Рішення

від 10.05.2024 по справі 916/955/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/955/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

розглянувши справу № 916/955/24 за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження

за позовом: Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний" /ЄДРПОУ 04704790, адреса - 65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Берегова, 13/

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІ.ЕЙ.АЙ Шипменеджмент ІНК" /ЄДРПОУ 32972753, адреса - 65113, м. Одеса, вул. Тимірязєва, 59/1, e-mail: paiship@renome-i.net/

про стягнення збитків у розмірі 991480,00 грн

ВСТАНОВИВ:

07.03.2024 Державне підприємство "Морський торговельний порт "Південний" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 981/24/ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІ.ЕЙ.АЙ Шипменеджмент ІНК" про стягнення збитків у сумі втраченого податкового кредиту у розмірі 991 480,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на понесення збитків у вигляді недоотриманого податкового кредиту внаслідок того, що відповідач не виправив помилку та не надав податкову накладну на всю суму операції згідно акту від 29.12.2018 на суму 5 948 880,00 грн, в т.ч. ПДВ 991 480,00 грн.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 6, 11, 22, 526, 530, 626, 627 ЦК України, ст.ст. 175, 193, 224 ГК України, п. 14.1.181 ст. 14, ст. 187.1, п.п. "а", п. 198.1 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201, п. 201.7 ст. 201, п. 201.10 ст. 201, п. 201.11 ст. 201 ПК України.

Ухвалою суду від 12.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/955/24; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвала Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 у справі № 916/955/24 направлялась учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, за адресою, вказаною в позовній заяві (65113, м. Одеса, вул. Тимірязєва, 59/1, яка є його місцезнаходженням, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка".

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом пункту 4 частини шостої якої днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

20.03.2024 на адресу суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке направлялося на адресу відповідача, з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також суд звертає увагу, що положеннями ч. 7 ст. 120 ГПК України визначено, що учасники судового засідання зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою в вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за відповідною адресою не проживає.

Таким чином, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20, № 910/1730/22 від 19.12.2022 року).

Суд зазначає, що основним способом, за допомогою якого суди здійснюють повідомлення учасників справи, є надіслання повісток. Це означає, що якщо в матеріалах справи є корінець повідомлення, в якому зазначено, що лист вручено безпосередньо учаснику справи, наявний підпис працівника пошти, то особа може вважатися належним чином повідомленою. Разом з тим, є випадки, коли судові повістки не вручаються. У тому випадку, якщо зазначено, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до положень Господарського процесуального кодексу, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою. Вказане узгоджується з позицією Касаційного цивільного суду Верховного Суду яка викладена у справі №752/24739/19 від 18.01.2023 року.

Необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/955/24, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Оскільки відповідач по справі не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено судом при безпосередньому дослідженні доказів, 23.10.2018 між Державним підприємством «Морський торговельний порт «Южний» (нове найменування - ДП «МТП «Південний»), (Замовник), і ТОВ "ПІ.ЕЙ.АЙ Шипменеджмент ІНК" (Виконавець) укладено Договір про надання послуги № Т/ПФ/197/18, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується протягом 2018 року надати замовнику послуги з класифікаційного ремонту буксиру «Норд», а замовник зобов`язується оплатити таку послугу /п. 1.1 договору/.

Загальна вартість Послуги за Договором складає 5 948 880, 00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 991 480, 00 грн., яка визначається на підставі Калькуляції вартості послуги з ремонту буксира «Норд», що є Додатком № 2 до цього Договору (п. 3.1 Договору).

Згідно п. 4.6 Договору здавання Послуги Виконавцем та приймання її Замовником оформлюється актом здавання-приймання наданих послуг, який готується виконавцем та підписується повноважними представниками Сторін за участю відповідального представника Замовника після підписання Акту виходу судна з ремонту.

За приписами п. 6.3.4 Договору Виконавець зобов`язаний надати Замовнику податкову накладну, складену належним чином, оформлену та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений законодавством України строк.

Згідно п. 7.1 Договору у випадку порушення зобов?язання, що виникає з цього Договору, винна Сторона несе відповідальність перед іншою Стороною відповідно до діючого законодавства України та умов, викладених у цьому Договорі.

За умовами п. 7.8 Договору у разі втрати права Замовника на податковий кредит внаслідок відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Виконавцем протягом 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, Замовник протягом 10 (десяти) календарних днів, наступних за 1095-м календарним днем з дати складання податкової накладної, має право на компенсування збитків у розмірі суми втраченого податкового кредиту на підставі письмової претензії з наданням документів, що обґрунтовують факт заподіяння збитків.

За умовами п. 10.1 Договору він набирає чинності з моменту підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє по 31.12.2018, але у будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов?язань.

29.12.2018 було складено Акт здавання - приймання наданих послуг згідно Договору № Т/ПФ-197/18, відповідно до якого позивачем прийняло послуги з виконання ремонту.

Замовником виконано в повному обсязі свій обов?язок щодо оплати послуги з класифікаційного ремонту буксира «Норд», що підтверджується платіжним дорученням № 369 від 11.01.2019 на суму 5 948 880, 00 грн. (підстава оплати: рахунок № 1 - 2912 від 29.12.2018, виставлений за послугу на суму 5 948 880, 00грн., у т.ч. ПДВ 991 480, 00 грн).

Виконавцем було виписано податкову накладну № 2 від 29.12.2018 на суму 2 586 384, 00 грн., у т. ч. ПДВ 431 064, 00 грн.

Відповідачем було виписано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 16.01.2019 до податкової накладної № 1 від 31.01.2019.

05.02.2019 Підприємство звернулось з листом (вих. № 596/01/104/19) до відповідача, в якому просило надати податкову накладну від 29.12.2018 на суму 5 948 880, 00 грн., у т.ч. ПДВ 991 480, 00 грн., складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

18.02.2019 за вх. № 826 на адресу ДП «МТП «Южний» надійшла відповідь відповідача вих. № 03/01/14 від 14.02.2019, якою було повідомлено про складання Виконавцем розрахунку коригування № 1 від 16.01.2019 на суму 3 362 496, 00 грн., у т.ч. ПДВ 560 416, 00 грн.

Позивачем зроблено відповідну відмітку у відведеному для цього полі, зазначивши про надання до неї відповідної заяви про порушення відповідачем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної.

Також Замовником було направлено запит за вих. № 4338/01/103/22 від 28.11.2022 до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими пати кал 28 01272, яким було витребувано відомості щодо реєстрації відповідачем у ЄРПН податкових накладних, зокрема, на суму 5 948 880, 00 грн., у т.ч. 991 480, 00 грн ПДВ.

Листом від 13.12.2022 № 2341/6/34-00-04-02-02 Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомило про те, що податкова накладна № 2 від 29.12.2018 на суму 2 586 384, 00 грн., в т.ч. ПДВ 431 064. 00 гри. виписана відповідачем на адресу позивача згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних. зареєстрована та має статус - «Зареєстрована».

27.06.2023 Підприємством було направлено до Державної податкової служби України звернення на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі, з наступних питань:

- чи відповідають нормам Податкового кодексу України податкова накладна № 2 за операцією з надання послуг, яка складена не на всю суму операції, та розрахунок коригування № 1, складений до податкової накладної № 2, яким приведено суму податкових зобов?язань до суми, на яку надані послуги?

- чи мав право ДП «МТП «Южний» формувати податковий кредит на підставі такої податкової накладної та розрахунку коригування до неї?

30.10.2023 на адресу Підприємства за вх. № 8406 надійшла Індивідуальна податкова консультація (вих. № 37381ПК/99-00-21-03-02-06 від 24.10.2023) Державної податкової служби України. Стосовно першого питання: «З урахуванням норм пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу ПК України податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН особою, яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг, та лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних періодах. Показники такої податкової накладної мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією. У ситуації, описаній у зверненні, податкова накладна за операцією з надання послуг була складена на дату першої події, але не на всю суму операції, а лише на її частину. Надалі шляхом складання розрахунку коригування до такої податкової накладної суму податкових зобов?язань було приведено у відповідність до суми, на яку було надано послуги. Отже, зазначені податкова накладна та розрахунок коригування до неї є такими, що складені з порушенням норм ПКУ і не відповідають первинним документам, а тому не можуть бути підставою для віднесення покупцем сум ПДВ, зазначених у них, до податкового кредиту.

Стосовно другого питання: «У даному випадку на дату виявлення помилки постачальником мав бути складений розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на частину повної вартості наданих послуг, для виведення в нуль показників такої податкової накладної, та на дату виникнення податкових зобов?язань має бути складена нова податкова накладна на всю суму здійсненої операції (наданих послуг). Після реєстрації в ЄРПН такої нової податкової накладної платник податку - покупець має право на її підставі включити суми ПДВ до податкового кредиту (з урахуванням терміну, встановленого пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ, та за умови дотримання інших правил, визначених ПКУ для формування податкового кредиту)».

Оскільки відповідачем не виконало обов`язок щодо реєстрації електронної податкової накладної на підставі господарської операції відповідно до акту від 29.12.2018 на суму 5 948 880,00 грн, що позбавило позивача можливості віднесення суми ПДВ у розмірі 991 480,00 грн до податкового кредиту, то суд приходить до висновку, що права інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.

Господарський суд зазначає, що предметом позову у даній справі є стягнення збитків у сумі втраченого податкового кредиту у розмірі 991 480,00 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно із підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до абзаців першого, третього, четвертого пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Згідно із абзацом першим пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-IX викладено у новій редакції абзац перший пункту 69, підпункт 69.1 та доповнено підпунктом 69.1-1 пункт 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті (пункт 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України).

Абзацом третім підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України визначено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Підпунктом 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України визначено, що платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, якщо платником податку не було сформовано податковий кредит на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів за операціями, які відбулись протягом лютого - травня 2022 року та не були подані декларації за вказані звітні періоди, то сума ПДВ, відображена у податкових накладних, складених за такими операціями та зареєстрованими постачальником в ЄРПН до 15.07.2022, може бути включена до складу податкового кредиту вказаних звітних періодів або наступних звітних періодів протягом 365 календарних днів з дати складання таких податкових накладних.

Як встановлено судом вище, відповідачем не виправлено помилки та не надано податкову накладну на всю суму операції, згідно Акту від 29.12.2018 на суму 5 948 880, 00 грн. в т.ч. ПДВ 991 480, 00 грн. Внаслідок чого, в силу дії норм абзаців першого, третього, четвертого пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, ДП «МТП «Південний» позбавлено права на віднесення до податкового кредиту суми податку у розмірі 991 480, 00 грн.

Завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої, пункту 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно із частинами першою, другою статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Частинами першою, другою статті 217 Господарського кодексу України визначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (частина перша статті 218 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тобто, нормами частини другої статті 218 Господарського кодексу України встановлено презумпцію вини учасника господарських відносин у невиконанні або неналежному виконанні господарського зобов`язання чи порушенні правил здійснення господарської діяльності, що означає, що особа, яка завдала збитків, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин та вжиття усіх залежних від неї заходів для недопущення господарського правопорушення).

Отже, тягар доказування відсутності вини у випадку завдання збитків покладений на Відповідача.

Частинами першою, другою статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Судом встановлено, що:

- відповідачем не виправлено помилки та не надано податкову накладну на всю суму операції, згідно Акту від 29.12.2018 на суму 5 948 880, 00 грн. в т.ч. ПДВ 991 480, 00 грн, що свідчить про протиправну поведінку Відповідача, яка призвела до порушення умов договору укладеного між сторонами та вимог податкового законодавства;

- внаслідок неправомірної поведінки Відповідача, ДП «МТП «Південний» завдано збитків у розмірі 991 480, 00 грн. через неможливість включення цієї суми ПДВ до податкового кредиту Позивача та відповідного зменшення податкового зобов`язання;

- наявний причинний зв`язок між протиправною поведінкою Відповідача та збитками, які завдані Позивачу, а саме порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України щодо складання та реєстрації податкової накладної, в наслідок чого, ДП «МТП «Південний» втратило право на включення суми податку до податкового кредиту;

- відповідачем не спростовано презумпцію його вини у завданні збитків Позивачу внаслідок не складання та не реєстрації податкової накладної. Окрім того, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вжиття Відповідачем будь-яких заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже наявний повний склад елементів господарського правопорушення, що є підставою для настання відповідальності Відповідача у вигляді відшкодування завданих збитків.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний" підлягають задоволенню у повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.

При цьому суд зауважує на відсутності будь-яких заперечень від відповідача та доказів на їх підтвердження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 14 872,2 грн., що вбачається із платіжної інструкції № 1127 від 20.04.2024.

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір у розмірі 14 872,2 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний" - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІ.ЕЙ.АЙ Шипменеджмент ІНК" /ЄДРПОУ 32972753, адреса - 65113, м. Одеса, вул. Тимірязєва, 59/1, e-mail: paiship@renome-i.net/ на користь Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний" /ЄДРПОУ 04704790, адреса - 65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Берегова, 13/ збитки у сумі втраченого податкового кредиту у розмірі 991 480,00 грн. /дев`ятсот дев`яносто одна тисяча чотириста вісімдесят гривень 00 копійок/ та судовий збір у розмірі 14 872,2 грн /чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят дві гривні 20 копійок/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження аби прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 10 травня 2024 р.

Суддя Н.Д. Петренко