Справа № 141/55/17
Провадження № 22-ц/801/850/2024
Категорія: 22
Головуючий у суді 1-ї інстанції Шелюховський М. В.
Доповідач:Оніщук В. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 травня 2024 рокуСправа № 141/55/17м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Оніщука В. В. (суддя-доповідач),
суддів: Медвецького С. К., Копаничук С. Г.,
з участю секретаря судового засідання: Кахно О. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Оратівська селищна рада Вінницької області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 ,
третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Фермерське господарство «Животівка-ТВ»,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною адвоката Задарко Юлії Миколаївни в інтересах ОСОБА_2 на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 29 січня 2024 року, ухвалене у складі судді Шелюховського М. В. у залі суду,
встановив:
Короткий зміст вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Оратівської селищної ради Вінницької області про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Позов мотивовано тим, що рішенням від 11 серпня 2016 року позачергової 8 сесії 7 скликання Оратівської селищної ради Оратівського району Вінницької області «Про дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та експертно-грошової оцінки землі» надано дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування комплексу будівель та споруд (із земель комерційного використання) орієнтовною площею 0,40 га по АДРЕСА_1 у власність шляхом викупу та виготовлення експертно - грошової оцінки землі. Крім того, відповідно до пункту 2 Рішення, вирішено рекомендувати ОСОБА_2 замовити в землевпорядній організації, що має ліцензію на проведення землевпорядних робіт, розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання у власність для обслуговування комплексу будівель та споруд шляхом викупу та виготовлення експертно-грошової оцінки землі. Згідно із пунктом 3 рішення - після відповідного погодження подати його на затвердження сесії селищної ради.
Позивач вважає, що рішення є незаконним, порушує його права та підлягає скасуванню з наступних підстав. Так, ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування комплексу будівель та споруд, що належать ОСОБА_2 , згідно із інформаційної довідки № 65626397, проте відповідний дозвіл на решту земельної ділянки, що не входить до території, яка необхідна для обслуговування нерухомого майна ОСОБА_2 не надавався. Крім того, придбання земельної ділянки, яка не входить в територію обслуговування комплексу будівель та споруд, в порушення норм ст. 134 ЗК України не відбулось на конкурентних засадах (земельних торгах).
Як вбачається із рішення, що оскаржується та листа Оратівського селищного голови ОСОБА_3 від 10 січня 2017 року за № 18 заява ОСОБА_2 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу та про дозвіл на виготовлення експертно-грошової оцінки землі для обслуговування комплексу будівель та споруд по АДРЕСА_1 надана із документами, що підтверджують право власності на нерухоме майно, подані до Оратівської селищної ради 18 серпня 2916 року і цього ж числа вказана заява та подані документи розглянуті на позачерговій сесії та прийнято рішення.
Рішенням від 10 листопада 2016 року 14 сесії 7 скликання Оратівської селищної ради «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за рахунок земель житлової та громадської забудови кадастровий номер 05233155000:01:008:0316 площею 0,4400 га по АДРЕСА_1 . Дане рішення позивач також вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до листа Оратівського селищного голови від 10.01.2017 року за № 18 заява ОСОБА_2 та проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу надійшли 18 жовтня 2016 року. Відповідно до описової частини рішення воно прийняте на підставі заяви ОСОБА_2 від 18 жовтня 2016 року та проекту землеустрою. Таким чином позивач вважає, що порушено вимоги ч.ч. 1,4,10 4 ст. 47 ЗУ «Про місцеве самоврядування», так як рішення мало б прийматись, в тому числі і па підставі висновків та рекомендацій постійної комісії ради, а також проекту рішення.
