд встановив, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.06.2023 у справі № 918/1043/21 вказану справу разом із касаційною скаргою ПП «Фірма «ДАН»» на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Обґрунтовуючи підстави для передачі вказаної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду Касаційний господарський суд вказав на наявність виключної правової проблеми у застосуванні ч. 3 ст. 228 ЦК України з урахуванням статей 203, 216 цього Кодексу та статті 208 ГК України, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики. На думку колегії суддів КГС ВС, у цій справі існує виключна правова проблема, пов`язана із застосуванням статті 216 і ч. 3 ст. 228 ЦК України, які містять різні наслідки недійсності договору. Колегія суддів КГС ВС здійснила аналіз статей 216, 228 ЦК України та дійшла висновку про те, що ст. 203 цього Кодексу встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, що зміст правочину не може суперечити інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Водночас приписами ст. 228 ЦК України визначено цивільно-правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, а не підстави недійсності оспорюваного договору. З буквального тлумачення частини 3 статті 228 ЦК України вбачається, що такий критерій як "умисел" в однієї зі сторін чи в обох на вчинення правочину, який суперечить інтересам держави і суспільства (встановивши наявність умислу лише у відповідача суди у цій справі визнали оспорюваний договір недійсним) має значення не для підстав визнання договору недійсним, а є критерієм який застосовується для визначення наслідків недійсності правочину, який вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Крім того, КГС ВС вказав на необхідність відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.07.2022 у справі №923/196/20, щодо застосування односторонньої реституції замість двосторонньої (частина третя статті 216 ЦК України). Обґрунтовуючи необхідність відступлення від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, щодо можливості застосування односторонньої реституції замість двосторонньої у випадку визнання договору недійсним або якщо він є нікчемним, колегія суддів КГС ВС виходила з того, що у постанові Велика Палата Верховного Суду, дійшовши висновку про нікчемність відповідного договору, замість двосторонньої реституції, тобто приведення обох сторін у попередній стан, задовольнила вимогу про повернення спірних земельних ділянок до комунальної власності, обґрунтувавши своє рішення тим, що вимогу про повернення коштів, сплачених за спірним договором купівлі-продажу позивачеві, відповідач не заявив. На думку колегії суддів КГС ВС, як у справі № 923/196/20, так і у цій справі, спірним є питання про застосування наслідків недійсності / нікчемності договору.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 у справі №918/1043/21 прийнято до розгляду справу № 918/1043/21.

Наразі текст постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №918/1043/21 в Єдиному державному реєстрі судових рішень не оприлюднено.

Враховуючи підстави даного позову, суд дійшов висновку, що висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №918/1043/21 має суттєве значення для вирішення спору в цій справі та для єдності судової практики у спорах з подібними правовідносинами.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Суд зауважує, що зупинення провадження у даній справі є виправданим, так як зможе забезпечити ухвалення законного та справедливого рішення у справі з урахуванням результатів касаційного перегляду судових рішень у подібних правовідносинах у справі №918/1043/21 Великою Палатою Верховного Суду, а також забезпечити захист прав як позивача, так і відповідача, буде дотримано принцип правової визначеності та справедливості, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21.

На підставі викладеного, керуючись статтями 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву про уточнення позовних вимог (вх.№1284) прийняти до розгляду.

2. Задовольнити клопотання про зупинення провадження у справі №926/920/24 до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21 (вх.№1268).

3. Зупинити провадження у справі №926/920/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи №918/1043/21 та оприлюднення повного тексту постанови.

4. Зобов`язати сторони повідомити Господарський суд Чернівецької області про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складання повного тексту за правилами, визначеними статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.05.2024

Суддя М.О. Гурин

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.