Рішення

від 29.04.2024 по справі 904/346/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2024м. ДніпроСправа № 904/346/24

за позовом ОСОБА_1 , м. Кам`янське, Дніпропетровська область

до Садівничого товариства "Каскад", с. Шульгівка, Дніпропетровська область

про визнання недійсним і скасування рішення правління СТ "Каскад", що було оформлено постановою від 03.06.2023

Суддя Ніколенко М.О.

При секретарі судового засідання Макаренко Т.А.

Представники:

позивач: Шипіленко О.А.

від позивача: Шипіленко Р.О. ордер серія АЕ № 1177526 від 30.01.2023 т.1, а.с. 39

від відповідача: ОСОБА_2 ордер серія АЕ № 1263589 від 13.02.2024 т.1, а.с. 50

РУХ СПРАВИ.

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Садівничого товариства "Каскад" про визнання недійсним і скасування рішення правління СТ "Каскад", що було оформлено постановою від 03.06.2023.

Ухвалою суду від 30.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 28.02.2024.

В підготовчому засіданні від 28.02.2024 оголошено перерву до 01.04.2024.

Ухвалою суду від 01.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 29.04.2024.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що п`ятнадцятого жовтня тисяча дев`ятсот вісімдесят сьомого року було створено та зареєстровано юридичну особу - Садівниче товариство "Каскад".

ОСОБА_1 наполягає на тому, що він є засновником і членом Садівничого товариства Каскад з 1987 року.

Позивач вказав, що рішенням правління Садівничого товариства "Каскад", що було оформлено постановою від 03.06.2023, було виключено зі складу членів СТ Каскад ОСОБА_1 , ділянка № 102, з подальшим відключенням його ділянки від електроенергії.

Позивач вважає, що у правління кооперативу відсутні компетенція та повноваження на прийняття рішення про виключення особи з числа учасників такого кооперативу. Таке рішення може бути прийнято тільки загальними зборами учасників СТ Каскад.

Позивач зазначив, що він не був повідомлений про дату, час та місце проведення загальних зборів, на яких його було виключено зі складу членів СТ Каскад, в порядку, передбаченому нормами ЗУ "Про кооперацію".

Також позивач вказав, що відповідачем під час прийняття спірного рішення не вказано жодної підстави, передбаченої п. 3.8 Статуту, для виключення його зі складу членів СТ Каскад.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач у відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідач вважає, що позивач не довів у встановлений законом спосіб той факт, що він є членом СТ "Каскад". На думку відповідача, таким доказом може бути тільки рішення правління про прийом позивача у члени товариства, затверджене загальними зборами членів Товариства.

За таких обставин, відповідач наполягає на тому, що права позивача ним порушені не були.

Відповідач зауважив, що статут СТ "Каскад" не передбачає обов`язкового повідомлення члена Товариства про розгляд питання про виключення його зі складу учасників такого Товариства.

Також відповідач вказав, що статут СТ "Каскад" не передбачає обов`язкового застосування заходів впливу до особи, щодо якої розглядається рішення про виключення із членів товариства.

Відповідач зазначив, що строк виконання зобов`язання здійснити інформування позивача про його виключення зі складу членів товариства не встановлений, а тому не міг бути порушеним.

На підтвердження наявності підстав виключення позивача зі складу членів СТ "Каскад" надав до суду довідку від 01.06.2023 про наявність у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати членських внесків з 01.03.2022 та акт обстеження земельної ділянки від 01.06.2023. Відповідно до вказаного акту, земельна ділянка № 102, що належить ОСОБА_1 , не освоєна протягом останніх двох років та не використовується протягом одного останнього року для вирощування сільськогосподарських культур.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про визнання недійсним і скасування рішення правління СТ "Каскад", що було оформлено постановою від 03.06.2023.

Предметом доказування у справі є дотримання відповідачем вимог чинного законодавства та статуту СТ "Каскад" під час прийняття рішення правління, що було оформлено постановою від 03.06.2023, про виключення ОСОБА_1 з членів Товариства. Зокрема, чи наявні у правління СТ "Каскад" повноваження на прийняття рішення про виключення особи зі складу членів товариства.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

П`ятнадцятого жовтня тисяча дев`ятсот вісімдесят сьомого року було створено та зареєстровано юридичну особу - Садівниче товариство "Каскад".

