Ухвала

від 10.05.2024 по справі 523/4694/24

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/4694/24

Провадження №2/523/3139/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2024 р. суддя Суворовського районного суду міста Одеси Сувертак І. В., розглянув позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворовський-234» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворовський-234» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги.

У відповідності до ч.6 ст.187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме позивачем не зазначено:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Позивачем не зазначено число, місяць та рік народження відповідача по справі, або його паспортні дані та матеріали справи зазначеної інформації не містять.

Дійсно, в витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не зазначено жодної інформації про особу відповідача, однак стороною позивача також до матеріалів справи надано розрахунок заборгованості по квартирі АДРЕСА_1 , з котрого вбачається, що власником проводились деякі оплати за комунальні послуги. Таким чином, паспортні дані та/або РНОКПП повинні бути зазначені в квитанціях тощо.

У разі, якщо позивачу відомі паспортні дані ОСОБА_1 необхідно їх зазначити. У разі якщо така інформація невідома також зазначити про це.

Зазначена інформація необхідна суду для належного виконання ст.187 ЦПК України, правильного визначення підсудності зазначеної цивільної справи та належного сповіщення відповідача про розгляд справи. Також зазначена інформація буде слугувати для перевірки всіх можливих підстав для відмови у відкритті провадження по справі, в тому числі п.6 ч.1 ст. 186 ЦПК України та в подальшому, у разі задоволення позовних вимог для належного виконання судового рішення.

Згідно частини 1 статті 185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 20 березня 2024 року позовна заява була залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків, який складає п`ять днів з дня отримання ухвали.

Згідно довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді, ухвалу суду від 20 березня 2024 року було доставлено на адресу електронної пошти адвоката позивача Подорожнього А. С. 18 квітня 2024 року.

Таким чином, позивачем недоліки позовної заяви, що викладені в ухвалі суду 20 березня 2024 року не усунуто та позивач значний терміну час долею справи не цікавиться.

Пункт 1 статті 6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175і177цього Кодексу,позовна заявавважається поданоюв деньпервісного їїподання досуду.Якщо позивачне усунувнедоліки позовноїзаяви устрок,встановлений судом,заява вважаєтьсянеподаною іповертається позивачеві.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).

Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення заяви, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із вказаним позовом, суддя вважає за необхідне позов визнати неподаним та повернути позивачу, в зв`язку з не усуненням недоліків та роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 185, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворовський-234» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги - вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст.354ЦПК України учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя