Рішення

від 30.04.2024 по справі 926/5603/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/5603/23

За позовом Керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, м. Чернівці

до Благодійної організації «Благодійний фонд «Гуманітарний контрнаступ», м. Чернівці

про стягнення заборгованості за договором оренди та звільнення приміщення

Суддя Гончарук О.В.

секретар судового засідання Медвідчук І.В.

Представники сторін:

від позивача Радул К.В. (самопредставництво)

від відповідача не з`явився

У судовому засіданні брав участь прокурор Кацап-Бацала Ю.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Керівник Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Чернівецької міської ради звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Благодійної організації «Благодійний фонд «Гуманітарний контрнаступ», в якому просить стягнути заборгованість за оренду нерухомого майна 117084, 81 грн, а саме 90901,55 основного боргу, 10769,47 пені та 26183,26 грн неустойки та звільнити нежиле приміщення загальною 51,1 за адресою м. Чернівці, вул. Головна, 17 літ. А.

Свій позов позивач обґрунтовує обставинами, пов`язаними з неналежним виконанням з боку відповідача умов договору оренди №90 від 25.08.2022 в частині оплати за оренду нежитлового приміщення.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 02.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.01.2024.

22.01.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло пояснення (вх.294) в якому просить задовольнити позовну заяву Керівника Чернівецької окружної прокуратури.

Ухвалою суду Господарського суду Чернівецької області від 23.01.2024 відкладено підготовче засідання до 21.02.2024.

21.02.2024 підготовче засідання не відбулося у зв`язку з оголошеною у м. Чернівці повітряною тривогою про що відповідальними особами апарату суду складено акт про неможливість проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 22.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження до 01.04.2024 та призначено підготовче засідання на 07.03.2024.

Ухвалою суду від 07.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 26.03.2024.

Ухвалою суду від 26.03.2024 відкладено розгляд справи на 16.04.2024.

Ухвалою суду від 16.04.2024 відкладено розгляд справи на 30.04.2024.

24.04.2024 від Керівника Чернівецької окружної прокуратури через відділ документального та інформаційного забезпечення суду надійшло клопотання (вх. № 1136) в якому прокурор просить суд, закрити провадження у справі №926/5603/23 в частині повернення приміщення та стягнення боргу у сумі 80000 грн та стягнути з відповідача 37084,81 грн.

У судовому засіданні 30.04.2024 продовжено розгляд справи по суті, присутній прокурор, просить суд, задовольнити позовні вимоги з урахуванням клопотання (вх. № 1136 від 24.04.2024) про закриття провадження, представник позивача підтримує позицію прокурора, відповідач в судове засідання не з`явився.

Заслухавши представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради №273/17 від 24.05.2022 зараховано на баланс Управління комунальної власності міської ради нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 51,10 кв. м. за адресою вул. Головна, 17.

Відповідно до довідки №40 Чернівецької міської ради Управління комунальної власності від 21.06.2022 нежитлові приміщення (16-1) (16-3) першого поверху, загальною площею 51,1 кв. м. за адресою вул. Головна, 17 підлягають передачі в оренду.

22.06.2022 Начальником управління комунальної власності Чернівецької міської ради оприлюднено оголошення про аукціон щодо передачі в оренду нерухомого майна в будівлі за адресою м. Чернівці вул. Головна, 17, за загальною площею 51,1 кв.м., який проводиться шляхом проведення аукціону в електронній торговій системі «Prozorro» продажі.

Згідно наказу Управління комунальної власності Чернівецької міської ради №299 від 11.08.2022 про затвердження протоколу про результати електронного аукціону № LLE-UA-20220622-61563, який сформовано 01.08.2022 щодо передачі в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, за адресою м. Чернівці вул. Головна, 17, загальною площею 51,1 кв. м., а саме нежитлові приміщення (16-1) (16-3) першого поверху в будівлі літ. А, терміном на 5 років.

На виконання вказаного наказу, 25.08.2022 між Управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради, як орендодавцем та Благодійною організацією «Благодійний фонд «Гуманітарний контрнаступ», як орендарем, укладено Договір оренди № 90 нерухомого майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади (Договір).

Згідно з пунктом 1.1. Договору орендодавець на підставі наказу управління комунальної власності Чернівецької міської ради від 11.08.2022 № 299 та протоколу електронного аукціону № LLE001-UA-20220622-61563, який сформовано 01.08.2022, передає у строкове платне користування майно, а саме: нежитлові приміщення (16-1)-(16-3) першого поверху в будівлі літ. «А» загальною площею 51,10 кв.м., що розташовані за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 17.

Строк дії Договору 5 років з 25.08.2022 до 24.08.2027 відповідно до пункту 1.5.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання Договору його сторонами та скріплення печатками сторін та/або акта приймання-передавання майна. Акт приймання-передавання підписується між орендарем, орендодавцем та балансоутримувачем, одночасно з підписанням цього Договору.

Згідно з пунктом 3.1 Договору за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яка визначена за результатами проведення аукціону, на підставі протоколу електронних торгів №LLE001-UA-20220622-61563, який сформовано 01.08.2022.

