Рішення

від 11.04.2024 по справі 911/1668/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.04.2024Справа № 911/1668/23

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Повного товариства "Ломбард "Перший" Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрофінанс" і компанія" (69035, місто Запоріжжя, вулиця Рекордна, будинок 26 Г)доТовариства з обмеженою відповідальністю "Делівері" (01024, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 15/2)третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кворум" (01001, місто Київ, вулиця Лютеранська, будинок 3)простягнення 246 197 грн 00 коп. Представники сторін:від позивачаКузеванова Р.Р.від відповідачаЖелужков В.В.від третьої особиЯкушова Н.Е.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01.06.2023 до Господарського суду Київської області надійшла позовна Повного товариства "Ломбард "Перший" Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрофінанс" і компанія" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері" про стягнення 246 197 грн 00 коп. збитків.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов договору про надання транспортно-експедиційних послуг не виконано свої зобов`язання із забезпечення збереження переданого на перевезення вантажу, у зв`язку з чим позивачем понесено збитки в розмірі 246 197 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.06.2023 постановлено позовну заяву від 26.05.2023 № ЛП/239 Повного товариства "Ломбард "Перший" Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікрофінанс" і компанія" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері" про стягнення 246 197 грн 00 коп. направити за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до листа від 08.09.2023 № 911/1668/23 Господарського суду Київської області позовну заяву від 26.05.2023 № ЛП/239 Повного товариства "Ломбард "Перший" Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікрофінанс" і компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері" про стягнення 246 197 грн 00 коп. направлено до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2022, матеріали позовної заяви передано на розгляд судді Плотницькій Н.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 відкрито провадження у справі № 911/1668/23, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

05.10.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про залучення до участі у справі третю особу.

19.10.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

02.11.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення (на відповідь на відзив).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2023 справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.02.2024, а також залучено до участі у справі Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кворум" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

16.01.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заяви про вступ представника у справу та про долучення доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про призначення підготовчого засідання на 19.02.2024.

17.01.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 виправлено допущену в ухвалі Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 описку.

09.02.2024 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення.

19.02.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов лист щодо виконання ухвали суду.

В підготовчому засіданні 19.02.2024 прокольною ухвалою, суд оголосив перерву до 11.03.2024.

04.03.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

11.03.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.04.2024.

В судове засідання 11.04.2024 з`явились представники сторін та третьої особи та надали пояснення по суті спору.

Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечує проти заявлених позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Представник третьої особи надав пояснення відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні 11.04.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до квитанції про прийом вантажу № 9901809352 від 22.02.2022 від відправника Повного товариства "Ломбард "Перший" Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрофінанс" і компанія", м. Запоріжжя, на адресу одержувача - ОСОБА_1 , м. Лозова, був відправлений вантаж: побутова техніка дрібна та середня без заводського пакування (не нове) в кількості 4 вантажних місць, вага вантажу - 26,00 кг, об`єм - 0,12 м. куб., примітки: листи пластикові. Цінність вантажу, вказана відправником, - 111 000 грн, страхований збір, % 0,30, всього страхування 333,00 грн. Орієнтовна дата поставки - 24.02.2022.

Крім того, відповідно до квитанції про прийом вантажу № 9901810662 від 22.02.2022 від відправника Повного товариства "Ломбард "Перший" Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрофінанс" і компанія", м. Запоріжжя, на адресу одержувача - ОСОБА_2 , м. Бердянськ, був відправлений вантаж: побутова техніка дрібна та середня без заводського пакування (не нове) в кількості 3 вантажних місць, вага вантажу - 15,00 кг, об`єм - 0,04 м. куб., примітки: листи пластикові. Цінність вантажу, вказана відправником, - 131 000 грн, страхований збір, % 0,30, всього страхування 393,00 грн. Орієнтовна дата поставки - 24.02.2022.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не здійснив належного виконання зобов`язання із збереження відправлення, направленого на підставі квитанцій про прийом вантажу № 9901809352 та № 9901810662, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимоги про відшкодування збитків, завданих незбереженням вантажу у розмірі вартості відправлення на загальну суму 246 197 грн 00 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Як передбачено пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За пунктом 8 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Отже збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правил статті 22 Цивільного кодексу України, адже частиною першою цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, застосування цієї відповідальності можливе лише за наявності чотирьох умов складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, вини боржника.

У цивільному праві протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності)). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України визначено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Тож при зверненні з позовом про відшкодування заподіяних збитків, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, що виражається в тому, що збитки мають виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача збитків.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Натомість боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні збитків, оскільки чинним законодавством закріплена презумпція вини особи, яка порушила зобов`язання. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання

Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності порушення відповідача покладено на позивача, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню (Постанова Вищого господарського суду України від 19 березня 2015 року у справі №910/19489/14).

Проте, суд зазначає, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження розміру завданих збитків саме на суму 246 197 грн 00 коп., оскільки з квитанцій про прийом вантажу № 9901809352 та № 9901810662 неможливо ідентифікувати товар, який перевозився, що унеможливлює встановлення факту того, що відповідачем було прийнято до перевезення товар саме за наданими позивачем замовленнями № 00-00254539 та № 00-00254531, крім того вказані замовлення не є первинними документами та не можу підвереджувати вартість переданого до перевезення вантажу. Таким чином, судом встановлено, що позивачем не доведено розміру заявлених збитків, що є підставою для

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про не доведеність позивачем належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами відповідно до норм статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України наявність всіх елементів складу правопорушення для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди, а тому позовні вимоги у даній справі не підлягають задоволенню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Повного товариства "Ломбард "Перший" Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрофінанс" і компанія" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері" 246 197 грн 00 коп. збитків є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено: 13.05.2024

Суддя Н.Плотницька