Рішення

від 30.04.2024 по справі 278/2491/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 278/2491/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Кравчук Д. В., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ткачук Таміла Андріївна, до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Амбасадор» про визнання майнових прав на об`єкт інвестування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень (а.с. 115-116), просить:

- визнати договір № Ж/1/3/2/2/55 про сплату пайових внесків від 05.11.2021 року та договір № Ж/1/3/2/2/54 про сплату пайових внесків від 05.11.2021 року, які укладені між ним та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Амбасадор» (далі - ОК ЖБК«Амбасадор»), дійсними;

- визнати за ним майнові права на об`єкт нерухомості: квартиру АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 1822082500:01:000:0101;

- визнати за ним майнові права на об`єкт нерухомості: квартиру АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки: 1822082500:01:000:0101.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що05.11.2021 року між ОСОБА_1 та ОК ЖБК«Амбасадор» було укладено договір № Ж/1/3/2/2/55 про сплату внесків уОК ЖБК «Амбасадор» та договір № Ж/1/3/2/2/54 про сплат внесків у ОК ЖБК «Амбасадор».

Згідно умов договору ОК ЖБК «Амбасадор» зобов`язався організувати будівництво житлового будинку за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Зарічани і здати його в експлуатацію у строк до 15.05.2022 року при умові дотримання учасниками порядку та строків сплати внесків.

Станом на 09.10.2022 року ОСОБА_1 вніс пайові внески у повному обсязі, однак, на початку 2022 року будівництво об`єкту за вищезазначеною адресою було зупинене, на теперішній час будинок не збудований і в експлуатацію не зданий.

Отже, відповідач умови договору не виконав, квартиру у власність не передав, тому позивач був вимушений звернутися до суду для захисту своїх порушених майнових прав та інтересів.

Представником відповідача до суду були спрямовані письмові пояснення (а.с. 70-72), де адвокатом Мусаковським А.В. зазначено, що позовні вимоги відповідач не визнає, просить відмовити у їх задоволенні, оскільки як вбачається з долучених до матеріалів справи копій квитанцій про оплату, останній платіж, який здійснено учасником своєчасно по договору № Ж/1/3/2/2/55 та по договору № Ж/1/3/2/2/55, відбувся 03.02.2022 року; період з 03.02.2022 року по 07.07.2022 року учасник не здійснив жодного платежу.

Таким чином, в учасника настало прострочення по платежам, які мали відбутися 09.03.2022 року (на суму 59577,00 грн (договір № Ж/1/3/2/2/54) та суму 34753,00 грн (договір № Ж/1/3/2/2/54), 09.04.2022 року (на суму 59577,00 грн (договір № Ж/1/3/2/2/54) та суму 34753,00 грн (договір № Ж/1/3/2/2/54), 09.05.2022 року (на суму 59577,00 грн (договір № Ж/1/3/2/2/54) та суму 34753,00 (договір № Ж/1/3/2/2/54), 09.06.2022 року (на суму 59577,00 грн (договір № Ж/1/3/2/2/54) та суму 34753,00 (договір № Ж/1/3/2/2/54).

Отже, починаючи з 10.04.2022 року у ЖБК виникло право на одностороннє розірвання договорів з учасником на підставі п. 4.2 Договору. Про вказану підставу позивачу достеменно відомо, оскільки саме позивачем підписано договори та додатки до них. Отже, позивач був ознайомлений зі строками сплати внесків.

ОК ЖБК «Амбасадор» керуючись правом, яке виникло в ЖБК згідно з п. 4.2 договорів, 08.10.2022 року надіслав позивачу два повідомлення про розірвання договорів; до моменту відправлення повідомлення про розірвання договору учасник навіть не намагався вжити заходів щодо врегулювання ситуації щодо прострочення платежів (не звертався в ЖБК для внесення змін в договір тощо); фактично учасник в односторонньому порядку усунувся від виконання взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної оплати внесків.

Представником позивача подано заяву про розгляд справи за її відсутності; позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі (а.с. 115-116).

Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У попередніх судових засіданнях позовні вимоги не визнавав та просив відмовити у їх задоволенні.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Встановлено, що між ОК ЖБК «Амбасадор» (ЖБК) та асоційованим членом ОСОБА_1 05.11.2021 року було укладено договір № Ж/1/3/2/2/55 та договір № Ж/1/3/2/2/54 про сплату внесків у Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Амбасадор» (а.с. 12-15, 29-32).

Відповідно до п. 2.1 вказаних договорів предметом договору є організація будівництва житлового будинку за адресою: Житомирська область Житомирський район с. Зарічани кадастровий номер земельної ділянки 1822082500:01:000:0101 за рахунок внесків учасника та внесків інших асоційованих членів ЖБК, здати його у експлуатацію, передати учаснику квартиру в об`єкті будівництва та всі документи необхідні учаснику для реєстрації права власності на нього, а учасник зобов`язується сплатити до ЖБК внески у розмірах та порядку встановлених договором та додатками до нього і має право отримати об`єкт нерухомості лише за умови повної сплати внеску, встановленого даним договором для учасника.

