Рішення

від 06.05.2024 по справі 275/241/24

БРУСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 275/241/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2024 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Данилюк О. С.

за участю секретаря судового засідання Марієвської Н.А.,

позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Святовець Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Брусилів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Полісся» про стягнення заборгованості з орендної плати, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПП «Полісся» про стягнення заборгованості з орендної плати, який мотивує наступним. Так, вона є власником земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6, 6020 га, що розташована на території Водотиївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, кадастровий номер 1820980300:04:000:0125, право на частини якої набула на підставі договору дарування від 26.09.2022р. та право на частини якої набула на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 від 17.07.2018р. Зазначила, що в листопаді 2012 року між спадкодавцем позивача ОСОБА_2 та ПП «Полісся» (далі - відповідач) було укладено договір оренди землі, зареєстрований 16.09.2013 року. Відповідно умов Договору ОСОБА_2 передав у строкове платне користування свою земельну ділянку, а відповідач зобов`язався сплачувати орендну плату та використовувати земельну ділянку виключно у порядку та на у мовах, визначених договором оренди землі. Згідно Договору строк оренди становить 10 років, орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня кожного року у грошовій формі та складає 3 055, 16 грн. Станом на дату подання позову відповідач не виконав свого обов`язку зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за 2021 рік в сумі 3 682, 55 грн. та 2023 рік в сумі 4 910, 06 грн., що буде відповідати 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на підставі п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України. Орендна плата за 2022 рік була сплачена відповідачем 13.07.2023 року. Просила стягнути з відповідача 8 592, 60 грн. заборгованості по сплаті орендної плати та судові витрати.

Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 23 лютого 2024 у вказаній цивільній справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.

Відповідачем ПП «Полісся» було подано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , за змістом відповідач позовні вимоги не визнав, оскільки наявний в матеріалах справи договір оренди не підписаний ОСОБА_2 , також зазначений договір не має номеру та дати укладення. За таких обставин відповідач вважає, що вказаний договір не є укладеним з ПП «Полісся», і такий правочин не є підставою для отримання орендної плати, бо він не вчинений. В задоволені позову просив відмовити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Святовець Л.В. позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Вказали, що ОСОБА_2 дійсно укладав договір оренди земельної ділянки з відповідачем, доказом чого є реєстрація вказаного договору оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.09.2013 року. Зазначили, що екземпляр померлого ОСОБА_2 дійсно ним помилково не був підписаний, однак це не свідчить про не укладення договору оренди земельної ділянки, існування якого відповідач визнавав, сплачуючи до 2021 року орендну плату по ньому своєчасно та у повному обсязі. Пояснили, що за 2021 та 2023 роки орендна плата сплачена відповідачем не була, при цьому за 2022 рік ПП «Полісся» сплатило орендну плату 13 липня 2023 року. Також вказали, що до 2022 року позивачці належало частини земельної ділянки, тому і орендну плату вона просить стягнути у сумі, виходячи з належної їй частки. частину земельної ділянки їй у 2022 році подарувала ОСОБА_3 , тому вже за 2023 рік вона просить стягнути орендну плату за всю належну їй земельну ділянку.

Представник відповідача Петраков Т.Г. в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, причина його неявки суду невідома.

Суд, вислухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши подані сторонами письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, встановлено, що в 2012 між ОСОБА_2 та ПП «Полісся» укладено договір оренди земельної ділянки площею 6, 6020 га, що розташована на території Водотиївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, кадастровий номер 1820980300:04:000:0125, строком на 10 років, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.09.2013 року (а.с. 18-21, 26).

Відповідно до п. 9 вказаного договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та складає 3 055, 16 грн. у рік. Пунктом 11 договору передбачено, що орендна плата вноситься один раз на рік до 31 грудня кожного року оренди (а.с. 18)

Межі земельної ділянки кадастровий номер 1820980300:04:000:0125 визначено сторонами згідно акту та передано згідно акту приймання-передачі (а.с. 22-23).

Згідно кадастрового плану зовнішніх меж земельної ділянки, належної ОСОБА_2 , площа ділянки становить 6, 6020 га, вона розташована на території Водотиївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, кадастровий номер 1820980300:04:000:0125 (а.с. 25).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.07.2018 року ОСОБА_1 набула право власності на частини земельної ділянки з кадастровим номером 1820980300:04:000:0125 після смерті ОСОБА_2 (а.с. 11).

Згідно договору дарування земельної ділянки від 26.09.2022 року ОСОБА_1 набула право власності на частину земельної ділянки з кадастровим номером 1820980300:04:000:0125 (а.с. 14).

Таким чином, ОСОБА_1 на даний час є власником земельної ділянки площею 6,6020 га, кадастровий номер 1820980300:04:000:0125, право власності якої зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 27-29).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 1820980300:04:000:0125, становить 163 668, 86 грн. станом на 19.12.2023, що підтверджується витягом № НВ-9934225662023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (а.с. 41).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України та ч. 1, ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно пункту 1 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України).

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно ст. 17 Закону України «Про оренду землі» об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору є також орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Приписами ст. 24 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з ч. 6 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Підставою звернення до суду з даним позовом позивач зазначив несплату орендарем орендної плати за 2021 та 2023 рік.

Під час розгляду справи було встановлено, що відповідач дійсно не сплачував орендну плату за вказаний період, але мотивує на даний час це тим, що договір оренди між колишнім власником померлим на даний час ОСОБА_2 та ПП «Полісся» не був укладений, оскільки екземпляр, поданий до суду позивачкою, не містить його підпису.

Суд відхиляє такі доводи відповідача, оскільки зазначений договір оренди згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно був зареєстрований у вказаному реєстрі 16.09.2013 року, при цьому право оренди реєструвалось саме за заявою ПП «Полісся», яким державному реєстратору був поданий спірний договір оренди для реєстрації, який вочевидь містив всі необхідні реквізити, в тому числі і підписи сторін, про що свідчить подальша реєстрація зазначеного договору з внесенням відповідних відомостей у згаданий Державний реєстр.

Тому суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо наявності заборгованості по орендній платі за 2021 та 2023 роки в розмірі, зазначеному позивачем, то як за 2021 рік в сумі 3 682, 55 грн. та 2023 рік в сумі 4 910, 06 грн., а всього 8 592, 60 грн., через що приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України в зв`язку з задоволенням позову на користь позивача з відповідача підлягають стягненню понесені витрати по сплаті судового збору.

На підставі ст.ст. 4, 15, 16, 203, 210, 526, 610, 629, 651 ЦК України, ст.ст. 1, 6, 13, 17, 21, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 206, 209, 263, 264, 284, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Полісся» про стягнення заборгованості з орендної плати, - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Полісся» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за договором оренди земельної ділянки, кадастровий номер № 1820980300:04:000:0125, в розмірі 8 592 (вісім тисяч п`ятсот дев`яносто дві) гривні 60 копійок та судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складене 10.05.2024 року

СУДДЯ О.С. Данилюк