Рішення

від 09.05.2024 по справі 917/248/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.05.2024 Справа № 917/248/24

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", вул.Шолуденка, 1, м.Київ, 04116

до Виконавчого комітету Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, вул.Гоголя, 26, с.Великі Сорочинці, Миргородський район, Полтавська область, 37645

про стягнення грошових коштів

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар Назаренко Я.А.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи: 15.02.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до відповідача Виконавчого комітету Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області про стягнення заборгованості у загальній сумі 451660,03грн., у т.ч. 350772,86грн. - основний борг, 7994,90грн. - пеня, 2158,18 - 3% річних, 16060,99грн. - інфляційні втрати

Ухвалою суду від 19.02.2024 року на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з дня вручення такої ухвали для усунення недоліків - шляхом надання до суду обґрунтованого розрахунку ціни позову

26.02.2024 за вхід. № 2515 року через канцелярію господарського суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованості у загальній сумі 451660,03грн., у т.ч. 350772,86грн. - основний борг, 85093,19грн. - пеня, 8410,11 - 3% річних, 7383,87грн. - інфляційні втрати

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 27.02.2024 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 19.03.2024

19.03.2024 за вхід. №3766 від відповідача надійшов відозв на позовну заяву. Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що він не отримав рахунки на оплату спожитого природного газу, а рекомендований лист № 06000238420290 (без опису вкладення), яким позивач підтверджує направлення відповідачу рахунків, не може бути належним доказом направлення відповідачу саме вказаних рахунків на оплату природного газу та актів приймання-передачі природного газу.

28.03.2024 за вхід. № 4290 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача. Позивач в заперечує проти відзиву відповідача та зазначає наступне.

Пунктами 94- 95 Правил надання послуг поштового зв"язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, визначають порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв"язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог ЗУ "Про поштовий зв"язок", цих Правил.

Так, відповідно до Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштового відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об"єктом поштового зв"язку місця призначення протягом одного місяці з дня їх надходження, відправлення EMS - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

Після встановленого строку зберігання відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Так, позивач зазначає, що поштові відправлення № 06000238420290 та № 0600024746906 об"єктом поштового зв"язку на адресу позивача не поверталися, відомості щодо їх невручення відсутні.

Також, позивач зазначає, що згідно з п.11 Розділу ІІ Кодексу ГТС споживач самостійно контролює власне споживання газопостачання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити ( припинити) власне газопостачання; кількість отриманого газу доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розділу природного газу, а також така інформація доступна відповідачу на інформаційній платформі Оператора ГТС за його власним ЕІС -кодом.

Таким чином, навіть якщо відповідач не отримав рахунки на оплату товару не впливає на обов"язок покупця оплатити товар, а посилання відповідача на неотримання документів не має значення, оскільки своєчасність оплати за поставлений природний газ не ставиться в залежність від отримання згаданого рахунку на оплату.

Ухвалою від 18.04.2024 року господарським судом Полтавської області закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.05.2024.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України було визначено постачальником останньої надії на ринку природного газу.

Постачальник останньої надії - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (п. 26 ч. 1 ст. 1 ЗУ Про ринок природного газу).

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. №809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236 визначено зобов`язання акціонерного товариства Магістральні газопроводи України, товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України, операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю Операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника останньої надії обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем у період з 01.01.2023 по 25.02.2023 року автоматично включено до портфеля постачальника останньої надії - Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України, і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

На підтвердження факту включення відповідача до реєстру споживачів постачальника останньої надії у вказаний період та віднесення спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника останньої надії з наведених вище підстав, позивач надав лист Оператора ГТС з інформацією щодо споживачів, що були зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника останньої надії від оператора ГРМ, відомості з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом.

Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником останньої надії укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника останньої надії та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником останньої надії не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Відтак, між Товариством з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (далі - постачальник, позивач) та Виконавчим комітетом Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, (далі - споживач, відповідач) було укладено договір постачання природного газу постачальником останньої надії.

Типовий договір постачання природного газу постачальником останньої надії (далі - договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501.

Згідно з п. 2.1 договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3 договору).

За приписами п. 4.4 договору споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п. 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим споживачем строків оплати за цим договором, він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (п. 4.5 договору).

За умовами пп. 1 п. 5.1 та пп. 1 п. 5.2 договору споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Як зазначає позивач, у період січень - лютий 2023 ним було здійснено постачання газу споживачу, з 01.01.2023 по 31.01.2023 в об"ємі 4 436,00 куб.м. на суму 189 049,92, та з 01.02.2023 по 25.02.2023 в об"ємі 4 473,48 куб.м. на суму 161 722,94грн., за який відповідач не здійснив оплату.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було направлено на адресу відповідача Рахунок на оплату № 4798 та Рахунок на оплату № 8429, в свою чергу, відповідач зобов`язання за договором не виконав належним чином, оплату за спожитий природний газ не здійснив, в зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 350 772,86грн.

За несвоєчасне виконання договірних зобов`язань позивач нарахував відповідачу пеню, річні та інфляційні у розмірі, вказаному в описовій частині рішення.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Приписами ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За умовами ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою договір, який укладено сторонами, є договором постачання природного газу постачальником останньої надії.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 ст. 193 ГК України унормовано, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Пунктом 3 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496 визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

Пунктом 1 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС передбачено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника останньої надії, не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Відповідно до умов пункту 3.1 договору постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до кодексу ГТС.

Тобто положеннями законодавства та умовами договору чітко визначено, що постачання природного газу здійснюється не з моменту укладення договору постачання природного газу, а саме з моменту включення споживача до реєстру споживачів відповідного постачальника.

Тому позивач правомірно вважав себе постачальником останньої надії, що підтверджується матеріалами справи в сукупності.

При цьому, позивач як постачальник останньої надії, мав право зареєструвати відповідача у власному Реєстрі споживачів без його погодження.

Матеріалами справи підтверджено постачання позивачем природного газу відповідачу на виконання умов договору постачання природного газу постачальником останньої надії. У відповідності до п. 2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГТС), у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Отже, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Як вбачається з поданих позивачем документів, щодо споживача Виконавчого комітету Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області зазначено ЕІС-код споживача природного газу 56XS00004ALFVOOK

Згідно з листами ТОВ Оператор газотранспортної системи України щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS00004ALFVOOK підтверджено, що у зазначені періоди (з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 25.02.2023) відповідач був закріплений за постачальником останньої надії ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України. Обсяг природного газу, використаний споживачем у вказані періоди та віднесений в алокацію постачальника «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафогаз України» становить 01.01.2023 по 31.01.2023 в об"ємі 4 436,00 куб.м. та з 01.02.2023 по 25.02.2023 в об"ємі 1 260,81 м.куб.

При цьому, вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

Порядком проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого Постановою КМ України від 30.09.2015 №809 в редакції Постанови КМ України № 1102, визначено, що з 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в п. 24 Порядку.

Цією ж Постановою на період постачання з 01 жовтня по 30 листопада 2021 року встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 грн. за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

З 01.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача, на підтвердження чого останнім надано роздруківку з сайту та довідку.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, згідно п. 4.3 Договору постачання природного газу постачальником останньої надії постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

При цьому, договором постачання природного газу постачальником останньої надії встановлені такі строки виконання зобов`язання щодо оплати за поставлений природний газ споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п. 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4. Договору)

З матеріалів справи вбачається, що у встановлений договором строк, відповідач за поставлений природний газ не розрахувався, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість за спожитий природний газ.

Доказів оплати відповідачем основного боргу у розмірі350 772,86 грн. матеріали справи не містять.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі, та не оплатив вартість поставленого позивачем природного газу у строк, визначений договором, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором постачання природного газу постачальником останньої надії.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 85093,19грн. - пені (період нарахування з 01.03.2023 по 31.08.2023 та з 01.04.2023 по 30.09.2023), 8410,11 - 3% річних (за період з 01.03.2023 по 31.12.2023) та 7383,87грн. - інфляційних втрат ( за період з 01.03.2023 по 30.11.2023)

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, в силу вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.07.2019 у справі №905/600/18 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач нарахував та просить стягнути 85 093,19 грн. пені.

Так, відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями, у відповідності до положень ст. 230 Господарського кодексу України є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 4.5. договору). Судом перевірено обрахунок пені, встановлено, що він відповідає умовам договору та ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскільки позивач надав докази, які свідчать про виникнення грошових зобов`язань відповідача та надав обґрунтування виникнення боргу, що відповідачем не спростовано, суд вважає доведеним факт несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов`язань, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України про стягнення суми основного боргу, річних, пені та інфляційних суд задовольняє у повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Виконавчого комітету Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області ( вул.Гоголя, 26, с.Великі Сорочинці, Миргородський район, Полтавська область, 37645, код ЄДРПОУ 04381571) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40121452) - 350772,86грн. - основний борг, 85093,19грн. - пені, 8410,11 - 3% річних, 7383,87грн. - інфляційних втрат, а також 6774,90 грн судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України).

Рішення складено та підписано 13.05.2024

Суддя Кльопов І.Г.