Рішення

від 13.05.2024 по справі 910/2383/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2024Справа № 910/2383/24Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) до проТовариства з обмеженою відповідальністю «КМГ ТРЕЙД» (04114, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПРІОРСЬКА, будинок 21, ідентифікаційний код юридичної особи 43248421) стягнення штрафу у розмірі 31 810 грн. 56 коп.Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КМГ ТРЕЙД» (надалі також - «Відповідач») про стягнення штрафу у розмірі 31 810 грн. 56 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором про закупівлю №УЗ/ЦЛ-21147/Ю від 30.06.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 року відкрито провадження у справі № 910/2383/24, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

05.03.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 року у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» про розгляд справи №910/2383/24 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

20.03.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

26.03.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла відповідь на відзив.

01.04.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшли заперечення.

09.04.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшли додаткові пояснення.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.03.2024 року направлена до електронного кабінету Сторін у порядку, визначеному законом, що підтверджується повідомленнями про доставку електронного листа Сторонам.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

30.06.2021 року між Акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КМГ ТРЕЙД» (Постачальник) було укладено Договір про закупівлю №УЗ/ЦЛ-21147/Ю, умовами якого передбачено, що постачальник зобов`язується у 2021 році поставити та передати у власність замовнику частини до світильників та освітлювального обладнання (лампа світлодіодна дворежимна) (надалі товар), основні характеристики якого викладені у специфікації (додаток №1) до цього Договору. (а.с.57-65)

Згідно з п.2.1 Договору товар, що має бути поставлений за цим Договором, за якістю та комплектністю має відповідати вимогам наступних документів:

2.1.1. сертифікату якості;

2.1.2. декларації на відповідність

2.1.3. технічному завданню.

Гарантійний строк на товар складає 7 років з моменту введення в експлуатацію (пункт 2.3. Договору).

Гарантійний строк на товар в будь - якому випадку не може бути меншим, ніж визначено нормативно - технічною документацією та виробником товару у разі, якщо постачальник не є виробником товару (пункт 2.4. Договору)

Якщо протягом гарантійного строку будуть виявлені дефекти та/або недоліки товару, Постачальник за свій рахунок та власними силами зобов?язується усунути недоліки або замінити дефектний Товар на якісний протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати отримання відповідної вимоги Замовника. (п.2.8 Договору)

Відповідно до п. 5.2 Договору приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до «Інструкції про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю» (П-6) та «Інструкції про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю» (П-7), з наступними змінами та доповненнями.

Умовами пункту 5.3 Договору передбачено, що приймання Товару здійснюється в присутності представника Постачальника. За відсутності представника Постачальника при прийманні Товару та виявленні невідповідності Товару по найменуванню, кількості, якості та комплектності, Замовник та/або Кінцевий отримувач Товару, складають у складі комісії акт про виявлені недоліки. Копія акту про недоліки направляється Постачальнику разом з викликом представника Постачальника для подальшого приймання Товару і складання акту про фактичну якість і комплектність товару. Постачальник протягом 10 (десяти) календарних днів усуває виявлені невідповідності Товару власними силами та за власний рахунок.

У разі виявлення необхідності заміни Товару неналежної якості (некомплектного Товару), Постачальник зобов?язаний забрати з території Замовника такий Товар протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту складання акту про виявлені недоліки. Починаючи з 11 дня перебування Товару на території Замовника, Постачальник зобов?язується сплатити Замовнику витрати на зберігання Товару в розмірі 10% (десять відсотків) від ціни Товару невідповідної якості за кожен день зберігання. Постачальник, протягом 5-ти банківських днів з дати виставлення рахунку, зобов?язаний сплатити вартість зберігання на весь період перебування товару на території Замовника згідно пред?явленого рахунку та калькуляції.

Згідно з п.5.4 Договору у разі незгоди Постачальника з актом про виявлені недоліки, Постачальник має право звернутись до незалежної експертної організації, що має акредитацію на проведення якісних досліджень такого виду товару, визначеної Замовником, висновок якої про якість товару є остаточним і обов?язковим для виконання Сторонами.

Відповідно до п. 5.5 Договору датою поставки (передачі) кожної партії Товару є дата підписання уповноваженими представниками Замовника Видаткової накладної або Акту приймання-передачі на відповідну партію Товару.

Сума цього Договору на момент його підписання становить 1 656 800,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% -331 360,00 грн., що разом становить 1 988 160,00 грн. (п.6.2 Договору)

Пунктом 9.4 Договору передбачено, що при постачанні товару невідповідної якості (некомплектності) постачальник у погоджений строк, але не більше, ніж 10 календарних днів з моменту складання відповідного акту, проводить заміну неякісного товару або усуває виявлені недоліки за власний рахунок. Крім того, постачальник на вимогу замовника сплачує штраф у розмірі 20% ціни неякісного (некомплектного) товару.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2021 року, а в частині оплати та гарантійних строків - до повного виконання їх сторонами. (п.15.1 Договору)

Специфікацією до Договору про закупівлю №УЗ/ЦЛ-21147/Ю від 30.06.2021 року Сторони погодили найменування товару: лампа світлодіодна дворежимна КВ-54 1КК 670314.001 ТЗ, лампа світлодіодна дворежимна КВ-110 1КК 670314.001 ТЗ, виробник - ТОВ «СВП Квазар», кількість, ціну, загальну суму 1 988 160 грн. 00 коп. (а.с.64)

Додатковою угодою №1 від 23.12.2021 року до Договору про закупівлю №УЗ/ЦЛ-21147/Ю від 30.06.2021 року Сторони внесли зміни до п.п.6.2, 15.1 Договору, виклали специфікацію у новій редакції. (а.с.45-46)

Специфікацією до Договору про закупівлю №УЗ/ЦЛ-21147/Ю від 30.06.2021 року в редакції Додаткової угоди №1 від 23.12.2021 року Сторони погодили найменування товару: лампа світлодіодна дворежимна КВ-54 1КК 670314.001 ТЗ (768288), лампа світлодіодна дворежимна КВ-110 1КК 670314.001 ТЗ (768287), виробник - ТОВ «СВП Квазар», кількість, ціну, загальну суму 397 632 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про закупівлю №УЗ/ЦЛ-21147/Ю від 30.06.2021 року Відповідач поставив товар, а Позивач в свою чергу прийняв вказаний товар, а саме: лампи світлодіодні дворежимні КВ-54 1КК 670314.001 ТЗ (768288) у кількості 304 шт., лампи світлодіодні дворежимні КВ-110 1КК 670314.001 ТЗ (768287) у кількості 304 шт., що підтверджується видатковою накладною №196 від 19.10.2021 року на суму 318 105 грн. 60 коп. (а.с.39-40)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач здійснив поставку товару, який не відповідає вимогам якості, визначених технічною документацією. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КМГ ТРЕЙД» штраф у розмірі 31 810 грн. 56 коп.

Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що на момент передачі у власність Позивача продукція була новою, не перебувала вжитку, а її технічні властивості відповідали вимогам ТЗ та заявленим в тендерній пропозиції характеристикам. Крім того, протокол випробувань 04.10.2023 не містить застереження про невизначеність, що не відповідає Додатку Д ДСТУ EN 13032-4:2017, протокол випробувань складено щодо випробувального зразка, у тому вигляді, у якому його було отримано, а тому висновок Позивача про те, що всі вироби з партії мають «недолік» в частині світлового потоку розповсюджується лише на конкретний випробувальний зразок. І протокол випробувань від 04.10.2023 і, Висновок від 22.01.2024 стосуються одиничних виробів та можуть свідчити про технічні характеристики лише цих, досліджуваних зразків. Таким чином, долучені до позовної заяви документи не підтверджують неналежну якість партії продукції поставленої Відповідачем за видатковою накладною від 19.10.2021 № 196. Наданий Позивачем протокол випробувань від 04.10.2023 та Висновок від 22.01.2024 лише підтверджують, що Лампи КВ - 54 за наслідками більше двох років експлуатації перебувають в стані ефективної служби, що не є дефектом та/ або недоліком продукції, а свідчить про нормальний знос виробу. Позивачем не доведено причин виявленого «недоліку», причино - наслідкового зв`язку між експлуатацією та зниженням яскравості Лампи КВ - 54. Крім того, заявлено про застосування строку позовної давності до вимог Позивача.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору про закупівлю №УЗ/ЦЛ-21147/Ю від 30.06.2021 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Приписами статті 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 673 цього Кодексу продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Отже, якість - це сукупність характеристик товару, що стосуються його здатності задовольняти встановлені і передбачені потреби. Якість товарів повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка передбачає вимоги до їх якості.