ОСОБА_1 відповідно до договору від 07 жовтня 2010 року, укладеного ним із Оратівською селищною радою в особі селищного голови ОСОБА_3 орендує земельну ділянку площею 0,0249 га, яка межує із земельною ділянкою, щодо якої вирішено питання про її продаж ОСОБА_2 , проте з ОСОБА_1 , як із суміжним землекористувачем не було проведено узгодження меж, крім того, межові знаки для закріплення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не виставлені, чим на його думку порушено вимоги Розділу 3 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та закріплення межовими знаками.
Разом з тим Оратівська селищна рада вирішуючи позитивно питання на користь ОСОБА_2 , знаючи, що для використання суміжної земельної ділянки позивачем необхідний під`їзд, який можливо здійснювати виключно через земельну ділянку, яка прилягає до земельної ділянки на якій розташований об`єкт нерухомості, що належить ОСОБА_2 , затвердила проект при існуванні земельного спору, який необхідно було вирішити в порядку, який визначено ЗК України.
Також рішенням 14 сесії 7 скликання Оратівської селищної ради від 10 листопада 2016 року «Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, що знаходиться в користуванні у ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» затверджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, шо знаходиться в користуванні у ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,4400 га, оціночною вартістю 242 039 грн. Дане рішення позивач вважає незаконним, оскільки прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права і порушує його права та інтереси.
Відповідно до листа Оратівського селищного голови від 18 січня 2017 року за № 35 питання затвердження звіту про експертну оцінку відповідною комісією Оратівської селищної ради не документувалося, тобто не розглядалося. Крім того, як зазначає позивач, згідно описової частини рішення вбачається, що воно прийняте на підставі заяви ОСОБА_2 від 18 жовтня 2016 року. Отже позивач вважає, що відповідачем порушено вимоги ч.ч. 1,4,10 4 ст. 47 ЗУ «Про місцеве самоврядування», оскільки рішення мало б прийматись, в тому числі і на підставі висновків та рекомендацій постійної комісії ради, а також проекту рішення. Крім того, оскаржуване рішення прийнято в порушення вимог п.2 ч.1 ст.15 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» так як проект рішення не розроблявся та не оприлюднювався.
Позивач вважає рішення необґрунтованим, оскільки відсутні будь-які підтверджуючі документи, що ОСОБА_2 має у власності нерухомість, яка розташована на площі 0,44 га, доказів, що вказаний розмір земельної ділянки потрібен для обслуговування нерухомості, що належить ОСОБА_2 , чи що вказана земельна ділянка площею 0,44 га, перебуває у користуванні ОСОБА_2 , тобто позивач вважає, що в Оратівської селищної ради відсутні правові підстави для продажу земельної ділянки 0,44 га без проведення аукціону (земельних торгів).
10 листопада 2016 року рішенням 14 сесії 7 скликання Оратівської селищної ради «Про продаж земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться в користуванні у ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 » вирішено продати у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0,4400 га на якій розміщений комплекс будівель та споруд, що належить ОСОБА_2 на праві власності за 242 039,00 грн. Цим же рішенням затверджено ціну продажу земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,4400 га по АДРЕСА_1 загальною вартістю 242 039,00 грн у розрахунку за 1 кв.м. земельної ділянки 55,01 грн. Дане рішення позивач також вважає незаконним, оскільки воно порушує його права та інтереси.
Посилаючись на викладене, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог ОСОБА_1 просив суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення 8 сесії 7 скликання Оратівської селищної ради Вінницької області від 11 серпня 2016 року «Про дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та експертно-грошової оцінки землі»;
- визнати незаконним та скасувати рішення 14 сесії 7 скликання Оратівської селищної ради Вінницької області від 10 листопада 2016 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу для будівництва та обслуговування будівель торгівлі»;
- визнати незаконним та скасувати рішення 14 сесії 7 скликання Оратівської селищної ради Вінницької області від 10 листопада 2016 року «Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, що знаходиться в користуванні у ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі»;
- визнати незаконним та скасувати рішення 14 сесії 7 скликання Оратівської селищної ради від 10 листопада 2016 року «Про продаж земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться в користуванні у ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 »;
- визнати недійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки загальною площею 0,44 га., кадастровий номер 0523155000:01:008:0316, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , укладений 28 грудня 2016 року між Оратівською селищною радою Вінницької області та ОСОБА_2 , посвідчений в.о. державного нотаріуса Оратівської державної нотаріальної контори Манус В. В. за реєстровим номером 1061.
