Рішення

від 13.05.2024 по справі 904/849/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2024м. ДніпроСправа № 904/849/24Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Золотарьової Я.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:

за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський інженерно-технічний центр "КОНТАКТ", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ РЕМОНТНИЙ ЗАВОД", м. Нікополь, Дніпропетровська обл.

про стягнення боргу у розмірі 156 000,15 грн

ПРОЦЕДУРА

Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський інженерно-технічний центр "КОНТАКТ" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ РЕМОНТНИЙ ЗАВОД" та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 156 000,15 грн, з яких основна заборгованість 141 532,38 грн, пеня - 13 888,82 грн, інфляційні втрати 578,95 грн та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №20210095 від 16.03.2021, в частині строку виконання грошового зобов`язання.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2024 доставлена до електронного кабінету відповідача 07.03.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (арк.с.71).

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Судова система не припиняє працювати, але значна кількість повітряних тривог, відключення електроенергії призводить до збільшення часу розгляду судових справ.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №20210095 від 16.03.2021, в частині строку виконання грошового зобов`язання.

За несвоєчасну оплату товару відповідачу нараховано суму основного боргу в розмірі 141 532, 38 грн, пеню 13 888, 82 грн та суму інфляційного збільшення 578, 95 грн.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Між Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський інженерно-технічний центр "Контакт" (далі «позивач» та/або «постачальник») та Приватним акціонерним товариством "НІКОПОЛЬСЬКИЙ РЕМОНТНИЙ ЗАВОД" (далі «покупець» / «відповідач») було укладено Договір поставки №20210095 від 16.03.2021.

Згідно умов Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити продукцію матеріально-технічного призначення, надалі - Товар. Найменування, асортимент, кількість, ціна, умови та строки поставки Товару зазначаються у специфікаціях, які оформлюються у вигляді Додатків і складають невід`ємну частину Договору (п.1.1 договору).

Ціна за одиницю виміру товару, що поставляється за цим Договором, визначається у гривнях, не враховує податок на додану вартість, порядок нарахування якого встановлений Податковим кодексом України, та зазначається у Специфікаціях (п. 2.1. Договору).

Сума цього Договору визначається як загальна вартість товару, поставленого за весь період дії цього Договору на підставі оформлених сторонами Специфікацій (п. 2.4. Договору).

Товар поставляється узгодженими партіями протягом терміну дії цього Договору. Строк поставки товару зазначається у Специфікаціях (п. 3.2. Договору).

Відповідно до пунктів 3.5 та 3.6 Договору визначено, що товар передається Постачальником покупцю на підставі товаросупроводжувального документа товару, складеного в електронній формі та підписаного кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи, за допомогою он-лайн сервісу Signy, який розміщено в мережі Інтернет. Датою постачання Товару і датою переходу права власності є дата підписання Сторонами товаросупроводжувального документа Товару за допомогою кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи або дата, зазначена Покупцем на товарно-транспортній накладній при прийманні Товару.

Розрахунки за Договором Покупець здійснюються на підставі виставлених Постачальником в електронній формі рахунків, які мають бути підписані кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи, за допомогою Сервісу згідно з ціною, вказаною в специфікаціях до цього Договору. Розрахунки проводяться покупцем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості партії товару на рахунок Постачальника в порядку і у терміни, вказані в Специфікаціях до Договору (п.4.1 договору).

Відповідно до п.7.1. Договору у випадку невиконання, або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором, винна Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та/або чинним законодавством України, з відшкодуванням добросовісній Стороні фактично заподіяного збитку.

У випадку порушення строків оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення (п.7.2. Договору).

Сплата неустойки (штрафу, пені) здійснюється винною Стороною на підставі документів, наданих іншою Стороною за допомогою поштових відправлень. Допускається використання факсимільного зв`язку та/або електронної пошти (п.7.14 Договору).

Постачальник поставив Покупцю Товар на суму 141 532,38 грн, що підтверджується Специфікаціями:

- № 33/20210095 від 12.06.2023 на суму 6 431,35 грн;

- №37/20210095 Д від 28.06.2023 на суму 11 526, 48 грн;

- №34/20210095 Д від 12.06.2023 на суму 42 560, 88 грн;

- №36/20210095 від 28.06.2023 на суму 10 565, 98 грн;

- №38/20210095Д від 14.07.2023 на суму 4 706, 86 грн;

- №39/20210095 від 17.07.2023 на суму 1 773, 29 грн;

- №33/20210095 від 12.06.2023 на суму 1 560,60 грн;

- №38/20210095Д від 14.07.2023 на суму 10 982,88 грн;

- №39/20210095 від 17.07.2023 на суму 6 206,46 грн;

- №40/20210095 від 11.08.2023 на суму 41 282,98 грн;

- №42/20210095Д від 16.08.2023 на суму 647,44 грн;

- №41/20210095 від 11.08.2023 на суму 3 287,18 грн.

Поставка здійснювалась за 12 специфікаціями, відповідно до яких передбачено, що розрахунок за поставлену по специфікаціям партію товару покупець здійснює протягом 30 календарних днів від дати поставки (п. 7 специфікацій).

Позивач звернувся з претензією до відповідача (вих. №860 від 06.11.2023 року, Вих.№947 від 05.12.2023р.) шляхом направлення рекомендованого листа та листа з описом через АТ «УКРПОШТА».

Відповіді на претензію матеріали справи не містять.

Так, відповідачем не сплачено 141 532, 38 грн заборгованості за поставлений позивачем товар, що і стало причиною спору.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відтак, між сторонами склались правовідносини з поставки товару.

Щодо суми основного боргу

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з п. 7 специфікацій, розрахунок за поставлений по специфікаціям товар покупець здійснює протягом 30 календарних днів від дати поставки.

Так, строк оплати поставленого товару за умовами специфікацій є таким, що настав.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надану послугу у розмірі 141 532, 38 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо суми пені

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач нарахував пеню за кожною накладною окремо на загальну суму 13 888, 82 грн.

Втім, суд бере до уваги, що сторонами не погоджено базу нарахування пені, що вбачається з п. 7.2. Договору, на який в позові посилається позивач: " У випадку порушення строків оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення ".

Згідно з частинами 4, 6 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 цього Закону).

Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

З аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що пеня це договірна санкція.

Разом з цим, сторонами у договір не погоджено розміру пені, зазначено лише що її розмір не більше подвійної облікової ставки Національного банку України. Суд звертає увагу, що і одна облікова ставка НБУ також підпадає під поняття "не більше подвійної облікової ставки Національного банку України".

Правова позиція щодо необхідності визначення у правочині умов щодо розміру та бази нарахування пені викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №904/4156/18.

Відтак, вимога про стягнення пені не підлягає задоволенню.

Щодо суми інфляційних втрат

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 578, 95 грн за період серпень 2023 грудень 2023.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 578, 95 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судовий збір у розмірі 2 758, 41 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ РЕМОНТНИЙ ЗАВОД" (пр. Трубників, буд. 56, Нікополь, Нікопольський район, Дніпропетровська область, 53201; ідентифікаційний код 31167067) на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський інженерно-технічний центр "Контакт" (49006, м. Дніпро, вул. Кабардинська (Гостомельська), 2, ідентифікаційний код 13428292) основний борг в розмірі 141 532, 38 грн, інфляційні втрати у розмірі 578, 95 грн та удовий збір у розмірі 2 758, 41 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя Я.С. Золотарьова