Відповідно до пункту 3.3 Договору за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі чинного законодавства, та на дату укладення цього Договору, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є додатком до цього Договору на дату його укладення з урахуванням ПДВ становить: 9601,00 грн.

Підпунктом 3.4.1 Договору визначено, що при сплаті орендних платежів орендарю встановлюється порядок черговості їх зарахування: а) в першу чергу сума боргу з орендної плати; б) в другу чергу нарахована пеня за несвоєчасну сплату; в) в третю чергу поточна оплата.

Згідно з пунктом 3.10 Договору починаючи з першого числа наступного місяця на загальну суму заборгованості з орендної плати (з наростаючим підсумком) нараховується пеня за кожний день прострочення платежу, до моменту повного погашення суми заборгованості по орендній платі, включаючи день оплати, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування та стягнення пені здійснюється за весь період прострочення орендарем виконання зобов`язань по сплаті орендної плати.

Відповідно до пункту 4.1 Договору у разі припинення Договору орендар зобов`язаний:

4.1.1. Звільнити впродовж трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід`ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом.

4.1.2. Сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності), сплатити балансоутримувачу платежі за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди.

Згідно з пунктом 4.2 Договору Орендар зобов`язаний: - підписати три примірники акта повернення з оренди орендованого майна не пізніше ніж впродовж наступного робочого дня з моменту їх отримання від орендодавця і одночасно повернути орендодавцю примірники підписаних орендарем актів разом із ключами від об`єкта оренди (у разі, коли доступ до об`єкта оренди забезпечується ключами); - звільнити майно одночасно із поверненням підписаних орендарем актів.

Пунктами 4.3, 4.4 Договору майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання орендодавцем, балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.

Якщо орендар не повертає майно після отримання від орендодавця примірників акта повернення з оренди орендованого майна в порядку та строки, зазначені в пункті 4.2 Договору, орендар сплачує до місцевого бюджету неустойку у розмірі подвійної орендної плати за кожний день користування майном після дати припинення цього Договору.

Як передбачено підпунктом 12.5.1 Договору цей Договір припиняється в разі: - невиконання або систематичного неналежного виконання умов Договору; несплати орендної плати впродовж трьох місяців із дня закінчення строку платежу.

Підпунктом 12.6.1 Договору, передбачено, що Договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця.

Згідно з пунктом 12.7 Договору, договір вважається припиненим на п`ятий робочий день після надіслання орендодавцем або балансоутримувачем орендарю листа про дострокове припинення цього договору. Орендодавець надсилає орендарю лист про дострокове припинення цього договору електронною поштою, а також поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого майна. Дата дострокового припинення договору встановлюється на підставі штемпеля поштового відділення на поштовому відправленні орендодавця.

08.11.2023 позивачем на адресу відповідача надіслано письмову вимогу-лист № 14/01-11/1902 про дострокове припинення Договору оренди нерухомого майна.

З урахуванням наведеного відповідача повідомлено, що договір оренди підлягає припиненню з 16.11.2023 на підставі неналежно виконання з боку відповідача умов Договору, у зв`язку з чим йому необхідно в триденний строк з дати закінчення договору оренди звільнити приміщення та передати його по акту приймання-передання (повернення з оренди) орендодавцю та балансоутримувачу.

Чернівецькою окружною прокуратурою, на території м. Чернівці, виявлено порушення інтересів держави при використанні орендованого майна комунальної власності, що належить до об`єктів культурної спадщини.

Порушення інтересів держави проявляється в триваючому неналежному виконанні орендарем Благодійна організація «Благодійний фонд «Гуманітарний контрнаступ» умов Договору та охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини укладеного 04.07.2022 № 03-14/49.

06.11.2023 Чернівецькою окружною прокуратурою до управління комунальної власності Чернівецької міської ради направлено лист № 52-10202вих-23 з пропозицією щодо самостійного звернення до суду з даним позовом та повідомлено, що у разі не звернення до суду самостійно окружною прокуратурою будуть вжиті заходи представницького характеру на захист інтересів держави в особі управління комунальної власності Чернівецької міської ради щодо стягнення зазначених коштів до бюджету, шляхом пред`явлення до суду відповідної позовної заяви на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

На вказаний лист окружної прокуратури Управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради надіслано відповідь від 09.11.2023 за № 14/01-11/1921, згідно якої пред`явлення позовної заяви до відповідача не видається можливим у зв`язку із тим, що фінансові ресурси Чернівецької міської ради, які могли би бути виділені на сплату судового збору, є обмеженими, а також те, що подання позовної заяви в даному випадку є правом, а не обов`язком органу місцевого самоврядування.

Чернівецькою окружною прокуратурою листом від 07.12.2023 № 52-11302вих-23 повідомлено управління комунальної власності Чернівецької міської ради про пред`явлення вказаної позовної заяви.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За частинами 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За приписами статті 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № З-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року в справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) зроблено наступні правові висновки.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Відповідно до вимог статті 142 Конституції України держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, які є його матеріальною і фінансовою основою, а також фінансово підтримує місцеве самоврядування. Держава гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб стаття 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 101, 103-6 Бюджетного кодексу України.