ОСОБА_1 є засновником і членом Садівничого товариства Каскад з 1987 року. Цей факт підтверджується:

- наданою до матеріалів справи довідкою СТ Каскад від 19.01.2022 № 93;

- встановлений у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 у справі № 904/3779/23 за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства Каскад про визнання недійсним і скасування протоколу загальних зборів №1-2023 від 01.04.2023, що набрало законної сили;

- підтверджується діями самого відповідача, які виразились у виключенні ОСОБА_1 зі складу членів СТ Каскад; видачі СТ Каскад довідки від 01.06.2023 про наявність у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати членських внесків з 01.03.2022 по 31.05.2023.

За таких обставин, заперечення відповідача про те, що позивач не довів у встановлений законом спосіб той факт, що він є членом СТ "Каскад", судом до уваги не приймаються.

Рішенням правління Садівничого товариства "Каскад", що було оформлено постановою від 03.06.2023, було виключено зі складу членів СТ Каскад ОСОБА_1 , ділянка № 102, з подальшим відключенням його ділянки від електроенергії.

Відповідно до ст. 10 ЗУ "Про кооперацію", членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.

Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Згідно із ч. 2 ст. 13 ЗУ "Про кооперацію", виключення з членів кооперативу може бути оскаржене до суду.

Статтею 15 ЗУ "Про кооперацію" визначено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Зазвичай виконавчий орган кооперативу підпорядковується, є підзвітним та підконтрольним вищому органу загальним зборам.

Відповідно, Загальні збори можуть обирати чи призначати членів Правління, звільняти чи відкликати членів Правління.

Правління, в свою чергу, не може обирати, включати чи виключати учасників загальних зборів (членів кооперативу), чи іншим чином впливати на формування складу вищестоящого органу.

Так, згідно п. 4.2 Статуту Садівничого товариства "Каскад", Вищим органом товариства є загальні збори або збори уповноважених, які для керівництва справами обирають правління Товариства.

Згідно п. 4.11 Статуту Правління є виконавчим органом Товариства, підзвітним у своїй роботі Зборам членів Товариства.

Разом з тим, пунктом 3.9 статуту Садівничого товариства "Каскад" передбачено, що рішення про виключення із числа членів Товариства виноситься правлінням і затверджується Загальними зборами членів Товариства, чи зборами уповноважених і доводиться до громадянина у письмовому вигляді поштовим замовленням з повідомленням.

З комплексного аналізу п. 3.9 Статуту, в розрізі положень ст. 15 ЗУ "Про кооперацію", п. 4.2 та п. 4.11 Статуту Садівничого товариства "Каскад", слідує, що Правління наділено правом ініціації винесення питання про виключення (припинення) членства на Загальні збори. Однак, остаточне рішення щодо виключення має прийматись вищим органом Загальними зборами або зборами уповноважених.

При цьому, згідно з ч. 8 ст. 15 Закону України "Про кооперацію" та п. 4.2 Статуту, у разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу. Тобто, збори уповноважених не тотожні Правлінню Товариства. Збори уповноважених є формою роботи вищого органу Загальних зборів, а Правління є виконавчим органом.

З вищевкладеного, суд дійшов обґрунтованого висновку, що Правління, як нижчестоящий орган, не має компетенції приймати остаточного рішення про виключення члена вищестоящого органу (загальних зборів) чи іншим способом впливати на склад такого органу.

У справі № 924/700/21 Верховним Судом викладено правову позицію, що виключення учасника з товариства належить до компетенції загальних зборів. Виключна компетенція полягає в тому, що лише єдиний орган (збори учасників товариства) може вирішувати питання про виключення учасника з товариства.

Викладена правова позиція була підтримана в постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01 листопада 2023 року у справі № 915/1552/21.

За таких обставин, у правління кооперативу відсутні компетенція та повноваження на прийняття рішення про виключення особи з числа учасників такого кооперативу.

Відповідно, рішення про виключення ОСОБА_1 зі складу членів СТ Каскад, що було оформлено постановою правління Садівничого товариства "Каскад" від 03.06.2023, прийнято неуповноваженим органом СТ Каскад.

Стосовно інших доводів сторін суд зазначає про таке.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Викладенні обставини є самостійними та достатніми підставами для задоволення позову. Тому, в суду відсутня необхідність надавати оцінку іншим доводам та аргументам позову та відзиву на позов, оскільки це не впливає на повноту та всебічність розгляду цієї справи та результати її розгляду.

