Рішення

від 13.05.2024 по справі 910/2451/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.05.2024Справа № 910/2451/24

За позовом Фізико-технологічного інституту металів та сплавів Національної академії наук України (м. Київ)

до Фізичної особи-підприємця Радванського Олександра Олександровича (м. Київ)

про стягнення 27 559,91 грн та дострокове припинення договорів,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізико-технологічний інститут металів та сплавів Національної академії наук України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Радванського Олександра Олександровича про стягнення 27 559,91 грн, з яких: 27 506,34 грн заборгованості за договором оренди №6/21 від 30.11.2021 та договором №6/21В від 30.11.2021 про відшкодування витрат балансоутримувача, 53,57 грн пені; та дострокове припинення цього договору оренди і договору №6/21В від 30.11.2021 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

Копія цієї ухвали була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, проте відповідний поштовий конверт було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення отримувачу.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 цього Закону).

Таким чином, відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте відповідач у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.11.2021 між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до майнового комплексу НАН України та перебуває на балансі Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України, №6/21 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. розділу II якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно зазначене у п. 4 Розділу І Договору (далі - Умов договору), а саме: нежитлове приміщення кімната № НОМЕР_1 загальною площею 38,9 кв. м на 1-му поверсі Будівлі лабораторного корпусу літ. "Б-3", що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та перебуває на балансі ФТІМС НАН України (далі - Майно).

Відповідно до п. 6 Умов договору балансова залишкова вартість, визначена на підставі фінансової звітності Орендодавця складає 222 241,92 грн станом на 31.03.2021.

Згідно з п. 7.1. Умов договору майно передається в оренду з метою використання під офіс.

За умовами п. 3.1. Договору орендна плата становить суму визначену у пункті 9 Умов, а саме місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону - 1 333,46 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 3.2. Договору якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць на річний індекс Інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що Орендар сплачує орендну плату Орендодавцю щомісяця у повному обсязі (незалежно від наслідків своєї господарської діяльності) відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням не пізніше 30 числа поточного місяця.

Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків Орендодавця. Орендодавець надсилає Орендарю рахунок не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати платежу. Протягом п`яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди Орендодавець передає Орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації Орендаря платником податку на додану вартість (п. 3.4. Договору).

У пункті 3.5. Договору сторони домовилися, що в день укладення цього договору або до цієї дати Орендар сплачує орендну плату за кількість місяців, зазначену у п. 10 Умов - 2 місяці (авансовий внесок з орендної плати), а саме 2 666,93 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 4.5. Договору з метою забезпечення виконання зобов`язань Орендаря за цим договором, а також за договором про відшкодування витрат Орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю до або в день підписання цього договору Орендар сплачує на рахунок Орендодавця забезпечувальний депозит в розмірі, визначеному у пункті 11 Умов, а саме 6 000 грн без ПДВ.

30.11.2021 між позивачем та відповідачем було підписано Акт приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до майнового комплексу НАН України.

Як зазначає позивач та підтверджується наданою ним банківською випискою по рахунку, Орендар сплатив авансовий внесок та забезпечувальний депозит відповідно до умов Договору.

Згідно з п. 4.6. Договору Орендодавець повертає забезпечувальний депозит Орендарю протягом п`яти робочих днів після отримання від Орендаря примірника акта повернення з оренди орендованого майна за відсутності зауважень, або здійснює вирахування сум, визначених у п. 4.8. цього договору, у разі наявності зауважень.

Відповідно до п. 4.8. Договору Орендодавець за наявності зауважень до стану повернутого з оренди майна протягом п`яти робочих днів зараховує забезпечувальний депозит в рахунок невиконаних зобов`язань Орендаря та перераховує забезпечувальний депозит на погашення зобов`язань у такій черговості:

у першу чергу погашаються зобов`язання Орендаря із сплати пені (п. 3.9 цього договору);

у другу чергу погашаються зобов`язання Орендаря із сплати неустойки (пункт 4.4 цього договору);

у третю чергу погашаються зобов`язання Орендаря зі сплати орендної плати Орендодавцеві;

у четверту чергу погашаються зобов`язання Орендаря із сплати платежів за договором про відшкодування витрат Орендодавця на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю;

у п`яту чергу погашаються зобов`язання Орендаря з компенсації суми збитків, завданих орендованому Майну;

у шосту чергу погашаються зобов`язання Орендаря із сплати інших платежів за цим договором або в рахунок погашення інших невиконаних Орендарем зобов`язань за цим договором.

Орендодавець повертає Орендарю суму забезпечувального депозиту, яка залишилась після здійснення вирахувань, передбачених цим пунктом.

Як вказує позивач, відповідач свого обов`язку зі своєчасної та повної сплати орендної плати за Договором не виконує, тож Орендодавець зарахував забезпечувальний платіж в рахунок погашення заборгованості відповідно до абз. 2 та 4 п. 4.6. Договору.

Крім того, 30.11.2021 між позивачем та відповідачем було укладено Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг №6/21В, за умовами якого відповідач зобов`язався сплачувати позивачу відшкодування податку на землю, відшкодування комунальних платежів, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за Договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.

Відповідно до п. 5.1. вказаного договору про відшкодування витрат строк дії цього Договору не може бути більшим, ніж строк дії договору оренди №6/21 від 30.11.2021.

Згідно з п. 5.2. вказаного Договору, строк його дії складає 30 днів 11 місяців та 4 роки, до 29.11.2026.

Відповідно до п. 2.2.3. вказаного Договору про відшкодування витрат балансоутримувача відповідач зобов`язаний не пізніше 20 числа. наступного за звітним місяцем, отримати рахунки та в повному обсязі внести плату на рахунок позивача за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень Будівлі, технічне обслуговування Будівлі відповідно до загальної площі Приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості Приміщення, за комунальні послуги, а також відшкодувати податок на землю.

Відповідно до п. 12.1. Договору строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору, а саме: 5 років з дати набрання чинності цим договором (до 31.11.2026).

Відповідно до п. 12.6.7. Договору може бути достроково припинено на вимогу будь-якої із сторін цього договору за рішенням суду з підстав, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 12.7. Договір може бути достроково припинений на вимогу Орендодавця, якщо Орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч. 6 ст. 289 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до п. п.10 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами частини 2 цієї статті визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Звертаючись до суду з даним позовом, Орендодавець зазначає, що відповідач своїх зобов`язань зі сплати орендної плати за Договором та платежів за Договором про відшкодування витрат балансоутримувача належним чином та у повному обсязі не виконує, у зв`язку з чим у нього за період з 31.12.2021. по 31.12.2023 утворилась заборгованість по сплаті орендної плати за Договором оренди №6/21 в розмірі 15 413,59 грн, за Договором №6/21В від 30.11.2021 про відшкодування витрат балансоутримувача - у розмірі 12 092,57 грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості від 07.03.2023 №87/80-д, яка останнім залишена без відповіді та задоволення, що і зумовило звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

У ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З наданих позивачем до матеріалів справи доказів вбачається наявність заборгованості відповідача сплаті орендної плати за Договором оренди №6/21 в розмірі 15 413,59 грн, та за Договором №6/21В від 30.11.2021 про відшкодування витрат балансоутримувача - у розмірі 12 092,57 грн, за період з 31.12.2021. по 31.12.2023.

Доказів сплати відповідачем означених сум або відсутності в нього такого обов`язку матеріали справи не містять.

Крім суми заборгованості, позивачем нараховано та пред`явленого до стягнення з відповідача також 53,57 грн пені за порушення зобов`язань за Договором оренди.

Відповідно до п. 3.9. Договору оренди на суму заборгованості Орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення перерахування орендної плати, включаючи день оплати.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши надані позивачем розрахунки суми пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахування пені за порушення сплати орендної плати в розмірі 53,57 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором оренди №6/21 в розмірі 15 413,59 грн та пені в розмірі 53,57 грн, та 12 092,57 грн заборгованості за Договором №6/21В від 30.11.2021 про відшкодування витрат балансоутримувача, - є обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими відповідачем належним чином у встановленому законом порядку, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про дострокове припинення означених договорів.

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Суд зазначає, що умовою для розірвання договору на підставі статті 651 ЦК України є порушення однією із сторін певних умов відповідного правочину, яке призвело до завдання іншій стороні шкоди, внаслідок чого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У той же час порушення має стосуватись конкретної умови договору, тобто відповідного погодженого сторонами пункту.

Відповідно до п. 12.6.7. Договору оренди його може бути достроково припинено на вимогу будь-якої із сторін цього договору за рішенням суду з підстав, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 12.7. Договір оренди може бути достроково припинений на вимогу Орендодавця, якщо Орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.

Пунктом 5.6. Договору про відшкодування витрат балансоутримувача передбачено, що його чинність припиняється внаслідок закінчення строку дії Договору оренди від 30.11.2021 №6/21.

Судом встановлено наявність заборгованості відповідача по орендній платі за період з 31.12.2021 по 31.12.2023 в розмірі 15 413,59 грн, тож позовні вимоги про розірвання цього Договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У зв`язку із достроковим розірванням Договору оренди Договорі про відшкодування витрат балансоутримувача є припиненим в силу його п. 5.6.

Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, процедурні гарантії, закріплені в ст. 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Кожен має право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками; на це право, що є одним з аспектів права на доступ до суду, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав є неправомірним (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), серія А №18, п. 28- 36).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Радванського Олександра Олександровича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Фізико-технологічного інституту металів та сплавів Національної академії наук України (03142, м. Київ, бульв. Вернадського Академіка, 34/1; ідентифікаційний код 05417153) 15 413 (п`ятнадцять тисяч чотириста тринадцять) грн 59 коп. заборгованості за Договором оренди №6/21 від 30.11.2021, 53 (п`ятдесят три) грн 57 коп. пені, 12 092 (дванадцять тисяч дев`яносто дві) грн 57 коп. заборгованості за Договором №6/21В від 30.11.2021 про відшкодування витрат балансоутримувача та 9 084 (дев`ять тисяч вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

3. Розірвати договір оренди №6/21 нерухомого майна, що належить до майнового комплексу НАН України та перебуває на балансі Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України, укладений 30.11.2021 між Фізичною особою-підприємцем Радванським Олександром Олександровичем ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) та Фізико-технологічним інститутом металів та сплавів Національної академії наук України (03142, м. Київ, бульв. Вернадського Академіка, 34/1; ідентифікаційний код 05417153).

4. Визнати припиненим договір №6/21В про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, укладений 30.11.2021 між Фізичною особою-підприємцем Радванським Олександром Олександровичем ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) та Фізико-технологічним інститутом металів та сплавів Національної академії наук України (03142, м. Київ, бульв. Вернадського Академіка, 34/1; ідентифікаційний код 05417153).

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко