Рішення

від 13.05.2024 по справі 918/320/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/320/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" ( 03035, м. Київ, вул. Метрополита В.Липківського, буд.35, код ЄДРПОУ 03363588)

до відповідача Комунального підприємства "Управляюча компанія "Комфорт" Березнівської міської ради (34600, Рівненська область, Рівненський район, м. Березне, вул.Київська, 10а, код ЄДРПОУ 37753532)

про стягнення 45102 грн.06 коп..

без повідомлення (виклику) сторін

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" звернулось в Господарський суд Рівненської області із позовом до Комунального підприємства "Управляюча компанія "Комфорт" Березеівської міської ради, в якому, посилаючись на порушення умов Договору №1 від 25.09.2023 року на створення (передачу) науково-технічної продукції, просить стягнути з останнього 42000,00 грн. основного боргу. Крім того, на суму боргу Позивачем нараховано 416,87 грн. 3% річних, 590,57 грн. інфляційних втрат, 2094,62 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.04.2024 року позовну заяву Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" залишено без руху. Зобов`язано Державне підприємство "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" у 5 денний строк з дня отримання даної ухвали через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області подати докази доплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 645 грн.60 коп..

02.04.2024 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду Позивачем подано докази усунення недоліків позовної заяви та зазначено про сплату судового збору у встановленому розмірі.

Ухвалою суду від 02.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав суду відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує. При цьому зазначає наступне. Рішенням сесії Березнівської міської ради від 23 вересня 2021 року № 451 "Про передачу місць видалення відходів, що є комунальною власністю Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області", ухвалено передати з балансу Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області на баланс комунального підприємства «Управляюча компанія «Комфорт» Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області місця видалення відходів (сміттєзвалища) на території Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області з правом господарського відання.

Відповідач зазначає, що місце видалення відходів (сміттєзвалище) №333 в с. Городище є комунальною власністю Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області. Договір між Березнівською міською радою та КП «Управляюча компанія «Комфорт» щодо переходу права власності на побутові відходи у зв`язку із їх захороненням у місці видалення відходів (сміттєзвалище) №333 в с.Городище не укладався.

Відповідач зазначає, що на даний час КП «Управляюча компанія «Комфорт» перебуває у вкрай тяжкому фінансовому становищі. Заборгованість споживачів за надані їм послуги становить 2566436,45 грн. За таких умов задоволення вимог позивача із подальшим примусовим стягненням суми як суми боргу так і 3% річних, інфляційного збільшення суми, пені паралізує роботу підприємства, що може призвести до негативних екологічних наслідків.

Поруч з цим вказує, що на офіційному сайті Березнівської міської ради (посилання : //berezne-mi5krada.aov.ua/Droekti-rishen-sesii-09-36-40-20-05-2019/) розміщено проект рішення міської ради від 23.04.2024 "Про внесення змін до бюджету Березнівської міської територіальної громади на 2024 рік" із пояснюючої записки та додатку 5 до якого передбачається виділення бюджетних коштів в сумі 42,0 тис.грн. для оплати послуг за виконання розрахунку фактичної місткості та залишкового терміну експлуатації місця видалення відходів в с. Городище.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд встановив наступне.

25.09.2023 року між Державним підприємством «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства», як Виконавцем, та Комунальним підприємством «Комфорт» Березнівської міської ради, як Замовником, укладено Договір на створення (передачу) науково-технічної продукції №1 (надалі - Договір).

Згідно із п. 1.1. Договору, укладеного між сторонами, замовник доручає, а виконавець приймає на себе створення (передачу) науково-технічної продукції: «Виконання розрахунку фактичної місткості та залишкового терміну експлуатації місця видалення відходів №333, яке розташоване за адресою: с. Городище, Рівненського району Рівненської області».

За змістом пункту 2.1. Договору вартість науково-технічної продукції становить 42 000,00 грн. (сорок дві тисячі гривень 00 копійок).

Відповідно до п. 2.2. Договору оплата робіт здійснюється протягом 10 (десяти) днів від дня підписання акту приймання-передачі.

Згідно із пунктами 3.3. та 3.4, Договору по завершенню робіт або окремих етапів виконавець пред`являє замовнику акт приймання-передачі науково-технічної продукції у двох примірниках з додатком до нього комплекту науково-технічної документації, передбаченої Календарним планом робіт та умовами Договору.

Замовник протягом 10 днів з дня отримання акту приймання-передачі та звітних документів, що передбачені в п. 3.3 цього Договору, зобов`язаний надіслати виконавцю підписаний акт приймання-передачі науково-технічної продукції або мотивовану відмову від прийняття робіт.

При цьому, пунктом 3.6. Договору передбачено, що у разі, якщо в передбачені п. 3.4 даного Договору строки замовник не повертає виконавцю акт приймання-передачі науково-технічної продукції або не надає мотивованої відмови від прийняття робіт, роботи вважаються прийнятими Замовником, а акт, підписаний Виконавцем є підставою для проведення розрахунків.

Позивач зобов`язання встановлені договором виконав належним чином та в повному обсязі - науково-технічна продукція, акт приймання-передачі виконаних робіт направлені відповідачу разом із супровідним листом №263 від 06,11.2023 року на ім`я керівника відповідача ОСОБА_1 .

Факт направлення результатів робіт підтверджується копією транспортної накладної №59001049231117, а факт їх одержання відповідачем 07.11.2023 року підтверджується результатами відстеження транспортної накладної №59001049231117.

Разом із тим, відповідач не виконав передбачені договором зобов`язання щодо повернення позивачу підписаного акту приймання-передачі науково-технічної продукції, не надав відмови від приймання робіт, та не здійснив оплату вартості науково-технічної продукції.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до статті 892 ЦК України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов`язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов`язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

У відповідності до ч. 1 ст. 331 Господарського кодексу України за договором на створення і передачу науково-технічної продукції одна сторона (виконавець) зобов`язується виконати зумовлені завданням другої сторони (замовника) науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи (продукцію) і оплатити їх вартість.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 ЦК України визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно абзацу 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відтак, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 42000,00 грн. заборгованості грунтується на договорі та законі і, відповідно, є правомірною.

Крім того суд зазначає, що факт створення позивачем науково-технічної продукції: «Виконання розрахунку фактичної місткості та залишкового терміну експлуатації місця видалення відходів №333, яке розташоване за адресою: с. Городище, Рівненського району Рівненської області» та прийняття її відповідачем підтверджується Пояснюючою запискою до проекту рішення міської ради від 23.04.2024 "Про внесення змін до бюджету Березнівської міської територіальної громади на 2024 рік" та додатку 5 до проекту рішення, якими, зокрема, передбачається виділення бюджетних коштів в сумі 42,0 тис.грн. для оплати послуг за виконання розрахунку фактичної місткості та залишкового терміну експлуатації місця видалення відходів в с. Городище..

Відповідно до п. 3.6. Договору у разі, якщо в передбачені п. 3.4 даного Договору строки замовник не повертає виконавцю акт приймання-передачі науково-технічної продукції або не надає мотивованої відмови від прийняття робіт, роботи вважаються прийнятими Замовником, а акт, підписаний Виконавцем є підставою для проведення розрахунків.

Таким чином, враховуючи, що відповідач отримав результати робіт 07.11.2023 року, він вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання з 29.11.2023 року (08.11.2023 року + 10 днів на підписання акту +10 днів на оплату).

Згідно із пунктом 4.3. Договору за порушення замовником строків оплати за цим Договором, замовник сплачує виконавцю пеню за кожний календарний день прострочення в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного грошового зобов`язання.

Відповідно абзацу 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 1 та 2 статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні правові наслідки та те, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько- правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Абзацом 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пункт 1 статті 199 Господарського кодексу України гарантує, що виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 1 статті 525 Цивільного кодексу України встановлена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Положення статті 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 1 статті 611 Цивільного кодексу України наголошує, що правовим наслідком порушення зобов`язання є, зокрема, сплата неустойки.

Згідно частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Таким чином, судом встановлено, що пеня нарахована позивачем в межах встановленого законом та договором строку, а відтак підлягає до стягнення у сумі 2 094,62 грн. за період з 29.11.2023 по 28.03.2024 року.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказане вище, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 416,87 грн. 3% річних та 590,57 грн. інфляційних втрат за період з 29.11.2023 по 28.03.2024 року.

Заперечення відповідача, наведені у відзиві на позов, спростовуються всім вищенаведеним, а відтак є безпідставними та необґрунтованими.

В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007 р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищезазначене, та те, що Позивач довів належними та допустимими доказами факт несвоєчасного виконання Відповідачем зобов`язань за Договором №1 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 25.09.2023 року, а Відповідач вказаного не спростував, позов Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства» про стягнення основного боргу у сумі 42 000,00 грн., 416,87 грн. 3% річних, 590,57 грн. інфляційних втрат та 2 094,62 грн. пені підлягає задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на Відповідача, так як спір виник внаслідок його неправомірних дій.

Статтею 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Відповідно до цієї ж статті датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відтак датою ухвалення даного рішення є дата складення його повного тексту.

Керуючись статтями 129, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Управляюча компанія «Комфорт» Березнівської міської ради (34600, Рівненська область, Рівненський район, місто Березне, вулиця Київська, будинок 10А, код ЄДРПОУ 37753532) на користь Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства» ( 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського (Урицького), буд. 35, код ЄДРПОУ 03363588) основний борг у сумі 42 000,00 грн. (сорок дві тисячі гривень 00 копійок), 416,87 грн. (чотириста шістнадцять гривень 87 копійок) 3% річних, 590,57 грн. (п`ятсот дев`яносто гривень 57 копійок) інфляційних втрат, 2 094,62 грн. (дві тисячі дев`яносто чотири гривні 62 копійки) пені та 2422 грн. 40 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.