Ухвала

від 09.05.2024 по справі 909/130/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 травня 2024 року

м. Київ

Справа № 909/130/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б.., Чумака Ю. Я.,

розглянувши заяву Державного підприємства "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації"

про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Енергозахід"

до Державного підприємства "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тургаз Інжиніринг",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерства економіки України,

про розірвання договору оренди нежитлового приміщення та зобов`язання звільнити займане приміщення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Енергозахід" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 і додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.10.2023 у справі № 909/130/23, розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні на 14.05.2024.

09.05.2024 до Верховного Суду через систему "Електронний суд" від Державного підприємства "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" надійшла заява про проведення судового засідання у справі № 909/130/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, подана Остафійчук Яною Русланівною.

Верховний Суд, розглянувши подану заяву, дійшов висновку про повернення її без розгляду з огляду на таке.

Абзацом 1 частини 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Згідно із частиною 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Приписами частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Частиною 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені положення законодавства розмежовують такі юридичні категорії, як "самопредставництво" і "представництво".

При цьому для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції подана та підписана Остафійчук Яною Русланівною як представником Державного підприємства "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації". На підтвердження повноважень до заяви додано нотаріально посвідчену довіреність від 22.12.2023, яка видана генеральним директором Коржом Олегом Володимировичем та уповноважено Остафійчук Яну Русланівну бути представником підприємства у всіх без винятку установах.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 зазначила, що, починаючи з 29.12.2019, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (пункт 18 ухвали).

Отже, з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (пункт 25 ухвали).

Таким чином, відсутні підстави вважати, що заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції подана особою, яка має право її подавати та підписувати, а додана до поданої заяви довіреність не є належним доказом на підтвердження повноважень Остафійчук Яни Русланівни представляти інтереси Державного підприємства "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", оскільки з її змісту не вбачається можливість представника діяти у суді за правилами самопредставництва.

З урахуванням наведеного, до заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не надано належних доказів на підтвердження повноважень на представництво або самопредставництво у розумінні частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того з 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX (далі - Закон від 29.06.2023 № 3200-IX).

Одночасно із введенням в дію Закону від 29.06.2023 № 3200-IX внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України (в тому числі до статті 170 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (в редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX).

Однак у поданій заяві про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у Державного підприємства "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації".

Відповідно до частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини 1 або 2 цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про повернення без розгляду заяви Державного підприємства "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, поданої Остафійчук Яною Русланівною, оскільки вона подана без додержання вимог пункту 1 частини 1 та частини 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд звертає увагу, що зазначення відомостей про наявність електронного кабінету в учасника справи від імені якого подається заява, якщо така заява подана через електронний кабінет його представника, сприяє обміну документів між іншими учасниками справи в електронній формі.

Керуючись статтями 170, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Заяву Державного підприємства "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі № 909/130/23 повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак

ДО УВАГИ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ!

Суди продовжують працювати, проте в умовах воєнного стану проведення судових засідань має особливості щодо явки до суду та необхідності забезпечення безпеки відвідувачів.

Просимо поєднати дотримання процесуальних норм з повагою до суду та інших учасників справи, у зв`язку з чим:

- про намір участі в судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду завчасно повідомити суд;

- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).