УХВАЛА
про відмову у відкритті касаційного провадження
10 травня 2024 року
м. Київ
справа № 480/3216/23
провадження № К/990/17010/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Берназюка Я.О., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024 у справі №480/3216/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,
у с т а н о в и в:
У 2023 році ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 09.03.2023 за №184250005851 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із повною відсутністю пільгового стажу;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 період навчання за фахом у Середньому професійно-технічному училищі №10 міста Шостка з 01.09.1987 по 28.06.1990, а також період роботи на Шосткинський казенний завод «Зірка» з 03.07.1990 по 11.10.1990 на посаді «лаборант фізико-хімічного аналізу»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період моєї роботи на Шосткинський казенний завод «Зірка» з 12.10.1990 по 10.02.1997 на посаді «відбірник проб»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 28.02.2023 з урахуванням зарахованих періодів за Списком №1 та Списком №2.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 позов задоволено частково, внаслідок чого:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 09.03.2023 за №184250005851 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із повною відсутністю пільгового стажу;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 період роботи на Державному підприємстві «Шосткинський завод «Зірка» з 03.07.1990 по 11.10.1990 на посаді «лаборант фізико-хімічного аналізу»;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи на Державному підприємстві «Шосткинський завод «Зірка» з 12.10.1990 по 10.02.1997 на посаді «відбірник проб»;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 28.02.2023 з урахуванням зарахованих періодів роботи з 03.07.1990 по 11.10.1990 до пільгового стажу по Списку №2, а з 12.10.1990 по 10.02.1997 - до пільгового стажу по Списку №1;
- у задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оскаржило його в апеляційному порядку.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2023 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 у справі №480/3216/23 повернуто.
Згодом, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вдруге оскаржило рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 у справі №480/3216/23 в апеляційному порядку.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024 відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження і як наслідок відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 у справі №480/3216/23.
Не погодившись з ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оскаржило її у касаційному порядку та просило скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення суду першої інстанції ухвалене 27.07.2023 і вперше оскаржене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 30.08.2023.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2023 відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, а апеляційна скарга залишена без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом подання безпосередньо до суду оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2023 апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Ухвала про повернення апеляційної скарги апелянтом отримано 23.11.2023 о 18:17, про що свідчить довідка про доставку електронного листа у кабінеті апелянта.
Вдруге апеляційна скарга подана до суду 15.01.2024, тобто після закінчення процесуального строку на апеляційне оскарження.
Так, в ухвалі від 14.03.2024, Другий апеляційний адміністративний суд наголосив на тому, зокрема, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не повідомило суд про тривалість і характер обставин, які унеможливлювали виконання вимог процесуального закону щодо оформлення апеляційної скарги в частині своєчасного надання документа про сплату судового збору та не надав жодних доказів на підтвердження наведених ним аргументів в обґрунтування поважності причин пропуску строку.
Далі, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, суд апеляційної інстанції зазначив, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду у межах строку, визначеного статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження, зазначені у клопотанні, не є поважними, а тому суд не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 року.
Колегія суддів вважає обґрунтованими такі висновки суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги.
За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію так, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без значних затримок та невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема й щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, розумно використовувати наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Зміст положень наведених норм процесуального права викладений і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та у належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених також і нормами процесуального закону, і не можуть та не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або через допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «добропорядного публічного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею самою.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, зумовлене, насамперед, специфікою спорів, які розглядаються у порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спрямоване на забезпечення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків передбачене законом також для того, щоб дисциплінувати учасників адміністративного судочинства та стимулювати своєчасне виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Також, у касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області однією з підстав скасування оскаржуваної ухвали зазначає про введення воєнного стану по всій території України.
Згідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Таким чином посилання на сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що у свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Колегія суддів зазначає, що постановляючи оскаржену ухвалу, суд апеляційної інстанції безпосередньо дослідив обставини, пов`язані з причинами пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судового рішення, та дійшов правильного висновку щодо необхідності відмови у відкритті апеляційного провадження.
Згідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
З огляду на наведене суд касаційної інстанції дійшов висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, що відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись ст. 333 КАС України, Верховний Суд
у х в а л и в:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024 у справі №480/3216/23.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржникові через підсистему «Електронний суд».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя А.І. Рибачук
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.05.2024 |
Оприлюднено | 13.05.2024 |
Номер документу | 118962364 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Єзеров А.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні