Рішення

від 09.05.2024 по справі 909/85/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/85/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.05.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Приватного підприємства "Еліт Хол"

(вул. Малицької, буд. 1, кв. 66, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сократ-Інвест"

(пл. Ринок, буд. 18 а, м. Івано-Франківськ,

Івано-Франківська область, 76018)

про стягнення заборгованості за договором оренди в розмірі 690 000, 00 гривень,

за участі:

від позивача: ОСОБА_1 ,

від відповідача: представник у судове засідання не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

2. Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.

І. СУТЬ СПОРУ

4. У січні 2024 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Приватне підприємство "Еліт Хол" із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сократ-Інвест" про стягнення заборгованості за договором оренди в розмірі 690 000, 00 гривень.

ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

5. 01.02.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 04.03.2024; зобов`язав позивача подати суду належним чином завірену копію Акту приймання-передачі об`єкта оренди за договором оренди № 02-05/1 від 23.06.2021; зобов`язав сторони подати заяви по суті спору, зокрема: відповідачу встановив 15-ти денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов.

6. 04.03.2024 за вх. № 3617/24 через підсистему "Електронний суд" від представника Приватного підприємства "Еліт Хол" Задної Роксолани Євгенівни надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

7. Ухвалою від 04.03.2024 суд задовольнив клопотання представника Приватного підприємства "Еліт Хол" Задної Роксолани Євгенівни (вх. № 3617/24 від 01.03.2024) про відкладення розгляду справи; підготовче засідання у справі відклав на 18.03.2024; повторно зобов`язав позивача подати до суду належним чином завірену копію Акту приймання-передачі об`єкта оренди за договором оренди № 02-05/1 від 23.06.2021.

8. 18.03.2024 за вх. № 4569/24 через канцелярію суду від представника Приватного підприємства "Еліт Хол", адвоката Задної Роксолани Євгенівни надійшли письмові пояснення по справі.

9. В судовому засіданні 18.03.2024 представник Приватного підприємства "Еліт Хол", адвокат Задна Роксолана Євгенівна заявила усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою врегулювання спору мирним способом, шляхом підписання сторонами мирової угоди. В тому ж судовому засіданні суд протокольною ухвалою задовольнив означене клопотання представника Приватного підприємства "Еліт Хол", адвоката Задної Роксолани Євгенівни; закрив підготовче провадження у справі № 909/85/24 та призначив розгляд справи по суті на 01.04.2024.

10. 01.04.2024 за вх. № 5482/24 через канцелярію суду від представника Приватного підприємства "Еліт Хол", адвоката Задної Роксолани Євгенівни надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

11. В судовому засіданні 01.04.2024 представник Приватного підприємства "Еліт Хол", адвокат Задна Роксолана Євгенівна заявила усне клопотання про відкладення розгляду справи. В тому ж судовому засіданні суд протокольною ухвалою задовольнив означене клопотання представника позивача та відклав розгляд справи по суті на 09.05.2024.

12. В судові засідання представник відповідача жодного разу не з`явився.

13. Про дату, час та місце судових засідань у справі відповідач належним чином повідомлявся ухвалами суду від 01.02.2024, від 04.03.2024, від 18.03.2024 та від 01.04.2024. Означені ухвали суду направлені на адресу відповідача, яка вказана у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з повідомленням про вручення за № 0600084659751, за № 0600096389520, за № 0600900879250 та за № 0600906078080 - відповідно.

14. Поштові відправлення за № 0600084659751, за № 0600900879250 та за № 0600906078080 повернулися на адресу суду із зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання".

15. Поштове відправлення за № 0600096389520 повернулося на адресу суду із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

16. В силу положення пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

17. У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

18. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

19. Згідно із частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

20. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

21. Враховуючи наведене, Господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, з зазначеними ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

22. Пунктом 1 частини 1 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

23. Станом на 09.05.2024 відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, свої пояснення стосовно позову до суду не подав.

24. Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

25. Водночас, як визначено в частині 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

26. Згідно приписів частини 1 та пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

27. Водночас суд зауважує, що сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.

28. Також, відповідач не скористався своїм правом згідно приписів статті 197 Господарського процесуального кодексу України на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

29. Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є розумні строки розгляду справи судом.

30. Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

31. Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі статтею 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена статтею 3 Господарського процесуального кодексу України.

32. Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997, дана Конвенція та Протоколи до неї № № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.

33. За правилами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

34. Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить стаття 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

35. Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003 № 01-8/1427. У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника". Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 р. (§ 51).

36. Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

37. Разом із тим, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

38. Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності, а відтак суд вважає, що спір належить вирішити по суті у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушених прав.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ СТОРІН

39. Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди № 02-05/1 від 23.06.2021, в частині повної та своєчасної оплати за орендну крана баштового марки КБ-403Б, що призвело до виникнення боргу у розмірі 690 000, 00 гривень.

40. Позиція відповідача. Відзив на позов не подав, проти позову не заперечив.

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

41. 23.06.2021 між Приватним підприємством "Еліт Хол" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сократ-Інвест" (Орендар) було укладено Договір оренди № 02-05/1 (надалі - Договір).

42. Згідно із пунктом 1.1. Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає за плату в строкове користування (оренду) кран баштовий марка КБ-403Б (далі по тексту - об`єкт оренди).

43. Об`єкт оренди здається в оренду Орендарю для забезпечення ведення господарської діяльності (п. 2.1. Договору).

44. Відповідно до пункту 3.1. Договору, передача об`єкта оренди оформлюється відповідним актом приймання - передачі, в якому Сторони зазначають назву, кількість, номерні агрегати та інше, які передаються у тимчасове користування Орендарю, а також їх загальний технічний стан на момент передачі. Акт приймання - передачі об`єкта оренди підписується повноважними представниками та скріплюються печатками Сторін.

45. Згідно пункту 3.2. Договору, у випадку виявлення недоліків об`єкта оренди Сторони зазначають про це в акті приймання - передачі.

46. Орендодавець зобов`язаний передати, а Орендар зобов`язаний прийняти об`єкт оренди протягом 3 (трьох) календарних днів пісня підписання цього Договору (п. 3.3. Договору).

47. За пунктом 3.4. Договору, об`єкт оренди вважається прийнятими в оренду з моменту підписання відповідного акта приймання-передачі.

48. Пунктами 4.1. та 4.2. Договору сторони погодили, що строк дії цього Договору складає 12 календарних місяців від дати передачі об`єкта оренди Орендарю в користування та підписання відповідного акта приймання-передачі. Строк дії Договору підлягає продовженню на той самий строк та на тих умовах у випадку, якщо жодна Сторона не заявить про свій намір припинити Договір не пізніше ніж за 1 (один) місяць до такого припинення.

49. Згідно із пунктом 5.1. Договору, орендна плата за користування об`єкта оренди є договірною, розмір якої за повний календарний місяць складає 30 000 грн.

50. Пунктом 5.2. Договору визначено, що нарахування орендної плати розпочинаєтеся з дня підписання акту приймання-передачі об`єкта оренди в оренду, як передбачено статтею 3.1. Договору та припиняється з наступного дня, після дати підписання сторонами акту приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди з оренди, як передбачено статтею 8.1. Договору.

51. Пунктом 5.3 Договору передбачено, що розрахунки за Договором здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування Орендарем грошових коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця на підставі виставлених Орендодавцем рахунків не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним. За погодженням сторін розрахунки за Договором можуть бути проведені і в іншій спосіб, що не суперечить чинному законодавству України.

52. Згідно пункту 7.1.2. Договору, орендар зобов`язується своєчасно вносити оренду плату в розмірі та строки, встановлені цим Договором.

53. Повернення Орендодавцю об`єкта оренди здійснюється за участі повноважних представників Сторін в строк не пізніше 3 (трьох) календарних днів після закінчення строку дії Договору (п. 8.1. Договору).

54. Повернення об`єкта оренди оформлюється відповідним актом приймання-передачі, який повинен бути підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками Сторін (п. 8.3. Договору).

55. Відповідно до пункту 8.4. Договору, об`єкт оренди вважається фактично переданим Орендодавцю з моменту підписання відповідного акту передачі-приймання.

56. У випадку порушення зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання Договором є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених Договором (п. 9.1. Договору).

57. У позовній заяві позивач вказав, що 20.08.2021 відбулося приймання-передача об`єкта оренди. Приватне підприємство "Еліт Хол" надало об`єкт оренди Товариству з обмеженою відповідальністю "Сократ-Інвест", про що було складено два примірники акту приймання-псредачі, підписані позивачем та передані на підпис відповідачеві. Надалі позивач підписаний примірник акту приймання-передачі від відповідача не отримував. Копія Акту прийому-передачі баштового крана КБ-403 в оренду від 12.07.2021, яка підписана представником позивача та скріплена його печаткою (підпис відповідача на означеному Акті відсутній) наявна в матеріалах справи.

58. Позивач зазначає, що від моменту укладення договору відповідач вніс плату за оренду крану лише за чотири місяці, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 78 від 09.09.2021 на суму 30 000, 00 гривень, № 91 від 04.10.2021 на суму 30 000, 00 гривень, № 120 від 05.11.2021 на суму 30 000, 00 гривень та № 144 від 11.02.2022 на суму 30 000, 00 гривень.

59. Відтак, позивач стверджує, що в порушення умов Договору відповідач свої обов`язки щодо сплати орендних платежів належним чином не виконував (починаючи із січня місяця 2022 року), внаслідок чого станом на день пред`явлення позову утворилася заборгованість у загальному розмірі 690 000, 00 гривень, в підтвердження чого надає до суду копію картки з рахунку Приватного підприємства "Еліт Хол" за період з січня місяця 2021 року по жовтень місяць 2023 року.

60. Окрім того, на підтвердження права власності за позивачем на об`єкт оренди - кран баштовий марка КБ-403Б та заборгованості відповідача за Договором оренди № 02-05/1 від 23.06.2021, позивач надав до суду копії наступних документів:

- договору купівлі-продажу вантажопідйомного крану № 03-05-18 від 03.05.2018;

- акту прийому-передачі крана баштового КБ-403Б;

- видаткової накладної № ОІ-0000002 від 03.05.2018;

- довідки про перебування крана баштового КБ-403Б на балансі ПП "Еліт Хол";

- оборотно-сальдової відомості по рахунку ПП "Еліт Хол" за період з січня місяця 2021 року по лютий місяць 2024 року;

- рахунків на оплату за договором оренди крану КБ-403Б;

- докази надсилання рахунків на електронну пошту відповідача (знімки екрану).

61. Відтак, зважаючи на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Сократ-Інвест" прийнятих на себе договірних зобов`язань, за останнім утворилась заборгованість в сумі 690 000, 00 гривень яка в добровільному порядку відповідачем не сплачена, що стало підставою для звернення позивачем за захистом порушеного права до суду.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

62. Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

63. Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому, за правилами частини 1 статті 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

64. Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

65. Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

66. Частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

67. Згідно із частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

68. Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

69. Згідно положень статті 759 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями статті 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

70. Частинами 1, 3, 4 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

71. Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

72. Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

73. За правилами статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в статтях 179, 193 Господарського кодексу України.

74. Приписами пункту 1 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що, якщо у зобов`язанні передбачено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

75. Як зазначалося вище, відповідно до пункту 3.1. Договору, передача об`єкта оренди оформлюється відповідним актом приймання - передачі, в якому Сторони зазначають назву, кількість, номерні агрегати та інше, які передаються у тимчасове користування Орендарю, а також їх загальний технічний стан на момент передачі. Акт приймання - передачі об`єкта оренди підписується повноважними представниками та скріплюються печатками Сторін.

76. Так, в матеріалах справи відсутній підписаний повноваженим представником відповідача Акт приймання - передачі об`єкта оренди. Однак Договір оренди № 02-05/1 від 23.06.2021 підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками. Доказів визнання недійсним, у передбаченому чинним законодавством України порядку, означеного Договору оренди № 02-05/1 від 23.06.2021 матеріали справи не містять.

77. Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

78. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 по справі № 203/2612/13-ц та постанові від 19.06.2018 по справі № 5023/3905/12.

79. Окрім того, в матеріалах справи наявні докази часткової оплати відповідачем за оренду крана баштового КБ-403Б на загальну суму 120 000, 00 гривень (копії платіжних доручень № 78 від 09.09.2021 на суму 30 000, 00 гривень, № 91 від 04.10.2021 на суму 30 000, 00 гривень, № 120 від 05.11.2021 на суму 30 000, 00 гривень та № 144 від 11.02.2022 на суму 30 000, 00 гривень).

80. Відтак, факт приймання-передачі крана баштового КБ-403Б від орендодавця до орендаря підтверджується Договором оренди № 02-05/1 від 23.06.2021, а також оплатами, які відповідач здійснив на банківський рахунок позивача 09.09.2021, 04.10.2021, 05.11.2021 та 11.02.2022 відповідно.

81. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 925/1596/16 зазначається, що при вирішенні питання щодо визначення початку користування орендованим майном (момент виникнення орендних правовідносин та відповідних прав та обов`язків) та щодо обрахування початку перебігу строку оренди має значення наявність будь-якого належного доказу, що підтверджує відповідні обставини.

82. Згідно зі статтею 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

83. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, суд ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

84. Згідно із частиною 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

85. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

86. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

87. Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

88. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

89. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

90. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

91. Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

92. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції).

93. Так, зокрема, у рішенні у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" Суд наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

94. Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

95. Оцінюючи надані сторонами докази, суд вважає за необхідне застосовуючи стандарт "balance of probabilities" ("баланс ймовірностей"), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, а ніж не мав місце.

96. Отже, під розумним ступенем достовірності слід розуміти те, що факт є доведеним, якщо після оцінки доказів вбачається, що факт скоріше відбувся, аніж не мав місце. У зв`язку із цим, суд при розгляді даної справи застосовує вищезазначений стандарт доказування.

97. За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

98. Всупереч наведеним нормам, відповідач факту передачі йому від позивача об`єкта оренди крана баштового КБ-403Б не спростував, достатніх та допустимих доказів належного та своєчасного виконання ним зобов`язань за Договором оренди № 02-05/1 від 23.06.2021 до суду не надав.

99. Як встановлено вище, згідно пунктів 5.1. - 5.3. Договору, орендна плата за користування об`єкта оренди є договірною, розмір якої за повний календарний місяць складає 30 000, 00 гривень. Нарахування орендної плати розпочинаєтеся з дня підписання акту приймання-передачі об`єкта оренди в оренду, як передбачено пунктом 3.1. Договору та припиняється з наступного дня, після дати підписання сторонами акту приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди з оренди, як передбачено пунктом 8.1. Договору. Розрахунки за Договором здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування Орендарем грошових коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця на підставі виставлених Орендодавцем рахунків не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним. За погодженням сторін розрахунки за Договором можуть бути проведені і в іншій спосіб, що не суперечить чинному законодавству України.

100. Положеннями частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

101. Згідно із частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

102. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

103. Приписами статті 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

104. Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

105. Частиною 2 статті 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

106. Беручи до уваги зазначені законодавчі положення та встановлені обставини справи, а також враховуючи те, що відповідач доводів позивача не заперечував та не спростував, не надав доказів виконання Договору в частині сплати орендної плати в обумовленому договором порядку і розмірі, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 690 000, 00 гривень основної заборгованості є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Висновок суду.

107. Таким чином, здійснюючи системний аналіз положень чинного законодавства України, а також, як вбачається з встановлених судом фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати.

108. Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення позову, судовий збір в розмірі 10 350, 00 гривень покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Приватного підприємства "Еліт Хол" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сократ-Інвест" про стягнення заборгованості за договором оренди в розмірі 690 000, 00 гривень задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сократ-Інвест" (пл. Ринок, буд. 18 а, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018; ідентифікаційний код: 43374301) на користь Приватного підприємства "Еліт Хол" (вул. Малицької, буд. 1, кв. 66, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77304; ідентифікаційний код: 38200880) 690 000, 00 гривень (шістсот дев`яносто тисяч гривень) заборгованості за договором оренди, а також 10 350, 00 гривень (десять тисяч триста п`ятдесят гривень) судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

6. Повний текст рішення складено - 13.05.2024.

Суддя В. В. Михайлишин