Рішення

від 10.05.2024 по справі 922/581/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2024 року Справа № 922/581/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Кобзаря Сергія Сергійовича (вх. № 11469 від 01.05.2024), подану по справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Кобзаря Сергія Сергійовича (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудсистема" (адреса: 62371, Харківська обл., Дергачівський р.-н, с. Подвірки, пров. Набережний, буд. 1, прим. 157; код ЄДРПОУ 44262164) про стягнення 363019,82 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.04.2024 у справі № 922/581/24 позовні вимоги задоволено частково, та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудсистема" (далі - відповідач) на користь фізичної особи-підприємця Кобзаря Сергія Сергійовича (далі - позивач) 294775,00 грн заборгованості за договором про надання транспортних послуг № 01-06/22 від 01.06.2022, 6184,24 грн інфляційних втрат, 4775,55 грн 3% річних, 53048,23 грн пені та 5381,74 грн витрат по сплаті судового збору.

Фізична особа-підприємець Кобзар Сергій Сергійович звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою (вх. № 11469 від 01.05.204), в якій просить суд прийняти додаткове рішення яким стягнути з відповідача 89695,75 грн витрат на правничу допомогу адвоката та 5445,30 грн судових витрат у вигляді сплаченого судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.05.2024 зазначену заяву прийнято до розгляду; постановлено здійснювати її розгляд в письмовому провадженні та запропоновано відповідачу надати через канцелярію суду письмові пояснення щодо поданої позивачем заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

З метою повідомлення сторін порядок розгляду заяви позивача та надання сторонам можливості реалізувати власні процесуальні права, судом направлено копію ухвали від 01.05.2024 в електронний кабінет відповідача 01.05.2024, про що свідчить залучена до матеріалів справи довідка про доставку електронного листа.

Крім того, копію ухвали від 01.05.2024 направлено засобами поштового зв`язку на адресу позивача.

З урахуванням вимог ст. 120, 242 ГПК України сторони вважаються такими, що належним чином повідомлені про порядок розгляд заяви.

Відповідач не скористався своїм правом на подання письмових пояснень на заяву позивача.

Розглянувши заяву позивача (вх. № 11469 від 01.05.2024), суд зазначає таке.

Згідно з вимогами ч. ч. 1-3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як свідчать матеріали справи, у зв`язку з порушенням прав та інтересів, та необхідністю їх судового захисту фізична особа-підприємець Кобзар Сергій Сергійович (далі за текстом клієнт) звернувся до адвокатського об`єднання Авангард (далі за текстом адвокатське об`єднання) та уклало договір про надання юридичних послуг та правничої допомоги б/н від 01.11.2023 (далі за текстом - договір), за змістом п. 1.1 якого адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати юридичні послуги та правову допомогу клієнту через адвокатів, помічників адвокатів та юристів, які знаходяться в трудових або цивільно-правових відносинах з адвокатським об`єднанням чи інших договірних відносинах з адвокатським об`єднанням, в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення (послуги) у порядку та строки, обумовлені сторонами у даному договорі та додаткових угодах до нього.

За змістом розділу 2 договору за правову допомогу, передбачену п. 1.2 даного договору, клієнт сплачує адвокатському об`єднанню грошову винагороду в розмірі, визначеному додатком № 1 до цього договору.

В ціну договору не включені фактичні витрати щодо виконання адвокатом чи помічником адвоката або юристом, який знаходяться в трудових або цивільно-правових чи інших договірних відносинах з адвокатським об`єднанням, зобов`язань за договором.

Витрати (не включені в ціну договору), пов`язані з наданням юридичних послуг та правової допомоги клієнту за даним договором, відшкодовуються клієнтом у повному обсязі негайно на усну чи письмову вимогу адвокатського об`єднання або безпосереднього виконавця, серед яких можуть бути: адвокат, помічник адвоката та юрист.

Додатковою угодою № 1 від 01.11.2023, клієнт та адвокатське об`єднання узгодили, що в рамках договору адвокатське об`єднання буде здійснювати судове супроводження спорів (представництво інтересів клієнта у судах першої інстанції) про стягнення з ТОВ «Енергобудсистема» та інших суб`єктів господарської діяльності на користь клієнта заборгованості (невиплачених грошових коштів за зобов`язання). При цьому вартість надання послуг складає 25% (двадцять п`ять відсотків) від загальної суми стягнутих грошових коштів на користь клієнта з ТОВ «Енергобудсистема».

