Рішення

від 25.04.2024 по справі 910/18784/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.04.2024Справа № 910/18784/23Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркерама" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Камея 15" про стягнення 3 130 435,15 грн,

за участю представників:

позивача: Волосожара Г.В.;

відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеркерама" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Камея 15" (далі - Підприємство) 3 130 435,15 грн, з яких: 2 483 085,72 грн - основна заборгованість, 520 740,65 грн - інфляційні втрати, 126 608,78 грн - три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з оплати товару, поставленого за укладеним між сторонами договором поставки від 15 березня 2016 року № 15/03.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 грудня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

19 грудня 2023 року на адресу суду від позивача на виконання вимог ухвали суду надійшли документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 грудня 2023 року відкрито провадження в справі № 910/18784/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 1 лютого 2024 року.

29 січня 2024 року через систему "Електронний суд" від Товариства надійшла заява від цієї ж дати про збільшення розміру позовних вимог з оновленим текстом позовної заяви, до прохальної частині якої фактично було додано лише витрати позивача на професійну правничу допомогу.

У підготовчому засіданні 1 лютого 2024 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольні ухвали: про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 7 березня 2024 року.

Разом із цим, 31 січня 2024 року через систему "Електронний суд" від Товариства надійшла заява від цієї ж дати про участь його представника у призначеному після 1 лютого 2024 року засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 1 лютого 2024 року вказану заяву Товариства задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 7 березня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28 березня 2024 року.

7 березня 2024 року через систему "Електронний суд" від Товариства надійшла заява від цієї ж дати про участь його представника у призначеному засіданні, а також усіх наступних судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 березня 2024 року вказану заяву задоволено частково.

У судовому засіданні 28 березня 2024 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відкладення засідання на 25 квітня 2024 року.

29 березня 2024 року через систему "Електронний суд" від Товариства надійшла заява від цієї ж дати про участь його представника у призначеному засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка частково задоволена ухвалою Господарського суду міста Києва від 1 квітня 2024 року.

У судовому засіданні 25 квітня 2024 року представник Товариства підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином та в установленому законом порядку, проте явку свого уповноваженого представника у призначені засідання не забезпечив, заяв по суті спору не подав, будь-яких клопотань на адресу суду не направив.

Положеннями частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги те, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2016 року між Підприємством та Приватним акціонерним товариством "Підприємство з іноземними інвестиціями "Інтеркерама" (з 31 липня 2020 року перетворене в Товариство) було укладено договір поставки № 15/03, за умовами якого останнє зобов`язалося передати (поставити) у власність Підприємства плитку керамічну глазуровану для стін та плитку керамічну для підлоги, а також фасонні деталі до плиток керамічних, а Підприємство - прийняти та своєчасно оплатити вказаний товар на умовах, передбачених даним правочином (пункт 1.1. вказаної угоди).

Цей правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що предметом поставки є товар, з найменуванням, в асортименті, за ціною та у кількості, зазначених у специфікаціях та/або накладних (або аналогічних документах), підписаних сторонами. Кількість, ціна, загальна сума вартості кожної партії товару зазначаються сторонами у накладних на партію товару.

Згідно з пунктами 2.1.- 3.1. даного правочину поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах ЕXW зі складу Товариства, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський (колишнє найменування - Дніпропетровський) район, смт. Слобожанський (колишнє найменування - Ювілейний), вулиця Байкальська, 2-Б. Разом з товаром Товариство зобов`язане передати покупцеві документи, які підлягають передачі разом з товаром згідно чинного законодавства України (видаткові (вивантажувальні) документи (накладні) та документи, що засвідчують якість товару). Право власності на поставлений товар переходить до Підприємства в момент передачі товару на складі Товариства покупцеві або перевізнику. Постачання товару здійснюється за попередньою письмовою заявкою Підприємства.

Відповідно до пунктів 5.3. та 5.4. договору ціна товару остаточно узгоджується і вказується сторонами у видатковій накладній на поставку партії товару. Сума договору складається із суми вартості партій товарів, поставлених Товариством протягом строку дії цієї угоди, і зазначених у накладних.

Оплата поставленого товару здійснюється у розмірі повної вартості товару протягом 60-ти календарних днів з дати його отримання Підприємством шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства. Покупець має право здійснювати попередню оплату за товар. При здійсненні платежу Підприємство зобов`язане вказувати в платіжному дорученні: номер та дату цього договору; номер і дату замовлення. Якщо покупець під час оплати рахунку не вказує у платіжному дорученні вищевказаних даних, Товариство самостійно визначає черговість оплати раніше сформованих замовлень (пункти 6.1.- 6.3. договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2016 року. Договір автоматично (без підписання додаткової угоди) продовжує свою дію на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не заявить про свій намір припинити його дію.

Судом встановлено, що у період з січня 2022 року по лютий 2022 року на виконання умов договору позивач поставив у власність відповідача погоджений між контрагентами за договором товар на загальну суму 2 492 509,68 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних: від 24 січня 2022 року № И0000000357 на суму 113 005,91 грн; від 27 січня 2022 року: № И0000000486 на суму 29 042,78 грн, № И0000000487 на суму 217 921,82 грн та № И0000000488 на суму 30 698,87 грн; від 1 лютого 2022 року: № И0000000605 на суму 64 707,16 грн, № И0000000606 на суму 20 999,83 грн, № И0000000607 на суму 11 364,30 грн та № И0000000622 на суму 309 661,42 грн; від 3 лютого 2022 року: № И0000000656 на суму 65 711,28 грн, № И0000000657 на суму 189 653,24 грн, № И0000000674 на суму 14 045,39 грн, № И0000000675 на суму 114 340,33 грн та № И0000000676 на суму 46 189,44 грн; від 17 лютого 2022 року: № И0000001123 на суму 33 435,14 грн, № 140000001124 на суму 26 604,73 грн та № И0000001125 на суму 240 986,18 грн; від 18 лютого 2022 року: № И0000001162 на суму 206 107,08 грн, № И0000001163 на суму 21 813,49 грн, № И0000001164 на суму 11 547,36 грн, № И0000001166 на суму 134 515,51 грн, № И0000001167 на суму 61 865,87 грн, № И0000001168 на суму 12 881,90 грн; від 22 лютого 2022 року: № И0000001247 на суму 287 829,07 грн, № И0000001249 на суму 132 485,12 грн, № И0000001250 на суму 11 410,50 грн та № И0000001251 на суму 83 685,96 грн.

Вказані товаророзпорядчі документи підписані з боку уповноваженого представника Підприємства без жодних зауважень чи заперечень. Докази, які свідчать про невідповідність поставленого позивачем товару вимогам договору, у матеріалах справи відсутні.

На підтвердження факту поставки обумовленої сторонами в договорі продукції позивачем також надані копії відповідних товарно-транспортних накладних, підписаних уповноваженими представниками Товариства та перевізника.

Разом із цим, Підприємство вартість поставленої продукції не оплатило, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за вищевказаним правочином у розмірі 2 483 085,72 грн (з урахуванням переплати відповідача у розмірі 9 423,96 грн за платіжною інструкцією від 22 червня 2022 року № 687 на суму 162 188,80 грн, грошові кошти за якою частково зараховані позивачем у рахунок погашення заборгованості відповідача за товар, поставлений за даним правочином в попередні періоди).

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за вказаним договором у розмірі 2 483 085,72 грн підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Підприємство на момент прийняття рішення не надало документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Товариства до Підприємства про стягнення зазначеної суми. Відтак, позов у цій частині підлягає задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором, позивач також просив суд стягнути з Підприємства 520 740,65 грн інфляційних втрат та 126 608,78 грн трьох процентів річних, нарахованих за загальний період прострочення з 26 березня 2022 року по 30 листопада 2023 року по кожній видатковій накладній окремо, згідно з наданим позивачем розрахунком.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлений Товариством до стягнення розмір трьох процентів річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаних сум компенсаційних виплат також підлягають задоволенню.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин позов Товариства підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Камея 15" (02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9; ідентифікаційний код 39903052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркерама" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище міського типу Слобожанське(пн), вулиця Байкальська, будинок 2Б; ідентифікаційний код 33184723) 2 483 085 (два мільйона чотириста вісімдесят три тисячі вісімдесят п`ять) грн 72 коп. основного боргу, 520 740 (п`ятсот двадцять тисяч сімсот сорок) грн 65 коп. інфляційних втрат, 126 608 (сто двадцять шість тисяч шістсот вісім) грн 78 коп. трьох процентів річних та 46 956 (сорок шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) грн 53 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13 травня 2024 року у зв`язку з перебуванням судді Павленка Є.В. у відпустці в період з 1 травня 2024 року по 10 травня 2024 року.

СуддяЄ.В. Павленко