Постанова

від 10.05.2024 по справі 520/13152/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2024 р. Справа № 520/13152/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2023, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., м. Харків, по справі № 520/13152/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Лідер-Дніпро"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Лідер-Дніпро" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, що пред`явлений до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області),в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області №5992 від 25.05.2023 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Лідер-Дніпро" п.н. 42065400 критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 р. по справі №520/13152/23 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №5992 від 25.05.2023.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Лідер-Дніпро" (вул. Сумський Шлях, буд. 220-А, м. Дергачі, Харківська область, 62302, код ЄДРПОУ 42065400) судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що висновки суду про задоволення позову не відповідають обставинам справи, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 р. по справі №520/13152/23 винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просять скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перегядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вивчивши обставини справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Лідер-Дніпро", ідентифікаційний код юридичної особи - 42065400, місцезнаходження юридичної особи: вул. Сумський Шлях, буд. 220-А, м. Дергачі, Харківська область, 62302, зареєстроване 12.04.2018 у передбаченому законом порядку як суб`єкт господарювання, знаходиться на податковому обліку в ГУ ДПС у Харківській області (Дергачівська ДПІ) та є платником податку на додану вартість, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Лідер-Дніпро" здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 73.11 Рекламні агентства; 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

04.04.2023 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області прийнято рішення №3354 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності встановлено відповідність ТОВ "Компанія Лідер-Дніпро" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку з постачанням товарів (послуг) платнику (ам) щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Рішення №3354 від 04.04.2023 було оскаржене позивачем в адміністративному порядку, однак 09.05.2023 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області прийнято рішення №5303, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 01.05.2023 №1, про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: постачання товарів (послуг) платнику (ам) щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

16.05.2023 позивач надав до Головного управління ДПС у Харківській області скаргу з копіями документів щодо взаємовідносин з ТОВ «РЕМПОЛІБУД» п.н. 36034542, ТОВ «ПЛАСТ- ВИРОБ» п.н. 43319759, та поясненнями щодо відсутності будь-яких фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ФЕМЕЛІ ФРЕШ ФРУТ ЛТД.» п.н. 39437873, ТОВ «СІТІ ДОРЗ» п.н. 42425632, ТОВ «САНТЕХМАКС УКРАЇНА» п.н. 44359111, ПП «НОРПУС» п.н. 36210719 та ТОВ «КИЇВГАЗБУД УКРАЇНА» п.н. 44405639.

За результатами адміністративного оскарження відповідачем прийняте нове рішення за №5888 від 23.05.2023 про невідповідність ТОВ "Компанія Лідер-Дніпро" критеріям ризиковості платника податку.

Однак, 25.05.2023 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області прийнято рішення №5992 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності встановлено відповідність ТОВ "Компанія Лідер-Дніпро" критеріям ризиковості платника податку.

Підставою прийняття зазначеного рішення вказано пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: у зв`язку з постачанням товарів (послуг) платнику (ам) щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Інформації, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості, взята контролюючим органом за період з 01.06.2021 по 31.07.2021 та з 01.04.2022 по 31.07.2022.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ГУ ДПС у Харківській області, не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, що свідчить про те, що відповідач діяв не у спосіб, визначений законодавством, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Приписами пп.20.1.45. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України (надалі ПК України) передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Положеннями п.61.1 ст.61 ПК України встановлено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.16 цієї ж статті реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі за текстом - Порядок №1246), а також Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 (далі за текстом - Порядок №569).

Зокрема, пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165, в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів (далі за текстом - Порядок №1165).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №1165 (у редакції, чинній на момент винесення спірного рішення), автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку №1165).

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення (абзац 8 пункту 40 Порядку №1165).

Згідно з додатком 4 до Порядку №1165, яким передбачено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З аналізу наведених норм слідує, що положення Порядку №1165 встановлюють можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.

Колегія суддів наголошує на тому, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак оскаржуване рішення Комісії регіонального рівня впливає на права, інтереси та обов`язки такої особи.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області прийнято рішення №5992 від 25.05.2023 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності встановлено відповідність ТОВ "Компанія Лідер-Дніпро" критеріям ризиковості платника податку (пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку).

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток № 1 до Порядку №1165) визначено, що платник податку відноситься до ризикових, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Податковим органом в рішення №526 від 02.06.2023 у графі "У разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку" зазначено: 12- постачання товарів (послуг) платнику податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Також, у графі "Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку" зазначено:

Тип інформації постачання; період здійснення господарської операції - з 01.06.2021 по 31.07.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2710198100, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 36034542.

Тип інформації постачання; період здійснення господарської операції - з 01.06.2021 по 31.07.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 3916901090, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 36034542.

Тип інформації постачання; період здійснення господарської операції - з 01.06.2021 по 31.07.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 3926909790, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 36034542.

Тип інформації постачання; період здійснення господарської операції - з 01.06.2021 по 31.07.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 8202400000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 36034542.

Тип інформації постачання; період здійснення господарської операції - з 01.06.2021 по 31.07.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 8203100000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 36034542.

Тип інформації постачання; період здійснення господарської операції - з 01.06.2021 по 31.07.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 84099100000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 36034542.

Тип інформації постачання; період здійснення господарської операції - з 01.06.2021 по 31.07.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 8424300890, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 36034542.

Тип інформації постачання; період здійснення господарської операції - з 01.06.2021 по 31.07.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 8433119000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 36034542.

Тип інформації постачання; період здійснення господарської операції - з 01.06.2021 по 31.07.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 84678-, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 36034542.

Тип інформації постачання; період здійснення господарської операції - з 01.06.2021 по 31.07.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 8483502000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 36034542.

Тип інформації постачання; період здійснення господарської операції - з 01.06.2021 по 31.07.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 8483908990, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 36034542.

Тип інформації постачання; період здійснення господарської операції - з 01.06.2021 по 31.07.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 8511100098, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 36034542.

Тип інформації постачання; період здійснення господарської операції - з 01.06.2021 по 31.07.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 8511200090, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 36034542.

Тип інформації постачання; період здійснення господарської операції - з 01.06.2021 по 31.07.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 8701100000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 36034542.

Тип інформації постачання; період здійснення господарської операції - з 01.04.2022 по 31.07.2022, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2710198100, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43319759.

Тип інформації постачання; період здійснення господарської операції - з 01.04.2022 по 31.07.2022, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 3916901090, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43319759.

Тип інформації постачання; період здійснення господарської операції - з 01.04.2022 по 31.07.2022, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 8202400000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43319759.

Тип інформації постачання; період здійснення господарської операції - з 01.04.2022 по 31.07.2022, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 8424410000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43319759.

Тип інформації постачання; період здійснення господарської операції - з 01.04.2022 по 31.07.2022, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 8432291000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43319759.

Тип інформації постачання; період здійснення господарської операції - з 01.04.2022 по 31.07.2022, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 843311, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43319759.

Тип інформації постачання; період здійснення господарської операції - з 01.04.2022 по 31.07.2022, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 8467, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43319759.

Тип інформації постачання; період здійснення господарської операції - з 01.04.2022 по 31.07.2022, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 8507600000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43319759.

Тип інформації постачання; період здійснення господарської операції - з 01.04.2022 по 31.07.2022, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 8508600000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43319759.

Тип інформації постачання; період здійснення господарської операції - з 01.04.2022 по 31.07.2022, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 8701100000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43319759.

Оцінюючи правомірність оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає, що виходячи із системного аналізу норм Порядку № 1165, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 червня 2022 року у справі 640/6130/20.

Із змісту оскаржуваного рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №5992 від 25.05.2023 року слідує, що воно прийнято у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності.

Дослідивши оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, колегією суддів установлено, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаного рішення.

Так, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.

Тобто рішення прийнято з порушенням процедури, встановленої нормами чинного законодавства, а тому є протиправними.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20, від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20 вказав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Також, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Так, зі змісту спірного рішення встановлено, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю.

Тобто, рішення прийняті з порушенням процедури, встановленої нормами чинного законодавства, а тому є протиправними.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Проте, до матеріалів справи ГУ ДПС у Харківській області на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень не надано податкової інформації, передбаченої пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також не повідомлено відомостей щодо того, в якому виді така інформація існувала на час прийняття Комісією спірних рішень.

Згідно з пунктами 44 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Між тим, податковий орган при перевірці позивача на критерії ризиковості не звертався із запитами до позивача та не вчиняло жодних дій для підтвердження отриманої інформації, а лише обмежився узагальненою інформацією з баз даних ДПС.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідачем були прийняті рішення №3354 від 04.04.2023, №5303 від 09.05.2023, №5888 від 23.05.2023 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності встановлено відповідність ТОВ "Компанія Лідер-Дніпро" критеріям ризиковості платника податку (пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку), які були прийняті на підставі аналогічної інформації про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Так, позивачем були надані до податкового органу копії документів по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «РЕМПОЛІБУД» п.н. 36034542, ТОВ «ПЛАСТ- ВИРОБ» п.н. 43319759.

Однак, контролюючим органом не представлено результатів проведених перевірок поданих платником копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації, тобто доказів додержання вимог пунктів 44 Порядку № 1165 при прийнятті Комісією рішення №5992 від 25.05.2023.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд неодноразово в своїх постановах наголошував, що податкова інформація не є безумовною підставою для висновків про нездійснення господарських операції за умови наявності інших документів, що підтверджують реальність постачання товарів чи надання послуг і не є безперечним доказом на підтвердження доводів податкової інспекції про нереальність/безтоварність господарських операцій. Податкова інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону і сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень. Процес аналізу інформаційних баз даних ДПС України та ЄРПН є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань й податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 18 березня 2024 року у справі № 480/1798/22.

Таким чином, оскаржуване рішення прийнято лише у зв`язку з наявною податковою інформацією, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що у свою чергу свідчить про порушення податковим органом вимог Порядку №1165 в частині встановленої послідовності прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якому має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Верховний суд у постанові від 23 червня 2022 року у справі №640/6130/20 зазначив, що питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатися Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. Віднесення суб`єкта господарювання до ризикових на підставі рішення, яке прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації суперечить положенням Порядку №1165.

Згідно із встановленою Порядком №1165 формою рішення про відповідність / невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), якщо воно приймається з підстави, визначеної у пункті 8 Критеріїв, то податкова інформація розшифровується, що є логічно-послідовним з огляду на те, що інші критерії є зрозумілими та не потребують розшифровки.

Враховуючи те, що збір податкової інформації, відповідно до статті 72 ПК України, є різноманітним, а сама інформація є об`ємною, зазначення в рішенні Комісії підстави його прийняття має бути чітким, що надаватиме платнику податків можливість визначитися з переліком документів для надання Комісії на спростування вказаного рішення, а у разі неприйняття позитивного для платника рішення - оскаржити його з наведенням відповідних мотивів.

Спірне рішення Комісії №5992 від 25.05.2023 не містить конкретики щодо суті ризиковості, пояснень чому господарська діяльність ТОВ "Компанія Лідер-Дніпро" є ризиковою, вказівки на конкретну ризикову операцію та/або податкову накладну платника, в якій були зафіксовані такі операції.

Відповідачем також не надано доказів того, що ТОВ "Компанія Лідер-Дніпро" задіяне у проведенні ризикових операцій.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 02 квітня 2019 року у справі №822/1878/18.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для прийняття певного рішення, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень "суб`єктивізує" акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи контролюючим органом не доведено правомірність прийняття спірного рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №5992 від 25.05.2023, як такого, що прийняте без дотримання вимог законодавства, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Посилання апелянта на те, що Головне управління ДПС у Харківській області не отримувало, ні ухвалу суду про відкриття провадження, ні позовної заяви, а отримало виключно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року у справі №520/13152/23, колегія суддів вважає безпідставним, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.251 КАС України, днем вручення судового рішення є - день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ЄСІТС), яке набуло чинності 05.10.2021.

Пунктом 42 ч.2 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, встановлено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Документи, що надійшли через Електронний суд, реєструються судами, іншими органами та установами в системі правосуддя в день їх надходження упродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та відповідними інструкціями з діловодства в судах чи в інших органах та установах у системі правосуддя (п.39 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи).

Функціонал модулю підсистеми Електронний суд надає можливість суду перевірити доставлення до Електронного кабінету учасника справи документа у справі.

Так, згідно із пунктом 42 підрозділу 2 розділу ІІІ Підсистема Електронний суд засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Головне управління ДПС у Харківській області зареєстровано в підсистемі Електронний суд та має Електронний кабінет.

Судом апеляційної інстанції з автоматизованої системи діловодства спеціалізованого суду встановлено, що Головне управління ДПС у Харківській області отримало 23.08.2023 р. о 15:17 год. через систему «Електронний суд» ухвалу про відкриття у справі №520/13152/23 та адміністративний позов, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, яке є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області без задоволення, а судове рішення без змін.

Інші доводи сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 по справі № 520/13152/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді(підпис) (підпис) Л.В. Любчич С.П. Жигилій