Рішення

від 07.05.2024 по справі 195/630/24

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/630/24

2/195/191/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

07.05.2024 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Омеко М.В., за участі секретаря судового засідання Мартинової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Томаківського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Мирівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області,-

В С Т А Н О В И В:

До Томаківського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов громадянки ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Мирівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 04.11.2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 55 було зареєстровано шлюб між мамою позивачки, ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 .

02.09.2010 року Територіальним відділом РАДЦС Башмаковського району управління РАДС Пензенської області Російської Федерації шлюб було розірвано.

Від цього шлюбу народилася позивачка, донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач зазначає, що проживає разом з матірю, ОСОБА_3 та перебуває на її утраманні.

Відповідач, ОСОБА_2 є її батьком, проте він не піклується про її фізичний і духовний розвиток, про навчання, зокрема не забезпечує необхідного харчування, медичного огляду. лікування, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкується з позивачем в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення . не виявляєінтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання неюосвіти.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач ОСОБА_2 всупереч вимогамст.150 СК України, не виявляє бажання щодо виховання та утримання своєї дочки і не виконує обов`язків по піклуванню за нею.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язків по вихованню дитини, позивач в позовній заяві просить суд позбавити відповідачку батьківських прав.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не зявилась, проте надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений через сайт суду.

За таких обставин, враховуючи встановлені законодавством строки розгляду справ, а також те, що відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі на сайті Томаківського районного суду Дніпропетровської області на офіційному веб-порталі «Судова влада України» в мережі Інтернет, суд вважає можливим розглядати справу у відсутність громадянина ОСОБА_2 .

Крім того, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просить слухати справу у їх відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

У відповідності до ч.2ст.247 ЦПК Українифіксування судового процесу здійснюється за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..

Згідно ст.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..

Згідност. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.164СК України мати та батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Згідно п. 16 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

За змістом ст.150СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до частини третьоїстатті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Відповідно до ч. 4 ст.10ЦПК України суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

Устатті 7 СК Українивизначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установленихКонституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно із частинами другою та четвертоюстатті 155 СК Українибатьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2019 року у справі №300/908/17 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до статті 12Закону України«Про охоронудитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ізстаттею 18 Закону України «Про охорону дитинства»держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН від 20 листопада 1959 року, у принципі 6 визначено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків; у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.

За змістом ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Судом були встановлені наступні обставини.

Відповідно до копії свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є наступні особи: батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_5 , даний факт підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого 11.09.2007 року , актовий запис № 11 , серія НОМЕР_1 .

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов комісією служби у справах дітей виконкому Мирівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області від 10.03.2024 року, проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якого батько ОСОБА_2 участі у вихованні та утриманні доньки, ОСОБА_1 не приймає.

Згідно ВИСНОВКУ про доцільність позбавлення батьківських прав, з метою захисту прав та законних інтересів неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, аналізуючи вищенаведені докази, суд вважає, що позивач довів той факт, що відповідачка по теперішній час не піклується про стан здоров`я, моральний, фізичний, духовний розвиток своєї неповнолітньої доньки, не цікавиться її навчанням та підготовкою до самостійного життя, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, ніякої участі в її утриманні та вихованні не приймає, як цього вимагає ст. 150 СК України, тобто свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а тому у найкращих інтересах дітей для забезпечення їх розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, її слід позбавити батьківських прав.

За заявою позивача суд вважає необхідним судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 265, 268, 280, 284, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Мирівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав по відношенню до його неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://court.gov.ua/sud0442/.

В порядку п.4. ч.5ст.265 ЦПК Українизазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації та проживання невідомо.

Третя особа: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Мирівської сільської ради Дніпропетровської області, юридична адреса: 53571, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Топила, вул. Правобережна, буд. 49, код ЄДРПОУ 36729781.

Суддя: М. В. Омеко