ФГ «Животівка-ТВ» вступило у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, пред`явивши позовні вимоги до відповідача про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 .
При цьому ФГ «Животівка-ТВ» зазначало, що правовий зв`язок між позовними вимогами ОСОБА_1 та позовними вимогами ФГ «Животівка-ТВ» до одного і того ж відповідача - Оратівської селищної ради полягає в незаконності рішення 14 сесії 7 скликання Оратівської селищної ради Оратівського району Вінницької області від 10 листопада 2016 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 шляхом викупу для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» та «Про продаж земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться в користуванні у ОСОБА_2 , по АДРЕСА_1 ». А також є похідним від зазначених рішень вчинений двосторонній правочин договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,4400 га, кадастровий номер - 0523155000:01:008:0316, укладений 28 грудня 2016 року між продавцем Оратівською селищною радою Оратівського району Вінницької області та покупцем ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ), посвідчений в.о. державного нотаріуса Оратівської держаної нотаріальної контори Манус В. В. за реєстровим номером - 1061 ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно -1118887205231).
Позовна заява ФГ «Животівка-ТВ» мотивована тим, що у відповідності до договору купівлі-продажу від 19 жовтня 2016 року, посвідченого Лукашенком В. Б., приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу, реєстр № 882, ФГ «Животівка -ТВ» є власником об`єкту незавершеного будівництва державної власності - районної котельні разом із земельною ділянкою загальною площею 0,1000 гектарів, розташованих по АДРЕСА_1 .
Вказане приміщення та земельна ділянка, а також приміщення гаража, належне ОСОБА_1 , розташовані поруч.
ФГ «Животівка-ТВ» провело відповідні роботи по завершенню будівництва об`єкта нерухомості та використовувало його за мірою необхідності. Для проходу, під`їзду до приміщення та його обслуговування використовувався вже існуючий під`їзд первинного власника майнового комплексу Оратівської районної спілки споживчих товариств з АДРЕСА_2 .
Після прийняття Оратівською селищною радою оскаржуваних рішень та продажем земельної ділянки ОСОБА_2 , останній обмежив прохід та проїзд до приміщення ФГ «Животівка-ТВ» із земельною ділянкою для обслуговування по АДРЕСА_1 , шляхом встановлення бетонної огорожі (паркану) на території комплексу та закрив навісним замком ворота для спільного проїзду.
ФГ «Животівка-ТВ» зазначає, що межі земельної ділянки, яка продавалася ОСОБА_2 ніхто не погоджував, межові знаки на зберігання не передавалися та не пропонувалося підписати відповідний Акт, незважаючи на те, що господарство із жовтня 2016 року було власником суміжної земельної ділянки, про що відповідачу достовірно було відомо.
