Рішення

від 17.04.2024 по справі 308/4887/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/4887/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Дергачової Н.В., за участі секретаря судового засідання Передерій Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді позовну заяву ОСОБА_1 до першого відповідача Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, до другого відповідача поліцейського відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області Мусійовського Є.В., про визнання протиправною та скасування рішення суб`єкта владних повноважень (постанови у справі про адміністративне правопорушення),-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до першого відповідача Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, до другого відповідача поліцейського відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області Мусійовського Є.В., про визнання протиправною та скасування рішення суб`єкта владних повноважень (постанови у справі про адміністративне правопорушення).

В обґрунтування позову позивач зазначив наступне, що постановою поліцейського відділу поліції №1 (с. Оноківці) Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області Мусійовським Є.В. від 11.03.2024 серії ЕНА №1633729 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

В оскарженій постанові зазначено, що 11.03.2024 року о 07 год. 00 хв. в с. Барвінок, по вул. Едмунда Бгана, ОСОБА_1 , керував автомобілем, порушив вимоги п. 9.2.6 ПДР, не подав покажчик повороту відповідного напрямку.

Позивач вказує, що дана постанова відповідача про притягнення до адміністративної відповідальності є протиправною та підлягає скасуванню з огляду на наступне.

ОСОБА_1 рухався по основній дорозі та маючи намір повернути включив покажчик повороту, як це передбачено відповідним пунктом ПДР. Після цього був зупинений патрульними.

Інспектор після зупинки заявив ОСОБА_1 , що той возить підакцизні товари без дозволу. ОСОБА_1 заперечив та вказав, що це не підстава для зупинки ТЗ. Після того, інспектор заявив, що за безпідставні зупинки ТЗ вони можуть бути притягнуті до відповідальності, а тому він складає на нього постанову про порушення ПДР через не увімкнення покажчику повороту.

Оскільки ОСОБА_1 не порушив ПДР, то попросив надати докази, однак такі йому не були пред`явлені. Інспектор заявив, що вони йому не потрібні. Таким чином, на думку позивача, Відповідач 2 незаконно зупинив ТЗ ОСОБА_1 та, в подальшому, для надання події законності склав постанову про порушення ним ПДР.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Підставою для накладення інспектором поліції штрафу може бути фото- та відеофіксація, а також показання свідків.

Зазначає, що візуальне спостереження працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення. Відтак, притягнувши позивача до адміністративної відповідальності без надання відповідних доказів, відповідач допустив неповне і необ`єктивне з`ясування обставин даної справи та не вирішив її в точній послідовності з законом.

У зв`язку з цим слід визнати, що постанова відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є протиправною та підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене, просить суд визнати протиправною і скасувати постанову поліцейського відділу поліції №1 (с. Оноківці) Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області Мусійовським Є.В. від 11.03.2024 серії ЕНА №1633729, якою ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

За ухвалою від 18.03.2024 року судом було відкрите провадження у цій справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та поновлено строк звернення до суду.

Позивач в судове засідання не з`явивсь, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений.

Відповідач до суду не прибув, незважаючи на той факт, що про час і місце розгляду справи був судом належним чином повідомлений. Подав до суду заяву згідно якої просив відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ГУНП в Закарпатській області про скасування постанови серії ЕНА №1633729 від 11.03.2024 року в повному обсязі. В обгрунтуванння поданої заяви вказав, що вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що пунктом 9.2 б Правил дорожнього руху України встановлено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом Отже, поліцейським було виявлено правопорушення, вчинене позивачем, внаслідок чого було складено постанову серії ЕНА № 1633729 від 11.03.2024 року та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відеодоказом з нагрудної камери поліцейського підтверджується (відео 1 00 хв.06 сек.), що позивач погоджується з тим, що покажчик повороту не включив.

Також щодо твердження позивача, про те, що він возить підакакцизні товари без дозволу і це було підставою зупинки. Відеодоказом заперечується даний факт. Оскільки складаючи постанову відносно ОСОБА_1 поліцейський перевіряв по базі чи притягався він та чи складалися відносно позивача ще адміністративні матеріали. Тому він не звинувачував і не стверджував, що підставою для зупинки є те, що він возить підакакцизні товари без дозволу, а відповідно тільки запитав (відео 1 - 00хв 11 сек) про про те, що в базі міститься відмітка, що позивача притягали до адміністративної відповідальності за те, що він возить підакакцизні товари (цигарки) без дозволу. Позивач дане твердження поліцейського підтвердив (відео 1-00 хв. 17 сек).

Зазначає, що поліцейським було дотримано всіх норм та вжито всіх належних заходів. Рішення поліцейським також було прийнято в межах повноважень, а відповідно в присутності позивача.

Звертає увагу суду, що оскаржувана постанова складена відповідачем відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, посилання позивача на порушення ГУНП в Закарпатській області законодавства в даному випадку є безпідставними, необґрунтованими, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цьогоКодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4ст. 229 КАС України).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено, що за постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному від 11.03.2024 серії ЕНА №1633729 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн., за те, що 11.03.2024 року о 07 год. 00 хв. в с. Ьарвінок, вул. Едмунда Егана водій керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті чим порушив п. 9.2.6 ПДР порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом.

Відповідно дост.19Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 2 КАС Українивизначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідност.7КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 2 КАС Українивизначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ч. 2 ст.122 передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.9.2(б)Правил дорожнього руху України, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Згідно із положеннямист.251 КУпАПдоказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно дост.77 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З відеозапису події адміністративного правопорушення, наданого відповідачем, не зафіксовано факт вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме не подача сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті. Крім того, з наданого відео не вбачається, що позивач погодився з тим, що покажчик повороту не включив, як це стверджує відповідач.

Відтак, доказів не подачі позивачем сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, відсутні.

Отже, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.122 КУпАП.

Згідно п.1ст.247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд вважає, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження по справізакриттю.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС Українипри задоволенні позову сторни, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень , що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його службова або посадова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 605,60 грн., сплачений позивачем при поданні позову.

На підставі викладеного,ст. 247 КУпАПта керуючись ст.ст.6-10,19,20,90,241-246,250,286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до першого відповідача Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, до другого відповідача поліцейського відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області Мусійовського Є.В., про визнання протиправною та скасування рішення суб`єкта владних повноважень (постанови у справі про адміністративне правопорушення) - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в неавтоматичному режимі від 11.03.2024 року серії ЕНА № 1633729, винесену поліцейським відділу поліції №1 (с. Оноківці) Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області Мусійовським Є.В., відносно ОСОБА_1 , провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (код ЕРДПОУ 08672377, місцезнаходження вул. Головна, 55, с. Оноківці, Ужгородського району, Закарпатської області), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , за рахунок бюджетних асигнувань цього суб`єкта владних повноважень, витрати із сплати судового збору у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривен 60 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначенихст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області Н.В. Дергачова