Ухвала

від 10.05.2024 по справі 761/38662/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 249-79-26, факс:249-79-28;

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08

e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ: 02896762

Провадження 2/760/6446/24

В справі 761/38662/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

10 травня 2024 року в місті Києві Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув питання про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Держаний науково-дослідний центр «ФОНОН», Міністерства освіти і науки України та Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити певні дії.

ІІ. Описова частина

Позивач звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Держаний науково-дослідний центр «ФОНОН», Міністерства освіти і науки України та Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання припиненими трудових відносин між ним та ДП «ДНДЦ «ФОНОН» на підставі п.2 ст.36 КЗпП України у зв`язку з завершенням строку контракту з внесенням відповідних даних у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Обґрунтовуючи свої вимоги Позивач зазначив, що з 1992 року по 2016 рік він працював на посаді директора ДП «ДНДЦ «ФОНОН». Так, 01 березня 2011 року Державний комітет України з питань науки, інновацій та фніорматизації, на який було покладено функції з управління майном ДП «ДНДЦ «ФОНОН», переуклав з ОСОБА_1 контракт №7 та продовжив термін перебування Позивача на посаді директора до 01.03.2016.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №641 ДП «ДНДЦ «ФОНОН» передано до сфери управління Міністерства освіти і науки.

Позивач стверджує, що 01.03.2016 закінчився термін дії його контракту, бажання його продовжувати він не мав, тому з вказаної дати його трудові відносини на посаді директора припинилися. Відтак, як стверджує Позивач, Міністерство освіти і науки повинно було звільнити його з посади, видавши відповідний наказ, однак з невідомих причин ніякого наказу досі видано не було, у зв`язку з чим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб досі міститься інформація про нього, як директора Підприємства.

З огляду на вказане Позивач просить позов задовольнити, визнавши трудові відносини припиненими саме з 01.03.2016.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 26 лютого 2024 року відкрито провадження у справі.

10 травня 2024 року судом вирішується питання про закриття провадження у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

ІІІ. Мотивувальна частина

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абзац перший частини першої статті 19 ЦПК України).

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, такий суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких, зазвичай, хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення процесуальні закони не віднесли до юрисдикції інших судів.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (частина перша статті 43 Конституції України).

До трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами (частина перша статті 3 КЗпП України).

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (стаття 4 КЗпП України).

Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем-фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець-фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (речення перше частини першої статті 21 КЗпП України).

Однією з підстав припинення трудового договору є закінчення його строку (пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов`язані з управлінням товариством (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17, від 8 листопада 2019 року у справі № 667/1/16, від 4 лютого 2020 року у справі № 915/540/16 (пункт 34), від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166/18 (пункт 53), від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17).

За змістом пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають із корпоративних відносин, в тому числі пов`язані з управлінням юридичної особою.

З огляду на цей припис перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, й охоплює зокрема спори, пов`язані з управлінням юридичною особою. Стороною цих спорів не обов`язково є учасник такої особи. Спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) господарського товариства є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки пов`язаний із реалізацію держави особі профільного Міністерства компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір стосується управління юридичною особою і належить до юрисдикції господарського суду.

Реалізація засновником підприємства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним (абзац четвертий пункту 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі № 1-2/2010).

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ДП «ДНДЦ «ФОНОН» про визнання припиненими трудових відносин між підприємством та ним, як керівником цього підприємства.

Отже, цей спір пов`язаний з діяльністю підприємства й управлінням ним. Наслідки його вирішення можуть впливати на трудові правовідносини з Позивачем, що не змінює корпоративного характеру такого спору.

Тому, згідно з правовою позицію викладеною Великою палатою Верховного Суду в постанові від 14 червня 2023 року в справі №448/362/22 (№14-113цс22) такий спір пов`язаний із управлінням юридичною особою та належить до юрисдикції господарського суду.

Подібні висновки Верховного Суду містяться і в постанові від 10.05.2023 в справі №359/8573/20, спір у які також стосувався трудових відносин між державним підприємством і його керівником.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на зазначені вище положення законодавства провадження у справі підлягає закриттю.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 19, 255 Цивільного процесуального кодексу України, 20 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалив:

1.Провадження у справі закрити у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

2.Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання її повного тексту.

Суддя: