Рішення

від 13.05.2024 по справі 909/214/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.05.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/214/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза",

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західметалпромсервіс",

про стягнення безпідставно набутих і збережених коштів в сумі 19 999,98 грн.

установив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Костанза" (далі позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західметалпромсервіс" (далі відповідач) про стягнення безпідставно набутих і збережених коштів в сумі 19 999,98 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані безпідставним отриманням і збереженням ТОВ "Західметалпромсервіс" надмірну сплачених коштів в сумі 19 999,98 грн отриманих від ТОВ "Костанза"як оплати боргу за договором про надання послуг №399 від 16.09.2019 та відповідно до мирової угоди від 15.09.2023 шляхом умисного неповідомлення відповідачем по справі Калуську ВДВС про часткову сплату позивачем заборгованості , внаслідок звернення із заявою про примусове стягнення заборгованості на підставі мирової угоди, яка затверджена ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2023 у справі №909/172/23.

Ухвалою від 11.03.2024 Господарський суд Івано-Франківської області позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи відповідно до приписів ст.252 ГПК України за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами та встановив сторонам строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням. Вказаною ухвалою надано відповідачу строк подачі суду (протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня вручення цієї ухвали) відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду).

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч.5 ст.252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою суду від 11.03.2024 позивач повідомлений про відкриття провадження у справі, про що свідчить Довідка про доставку електронного листа від 13.03.2024, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Відповідач про відкриття провадження у справі теж повідомлений належним чином, про що свідчить Довідка про доставку електронного листа від 13.03.2024, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи. Будь-яких клопотань по справі та відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

В провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебувала справ за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Західметалпромсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" про стягнення 291 265,54 грн заборгованості за договором про надання послуг №399 від 16.09.2019, з яких: 225 580,78 грн - основного боргу, 7 082,62 грн - 3% річних, 58 602,16 грн - інфляційних втрат.

Ухвалою від 15.09.2023 господарський суд у справі №909/172/23 затвердив мирову угоду, відповідно до якої ТОВ "Костанза" зобов`язалось сплатити на користь ТОВ "Західметалпромсервіс" у строк до 01.11.2023 включно 225 580,78 грн основного боргу, 4368,98 грн понесеного судового збору та 15 000,00 грн витрат на надання професійної правничої допомоги (всього 244 949,76 грн).

Зазначена ухвала суду є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до платіжної інструкції №3385 від 09.11.2023, копія якої долучена до матеріалів справи (а.с. 8) ТОВ "Костанза" (позивач у даній справі) на виконання мирової угоди частково сплатив ТОВ "Західметалпромсервіс" (відповідач у даній справі) заборгованість, зокрема на суму 20 000,00 грн.

Заявою від 22.11.2023 (а.с.10 ) ТОВ "Західметалпромсервіс" ухвалу суду від 15.09.2023 у справі №909/172/23, як виконавчий документ, пред`явило до примусового виконання до Калуського відділу державної виконачої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Постановою від 23.11.2023 державний виконавець Калуської ВДВС відкрив виконавче провадження у ВП №73420127 (копія долучена до матеріалів справи (а.с. 11)) щодо примусового стягнення заборгованості по мировій угоді, зокрема в розмірі 225 580,76 грн основного боргу (при цьому суд звертає увагу, як і сам позивач, що мало місце допущення описки державним виконавцем щодо зазначеної суми основної заборгованості, зокрема вказана сума повинна складати 225 580,76 грн, що складає на дві копійки більше), 4368,98 грн понесеного судового збору та 15 000,00 грн витрат на надання професійної правничої допомоги

Крім того, 23.11.2023 в межах виконавчого провадження державним виконавцем Калуського ВДВС винесені наступні постанови :

постанова про стягнення з ТОВ "Костанза" виконавчого збору в розмірі 24 494,97 грн;

постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою постановлено стягнути з ТОВ"Костанза" витрати виконавчого провадження в сумі 250,00 грн.

Тобто, загальна сума стягнення за виконавчим провадженням складає 269 694,73 грн. (заборгованість по мировій угоді: 225 580,78 грн - основного боргу, + 4368,98 грн - понесеного судового збору, + 15 000,00 грн - витрат на надання професійної правничої допомоги; та витрати по виконавчому провадженні: + 24 494,97 грн - виконавчий збір, + 250, 00 грн - витрати виконавчого провадження).

Згідно платіжної інструкції №1438570307810 від 29.11.2023 вказана вище сума в розмірі 269 694,73 гр. списана з рахунку позивача на відповідний рахунок Державної виконавчої служби.

Постановою державного виконавця Калуського ВДВС від 11.12.2023 виконавче провадження №73420127 закінчено на підставі п.9 ч.1 ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження".

За наведеного має місце переплата позивачем відповідачу коштів на суму 19 999,98 грн, з урахуванням недостягнення двох копійок основної заборгованості (20 000,00 грн (частина суми заборгованості , яка сплачена до звернення із заявою щодо примусового стягнення заборгованості по мировій угоді , яка не врахована при примусовому стягненні державним виконавцем Калуського ВДВС - 0,02 грн. (недостягненої суми основної заборгованості, у зв`язку з допущенням описки у сумі заборгованості при зазначені у постанові про відкриття виконавчого провадження).

Позивач , у позовній заяві, зазначив, що переплату в розмірі 19 999,98грн Калуський ВДВС не повернув.

Вказана обставина зумовила звернення із даним позовом до суду.

За наведеного, суд виходить з наступного.

Так, згідно зі ст. 1212 Цивільного Кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Положення гл. 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом приписів гл. 83 ЦК України кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Для кондикційних зобов`язань характерним є приріст майна в набувача без достатніх правових підстав і важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Згідно ст.1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Для застосування зазначеної норми необхідно, по-перше, щоб одна особа набула (зберегла) майно за рахунок іншої. Збільшення або збереження в попередньому розмірі майна однієї сторони є результатом відповідного зменшення майна у іншої сторони. По-друге, необхідно, щоб набуття майна однією особою за рахунок іншої відбулося без достатньої правової підстави, передбаченої законом або угодою. Безпідставно набуте майно повертається тому, за рахунок кого було набуте.

В спірному випадку, судом встановлено вище факт набуття відповідачем по справі коштів в розмірі 19 999,98 грн., а отже має місце повернення останнім їх позивачу.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно положень ст.77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З аналізу наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Щодо судових витрат по справі.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 350 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.3 ст.4 вказаного закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

В спірному випадку позивачем по справі позовну заяву подано через систему "Елетронний суд", про що свідчить відмітка на позовній заяві.

З урахуванням наведеного, вище за подання спірного позову, позивачем підлягав сплаті судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. Однак, позивачем сплачено 3 028 грн 00к., що підтверджується платіжною інструкцією №4302 від 14.02.2024

З урахуванням наведеного позивачем переплачено 605,60 грн.

Відповідно до приписів п.1.ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі сплати судового збору за подання позову в більшому розмірі, то зайво сплачена сума (судового збору) підлягає поверненню на підставі поданого клопотання особи, яка його сплатила.

В спірному випадку на момент ухвалення рішення позивач до суду клопотання про повернення зайво сплаченої суми судового збору в розмірі 605,60 грн не подав.

З урахуванням наведеного, у суду відсутні правові підстави для повернення зайво сплаченої суми судового збору в розмірі 605 грн 60 к.

З урахуванням приписів ст. 129 ГПК України та результату вирішення спору (позов задоволено ) суд приходить до висновку про відшкодування позивачу за рахунок відповідача судовий збір в в розмірі 2 422 грн 40к.

Керуючись ст. 73, 74, 77, 86, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західметалпромсервіс" про стягнення безпідставно набутих і збережених коштів в сумі 19 999,98 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західметалпромсервіс" (вул. Миколайчука, 22, м. Бурштин, Івано-Франківська область, 77111; ідентифікаційний код 41839924) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" (вул. Промислова, 1, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77304; ідентифікаційний код 39822094) 19 999,98 грн. (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень дев`яносто вісім копійки) безпідставно отриманих коштів та 2 422 грн 40к. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійки) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Фанда