Ухвала

від 10.05.2024 по справі 140/16032/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 травня 2024 року

м. Київ

справа № 140/16032/21

адміністративне провадження № К/990/16123/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі № 140/16032/21 за позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації та Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області» про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення із займаної посади та припинення трудового договору; поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

визнати протиправним розпорядження першого заступника голови Волинської обласної державної адміністрації /ОДА/ № 130-ос від 02.11.2020 «Про звільнення ОСОБА_1 »;

поновити позивача на посаді директора Державного підприємства /ДП/ «Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області» з 02.11.2020;

стягнути з ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області» середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.11.2020 до дня поновлення на роботі, який на день пред`явлення позову становить 49315 грн 15 коп.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження першого заступника голови Волинської ОДА № 130-ос від 02.11.2020р. «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області» з 03.11.2020р. Стягнуто з ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 867773 грн 76 коп.. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області» та стягнення з ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області» на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 24196 грн 48 коп. допущено до негайного виконання; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Волинської ОДА судові витрати в сумі 10276 грн 14 коп.

25 квітня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі № 140/16032/21.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.

Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у ній не викладені підстави з посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України, для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

В загальному доводи та аргументи касаційної скарги зводяться до власного тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно визначати підстави касаційного оскарження. Цей обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

З огляду на те, що скаржник не виклав передбачених КАС України обґрунтованих підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі № 140/16032/21 повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяО.А. Губська