На підставі зазначеного ФГ «Животівка-ТВ» просило:
-визнати незаконним та скасувати рішення 14 сесії 7 скликання Оратівської селищної ради, Оратівського району Вінницької області від 10 листопада 2016 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 шляхом викупу для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» та «Про продаж земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться в користуванні у ОСОБА_2 , по АДРЕСА_1 »;
-визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,4400 га, кадастровий номер - 0523155000:01:008:0316, укладений 28.12.2016 року між Оратівською селищною радою Оратівського району Вінницької області та ОСОБА_2 , посвідчений в.о. державного нотаріуса Оратівської держаної нотаріальної контори Манус В. В. за реєстровим номером - 1061 ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно -1118887205231).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 29 січня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ФГ «Животівка - ТВ» було задоволено повністю:
-визнано незаконним та скасовано рішення 8 сесії 7 скликання Оратівської селищної ради Вінницької області від 11 серпня 2016 року «Про дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та експертно-грошової оцінки землі ОСОБА_2 »;
-визнано незаконним та скасовано рішення 14 сесії 7 скликання Оратівської селищної ради Вінницької області від 10 листопада 2016 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 шляхом викупу для будівництва та обслуговування будівель торгівлі»;
-визнано незаконним та скасовано рішення 14 сесії 7 скликання Оратівської селищної ради Вінницької області від 10 листопада 2016 року «Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, що знаходиться в користуванні у ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі»;
-визнано незаконним та скасовано рішення 14 сесії 7 скликання Оратівської селищної ради від 10 листопада 2016 року «Про продаж земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться в користуванні у ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 »;
-визнано недійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки загальною площею 0,44 га., кадастровий номер 0523155000:01:008:0316, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , укладений 28 грудня 2016 року між продавцем - Оратівською селищною радою Вінницької області та покупцем - ОСОБА_2 , посвідчений в.о. державного нотаріуса Оратівської державної нотаріальної контори Манус В. В. за реєстровим номером 1061, реєстраційний номер об`єкта в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1118887205231.
Таке рішення суд першої інстанції мотивував тим, що оскаржувані рішення Оратівської селищної ради були прийняті із порушенням чинного земельного законодавства. Так, межі земельних ділянок не були погоджені із суміжними користувачами. Рішення Оратівського районного суду від 30 червня 2016 року, на підставі якого ОСОБА_2 набув права власності на будівлі і споруди за адресою АДРЕСА_1 було скасовано рішенням Вінницького апеляційного суду від 27 травня 2017 року з ухваленням нового рішення, яким ОСОБА_2 відмовлено у визнанні за ним права на споруди та будівлі за вказаною вище адресою, що також ставить під сумнів законність оскаржуваних рішень Оратівської селищної ради та самого договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Крім того відповідно до висновку проведеної земельно-технічної експертизи розмір земельної ділянки необхідний для обслуговування будівель хлібзаводу «А, а1, а2», водонапірної башти розташованої по АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_2 має становити 0,2312 га., а саме, земельна ділянка 1 площею 0,028 га. для обслуговування хлібзаводу «А, а1, а2», земельна ділянка площею 0,028 га. для обслуговування водонапірної башти «1» артезіанської скважини «21». До того ж із висновків цієї ж експертизи вбачається необхідність облаштування проїзду до будівель « Б, б, б2», належних позивачу за рахунок земель проданих ОСОБА_2 .
За таких обставин оскаржувані позивачем та третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору рішення Оратівської селищної ради Вінницької області підлягають скасуванню, як незаконні.
З огляду на визнання судом незаконними та скасування рішень Оратівської селищної ради, які були підставою для продажу ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,4400 га., кадастровий № 0523155000:01:008:0316 зазначений договір купівлі - продажу, укладений 28 грудня 2016 року між продавцем - Оратівською селищною радою Вінницької області та покупцем - ОСОБА_2 , посвідчений в.о. державного нотаріуса Оратівської державної нотаріальної контори Манус В. В. за реєстровим номером 1061, реєстраційний номер об`єкта в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1118887205231, слід визнати недійсним.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись із таким рішенням, адвокат Задарко Ю. М. в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 12 березня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Оніщук В. В., судді: Копаничук С. Г., Медвецький С. К.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 березня 2024 року витребувано справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 19 березня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22 березня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 28 березня 2024 року справу призначено до розгляду на 18 квітня 2024 року о 10 год. 20 хв. та в подальшому за клопотанням представника позивача відкладено на 09.05.2024 року о 11 год 00 хв.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення органу місцевого самоврядування та договір купівлі-продажу не порушують права та інтереси ОСОБА_1 та ФГ «Животівка-ТВ», оскільки і позивач, і третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, фактично здійснювали і здійснюють діяльність у належних їм будівлях і мають доступ до суміжних із ОСОБА_2 земельних ділянок. Доказам цього суд першої інстанції не надав жодної оцінки.
