Рішення

від 13.05.2024 по справі 362/92/24

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/92/24

Провадження № 2/362/1032/24

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

13 травня 2024 року

суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України», третя особа: Глевахівська селищна рада про визнання права власності та реєстрацію земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом в обгрунтування вимог якого зазначив, що він побудував житловий будинок на земельній ділянці площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

У зв`язку із цим фактом, посилаючись на норму частини першої статті 120 Земельного кодексу України, позивач просить визнати за ним право власності на вказану земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 та зареєструвати її за ним (а.с. 41 - 47).

Дану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження.

Оскільки відповідач, який отримав судове повідомлення про розгляд справи разом із копією ухвали про відкриття провадження та примірником позовної заяви з додатками, у встановлений цивільним процесуальним законом строк не подав відзив на позов і не заперечив проти вирішення справи в порядку спрощеного провадження, суд ухвалив рішення на підставі наявних у справі доказів (а.с. 79, 82).

Третя особа по справі отримала судове повідомлення про розгляд справи разом із копією ухвали про відкриття провадження та примірником позовної заяви з додатками, однак жодних пояснень суду не надала (а.с. 80, 84).

Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Як на підставу своїх вимог позивач посилається на норму частини першої статті 120 Земельного кодексу України, яка передбачає, що у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення.

Натомість, в супереч вимогам статей 76 - 84 ЦПК України, позивач не підтвердив жодними належними доказами факт набуття ним права власності на житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

Зокрема, до позову не додано, під час розгляду справи суду не надано та в матеріалах справи відсутні будь-які документи які підтверджують право власності позивача на житловий будинок або на об`єкт незавершеного будівництва за вказаною адресою на зазначеній земельній ділянці.

Також, суд звертає увагу, що не існує окремого обєкта нерухомого майна у вигляді земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , оскільки рішенням Апеляційного суду Київської області від 16 червня 2016 року, яке набрало законної сили:

-визнано незаконним рішення Глевахівської селищної ради № 918-36-V від 18.05.2010 року в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки;

-скасовано рішення Глевахівської селищної ради № 918-36-V від 18.05.2010 року в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки;

-визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 438303, виданий на ім`я ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3221455300:02:003:0027, яка розташована по АДРЕСА_1 ;

-скасовано державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 438303, виданий на ім`я ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3221455300:02:003:0027, яка розташована по АДРЕСА_1 ;

-витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Головного управління Держземагентства у Київській області та Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:02:003:0027 (а.с. 9 - 12).

Як наслідок, колишня земельна ділянка з кадастровим номером 3221455300:02:003:0027 не існує як окремий об`єкт нерухомого майна, а перебуває у власності держави як складова земельної ділянки площею 971,21 га для вирощування і реалізації насіння сільськогосподарських культур, а також переробки іншої сільськогосподарської продукції, що перебуває у користуванні ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України» на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 001432-270 від 20.05.2002 року.

Тобто, визнання за позивачем права власності на земельну ділянку яку було витребувано із його незаконного володіння, прямо суперечить нормі частини першої статті 120 Земельного кодексу України, оскільки дана норма забороняє перехід у власність земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Крім того, суд не приймає до уваги додані до позову документи будівельного паспорту садибної забудови індивідувального житлового будинку та заяви-приєднання до договору постачання електричної енергії за вказаною адресою, оскільки вони відповідно до вимог статей 76 - 80 ЦПК України, не є належними доказами права власності позвиача на житловий будинок або об`єкт незакінченого будівництва розташований на земельній ділянці площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 (а.с. 13 - 33).

Отже, позивачем, не виконано, передбаченого статтею 81 ЦПК України обов`язку довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

У зв`язку із цим, у суду відсутні правові підстави для визнання за позивачем права власності на земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

За таких обставин, позов є безпідставним і необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

При цьому, відповідно до пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою у позові судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору та витрат на правову допомогу слід покласти на позивача (а.с. 48, 67, 71).

На підставі викладеного та керуючись статтями 120 ЗК України, статтями 1 - 13, 19, 23, 27, 34, 76 - 83, 89, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 273 - 279 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України», третя особа: Глевахівська селищна рада про визнання права власності та реєстрацію земельної ділянки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя

Дата складення повного рішення суду - 13 травня 2024 року.