Ухвала

від 03.05.2024 по справі 2н-1030/09

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2н-1030/09

Провадження № 2-с/161/75/24

У Х В А Л А

03 травня 2024 року суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Кихтюк Р.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 02 вересня 2009 року у справі за ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Волинської філії до нього та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу від 02 вересня 2009 року у справі за заявою ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Волинської філії до нього та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №611/07 від 27.09.2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та банком, а також договором поруки №611/07 від 31.08.2007 року, укладеним між ним та банком, в розмірі 18020,41 доларів США, 699,66 грн. судового збору та 125 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В обґрунтування своєї заяви заявник зазначає, що про наявність судового наказу йому стало відомо 10.04.2024 року через телефону розмову з новим кредитором ОСОБА_3 , який повідомив йому про існування заборгованості за кредитним договором та договором поруки.

З даним судовим наказом не погоджується та вважає, що він підлягає скасуванню, оскільки зобов`язання за договором поруки були припинені внаслідок неповідомлення його про наявність заборгованості за кредитним договором в шестимісячний термін з моменту настання строку його виконання (дострокового виконання).

Також зазначає, що він як поручитель за зобов`язаннями позичальника ОСОБА_2 , яка є його дружиною та з якою він спільно не проживає і не веде спільного господарства з 2010 року, не повідомляла його про наявність заборгованості та про необхідність погашення її у примусовому порядку.

При цьому, копію судового наказу та матеріалів виконавчого провадження він не отримував, так як проживає не за адресою свого постійного місця проживання (реєстрації).

У зв`язку з чим, просив поновити йому строк звернення до суду із заявою про скасування судового наказу і скасувати його.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст.160ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.170ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 02вересня 2009року Луцькимміськрайонним судомВолинської областівидано судовийнаказ зазаявою ПАТ«Брокбізнесбанк» вособі Волинськоїфілії до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором №611від 27.09.2007року та договором поруки №611/07 від 27.09.2007 року в розмірі 18020,14 доларів США, 699,66 грн. судового збору та 125 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с. ).

Відповідно до ч. 1 ст.127ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно довідки Луцького міськрайонного суду Волинської області, справа № 2н-1028/09 за заявою ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Волинської філії про видачу судового наказу про стягнення заборгованості зі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знищена за терміном зберігання відповідно до Переліку судових справ і документів, що утворилися в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затвердженого наказом ДСА від 07.12.2017 № 1087 (а.с. ).

Зі змісту заяви про скасування судового наказу вбачається, що ОСОБА_1 дізнався про наявність судового наказу лише 10.04.2024 року з телефонної розмови з новим кредитором ОСОБА_3 , який набув права вимоги за цими договорами на підставі договору ро відступлення права вимоги №227 від 07.02.2018 року, укладеним між ним та банком і ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.07.2018 року. Із заявою про скасування судового наказу заявник звернувся 25.04.2024 року.

Водночас, зміст заяви про скасування судового наказу не містить жодного обґрунтування щодо поважності причини пропуску строку подачі такої заяви.

Відповідно до статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (статті 55 Конституції України).

Згідно зі статтею 8Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Статтею 129Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до ч. 1ст.126ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 листопада 2021 року 2019 у справі №214/5505/16 (провадження № 14-74цс21) зазначила, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Оскільки, заявник пропустив процесуальний строк звернення до суду, враховуючи відсутність обґрунтованих та об`єктивних доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду, заяву про скасування судового наказу на підставі ч. 2ст. 171 ЦПК України, слід повернути заявнику.

На підставі викладеного та, керуючись ст.170, ст.258-261 ЦПК України, суд, -

У Х В АЛ И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі № 2н-1030/09 від 02.09.2009 року повернути заявнику без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Р.М. Кихтюк