Відповідно до статті 674 Цивільного кодексу України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Правові наслідки передання товару неналежної якості передбачені статтею 678 Цивільного кодексу України, згідно з приписами якої покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Відповідно до статті 676 Цивільного кодексу України гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару (ч.3 ст. 678 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Номери та індекси стандартів, технічних умов (у разі наявності) або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.

У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами (у разі наявності) чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Відповідно до ст. 687 Цивільного кодексу України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.

За приписами ч. 1 ст. 688 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Згідно з п.2.1 Договору товар, що має бути поставлений за цим Договором, за якістю та комплектністю має відповідати вимогам наступних документів:

2.1.1. сертифікату якості;

2.1.2. декларації на відповідність

2.1.3. технічному завданню.

Специфікацією до Договору про закупівлю №УЗ/ЦЛ-21147/Ю від 30.06.2021 року Сторони погодили найменування товару: лампа світлодіодна дворежимна КВ-54 1КК 670314.001 ТЗ, лампа світлодіодна дворежимна КВ-110 1КК 670314.001 ТЗ, виробник - ТОВ «СВП Квазар», кількість, ціну, загальну суму 1 988 160 грн. 00 коп. (а.с.64)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про закупівлю №УЗ/ЦЛ-21147/Ю від 30.06.2021 року Відповідач поставив товар, а Позивач в свою чергу прийняв вказаний товар, а саме: лампи світлодіодні дворежимні КВ-54 1КК 670314.001 ТЗ (768288) у кількості 304 шт., лампи світлодіодні дворежимні КВ-110 1КК 670314.001 ТЗ (768287) у кількості 304 шт., що підтверджується видатковою накладною №196 від 19.10.2021 року на суму 318 105 грн. 60 коп., яка оформлена належним чином та підписана уповноваженими представниками сторін і скріплена печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку (а.с.39-40)

Так, на виконання умов Договору про закупівлю №УЗ/ЦЛ-21147/Ю від 30.06.2021 року Відповідач надав декларацію постачальника про відповідність №12 від 14.05.2021 року, сертифікати якості №137-04/ВБ від вересня 2021 року, №136-04/ВБ від вересня 2021 року. (а.с.41-42)

Відповідно до п. 5.5 Договору датою поставки (передачі) кожної партії Товару є дата підписання уповноваженими представниками Замовника Видаткової накладної або Акту приймання-передачі на відповідну партію Товару.

Гарантійний строк на товар складає 7 років з моменту введення в експлуатацію (пункт 2.3. Договору).

Гарантійний строк на товар в будь - якому випадку не може бути меншим, ніж визначено нормативно - технічною документацією та виробником товару у разі, якщо постачальник не є виробником товару (пункт 2.4. Договору)

Відповідно до ч. 1 ст. 680 Цивільного кодексу України покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як було встановлено, товар поставлений Позивачу 19.10.2021 року, а тому відповідно до п.2.3 Договору про закупівлю №УЗ/ЦЛ-21147/Ю від 30.06.2021 року гарантійний строк на вказаний товар станом на момент розгляду даної справи не сплинув.

Відповідно до п. 5.2 Договору приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до «Інструкції про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю» (П-6) та «Інструкції про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю» (П-7), з наступними змінами та доповненнями.

Умовами пункту 5.3 Договору передбачено, що приймання Товару здійснюється в присутності представника Постачальника. За відсутності представника Постачальника при прийманні Товару та виявленні невідповідності Товару по найменуванню, кількості, якості та комплектності, Замовник та/або Кінцевий отримувач Товару, складають у складі комісії акт про виявлені недоліки. Копія акту про недоліки направляється Постачальнику разом з викликом представника Постачальника для подальшого приймання Товару і складання акту про фактичну якість і комплектність товару. Постачальник протягом 10 (десяти) календарних днів усуває виявлені невідповідності Товару власними силами та за власний рахунок.

У разі виявлення необхідності заміни Товару неналежної якості (некомплектного Товару), Постачальник зобов?язаний забрати з території Замовника такий Товар протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту складання акту про виявлені недоліки. Починаючи з 11 дня перебування Товару на території Замовника, Постачальник зобов?язується сплатити Замовнику витрати на зберігання Товару в розмірі 10% (десять відсотків) від ціни Товару невідповідної якості за кожен день зберігання. Постачальник, протягом 5-ти банківських днів з дати виставлення рахунку, зобов?язаний сплатити вартість зберігання на весь період перебування товару на території Замовника згідно пред?явленого рахунку та калькуляції.

