Постанова

від 03.12.2007 по справі 14852-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

14852-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 108

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.12.2007Справа №2-9/14852-2007А

За позовом Прокурора Бахчисарайського району, м.Бахчисарай в інтересах держави в особі Управління ПФУ у Бахчисарайському районі АРК, м. Бахчисарай

до відповідача Приватного підприємства "Тютюновий комплекс", м.Бахчисарай

про стягнення 26 192,69 грн.

Суддя Н.С. Пєтухова

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача –  Божко О.Н.- ю\к.. дов.пост. №94/05-5 від 13.07.2006 р.   

Від відповідача – не з'явився

За участю прокурору – Куїнджі М.

   Сутність адміністративної  справи:

Прокурор Бахчисарайського району, м.Бахчисарай в інтересах держави в особі Управління ПФУ у Бахчисарайському районі АРК, м. Бахчисарай  звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою, в якій просить стягнути з Приватного підприємства "Тютюновий комплекс", м.Бахчисарай, заборгованості у сумі 26 192,69грн., у тому числі  внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 19741,64 грн., фінансові санкції у розміру 3781,95грн. та пеня у розмірі 2669,10 грн.

Відповідач повторно у судове засідання не з'явився, заперечення на позов на надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією. Факт отримання відповідачем ухвали господарського суду АР Крим й копії позивної заяви з доданими до неї документами підтверджується поштовим повідомленням.

          Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, висновок прокурору, суд -

                                                  ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Тютюновий комплекс", м.Бахчисарай, зареєстрований в Управлінні ПФУ у Бахчисарайському районі АРК, м. Бахчисарай, як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІУ від 09.07.2003 р.

Згідно зі ст. 1 цього Закону страхувальниками визнаються роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

П. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України №1058 встановлений обов'язок страхувальників нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

П. 5.1.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 р., передбачено, що нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі — недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

П. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Відповідачу були спрямовані вимогі про сплату боргу  на суму 19741,64грн., які прикладені до позову.

Матеріали справи свідчать, що на виконання цієї норми Управлінням Пенсійного фонду України відносно відповідача були виставлені вимоги про сплату боргу, поштові повідомлення, а також розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 19741,64 грн., які прикладенні до позовної заяви

Відповідач не надав суду доказів сплати ним недоїмки у розмірі 19741,64 грн. або того, що вищезазначені вимоги були оскаржені до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку, у той час як відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставинах позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджується матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача фінансові санкції у розміру 3781,95грн. та пеня у розмірі 2669,10 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі — недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Так, п.2 ч.9 ст. 106 Закону України № 1058 предбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальника страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, виконавчими органами Пенсійного фонду накладається штраф залежно від строку затримки платежу.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно з п. 13 ст. 106 Закону України №1058 про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були накладені фінансові санкції у розміру 3781,95грн. та пеня у розмірі 2669,10 грн., про що було винесено Рішення про застосування фінансових санкцій №9 від 09.01.2007 р., №58 від 18.01.2007 р., №59 від 18.01.2007 р.

Відповідач не надав суду доказів сплати фінансових санкцій у розміру 3781,95грн. та пені у розмірі 2669,10 грн., або того, що вищезазначені вимоги та рішення були оскаржені до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку, у той час як відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставинах позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджується матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

        Приймаючі до уваги викладене, керуючись ст. ст. 158 – 163, п. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :  

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Тютюновий комплекс", (98400, м.Бахчисарай, вул. Маяковського, 3, р\р відсутній, ЗКПО 32148789)  на користь Управління Пенсійного Фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим (98403, АР Крим, м. Бахчисарай, вул. Сімферопольська, 5а, р\р 25604010044601 ВАТ «Державний ощадний банк України» м. Сімферополь, МФО 324805, ЗКПО 22300435) заборгованість  у розмірі 26 192,69 грн.

Виконавчий лист буде видано позивачеві за його заявою після набрання постановою законної сили.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова набирає сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову направити сторонам рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Петухова Н.С.