Скаржник вважає, що суд першої інстанції повинен був відмовити у задоволенні позовних вимог через відсутність порушеного права.
Окрім того ОСОБА_2 неодноразово вчиняв спроби мирного врегулювання спору щодо проїзду. У матеріалах справи наявні листи, надіслані позивачу та ФГ «Животівка-ТВ» про встановлення безстрокових безоплатних земельних сервітутів. Проте зрештою мирно вирішити питання не вдалось.
Рішення, на підставі якого ОСОБА_2 набув права власності, скасовано 27 травня 2017 року, а рішення Оратівської селищної ради, як і договір купівлі-продажу, що є предметом спору у даній справі, датовано 2016 роком. Тобто, стверджувати про незаконність прийнятих Оратівською селищною радою рішень з огляду на наведену судом обставину є абсолютно безпідставним.
Більше того ОСОБА_4 володіє відповідним комплексом будівель та споруд хлібзаводу на підставі договору дарування частки будівель та споруд від 02 листопада 2017 року.
Окрім того висновок експерта у цій справі не може бути належним та допустимим доказом, оскільки не відповідає ні обставинам справи, ні її матеріалам. В сукупності з положеннями ст. 128 Земельного кодексу України, і тим, що 90/100 частки комплексу будівель та споруд є власністю ОСОБА_2 , а не окремо приміщення, водонапірна башта та артскважина, земельна ділянка придбана ОСОБА_2 на законних підставах з розробленням відповідного проекту землеустрою.
Як вбачається із акту погодження (встановлення) та закріплення меж земельної ділянки та передачі межових знаків на зберігання від 23 серпня 2016 року межі земельної ділянки із суміжною, в тому числі із ділянкою права на яку, як орендар, заявляє позивач у справі ( ОСОБА_1 ) погоджено із її власником, а саме органом місцевого самоврядування, оскільки такі землі є землями комунальної власності (копію додано до суду першої інстанції). Водночас погодження меж з ФГ «Животівка-ТВ» не могло бути проведено, адже право власності ФГ Животівка-ТВ» зареєстровано лише 19 жовтня 2016 року.
Окрім того ОСОБА_1 та ФГ «Животівка-ТВ» обрано невірний спосіб захист прав, які не порушено внаслідок передбаченої можливості встановлення сервітуту.
Доводи осіб, які подали відзив апеляційну скаргу
У відзивах на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та представник ФГ «Животівка-ТВ» просять залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник подану апеляційну скаргу підтримали з посиланням на викладені у ній підстави.
ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечували.
Представники Оратівської селищної ради та ФГ «Животівка-ТВ» в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причин неявки не повідомили, а тому згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
23 червня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу приміщення гаражу площею 57,10 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (а. с. 205, том 3).
07 жовтня 2010 року між ОСОБА_1 та Оратівською селищною радою було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,249 га по АДРЕСА_3 строком на 10 років (а. с. 15-18, том 1).
ОСОБА_2 на підставі рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 30 червня 2016 року набув у власність 90/100 часток комплексу будівель та споруд розташованих по АДРЕСА_1 та після набуття права власності на вказані об`єкти нерухомості він ініціював перед Оратівською селищною радою питання про продаж йому земельної ділянки для обслуговування цих об`єктів нерухомості.
За заявою ОСОБА_2 від 11 серпня 2016 року на позачерговій 8 сесії 7 скликання Оратівської селищної ради було прийнято рішення «Про дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та експертно - грошової оцінки землі», відповідно до якого ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування належного йому нерухомого майна, орієнтовною площею 0,440 га. та рекомендовано розробити проект землеустрою та провести експертно-грошову оцінку цієї земельної ділянки (а. с. 23, том 1).