Як визначено Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 (далі - Інструкція), ця Інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Загальними і Особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектністю, а також тари під продукцією або товарами.

Суд зазначає, що положення Договору про закупівлю №УЗ/ЦЛ-21147/Ю від 30.06.2021 року не містить посилань на дії сторін після виявлення невідповідності якості продукції, що надійшла, вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору, а тому до таких правовідносин (приймання товару за якістю) слід застосовувати приписи вказаної Інструкції.

Відповідно до п. 15 Інструкції №П-7 вибіркова (часткова) перевірка якості продукції з поширенням результатів перевірки якості якої-небудь частини продукції на всю партію допускається у випадках, коли це передбачено стандартами, технічними умовами, Особливими умовами поставки, іншими обов`язковими правилами або договором.

Згідно з п. 16 Інструкції №П-7 при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції) , одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов`язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості і змішання з іншою однорідної продукцією.

Одержувач також зобов`язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника виробника (відправника) з іншого міста, якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов`язкових правилах при договорі.

У договорах можуть бути передбачені випадки, коли явка представника виробника (відправника) з іншого міста для участі в прийманні продукції за якістю і комплектністю та складання акту є обов`язковою.

Відповідно до п. 20 Інструкції №П-7 при неявці представника виробника (відправника) за викликом одержувача (покупця) в установлений термін і у випадках, коли виклик представника виробника (відправника) з іншого міста не є обов`язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості.

За відсутності відповідної інспекції по якості або бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або неявку його за викликом одержувача (покупця) перевірка проводиться:

а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником чи заступником керівника цього підприємства (організації), або

б) за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником із числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського чи місцевого комітету профспілки цього підприємства, або

в) односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виробник (відправник) дав згоду на односторонню прийомку продукції.

Пунктом 21 Інструкції №П-7 встановлено, що керівники підприємств та організацій чи їх заступники на прохання підприємства - отримувача виділяють йому представників для участі в прийманні продукції за якістю і комплектністю.

Відповідно до п. 26 Інструкції №П-7 у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов`язковими правилами або договором для визначення якості продукції передбачено відбір зразків (проб), особи, що беруть участь у прийманні продукції за якістю, зобов`язані відібрати зразки (проби) цієї продукції.

Відбір зразків (проб) проводиться в точній відповідності з вимогами зазначених вище нормативних актів. Відібрані зразки (проби) опечатуються або пломбуються і забезпечуються етикетками, підписаними особами, що приймають участь у відборі.

Згідно з п. 27 Інструкції №П-7 про відбір зразків (проб) складається акт, що підписується усіма особами, що приймають участь у відборі. В акті повинно бути зазначено:

а) час і місце складання акту, найменування одержувача продукції, прізвища та посади осіб, які брали участь у відборі зразків (проб);

б) найменування виробника (відправника), від якого надійшла продукція;

в) номер і дата рахунка-фактури і транспортної накладної, за якими надійшла продукція, і дата надходження її на склад одержувача, а при доставці продукції постачальником і при відпуску продукції зі складу постачальника - номер і дата накладної або рахунку-фактури, за якою здана продукція;

г) кількість місць і вага продукції, а також кількість і номери місць, з яких відбиралися зразки (проби) продукції;

д) вказівка про те, що зразки (проби) відібрано в порядку, передбаченому стандартом, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов`язковими правилами і договором, з посиланням на їх номер і дату;

е) чи забезпечені відібрані зразки (проби) етикетками, що містять дані, передбачені стандартами або технічними умовами;

ж) опечатані або опломбовані зразки (проби), чиєю печаткою або пломбою (відтиски на пломбах);

з) інші дані, які особи, що беруть участь у відборі проб, вважають необхідним включити в акт для більш докладної характеристики зразків (проб).

Відповідно до п. 28 Інструкції №П-7 з відібраних зразків (проб) один залишається у одержувача, другий надсилається виробнику (відправнику) продукції. У всіх випадках, коли це передбачено стандартами, технічними умовами, іншими обов`язковими правилами і договором, відбираються додаткові зразки (проби) для здачі на аналіз чи випробування в лабораторії або науково-дослідні інститути.

Про здачу зразків (проб) на аналіз чи випробування робляться відповідні відмітки в акті відбору зразків (проб).

Відібрані зразки (проби) продукції повинні зберігатися одержувачем, виробником (відправником) до вирішення спору про якість продукції, а у випадках передачі матеріалів про випуск недоброякісної продукції до органів прокуратури та суду - до вирішення справи в цих органах.

Згідно з п.п. 32, 33 Інструкції №П-7 акт, який встановлює неналежну якість або некомплектність продукції, складений за участю представників, зазначених в п. 20, підп. «а», «б» і «в», затверджується керівником підприємства-одержувача або його заступником не пізніше триденного терміну після складання акту.

Акти, складені бюро товарних експертиз або інспекцією за якістю продукції, затверджуються в порядку, встановленому відповідними положеннями про інспекції і бюро товарних експертиз.

Акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається в порядку, передбаченому цією Інструкцією, якщо інше не передбачено Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов`язковими правилами і договором.

На підтвердження факту поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «КМГ ТРЕЙД» товару неналежної якості Позивачем надано Акт про приховані недоліки продукції від 27.02.2024 року, складений за участю менеджера - заступника відділу ремонту пасажирських вагонів Департаменту далекого сполучення апарату управління філії «Пасажирська компанія», менеджеру центру оперативного контролю філії «Пасажирська компанія», головного інженера виробничого підрозділу пасажирське вагонне депо станції Київ-Пасажирський філії «Пасажирська компанія», директора ТОВ «СВП КВАЗАР», затверджений в.о. заступника директора філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця». Згідно з вказаним Актом за висновками випробувань, відповідно до протоколу випробувань від 04.10.2023 №0976-1-2023 Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково - виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів визначено, що лампа світлодіодна дворежимна КВ-54 1КК670314.001 Т3, виробник ТОВ «СВП «Квазар» не відповідає технічній документації в режимі основного освітлення за показником повний світловий потік. Гарантійній термін експлуатації відповідно до сертифікату якості лампа світлодіодна дворежимна КВ-54 становить не менше 7 років. У зв?язку з невідповідністю технічним вимогам, а саме світлового потоку, заявленим вимогам виробника продукція підлягає заміні відповідно до вимог п.2.8 договору про закупівлю №УЗ/ЦЛ-21147/Ю від 30.06.2021. Вказаний Акт підписаний директором виробника - ТОВ «СВП КВАЗАР» із зауваженнями. (а.с.51-56)

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Акт про приховані недоліки продукції від 27.02.2024 року складений у відповідності до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7, а саме за участю менеджера - заступника відділу ремонту пасажирських вагонів Департаменту далекого сполучення апарату управління філії «Пасажирська компанія», менеджеру центру оперативного контролю філії «Пасажирська компанія», головного інженера виробничого підрозділу пасажирське вагонне депо станції Київ-Пасажирський філії «Пасажирська компанія», директора ТОВ «СВП КВАЗАР» й затверджений в.о. заступника директора філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця».

Крім того, на підтвердження факту поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «КМГ ТРЕЙД» товару неналежної якості за Договором про закупівлю №УЗ/ЦЛ-21147/Ю від 30.06.2021 року Позивачем подано висновок експерта №23/33-01/24 від 22.01.2024 року, складений судовим експертом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро судових експертиз «Надія» Бугровою Н.К., в якому зазначено, що за результатами експертного дослідження, вимірювань, лабораторних випробувань згідно наданих протоколів, за показниками якості та відповідності технічним вимогам і характеристикам, заявленим в тендерній документації на закупівлю, надані на дослідження зразки ламп світлодіодних дворежимних №1, №2, №3 мають наступні показники якості:

зразок №3: лампа світлодіодна дворежимна КВ-54 1KK.670314.001Т3, виробних -ТОВ «СВІ Квазар», партія №001, дата виг. - 09.2021 року, поставлена згідно Договору №У3/ЦЛ-21147/Ю від 30.06.2021, відповідає всім вимогам тендерної документації, вказаним в Таблиці №3 висновку, в т. числі за параметрами ступінь захисту- ІР 30, працездатність, крім параметру повний світловий потік в режимі основного освітлення- 1128:1400лм ( протокол випробувань №0976-1-2023 від 04.10.2023). З дослідження по першому питанню витікає, що невідповідність ламп світлодіодних дворежимних КВ-110 та КВ-54 за параметром повний світловий потік в режимі основного освітлення, забезпечення освітленості згідно ДСТУ 4049-2001 може бути виявлена тільки за результатами лабораторних випробувань спеціальної акредитованої лабораторії, адже вони є робочими (працездатними), а відтак, уповноважені особи «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» під час проведення вхідного контролю та прийняття товару за якістю, не могли виявити невідповідність якості ламп за цими параметрами вимогам, що визначені в тендерній документації по закупівлі та ДСТУ 4049-2001.

За результатами вимірювання освітленості приміщень пасажирських вагонів №033-18045, №046-13121, №046-13121 згідно Протоколів №240 від 30.11.2023, №243 від 18.12.2023, №245 від 02.01.2024, виконаних Випробувальним центром Українського державного університету науки і технологій ( ВЦ УДУНТ), встановлено, що вагон №046-13121, лампа КВ-54 1КК.670314.001Т (партія №002, №001 (вже були встановлені в вагоні до початку випробувань), виготовлена відповідно в листопаді 2022 та серпні 2022, в купе Nє2, Nє3, Nє4 на рівні 0,8м від підлоги і на 0,6м від спинок сидіння та в коридорі на рівні підлоги під світильником купе Nє3,Nє4 з котлової сторони і на рівні підлоги посередині між світильниками купе Nє3, Nє4; вагон №046-13121, лампа КВ-54 1КК.670314.001ТЗ, партія №001, виготовлена в червні 2021 в купе №2, №4 на рівні 0,8 м від підлоги і на 0,6 м від спинок сидіння та в коридорі на рівні підлоги під світильником купе Nє3, Nє4 з котлової сторони і на рівні підлоги посередині між світильниками купе Nє3, Nє4 - відповідають гранично допустимим нормам освітленості за вказаними параметрами пасажирських, службових та допоміжних приміщень пасажирського вагона згідно таблиці NєГ.1 Додаток Г ДСТУ4049:2001 «Вагони пасажирські магістральні локомотивної тяги. Вимоги безпеки».

Однак, в вагоні Nє046-13121, лампа КВ-54 1КК.670314.001Т3, партія Nє001, виготовлена в червні 2021, купе Nє3 освітленість на рівні 0,8м від підлоги і на 0,6м від спинок сидіння не відповідає (144лк: 150лк) гранично допустимим нормам освітленості пасажирських, службових та допоміжних приміщень пасажирського вагона згідно таблиці NєГ.1 Додаток Г ДСТУ4049:2001 «Вагони пасажирські магістральні локомотивної тяги. Вимоги безпеки». Досліджувані лампи за вимірювальними параметрами зон контролю показника освітленості у вагоні можуть використовуватися та використовуються, про що зазначено в Протоколі Nє243 від 18.12.2023 року, для забезпечення освітленості в пасажирських вагонах за вимогами, визначеними в ДСТУ 4049-2001.

Дані висновки зроблені тільки на об?єкти дослідження, однак можуть бути поширені на всі партії товару, при умові не більших, ніж виявлені, при цьому знижується світловий потік невідповідностей, адже з часом лампи світлодіодні стають менш яскравими, при цьому знижується світловий потік. (а.с.66-77)

Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно з приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приписами ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

Частиною 2 та 3 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Суд звертає увагу, що висновок експерта №23/33-01/24 від 22.01.2024 року складений судовим експертом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро судових експертиз «Надія» Бугровою Н.К., яка має кваліфікацію судового експерта з правом проведення товарознавчих експертиз, що підтверджується свідоцтвом №1796, виданим Міністерством юстиції України 27.05.2016 р., термін дії - до 13.12.2022 р., термін дії продовжено до закінчення дії воєнного стану, або протягом одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану.

Враховуючи викладене, Суд приймає до уваги висновки експерта №23/33-01/24 від 22.01.2024 року, складені судовим експертом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро судових експертиз «Надія» Бугровою Н.К., яка була попереджена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку (п. 1 ст. 384, п. 1 ст. 385 Кримінального кодексу України), оскільки висновки судової експертизи узгоджені між собою, обґрунтовані, не суперечать іншим матеріалам справи і не викликають сумнівів у їх неправильності, а у висновку зазначено, що він підготовлений для подачі до Господарського суду. Крім того, Суд зазначає, що проведення експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу", а тому за таких підстав, вказані висновки експертів є належними та допустимими доказами відповідно до ст.ст. 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України.

Судом розглянуті та відхилені заперечення Відповідача, що судовим експертом на арк. 21 висновку від 22.01.2024 зазначено наступне: «зразок № 1 лампа світлодіодна дворежимна КВ-54 1КК.670314.001ТЗ, виробник - ТОВ «СВП «КВАЗАР», партія № 002, дата виг.-11.2022 року, поставлена згідно Договору № ПК/МТЗ/22439/Ю від 26.10.2022, відповідає всім вимогам тендерної документації, вказаним в Таблиці №3 висновку, в т. числі за параметрами ступінь захисту - ІР 30, працездатність, повний світовий потік в режимі основного освітлення - 1407:1400лм. (протокол випробувань № 0948-1-2023 (зміни) від 13.11.2023), оскільки досліджені зразки №№1, 2 у вказаному висновку стосуються поставки товару за Договором №ПК/МТЗ/22439/Ю від 26.10.2022, який не є підставою позову у даній справі.

Крім того, Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача, що висновок від 22.01.2024 розповсюджується тільки на об`єкт дослідження та не може бути застосований до інших виробів з партії які судовим експертом не досліджувались, оскільки у висновку зазначено, що дані висновки зроблені тільки на об?єкти дослідження, однак можуть бути поширені на всі партії товару, при умові не більших, ніж виявлені, тобто виявлені недоліки товару не можуть бути більшими, ніж було встановлено у висновку.

Також Суд не приймає до уваги подані Відповідачем протоколи випробувань ламп виробництва «СВП Квазар», складені Державним підприємством «Харківський регіональний науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», на підтвердження відповідності переданого товару вимогам ТЗ та заявленим в тендерній пропозиції характеристикам, оскільки за висновком експерта №23/33-01/24 від 22.01.2024 року уповноважені особи «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» під час проведення вхідного контролю та прийняття товару за якістю, не могли виявити невідповідність якості ламп за цими параметрами вимогам, що визначені в тендерній документації по закупівлі та ДСТУ 4049-2001.

Згідно з п.5.4 Договору у разі незгоди Постачальника з актом про виявлені недоліки, Постачальник має право звернутись до незалежної експертної організації, що має акредитацію на проведення якісних досліджень такого виду товару, визначеної Замовником, висновок якої про якість товару є остаточним і обов?язковим для виконання Сторонами.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять, а Відповідачем в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження звернення до незалежної експертної організації, що має акредитацію на проведення якісних досліджень такого виду товару, й отримання відповідного висновку про якість товару, переданого на виконання умов Договору про закупівлю №УЗ/ЦЛ-21147/Ю від 30.06.2021 року. Більше того, Суд зазначає, що Відповідачем не було заявлено клопотання про призначення у справі судової експертизи з метою визначення чи відповідає поставлений останнім товар вимогам якості.

Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 "Докази та доказування" ГПК України. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt). 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри". Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин. Суд зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").

За таких підстав, Суд приходить до висновку, що Позивачем доведено суду належними та допустимими доказами відповідно до вимог ст.ст. 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України факт поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «КМГ ТРЕЙД» товару неналежної якості за Договором про закупівлю №УЗ/ЦЛ-21147/Ю від 30.06.2021 року, а саме за видатковою накладною №196 від 19.10.2021 року на суму 318 105 грн. 60 коп.

Відповідно до ч. 6 ст. 269 Господарського кодексу України постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Згідно зі статтею 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Суд звертає увагу, що Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження виникнення недоліків переданого товару внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили, а тому саме Відповідач відповідає за передачу товару неналежної якості відповідно до статті 678 Цивільного кодексу України в межах гарантійного строку, встановленого умовами Договору.

Таким чином, Суд зазначає, що в порушення умов Договору про закупівлю №УЗ/ЦЛ-21147/Ю від 30.06.2021 року, Відповідач здійснив поставку неякісного товару за видатковою накладною №196 від 19.10.2021 року на суму 318 105 грн. 60 коп.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 20% штрафу у розмірі 31 810 грн. 56 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 4 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 9.4 Договору передбачено, що при постачанні товару невідповідної якості (некомплектності) постачальник у погоджений строк, але не більше, ніж 10 календарних днів з моменту складання відповідного акту, проводить заміну неякісного товару або усуває виявлені недоліки за власний рахунок. Крім того, постачальник на вимогу замовника сплачує штраф у розмірі 20% ціни неякісного (некомплектного) товару.

Суд, перевіривши розрахунок 20% штрафу, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, на підставі п.9.4 Договору про закупівлю №УЗ/ЦЛ-21147/Ю від 30.06.2021 року у розмірі 31 810 грн. 56 коп. вважає, що ця частина позовних вимог є обґрунтованою.

У відзиві на позовну заяву Відповідачем заявлено про застосування спеціальні строки позовної давності до вимог Позивача.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за грошовим зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання зобов`язання.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Положеннями ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а ст. 258 - до окремих вимог встановлено позовну давність в один рік.

За змістом статті 681 ЦК України до вимог в зв`язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статті 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків в межах гарантійного строку (строку придатності).

Згідно з частиною восьмою статті 269 ГК України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред`явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Частиною першою статті 269 ГК України передбачено, що строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред`явлення постачальникові претензій у зв`язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (пункт 1 частини першої статті 258 ЦК) й у зв`язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу) (пункт 4 частини першої статті 258 ЦК). Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку (частина третя статті 680 ЦК). До вимог у зв`язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності) (стаття 681 ЦК). Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред`явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів (частина восьма статті 269 ГК).

Враховуючи те, що Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача штрафу у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, на підставі п.9.4 Договору про закупівлю №УЗ/ЦЛ-21147/Ю від 30.06.2021 року у розмірі 31 810 грн. 56 коп., до даних правовідносин сторін підлягають застосуванню спеціальні строки позовної давності в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 вересня 2023 року по справі № 910/18489/20.

При зверненні до суду з вказаним позовом Позивач зазначав, що про факт виявлення недоліків дізнався з висновку експерта 22.01.2024 року.

При цьому, Відповідач посилається на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04.08.2023 року по справі №760/15746/23, в якій зазначено, що 02.02.2023 року, апаратом директора з економічної та інформаційної безпеки вилучено: лампа світодіодна дворежимна (LED лампа) 85-130В та лампа світодіодна двоежимна (LED лампа) 85-130В - 1 шт, які в подаль направлено для проведення товарознавчої експертизи з протокольними випробуваннями до ТОВ «Київський центр судових експертиз». За результатами експертизи встановлено, що технічні характеристики вищезазначених ламп не відповідають тендерним вимогам проведених закупівель філією «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця», через що АТ «Укрзалізниця» було спричинено майновий збиток. А тому саме з цієї ухвали суду Позивач мав дізнатися про порушення свого права. Однак, Суд не приймає до уваги вказані доводи Відповідача, оскільки предметом позову у даній справі є факт поставки неякісного товару - ламп світлодіодної дворежимної КВ-54 1КК 670314.001 ТЗ, лампи світлодіодна дворежимної КВ-110 1КК 670314.001 ТЗ, а не лампи світодіодної дворежимної (LED лампа) 85-130В та лампи світодіодної двоежимної (LED лампа) 85-130В, які були передані на експертизу.

За таких підстав, Суд зазначає, що саме з висновку експерта №23/33-01/24 від 22.01.2024 року, складеного судовим експертом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро судових експертиз «Надія» Бугровою Н.К., Позивач дізнався про порушення свого права.

Судом встановлено, що Позивач звернувся до суду з вказаним позовом 28.02.2024 року, що підтверджується даними в системі «Електронний суд», тобто в межах спеціального строку позовної давності, а тому Суд не приймає до уваги заяву Відповідача про застосування спеціального строку позовної давності.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «КМГ ТРЕЙД» на користь Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» підлягає стягненню штраф у розмірі 31 810 грн. 56 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. Позов Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КМГ ТРЕЙД» (04114, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПРІОРСЬКА, будинок 21, ідентифікаційний код юридичної особи 43248421) на користь Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) штраф у розмірі 31 810 (тридцять одна тисяча вісімсот десять) грн. 56 коп. та судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення:13 травня 2024 року.

Суддя О.В. Чинчин