Натомість власні доходи забезпечують принцип самостійності бюджетів усіх рівнів, в тому числі місцевих бюджетів.

Вагомим джерелом доходів місцевих бюджетів є плата за оренду нерухомого майна.

Із встановлених вище обставин вбачається, що прокурор звертався до позивача із листом, в якому просив вжити заходи представницького характеру з метою стягнення заборгованості з орендної плати, неустойки, пені та повернення приміщення, що є предметом даного спору, в судовому порядку, проте останній у відповідь повідомляв прокурора, що такі заходи він не може вчинити.

Відповідач не спростував обставини представництва інтересів держави, на які покликається прокурор у позові.

Відтак суд констатує, що прокурор належним чином обґрунтував підстави для звернення з цим позовом до суду, оскільки через бездіяльність позивача інтереси держави могли залишитись не захищеними.

Частинами 4, 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

У відповідності до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно частини 6 статті 283 Господарський кодекс України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічно статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», за невиконання зобов`язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Користування майном за договором оренди є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного договору оренди та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмету найму та суб`єктів договірних правовідносин.

Відносин оренди з неправомірного користування майном можуть регулюватися положеннями договорів, які визначають наслідки неправомірного користування майном та нормами законодавства, які в імперативному порядку застосовуються до осіб, які порушили зобов`язання в сфері орендних відносин.

Частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України регламентовано, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Частиною 2 статті 795 Цивільного кодексу України передбачено: «Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.».

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача наявна заборгованість по орендній платі за період 01.04.2023-31.12.2023 в сумі 90901,55 грн та не виконано вимогу позивача про звільнення орендованого приміщення.

Частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України передбачено санкцію за порушення такого зобов`язання (якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення).

Для застосування наслідків, передбачених частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання, відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України. Тобто судам необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав.

До предмета доказування при розгляді спорів щодо стягнення неустойки в порядку частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди, входять обставини невжиття орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисне ухилення орендаря від обов`язку щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди; утримання орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджання орендарем в доступі орендодавця до належного йому об`єкта оренди; відсутності з боку орендодавця бездіяльності та невчинення ним дій, спрямованих на ухилення від обов`язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, що зумовлює вимогу щодо сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків та здійсненні своїх суб`єктивних прав. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду,

При розгляді спорів про стягнення неустойки судам необхідно враховувати, що право наймодавця вимагати оплати неустойки відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного Кодексу України та обов`язок наймача сплачувати таку неустойку зберігається до моменту повернення наймачем наймодавцю орендованого майна.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 31.01.2020 у справі №916/2724/18.

Згідно частини другої та третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом перевірено здійснені позивачем розрахунок орендної плати, пені та неустойки за неповернення майна з оренди після припинення дії договору та визнано його правильним та обґрунтованим.

Таким чином, за результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що відповідач після припинення дії договору оренди у порушення вимог закону не забезпечив виконання умов договору щодо повернення нерухомого майна, а, отже, позовні вимоги прокурора про стягнення орендної плати, пені та неустойки в сумі 117084,81 грн та зобов`язання звільнити нежиле приміщення обгрунтовані.

Одночасно, враховуючи, клопотання прокурора (вх. № 1136 від 24.04.2024) про закриття провадження в справі №926/5603/24 в частині повернення приміщення та в частині стягнення боргу у сумі 80000 грн, позов підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість у сумі -132,08 грн орендної плати, 10869,47 грн пені та 26183,26 грн неустойки.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до положень частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача підлягає стягненню на користь прокурора 850,12 грн понесених витрат на сплату судового збору.

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, на підставі частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір, суд вважає за необхідне повернути на користь Чернівецької обласної прокуратури з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4522,88 грн внаслідок закриття провадження у справі стосовно позовних вимог про повернення нежилого приміщення та стягнення основного боргу у сумі 80000,00 грн.

Керуючись статтями 129, 130, 231, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити клопотання (вх № 1136) від 24.04.2024.

2. Закрити провадження у справі в частині позовної вимоги про звільнення нежилого приміщення (16-1)-(16-3), загальною площею 51,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 17 першого поверху в будівлі літ. А.

3.Закрити провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення заборгованості в сумі 80000 грн.

4. Позов задовольнити частково.

5. Стягнути з Благодійної організації «Благодійний фонд «Гуманітарний контрнаступ» (58008, м. Чернівці, вул. Капеланська, 2, код 44898406) на користь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, вул. Петровича Якоба, 18, код 44388619) заборгованості з орендної плати в сумі 132,08 грн, пені в сумі 10869,47 грн, неустойки 26183,26 грн.

6. Стягнути з Благодійної організації «Благодійний фонд «Гуманітарний контрнаступ» (58008, м. Чернівці, вул. Капеланська, 2, код 44898406) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58001, м. Чернівці, вул. Кордуби, 21, код 02910120) 850,12 грн судового збору.

7. Повернути з Державного бюджету України на користь Чернівецької обласної прокуратури (58001, м. Чернівці, вул. Кордуби, 21, код 02910120) 4522,88 грн сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повне судове рішення складено 10.05.2024.

Суддя О.В. Гончарук