Пунктом 3 додаткової угоди сторони узгодили, що клієнт зобов`язаний сплатити на користь адвокатського об`єднання грошову винагороду, розмір якої визначено п. 2 даної додаткової угоди № 1, не пізніше, ніж через 10 (десять) календарних днів після отримання клієнтом стягнутих з ТОВ «Енергобудсистема» грошових коштів за відповідним рішенням суду.

В процесі виконання умов наведеного договору, між клієнтом та адвокатським об`єднанням складено та підписано акт здачі-приймання виконаних послуг № 1 від 29.04.2024, згідно з яким адвокатським об`єднанням надано, а клієнтом прийнято такі послуги: 1) подання претензії у порядку досудового врегулювання спору від 17.11.2023 до ТОВ «Енергобудсистема» з вимогою негайно сплатити суму заборгованості; 2) подання адвокатського запиту від 17.11.2023 до ТОВ «Енергобудсистема» з вимогою надати інформацію щодо розрахунків з клієнтом, документи на підтвердження оплати наданих клієнтом послуг, надати відомості про обставини, що перешкоджали здійснити належну та повну оплату; 3) подання претензії у порядку досудового врегулювання спору від 31.01.2024 до ТОВ «Енергобудсистема» з вимогою негайно сплатити суму заборгованості; 4) подання позовної заяви про стягнення заборгованості до Господарського суду Харківської області. Загальна сума наданих послуг становить 25% від загальної суми стягнутих коштів, а саме, суму 89695,75 грн.

З посиланням на зазначені документи, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 89695,75 грн витрат на правничу допомогу адвоката та 5445,30 грн судових витрат у вигляді сплаченого судового збору.

Суд констатує, що другий відповідач в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України заявив клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, зокрема, посилаючись на їх необґрунтоване завищення.

Разом з тим, при вирішенні даного питання судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок позивача, відповідно до положень ст. 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові 06.11.2022 у справі № 922/1964/21 та об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформували правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, який судом враховується при розподілі судових витрат в межах даної справи.

Зокрема, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

У даному випадку, як зазначалось, позивач просить суд за наслідками розгляду справи стягнути з відповідача на свою користь 89695,75 грн витрат на правничу допомогу.

Суд констатує, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Крім того, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 755/2587/17 та Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі № 726/549/19, від 21.05.2020 у справі № 240/3888/19, від 11.02.2021 у справі № 520/9115/19, від 03.02.2022 № 640/19536/18.

Також, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У даному випадку, з дана справа з юридичної точки зору не є складною, сума позову становила 363019,82 грн., справа розглядалася судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін), відзиву на позов відповідачем не подавалося. Таким чином, виконана робота, що безпосередньо пов`язана з супроводом справи в суді складалася зі складання позовної заяви та її подання до суду. При цьому, на погляд суду, підготовка позовної заяви та її юридичний супровід в суді не вимагали від адвокатського об`єднання витрати значного обсягу часу, оскільки робота фактично виконувалася адвокатом, тобто фахівцем в галузі права з відповідним стажем роботи і кваліфікації.

Враховуючи викладені обставини та надані позивачем докази, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, суд при розподілі судових витрат приходить до висновку про необхідність зменшення суми заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу на 80% від заявленої до стягнення суми.

Оскільки заявлений в межах даної справи позов задоволено повністю, з урахуванням вимог ст. 123, 126, ч. 4 ст. 129 ГПК України є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 17939,15 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Окремо суд звертає увагу позивача на те, що питання стосовно розподілу судових витрат у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви в межах даної справи вже вирішено судом під час ухвалення рішення від 25.04.2024 у справі № 922/581/24.

Таким чином, подана позивачем заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вх. № 11469 від 01.05.2024) підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 244 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву фізичної особи-підприємця Кобзаря Сергія Сергійовича (вх. № 11469 від 01.05.2024) задовольнити частково.

Прийняти додаткове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудсистема" (адреса: 62371, Харківська обл., Дергачівський р.-н, с. Подвірки, пров. Набережний, буд. 1, прим. 157; код ЄДРПОУ 44262164) на користь фізичної особи-підприємця Кобзаря Сергія Сергійовича (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 17939,15 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні іншої частини заяви фізичної особи-підприємця Кобзаря Сергія Сергійовича (вх. № 11469 від 01.05.2024) про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на додаткове рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя О.І. Байбак