Рішення

від 10.05.2024 по справі 336/4491/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №336/4491/23

Пр. 2/336/240/2024

10.05.24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2024 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання: Теряник А.С.,розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя за правилами загального позовного провадження цивільну справу №336/4491/23за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

за відсутності сторін та їх представників, -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2023 представник позивача адвокат Макаренко О.М. в інтересах позивача звернувся до суду із вказаною позовною заявою, уточненою 09.06.2023, за змістом якої просить визначити позивачу додатковий строк у дві місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За змістом позовної заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина на земельну ділянку, площею 11,1703 га, кадастровий номер 2323982500:04:004:0008, розташовану та території Малотокмачанської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належна спадкодавиці на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЗП №030746, виданого Оріхівською районною державною адміністрацією Запорізької області 09.03.2005. Вказану земельну ділянку на підставі заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області Горовою Я.О., ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_1 , 1960 р.н. (р. №601 від 20.03.2014). Проте позивач, як спакоємець за заповітом, пропустив визначений законом строк на прийняття спадщини, оскільки проживав на території ведення території активних бойових дій, а саме у м.Гуляйполе Пологівського району Запорізької області, де нотаріуси не здійснювали свої повноваження з початку повномасштабного військового вторгнення держави-агресора. Про смерть ОСОБА_4 позивач довідався 01.05.2023 від спільних знайомих, з якими перебував в одному бомбосховищі під час обстрілів. 08.05.2023 переїхав до м.Запоріжжя.

Враховуючи наведене, обгрунтовуючи позовну вимогу наявністю поважних причин, за відсутності змоги особисто повернутись до м.Запоріжжя з часу, коли дізнався про смерть спадкодавця, до вказаного часу, із посиланням на норми ст. 15, 16, 1221, 1269, 1270-1272 ЦК України, представник позивача, діючи в інтересах ОСОБА_1 , просить задовольнити позов у визначений спосіб.

Згідно з ч.7 ст.147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Так, відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 10.05.2022 №29/09-22 змінено територіальну підсудність судових справ Оріхівського районного суду Запорізької області у зв`язку із неможливістю здійснення правосуддя під час воєнного стану до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

Ухвалою судді від 16.06.2023 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено дату, час і місце проведення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 15.08.2023 клопотання про витребування доказів задовольнено. В порядку витребування доказів зобов`язано Першу запорізьку державну нотаріальну контору надати до суду засвідчену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оголошено перерву в підготовчому засіданні внаслідок необхідності витребування нових (додаткових) доказів.

Ухвалою суду від 26.10.2023 клопотання про заміну первісного відповідача на належних відповідачів задоволено. Замінено первісного відповідача Малотокмачанську сільську раду Пологівського району Запорізької області належними відповідачами ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Постановлено прийняти уточнену позовну заяву до розгляду, із зміненим суб`єктним складом. В порядку витребування доказів зобов`язано: 1) Міністерство соціальної політики України надати з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб до суду інформацію стосовно взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи відповідачів, в разі підтвердження зазначеної інформації зобов`язано надати відомості стосовно актуальної адреси фактичного місця проживання та контактних даних вказаних осіб відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; 2) Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, зобов`язано надати відомості про перетин державного кордону України в період з 01.12.2022 по час надання відповіді відповідачами. Постановлено відкласти підготовче засідання у справі внаслідок необхідності витребування нових (додаткових) доказів та для направлення копії уточненої заяви відповідачам.

Визначено відповідачам 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на уточнену позовну заяву. У зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем. Відповідно до ч.4 ст.178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України).

Роз`яснено, що згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов. Встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч.3-5 ст.178 ЦПК України, при цьому, її копія одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

01.01.2024 до справи надійшли відомості від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, відповідно до яких дані про перетин державного кордону України в період з 01.12.2022 по час надання відповіді ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відсутні.

Міністерство соціальної політики України за даними з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, 26.01.2024 повідомило суд, що інформація стосовно взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб відповідачів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відсутня.

Ухвалою суду від 15.02.2024 постановлено закрити підготовче провадження у цивільній справі. Призначено цивільну справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача адвокат Макаренко О.М. в судовому засіданні присутній не був, відповідно до заяви, вх.№ від 16.04.2024, просить у зв`язку із наданням стороною позивача всіх наявних доказів, розглядати справу за відсутності сторони позивача. Крім того, заперечень сторона позивача проти заочного порядку розгляду справи не має.

Відповідачі в судовому засіданні присутні не були, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись неодноразово та належним чином шляхом надіслання судових повісток, а також шляхом смс-інформування (довідки про доставку наявні в матеріалах справи). Так, відповідачі не скористались своїм правом на подання відзиву відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України, жодних заяв або клопотань до суду не подавали, маючи достатньо часу для висловлення заперечень проти позовних вимог. Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Крім того, судом неодноразово розміщувалось оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України згідно з ч.10 ст.187 ЦПК України про виклик відповідачів до суду, що підтверджено матеріалами справи. Судові повістки повернулись до суду із приміткою «адресат відсутній за місцем проживання».

Зустрічної позовної заяви та інших заяв по суті справи сторонами подано не було. Інших процесуальних дій у справі, судом вчинено не було за відсутності клопотань учасників справи.

Ч.4 ст.223 ЦПК України передбачено, що, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як врегульовано ч.1,2 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

На підставі встановлених обставин та у відповідності до ч.4 ст.223 ЦПК України, враховуючи думку сторони позивача, висловлену письмово, відсутність заперечень сторони позивача, дотримання вимог ч.1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалив вирішувати справу на підставі наявних у ній доказів, а саме постановив ухвалу згідно з ч.1 ст. 281 ЦПК України розглядати справу в заочному порядку, що видно з протоколу судового засідання.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, які склалися між сторонами, та дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно з даними засвідченої копії свідоцтва про смерть, виданого повторно, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с.Ридомиль Почаївського району Тернопільської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Запоріжжі, Комунарський район (актовий запис №597 від 02.03.2022, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане Трускавецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 22.04.2023).

Відповідно до засвіденої копії довідки за підписом Малотокмачанського сільського голови Пологівського району Запорізької області А.Малахатки від 05.10.2023 №124/02-09-02, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була постійно зареєстрована в АДРЕСА_1 до дня смерті, разом з нею станом на 24.02.2022 зареєстровані: донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , три онуки та правнук. Таким чином, враховуючи вимоги с.3 ст.1268 ЦК України, вказані особи вважаються такими, що прийняли спадщину. Оскільки про відмову відповідачів від прийняття спадщини на час розгляду справи відомостей не має, вказані особи є належнимим відповідачами у справі.

Згідно з засвідченою копією заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області Горовою Я.О. 20.03.2014 від імені ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована та мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , на випадок своєї смерті належну їй на праві приватної власності земельну ділянку, площею 11,1703 га, кадастровий номер 2323982500:04:004:0008, розташовану та території Малотокмачанської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЗП №030746, виданого Оріхівською районною державною адміністрацією Запорізької області 09.03.2005, ОСОБА_4 заповідає ОСОБА_1 , 1960 р.н. (р. №601 від 20.03.2014).

За даними інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №72478706 від 16.05.2023, після смерті ОСОБА_4 . Першою Запорізькою державною нотаріальною конторою 16.05.2023 заведено спадкову справу №122/2023, номер у спадковому реєстрі 70653767. Судом досліджено копію зазначеної спадкової справи, що надана на виконання ухвали про витребування доказів 02.10.2023, у матеріалах якої наявна заява ОСОБА_1 від 16.05.2023 про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , подана засобами поштового листування. Свідоцтва про право на спадщину на час надання відповіді у даній справі не видані.

Згідно з довідкою державного нотаріуса Першої запорізької державної нотаріальної контори Зайцевої А.С. від 16.05.2023, позивач прийняв спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 шляхом подання заяви про прийняття спадщини за заповітом до вказаної нотаріальної контори. Разом з цим, за змістом листа вказаного нотаріуса від 16.05.2023, спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини, встановлений ст.1270 ЦК України, крім того, відсутнє підтвердження факту спільної реєстрації.

Стороною позивача не надано доказів на підтвердження наявності спорідненості із спадкодавицею, або спільного проживання, натомість суд враховує, що ОСОБА_1 має намір реалізувати своє право на отримання спадщини саме в порядку спадкування за заповітом. Інших спадкоємців за законом, крім відповідачів, що можуть бути залучені до участі у даній справі, судом не встановлено.

Крім того, за даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно №331276615 від 04.05.2023, сформованої адвокатом Макаренком О.М., судом встановлено, що земельна ділянка, кадастровий номер 2323982500:04:004:0008, р.№ 2078880223239, площею 11,1703 га на праві власності належить ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №52194947 від 12.05.2020 державного реєстратора виконавчого комітету Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області Склярова М.О. та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП №030746, виданого 09.03.2005 Оріхівською районною державною адміністрацією.

Вказана земельна ділянка перебуває в оренді строком до 20.10.2055 з правом пролонгації на підставі договору оренди землі від 01.12.2005, орендар ТОВ «Мала Токмачка», код ЄДРПОУ 30616876, підстава внесення запису рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №52194947 від 12.05.2020 державного реєстратора виконавчого комітету Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області Склярова М.О.

Дані про приналежність земельної ділянки та її перебування в оренді також підтверджено відповіддю №244615 від 27.09.2023 на електронний запит суду.

Також у матеріалах справи міститься витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ №9920142402023 від 12.05.2023 із відомостями про технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, дата державної реєстрації вказаної вище земельної ділянки 03.04.2014, та кадастровим планом. Інші докази в матеріалах справи відсутні.

Задовольняючи позов, суд виходить з таких норм чинного законодавства.

Ч.1,3 ст.12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Способи захисту порушеного права та / або інтересу містяться у нормі ст.16 ЦК України.

За змістом ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.3 ст.1222, ч.1 ст.1220 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (стаття 1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч.1 ст.1273 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України). Подання усної заяви (звернення) спадкоємця не передбачено.

Відповідно до ст.1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому, правила ч.3 ст.1272ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

За приписами ч.1 ст.1223, ч.1 ст.1225 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 24 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від30.05.2008№ 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропущення строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п.3.5, 3.6 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22 лютого 2012 року № 296/5. Так, якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Не допускається приймати заяви про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяви про їх відкликання, складені від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Так, відповідно до висновків, здійснених у Постанові Верховного Суду від 25.01.2023 у справі №676/47/21, провадження №61-8014св22: основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Актами цивільного законодавства України є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону (частина четверта статті 4 ЦК України).

Разом з цим, на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупинявся. Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачалось, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. Вказана постанова неодноразово змінена протягом дії воєнного стану на території України. Наразі п. 3 виключений з її тексту.

Законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини; пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню. Такий висновок здійснений Верховним Судом у вказаній постанові.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Оцінка суду у даній категорії справи повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини.

Крім того, відповідно до правових висновків, здійснених Верховним Судом у постанові від 20.03.2024 у справі №545/1231/23, пр.№61-16142св23 дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, необхідно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Так, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи обставини, на які посилався позивач, зокрема, загальновідомі обставини щодо віднесення місця проживання ОСОБА_1 (м.Гуляйполе Пологівського району Запорізької області) до територій активних бойових дій з 03.03.2022, суд вважає причини пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини тими непереборними обставинами, які перешкоджали протягом шести місяців з часу відкриття спадщини звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Норма п.20 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України в даному випадку не є застосованою, враховуючи дату реєстрації смерті спадкодавця. Суд зауважує, що строк, коли позивач дізнався про смерть спадкодавиці, на переконання суду, не є визначальним, адже встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 24.02.2022 повністю припадає на повномасштабну військову агресію росії проти України, черговий етап якої розпочався 24 лютого 2022 року.З огляду на встановлені поважні причини пропуску позивачем строку на прийняття спадщини, суд вважає заявлену позовну вимогу обґрунтованою.

Крім того, у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини у такому випадку суд враховує й свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про доведеність поважності причин, які дійсно могли вплинути на своєчасність подання спадкоємцем заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом. Відомостей про недійсність заповіту на час розгляду справи у суду немає.

За змістом ст.89, 213 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

За нормою ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За приписами ст.251-253 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи наведене, обґрунтованість позову, оскільки позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права, суд ухвалює рішення про його задоволення в повному обсязі, визначивши ОСОБА_1 додатковий строк у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавиці ОСОБА_4 24.02.2022 у м. Запоріжжі, який необхідно обраховувати з дати набрання рішенням законної сили. Визначений строк, на переконання суду, буде достатнім для захисту прав позивача.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Про їх стягнення сторонами у даній справі не заявлено, відповідних доказів не надано.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи критерії, визначені ч.3 ст.141 ЦПК України, що обов`язково мають бути взяті до уваги судом при вирішенні питання про розподіл судових витрат, оскільки порушення прав позивача не є наслідком дій або бездіяльності відповідачів, судові витрати, понесені ОСОБА_1 , у вигляді судового збору у сумі 1 073,60 гривень, сплаченого за подання до суду позовної заяви, необхідно залишити за ним.

Керуючись ст. 2, 7,10, 12-13, 76-81, 133, 141, 209, 223, 229, 244-245, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280-282, 432 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,- задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Запоріжжі, тривалістю два місяці, який обраховувати з дати набрання рішенням законної сили.

Судові витрати, понесені позивачем, у вигляді судового збору у сумі 1 073,60 гривень, сплаченого за подання до суду позовної заяви, - залишити за ОСОБА_1 .

Реквізити учасників справи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду складено та підписано 10.05.2024.

Суддя Л.А.Вайнраух