Ухвала

від 13.05.2024 по справі 915/497/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

13 травня 2024 року Справа № 915/497/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши заяву (вх. № 5291/24 від 03.05.2024) заявника Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", вул. Погранична, буд. 39/1, Миколаївська обл., м.Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ 42129888); електронна пошта, зазначена у системі "Електронний суд": ІНФОРМАЦІЯ_3 про видачу судового наказу за вимогою до боржника 1 Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка, вул. Донецька, буд. 1, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., 93400 (код ЄДРПОУ 08682387) електронна пошта : ІНФОРМАЦІЯ_1; електронна пошта, зазначена в ЄДРЮОФОПГФ: ІНФОРМАЦІЯ_2, до боржника 2 Відокремленого підрозділу Миколаївського відділення заочно-дистанційного навчання Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка вул. Лагерне поле, 5, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54030 (код ЄДРПОУ 26362812); електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення заборгованості за договором № 44/6262 від 01.06.2023 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у сумі 3 418, 54 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" про видачу судового наказу за вимогою до боржника 1 Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка та до боржника 2 Відокремленого підрозділу Миколаївського відділення заочно-дистанційного навчання Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка про стягнення заборгованості за договором № 44/6262 від 01.06.2023 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у сумі 3 418, 54 грн.

В прохальній частині заяви про видачу судового наказу заявник просить суд:

1. Стягнути з Луганського Державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка на користь ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» заборгованість по активній електроенергії у сумі 3 418, 54 грн.

2. Стягнути з Луганського Державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка на користь ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» судовий збір у сумі 242, 24 грн.

В обґрунтування поданої заяви заявником зазначено обставини щодо неналежного виконання споживачем Луганським Державним університетом внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка умов укладеного між ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» та Луганським Державним університетом внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 44/6262 від 01.06.2023, а саме зобов`язань щодо оплати вартості спожитої електричної енергії за листопад 2023-грудень 2023 в сумі 3 418, 54 грн.

Розглянувши заяву (вх. № 5291/24 від 03.05.2024) заявника Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.

Відповідно до ч. 3 ст. 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 327 ГПК України якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів чи проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька наказів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Судом встановлено, що заяву про видачу судового наказу подано заявником ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" до двох боржників, а саме: до боржника 1 Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка (юридична особа) та до боржника 2 Відокремленого підрозділу Миколаївського відділення заочно-дистанційного навчання Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка (відокремлений підрозділ, який не є юридичною особою).

Водночас в прохальній частині заяви про видачу судового наказу заявник просить суд стягнути грошові кошти лише з боржника 1 Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка (юридична особа).

Системний аналіз ст. 147, ч. 3 ст. 327 ГПК України дозволяє дійти висновку, що у порядку наказного провадження розглядаються вимоги про стягнення грошової заборгованості за договором, а заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заяву про видачу судового наказу в порушення ст. 147, п. 2 ч. 1 ст. 150 ГПК України подано до двох боржників, один з яких, крім того, є відокремленим підрозділом, тобто не є юридичною особою. Зі змісту заяви також вбачається, що звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу до двох боржників, вимоги заявника фактично звернені лише до одного боржника, що свідчить про невідповідність визначених заявником складу учасників та вимог про стягнення коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Враховуючи, що заявником подано заяву, яка не відповідає вимогам ч. 3 ст. 147, п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст. 147, 150-154, 233-235, 254-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" (заява вх. № 5291/24 від 03.05.2024) у видачі судового наказу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255-259 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 13.05.2024

Суддя Е. М. Олейняш