Ухвала

від 13.05.2024 по справі 904/10108/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

13.05.2024м. ДніпроСправа № 904/10108/13

За заявою Акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про заміну сторони у виконавчому документі

у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ

до Дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпро

про стягнення 5 445 311,51 грн.

Представники:

від позивача: Конопліцький І.В.;

від відповідача: не з`явився;

від ДП "Солонетеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" про стягнення 5 445 311,51 грн, з яких: 4 964 955,14 грн - основний борг, 357 148,72 грн - пеня, 19 859,82 грн - інфляційні втрати та 103 347,83 грн - 3% річних.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2014 позов задоволено частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 5 441 217,36 грн, з яких: 4 964 955,14 грн - основний борг, 353 736,94 грн - пеня, 19 859,82 грн - інфляційні втрати, 102 665,46 грн - 3% річних. В решті позовних вимог відмовлено.

На примусове виконання рішення суду видано накази 05.05.2014.

Ухвалою суду від 05.10.2015 заяву Дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" про заміну відповідача задоволено, здійснено заміну відповідача по справі - Дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" на його правонаступника - Дочірнє підприємство "Північтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради".

04.04.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просить замінити боржника: Дочірнє підприємство "Північтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" на його правонаступника: Дочірнє підприємство "Солонетеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради.

Також позивач просить витребувати у Дочірнього підприємства "Північтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" рішення Дніпропетровської обласної ради" від 16.08.2019 № 492-17/VII та передавальний акт балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів комісії з реорганізації Дочірнього підприємства "Північтеплоенерго".

Суд ухвалою від 09.04.2024 прийняв заяву до розгляду та призначив її розгляд у судовому засіданні на 15.04.2024. Витребував у Дочірнього підприємства "Північтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" рішення Дніпропетровської обласної ради від 16.08.2019 № 492-17/VII та передавальний акт балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів комісії з реорганізації Дочірнього підприємства "Північтеплоенерго".

У судове засідання 15.04.2024 з`явився представник позивача, представники відповідача та Дочірнього підприємства "Солонетеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради не з`явились.

В судовому засіданні 15.04.2024 оголошено перерву до 29.04.2024.

Суд ухвалою від 15.04.2024 повторно витребував у Дочірнього підприємства "Північтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" рішення Дніпропетровської обласної ради від 16.08.2019 № 492-17/VII та передавальний акт балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів комісії з реорганізації Дочірнього підприємства "Північтеплоенерго".

У судове засідання 29.04.2024 з`явився представник позивача, представники відповідача та Дочірнього підприємства "Солонетеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради не з`явились.

В судовому засіданні 29.04.2024 оголошено перерву до 13.05.2024.

Суд ухвалою від 29.04.2024 втретє витребував у Дочірнього підприємства "Північтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" рішення Дніпропетровської обласної ради від 16.08.2019 № 492-17/VII та передавальний акт балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів комісії з реорганізації Дочірнього підприємства "Північтеплоенерго".

У судове засідання 13.05.2024 з`явився представник позивача, представники відповідача та Дочірнього підприємства "Солонетеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради не з`явились.

Господарський суд зазначає, що станом на 13.05.2024 Дочірньє підприємство "Північтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" рішення Дніпропетровської обласної ради від 16.08.2019 № 492-17/VII та передавальний акт балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів комісії з реорганізації Дочірнього підприємства "Північтеплоенерго" до суду не надало.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником (ч. 1 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України).

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України).

Як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. З огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено в ч. 5 ст.334 Господарського процесуального кодексу України.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Відповідно до приписів статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

Універсальне правонаступництво передбачено статтею 104 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями якої юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації, у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення врегульований статтею 107 Цивільного кодексу України, відповідно до положень якої після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Статтями 104, 107 Цивільного кодексу України не визначений момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється у зв`язку з реорганізацією, до правонаступника.

При реорганізації у формі приєднання не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, оскільки правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь - яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому Велика Палати Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.

Як зазначив Верховний Суд, чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи внаслідок приєднання.

Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності. Тобто, при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.

При цьому при відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий.

Таким чином, при універсальному правонаступництві майно особи, як сукупність прав та обов`язків, які їй належить, переходять до правонаступника як єдине ціле, при чому в цій сукупності єдиним актом переходять всі окремі права та обов`язки, які належали на цей момент чи ні, відображені чи ні в передавальному акті. При універсальному правонаступництві, зважаючи на відсутність повної визначеності у складі майна, правонаступник спрямовує свою волю не на набуття прав або обов`язків, а на набуття усієї їх сукупності. В результаті він вступає навіть в такі правовідносини, про існування яких міг не знати. Таким чином, внаслідок приєднання правонаступником завжди буде одна особа, будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий.

При цьому, системний аналіз норм статей 106, 107 Цивільного кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" дає підстави стверджувати, що передавальний акт призначений для забезпечення обліку прав та обов`язків, які передаються при реорганізації, його затвердження як юридичний факт не має самостійного значення для виникнення універсального правонаступництва.

16.05.2019 Дніпропетровською обласною радою прийнято рішення №492-17/VII "Питання діяльності окремих обласних комунальних підприємств та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області", у пунктах 39, 40 якого вирішено надати згоду комунальному підприємству "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" на реорганізацію дочірнього підприємства "Північтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (місцезнаходження: вул. Феодосіївська, 7, м. Дніпро, 49005) шляхом приєднання до дочірнього підприємства "Солонетеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради (місцезнаходження: вул. Шевченка, 4, смт Солоне, Дніпропетровська область, 52400); погодити комісію з реорганізації дочірнього підприємства " Північтеплоенерго " комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" шляхом приєднання до дочірнього підприємства "Солонетеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради у складі: Сосідка Олег Григорович голова комісії; Тесленко Людмила Вікторівна член комісії; ОСОБА_1 член комісії.

Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд звертає увагу, що рішення про реорганізацію прийняте Комунальним підприємством "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради та погоджене Дніпропетровською обласною радою. 30.08.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено інформацію про перебування Дочірнього підприємства "Північтеплоенерго" у стані припинення. Реорганізація триває впродовж значного проміжку часу.

Отже, з урахуванням вищевказаного стандарту доказування, враховуючи тривалість процедури приєднання, відсутність у матеріалах справи доказів що перехід прав та обов`язків у зв`язку з приєднанням ще не відбувся, необхідністю забезпечення реального виконання судового рішення, враховуючи, що правовим наслідком реорганізації шляхом приєднання є передача усіх без винятку прав та обов`язків, що виключає будь-який спір щодо розподілу прав та обов`язків між цими суб`єктами, суд вважає наявними підстави для заміни боржника у виконавчому провадженні.

У разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу (ч. 1 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України).

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив (ч. 2 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України).

Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заява про заміну сторони обґрунтована, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 52, 233, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

Замінити у виконавчому документі від 05.05.14 № 904/10108/13 старого боржника: Дочірнє підприємство "Північтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, буд. 7, ідентифікаційний код 38835102) на нового боржника: Дочірнє підприємство "Солонетеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради (52400, Солонянський район, Дніпропетровська область, м.Солоне, вул.Шевченко, буд.4, ідентифікаційний код 02128135).

Ухвала набирає законної сили 13.05.2024.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.В. Мілєва