Відповідно до п. 5.2 договорів ЖБК зобов`язаний організувати будівництво об`єкту і здачу його у експлуатацію у строк до 15.05.2022 року при умові дотримання учасниками порядку та строків сплати внесків. Не пізніше 15 календарних днів з моменту введення об`єкту будівництва у експлуатацію передати учаснику за актом прийому передачі об`єкт нерухомості. Надавати учаснику інформацію, що стосується питань будівництва. Повідомляти учасника про всі обставини, що роблять неможливим виконання даного договору. Забезпечити будівництво об`єкту та введення його в експлуатацію у строки передбачені даним договором. Усі повідомлення учасника, що здійснюватимуться ЖБК при виконанні цього договору, вважаються здійсненими належним чином, якщо вони вручені особисто учаснику (його представнику) після попереднього повідомлення по телефону протягом 5 календарних днів.

Відповідно до додатку № 1 до договору № Ж/1/3/2/2/55 визначено порядок сплати пайових внесків за договором № Ж/1/3/2/2/55 від 05.11.2021 року у загальній сумі 916104,00 грн (а.с. 16).

На виконаннявимог договору№ Ж/1/3/2/2/55 ОСОБА_1 було сплаченопайовий внесокв загальнійсумі 916104,00грн,що підтверджуєтьсяквитанцією від 05 листопада 2021 року; квитанцією від 06 грудня 2021 року; квитанцією від 05 січня 2022 року; квитанцією від 03 лютого 2022 року; квитанцією від 06 липня 2022 року; квитанцією від 07 липня 2022 року; квитанцією від 07 липня 2022 року; квитанцією від 07 липня 2022 року; квитанцією від 07 липня 2022 року; квитанцією від 09 серпня 2022 року; квитанцією від 12 вересня 2022 року; квитанцією від 09 жовтня 2022 року (а.с. 17-28).

Однак відповідач в односторонньому порядку відмовився від договору № Ж/1/3/2/2/55 від 05.11.2021 року, розірвавши його на підставі повідомлення про розірвання договору від 06.10.2022 року № 106/10-2 (а.с. 79).

Відповідно до додатку № 1 до договору № Ж/1/3/2/2/55 визначено порядок сплати пайових внесків за договором № Ж/1/3/2/2/55 від 05.11.2021 року у загальній сумі 916104,00 грн (а.с. 16).

На виконаннявимог договору№ Ж/1/3/2/2/54 ОСОБА_1 було сплаченопайовий внесокв загальнійсумі 535023,00грн,що підтверджуєтьсяквитанцією від 05 листопада 2021 року; квитанцією від 06 грудня 2021 року; квитанцією від 05 січня 2022 року; квитанцією від 03 лютого 2022 року; квитанцією від 06 липня 2022 року; квитанцією від 07 липня 2022 року; квитанцією від 07 липня 2022 року; квитанцією від 07 липня 2022 року; квитанцією від 07 липня 2022 року; квитанцією від 09 серпня 2022 року; квитанцією від 12 вересня 2022 року; квитанцією від 09 жовтня 2022 року (а.с. 34-45).

Однак відповідач в односторонньому порядку відмовився від договору № Ж/1/3/2/2/54 від 05.11.2021 року, розірвавши його на підставі повідомлення про розірвання договору від 06.10.2022 року № 106/10-1 (а.с. 77).

Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 13.04.2021 року відповідачу надано дозвіл на будівництво комплексу малоповерхових багатоквартирних житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями в АДРЕСА_3 (а.с. 111).

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (стаття 509 ЦК України).

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також визначено необхідність виконання зобов`язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Згідно зі статтею 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до статті 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно зі статтею 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Аналізуючи вказані норми права, можна дійти висновку, що у ЦК України визначення майнового права відсутнє, оскільки у статті 190 ЦК України міститься вказівка лише про те, що майнові права є неспоживчою річчю і визнаються речовими правами. Разом з тим не викликає сумніву, що майнові права є об`єктом цивільних правовідносин.

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (абзац третій частини другої статті 3 Закону України від 12 липня 2001 року N 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»).

Концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном» (пункт 98 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо прийнятності заяви у справі «Броньовські проти Польщі», заява № 31443/96; пункт 22 рішення ЄСПЛ від 10 березня 2011 року у справі «Сук проти України», заява № 10972/05; пункт 74 рішення ЄСПЛ «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини» від 02 березня 2005 року, заяви № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами права власності можуть бути, у тому числі, «легітимні очікування» та «майнові права» (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1991 року у справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії», заява N 12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, № 10741/84).

Верховний Суд України у постанові від 30 січня 2013 року у справі № 6-168цс12 визначив майнове право як «право очікування», яке є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав.

Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.

Отже, громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на законних підставах право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

У разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків учасником будівництва, ефективним способом захисту порушених прав останнього є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц, провадження № 14-39цс19), від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц, провадження № 14-606цс18, Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 638/12414/17, провадження № 61-21546св19.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач виконав грошові зобов`язання за договорами пайової участі у будівництві, за якими набув право вимоги, повністю сплативши вартість об`єктів будівництва, тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права власності на об`єкти інвестування після завершення їх будівництва та введення в експлуатацію.

Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Амбасадор»своїх зобов`язань щодо введення будинку в експлуатацію та передання позивачу квартир у встановлені договором строки не виконало.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі№ 359/5719/17,провадження № 14-8 цс 21 зазначено, що саме інвестор, як особа за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийнято в експлуатацію у встановленому порядку. В іншому випадку інвестор не зможе визнати право власності на квартиру до введення будинку в експлуатацію. Згідно із частиною четвертою статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Отже, інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою (пункти 93 - 95).

Як на підставу позову позивач посилається на те, що сплатив повну вартість проінвестованих ним квартир у житловому будинку, а ОК «ЖБК «Амбасадор» не виконав зобов`язання за договором, не вів в експлуатацію об`єкт, що перешкоджає йому зареєструвати право власності на об`єкти нерухомості за адресою: с. Зарічани кадастровий номер земельної ділянки 1822082500:01:000:0101, отже, належно розпоряджатися ними.

Під час розгляду справи судом відповідачем не заперечувалося, що будівництво житлового будинку в с. Зарічани на земельній ділянці з кадастровим номером земельної ділянки 1822082500:01:000:0101 ще не завершилося, технічна документація не оформлена.

Водночас ОСОБА_1 виконав умови договорів та сплатив повну вартість квартир.

Виходячи із наведеного, встановивши, що позивач повністю сплатив вартість пайового внеску за нерухоме майно, станом на момент звернення із позовом відповідачем визнано незавершення будівництвом багатоквартирного житлового будинку, суд вважає, що у даному випадку має місце порушення забудовником умов правочину, а ненадання позивачу інформації, що стосується питань будівництва і несповіщення усіх обставин, що роблять неможливим виконання договору, фактично вказує на невизнання/оспорення права ОСОБА_1 на проінвестоване житло та нежитлового приміщення.

Відтак, з урахуванням обраного позивачем способу захисту і фактичних правовідносин між сторонами, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про визнання за ним:

- майнових прав на об`єкт інвестування у формі квартири АДРЕСА_4 Житомирської області на підставі договору № Ж/1/3/2/2/55 від 05.11.2021 року укладеного з Обслуговуючим кооперативом "Житлово будівельний кооператив "Амбасадор";

- майнових прав на об`єкт інвестування у формі квартири АДРЕСА_5 Житомирської області на підставі договору № Ж/1/3/2/2/54 від 05.11.2021 року укладеного з Обслуговуючим кооперативом "Житлово будівельний кооператив "Амбасадор".

З огляду на встановлені судом обставини у цій справі, підстав та змісту позову, ефективним способом захисту прав ОСОБА_1 є визнання за ним майнових прав, що виникають з договору пайової участі у будівництві, що узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах Великої палати Верховного Судувід 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц, провадження № 14-606цс18, від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц, провадження № 14-39цс19, Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 638/12414/17, провадження № 61-21546св19, згідно з якими, у разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків учасником будівництва, ефективним способом захисту порушених прав останнього є визнання прав на об`єкт інвестування.

Інша ж частина вимог щодо визнання правочинів дійсним задоволенню не підлягає, оскільки не передбачено вказаного способу захисту цивільного права.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Також, керуючись положеннями ст. 141 ЦПК України, суд вважає за потрібне стягнути з відповідача на користь позивача 11272,83 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76-83, 141, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Амбасадор» про визнання майнових прав на об`єкт інвестування - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 майнові права на об`єкт інвестування у формі квартири АДРЕСА_4 Житомирської області на підставі договору № Ж/1/3/2/2/55 від 05.11.2021 року укладеного з Обслуговуючим кооперативом "Житлово будівельний кооператив "Амбасадор".

Визнати за ОСОБА_1 майнові права на об`єкт інвестування у формі квартири АДРЕСА_5 Житомирської області на підставі договору № Ж/1/3/2/2/54 від 05.11.2021 року укладеного з Обслуговуючим кооперативом "Житлово будівельний кооператив "Амбасадор".

У задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Амбасадор» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 11272,83 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 10.05.2024 року.

Суддя О. М. Дубовік