Рішення

від 10.05.2024 по справі 320/3716/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2024 року Київ№ 320/3716/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Васильківського дошкільного навчального закладу № 6 «Малятко», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Васильківська міська рада, про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Васильківського дошкільного навчального закладу № 6 «Малятко», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Васильківська міська рада, в якому позивач просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Васильківського дошкільного навчального закладу № 6 «Малятко», за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Гончарна, 61 до усунення порушень зазначених в акті від 23.01.2020 №2.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що в ході проведення перевірки було виявлено порушення правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в Акті перевірки додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, у зв`язку з чим відповідачем недотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, що, у свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Васильківського дошкільного навчального закладу № 6 «Малятко», шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію (роботу) будівлі вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 23.01.2020 №29.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, де вказує, що частина виявлених порушень, які могли нести реальну загрозу було усунуто, а інші ж порушення, що не були усунуті, не містять прямого та очевидного впливу на виникнення надзвичайної ситуації та можливості швидкого реагування збереження життя/здоров`я людей та майна. Відповідач погодився, що наявність порушень, які залишились неусунитими, є прямим обов`язком для виконання відповідачем, проте виходячи з їх суті та можливих ризиків настання надзвичайної ситуації, не є співмірним для застосування заходів реагування у вигляді повного блокування роботи дошкільного навчального закладу. Зазанчено, що 8 із 17 порушень відповідачем було усунуто.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

27.12.2019 видане посвідчення №10921 про проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки ДНЗ №6 «Малятко», за адресою розташування: Київська обл., м. Васильків, вул. Гончарна, 61, провідному інспектору Васильківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області Гурському Н.В. та заступнику начальника Васильківського РВ Скрипці О.В.

23.01.2020 за результатами позапланової перевірки складений акт №29 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та виявлено 17 порушень:

- пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ будівлі ДНЗ не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

- пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ будівлю харчоблоку №1 та №2 не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» ;

- пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ будівлю ДНЗ не обладнано пристроями блискавкозахисту;

- пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ будівлю харчоблоку №2 не обладнано пристроями блискавкозахисту;

- пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ будівлю харчоблоку №1 не обладнано пристроями блискавкозахисту;

- абз. 1 п. 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - дерев`яні елементи горищного покриття харчоблоку №1 (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності;

- пункт 1.8 глави 1 розділу ІV ППБУ - допускається експлуатація тимчасових електромереж;

- пункт 8 розділу ІІ ППБУ приміщення ДНЗ не в повній мірі забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;

- підпункт 9 пункту 2.1 глави ІІ розділу V ППБУ територія та будівля ДНЗ не забезпечено необхідною кількості води для цілей зовнішнього пожежогасіння;

- пункт 1.6 глави 1 розділу ІV ППБУ з`єднання жил проводів електромережі не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- пункт 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ допускається використання світильників в підвальних приміщеннях з лампами розжарювання без захисного суцільного скла;

- пункт 2.17 глави 2 розділу ІІІ ППБУ Облицювання стін в коридорі ДНЗ оздоблено матеріалами з не визначеною пожежною небезпекою;

- пункт 1.2 глави 1 розділу VІ ППБУ у приміщення пов`язаних з перебування дітей, килими не прикріплено до підлоги;

- пункт 2.17 глави 2 розділу ІІІ ППБУ облицювання стін ДНЗ в коридорі між старшою та середньою группами оздоблено матеріалами з не визначеною пожежною небезпекою;

- пункт 8 частини 1 статті 20 КЦЗУ - не здійснено навчання керівного складу та посадових осіб з йитань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;

- пункт 2 частини 1 статті 20 КЦЗУ- працівники об`єкта не забезпечено засобами колективного та індивідуального захисту;

- пункт 2.27 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - двері на шляху евакуації з приміщення середньої групи, відчиняються не в напрямку виходу з приміщення;

- пункт 2.27 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - двері на шляху евакуації з приміщення старшої групи, відчиняються не в напрямку виходу з приміщення.

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877).

Частиною першою статті 1 Закону № 877 встановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоро`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як зазначено вище, в акті від 23.01.2020 №29 встановлено сімнадцять окремих порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до частини першої статтті 51 та частини третьої статтті 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до частини п`ятої статті 55 Кодексу цивільного захисту України, обов`язок із забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно зі статтею 27 Конституції України, обов`язок держави захищати життя людини.

Щодо наведених порушень суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Згідно пункту 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів необхідно виконувати на рівні, визначеному проєктною, експлуатаційною документацією, або на рівні рекомендацій виробника системи блискавкозахисту.

Абзац 1 пенкту 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ встановлює, що у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Пункт 1.8 глави 1 розділу ІV ППБУ передбачає, що улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

Відповідно до п. 8 розділу ІІ ППБУ передбачено, що територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки, які повинні відповідати ДСТУ ЕN ISO 7010:2019 «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Зареєстровані знаки безпеки» (EN ISO 7010:2012; А1:2014; А2:2014; А3:2014; А4:2014; А5:2015; А6:2016; А7:2017, IDT; ISO 7010:2011; Аmd 1:2012; Аmd 2:2012; Аmd 3:2012; Аmd 4:2013; Аmd 5:2014; Аmd 6:2014; Аmd 7:2016, IDT).

Згідно підпункту 9 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 8 цього пункту) покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них:

- для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);

- для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми.

Пункт 1.6 глави 1 розділу V ППБУ встановлює, що з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Пункт 2.17 глави 2 розділу ІІІ ППБУ передбачено, що у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж:

- Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб;

- Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб.

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу VІ ППБУ у приміщеннях, пов`язаних з перебуванням дітей, килими, паласи, килимові доріжки та інші покриття необхідно прикріплювати до підлоги.

На підставі пункту 2.27 глави 2 розділу ІІІ ППБУ двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень).

Не нормується напрямок відчинення дверей для:

квартир у житлових будинках;

приміщень з одночасним перебуванням не більше ніж 15 осіб, крім приміщень категорій А і Б за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також парильних саун;

комор і технічних приміщень площею не більше ніж 200 м-2 і без постійних робочих місць;

технічних поверхів площею не більше ніж 200 м-2, у яких розміщується тільки інженерне обладнання та/або прокладаються інженерні мережі будинку, і у яких відсутні постійні робочі місця;

балконів, лоджій (за винятком дверей, що ведуть до зовнішньої повітряної зони сходових кліток типу Н1);

виходів на площадки сходів типу С3;

санітарних вузлів.

За наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть зачинятися лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа.

Статтею 20 Кодексу цивільного захисту України значено завдання і обов`язки суб`єктів господарювання, інших юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та інших юридичних осіб, а саме п. 8 ч.1 передбачає здійснення навчання працівників діям у надзвичайних ситуаціях та в умовах особливого періоду, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки, забезпечення проходження в установлені строки навчання на територіальних курсах, у навчально-методичних центрах цивільного захисту та безпеки життєдіяльності працівників з числа керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією та здійсненням заходів цивільного захисту.

При цьому п. 2 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України передбачає забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами індивідуального захисту.

Пункт 16 розділу ІІ ППБУ передбачає, що посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях».

Пунктом 7 Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів передбачено, що ідентифікації підлягають усі об`єкти господарської діяльності, які розташовані на території України і перебувають у державній, колективній або приватній власності юридичних або фізичних осіб, а також інші об`єкти, визначені комісіями з питань ТЕБ та НС або відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади.

Відповідно до поданого відповідачем відзиву на позовну заяву, зазначено, що було усунуто 8 порушень, а саме:

-вилучено користування тимчасовими електромережами;

- 25.02.2020 відділом освіти Васильківської міської ради було укладено договір постаки пожежного обладнання. Відповідно до якого було придбано та надано відповідачеві світлові вказівники та план схеми евакуації;

-проведено з`єднання жил проводів електромережі за допомогою оперсування;

-здійснено облицювання стін коридору керамічною плиткою;

-замінено облицювання стін коридору між старшою та середньою групами з матеріалами з визначеною пожежною небезпекою;

-здійснено навчання керівного складу та осадових осіб у сфері цивільного захисту та з питань пожежної безпеки;

-працівники забезпечені засобами індивідуального захисту (захисні маски, рукавички, халати).

Проте, станом на час розгляду справи відповідачем не було надано суду документальних доказів усунення всіх порушень, які були виявлені в ході проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Суд зазначає, що згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 по справі №640/4508/19 в якій зазначено: «Ураховуючи те, що ГУ ДСНС України у м. Києві є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки від 25.06.2019 № 144 порушень є результати повторної перевірки».

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, мають системний та триваючий характер і фактично не усунуті відповідачем у повному обсязі.

Суд також звертає увагу, що наведені порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення надзвичайних ситуацій та швидкого реагування у разі їх виникнення.

Суд бере до уваги, що частина порушень була усунена відповідачем, однак станом на момент розгляду справи відповідачем не надано відомостей на підтвердження усунення решти порушень.

Варто зауважити, що характер суспільної небезпечності встановленого під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не усунув решти порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Васильківського дошкільного навчального закладу № 6 «Малятко», шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 23.01.2020 №29.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого безпосередньо залежить від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статями 9, 14, 73-78, 90, 139, 205, 242-246, 250, 255, КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель Васильківського дошкільного навчального закладу № 6 «Малятко» (код ЄДРПОУ 25931403; адреса: вул. Гончарна, буд. 61, м. Васильків, Київська обл., 08600) шляхом зобов`язання повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 23.01.2020 №29.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.