При цьому слід зазначити про таке.

За загальним правилом, недійсний акт не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Тобто, він не має юридичної сили з моменту його прийняття.

Разом з цим, у випадку скасування судом акту/правочину, такий акт/правочин діє протягом певного часу і втрачає юридичну силу з моменту набрання чинності судовим рішенням про його скасування.

Відповідно, недійсність рішення правління з моменту його ухвалення, встановлена судом під час розгляду цієї справи, виключає можливість скасування такого рішення.

Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт і порушення процедури його прийняття.

А отже, рішення про виключення ОСОБА_1 зі складу членів СТ Каскад, що було оформлено постановою правління Садівничого товариства "Каскад" від 03.06.2023, є недійсним з моменту його прийняття.

За таких обставин, позовні вимоги у частині визнання недійсним рішення правління Садівничого товариства "Каскад", що було оформлено постановою від 03.06.2023 - є обґрунтованими.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться: довідкою від 19.01.2022 № 93 (т. 1 а.с. 11), статутом СТ "Каскад" (т. 1 а.с. 12 - 25), постановою від 03.06.2023 (т. 1 а.с. 27), судовими рішеннями (том 1, а.с. 28 - 39).

Обставини, на які посилається відповідач, доводяться: довідкою від 01.06.2023 (том 1, а.с. 64), актом обстеження від 01.06.2023 (том 1, а.с. 65), відповіддю на адвокатський запит від 06.01.2024 (том 1, а.с. 83).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, позовні вимоги слід задовольнити у частині визнання недійсним рішення правління Садівничого товариства "Каскад", що було оформлено постановою від 03.06.2023.

У задоволенні позовних вимог про скасування рішення правління Садівничого товариства "Каскад", що було оформлено постановою від 03.06.2023, - слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

ЩОДО ПОКЛАДЕННЯ НА ВІДПОВІДАЧА ВИТРАТ ПОЗИВАЧА НА ПРАВОВУ ДОПОМОГУ АДВОКАТА.

Позивач у заяві від 29.04.2024 просить суд покласти на відповідача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 18 000 грн.

На підтвердження надання адвокатом Шипіленком Романом Олександровичем адвокатських послуг Шипіленку Олександру Анатолійовичу під час розгляду справи № 904/346/24 позивачем було долучено до позову: договір про надання правової допомоги № 9-фо від 30.01.2023, додаткову угоду від 01.05.2023 до договору № 9-фо від 30.01.2023, акт приймання - передачі наданих послуг від 22.04.2024.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268) (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

У даному випадку, відповідно до акту прийому передачі наданих послуг від 22.04.2024, адвокатом були надані юридичні послуги на загальну суму 18 000 грн., які складаються з:

- підготовки позовної заяви з додатками, направлення позову відповідачу і до суду, аналізу відзиву на позовну заяву, підготовки відповіді на відзив - 8 000 грн.;

- участі в судовому процесі - 10 000 грн.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначене загальне правило розподілу судових витрат. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, суду надано право з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03.10.2019.

У даному випадку, розмір витрат на правову допомогу адвоката 18 000 грн. явно непропорційний до предмета спору, з урахуванням предмету позову та кількості поданих доказів. Результат вирішення даної справи не впливає на репутацію сторін та не викликав публічного інтересу. Також судом враховано часткову необґрунтованість позовних вимог позивача.

За таких обставин, клопотання позивача про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката слід задовольнити частково. А саме покласти на відповідача витрати позивача на правову допомогу у розмірі 6 500 грн.

У задоволенні клопотання позивача у частині покладення на відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 11 500 грн. слід відмовити.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення правління Садівничого товариства "Каскад" (ідентифікаційний код: 25722326; місце реєстрації: 51810, Дніпропетровська область, село Шульгівка), що було оформлено постановою від 03.06.2023.

Стягнути з Садівничого товариства "Каскад" (ідентифікаційний код: 25722326; місце реєстрації: 51810, Дніпропетровська область, село Шульгівка) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн. та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 6 500 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні позовних вимог у частині скасування рішення правління Садівничого товариства "Каскад" (ідентифікаційний код: 25722326; місце реєстрації: 51810, Дніпропетровська область, село Шульгівка), що було оформлено постановою від 03.06.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 09.05.2024.

Суддя М.О. Ніколенко