19 жовтня 2016 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України та ФГ «Животівка-ТВ» було укладено договір купівлі продажу об`єкту незавершеного будівництва державної власності - районну котельню, разом із земельною ділянкою площею 0,100 га., що розташовані по АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенко В.Б. (а. с. 231-232, том 3).
10 листопада 2016 року на 14 сесії 7 скликання Оратівської селищної ради було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за рахунок земель житлової та громадської забудови кадастровий номер 05233155000:01:008:0316 площею 0,4400 га. по АДРЕСА_1 (а. с. 24, том 1).
Рішенням 14 сесії 7 скликання Оратівської селищної ради від 10 листопада 2016 року «Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, що знаходиться в користуванні у ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» затверджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, шо знаходиться в користуванні у ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,4400 га, оціночною вартістю 242 039 грн (а. с. 133, том 1).
10 листопада 2016 року на 14 сесії 7 скликання Оратівської селищної ради було прийнято рішення про продаж ОСОБА_2 у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 0,4400 га, на якій розміщений комплекс будівель та споруд, що належить ОСОБА_2 на праві власності згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11 серпня 2016 року № 65626397 за 242 039 грн. Затверджено ціну продажу земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,4400 га. по АДРЕСА_1 загальною вартістю 242 039 грн у розрахунку за 1 кв.м. земельної ділянки 55,01 грн. (а. с. 25, том 1).
28 грудня 2016 року між Оратівською селищною радою та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, який посвідчено в.о. державного нотаріуса Оратівської держаної нотаріальної контори Манус В. В. за реєстровим номером - 1061 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно -1118887205231) (а. с. 107-109, том 1).
Сторонами не заперечується, що належні їм земельні ділянки є суміжними.
Позиція суду апеляційної інстанції
Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права
За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Указаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
За приписами статті 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема шляхом визнання угоди недійсною та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до частин другої, п`ятої статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.
За змістом ст. ст. 140, 144, 145 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції України і законів держави. Конституція України передбачає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Органи місцевого самоврядування відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» наділені повноваженнями у сфері регулювання земельних відносин.
Відповідно до абз. «а», «б» та «к» ч. 1 ст. 12 Земельного Кодексу України до повноважень сільських, селищних міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам визначено у ст.128 ЗК України.
Згідно вимог ч. 1 ст. 128 ЗК України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Звертаючись до суду із позовом, позивач ОСОБА_1 та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ФГ «Животівка-ТВ» просили визнати незаконними та скасувати рішення Оратівської селищної ради про надання ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою, про затвердження ОСОБА_2 проекту землеустрою, про затвердження звіту про експертну оцінку земельної ділянки, про продаж земельної ділянки ОСОБА_2 , а також визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений на підставі вказаних рішень між органом місцевого самоврядування та ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, ч. 4 ст. 12 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.
Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок про те, що суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.
У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.
Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17, від 28 квітня 2021 року у справі № 707/2-1006/2011.
Порядок залучення належного відповідача визначений ч. 1-3 ст. 51 ЦПК України. Так, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Відповідно до частини другої статті 202 ЦК України правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта статті 202 ЦК України).
У справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 756/15524/18-ц).
У справі, що переглядається, сторонами оскаржуваного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28 грудня 2016 року є Оратівська селищна рада та ОСОБА_2 , при цьому рішення Оратівської селищної ради, які оскаржуються у даній справі, фактично передували та являлись підставою для укладення вказаного вище договору купівлі-продажу, і безпосередньо стосуються прав та інтересів ОСОБА_2 .
Проте ОСОБА_6 відповідачем по справі визначив лише Оратівську селищну раду, натомість ОСОБА_2 був залучений до участі у справі за власною заявою як особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (а. с. 50, 52-53, том 1).
Позивач клопотання про залучення ОСОБА_2 співвідповідачем не заявляв.
Оскільки позивач пред`явив позов лише до однієї сторони договору, а інша сторона договору є третьою особою, то висновок суду першої інстанції про задоволення позову є помилковим, оскільки відсутні підстави для задоволення позову внаслідок неналежного складу відповідачів.
З огляду на викладене установивши, що у цій справі як відповідач залучена лише Оратівська селищна рада - одна зі сторін оспорюваного правочину (договору купівлі-продажу) і не залучено як відповідача покупця - ОСОБА_2 , у задоволенні позову необхідно відмовити через неналежний склад відповідачів.
З урахуванням викладеного, колегія суддів виснує, що надання оцінки доводам сторін, з урахуванням принципів диспозитивності та змагальності, має вирішуватися у справі з належним колом осіб, а тому висновки суду першої інстанції про доведеність позовних вимог ОСОБА_1 та ФГ «Животівка-ТВ» є передчасними.
Колегія суддів звертає увагу ОСОБА_1 та ФГ «Животівка-ТВ», що у разі порушення, невизнання чи оспорення їх прав з боку інших осіб вони не позбавлені права на звернення до суду із відповідним позовом, правильно визначивши при цьому суб`єктний склад сторін.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Звертаючись до суду із позовом у січні 2017 року, позивач заявляв чотири вимоги немайнового характеру (а. с. 1-12, том 1).
Згодом у липні 2019 року позивач заявив ще одну вимогу немайнового характеру, подавши до суду заяву про уточнення позовних вимог (а. с. 198-200, том 3).
Також у вересні 2019 року до участі у справі була залучена третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ФГ «Животівка-ТВ», заявивши дві вимоги немайнового характеру (а. с. 216-224, том 3).
Відповідно до підпункту першого пункту другого частини другої статті 4 ЗУ «Про судовий збір» у редакції, чинній на момент звернення ОСОБА_1 та ФГ «Животівка-ТВ» до суду, ставка судового збору становила:
-за подання юридичною особою позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
-за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2017 році, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2017 рік» у розмірі 1 600 грн, прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2019 році, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» у розмірі 1 921 грн, позовні вимоги ОСОБА_1 мали бути оплачені судовим збором у розмірі 3 328,40 грн (1600 грн х 0,4) х 4 вимоги = 2 560 грн; 1 921 грн х 0,4 = 768,40 грн; 2560 грн + 768,40 грн = 3 328,40 грн), а позовні вимоги ФГ «Животівка-ТВ» мали бути оплачені судовим збором у розмірі 3 842 грн (1 921 грн х 2 вимоги), що разом становить 7 170,40 грн.
За подання апеляційної скарги ОСОБА_2 сплатив 10 755,60 грн (7 170,40 х 150%) судового збору, із яких 4 992,60 грн (3 328,40 грн х 150%) за оскарження рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та 5 763 грн (3 842 грн х 150%) за оскарження рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог ФГ «Животівка-ТВ».
Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, на його користь із ОСОБА_1 та ФГ «Животівка-ТВ» слід стягнути понесені ним судові витрати у суді апеляційної інстанції у зазначеному розмірі.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Задарко Юлії Миколаївни в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 29 січня 2024 року скасувати та ухвалити нове:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та Фермерського господарства «Животівка-ТВ», відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4 992,60 грн (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дві гривні 60 копійок) понесених ним судових витрат зі сплати судового збору у суді апеляційної інстанції.
Стягнути з Фермерського господарства «Животівка-ТВ» на користь ОСОБА_2 5 763 грн (п`ять тисяч сімсот шістдесят три гривні) понесених ним судових витрат зі сплати судового збору у суді апеляційної інстанції
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий В. В. Оніщук
Судді С. К. Медвецький
С. Г. Копаничук
Суд | Вінницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.05.2024 |
Оприлюднено | 14.05.2024 |
Номер документу | 118966179 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів купівлі-продажу |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Цивільне
Вінницький апеляційний суд
Оніщук В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні