ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"02" травня 2024 р. Справа № 924/1255/23
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши матеріали справи
за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький
до Комунального госпрозрахункового підприємства "Злагода" смт. Летичів
про стягнення 32 733,00 грн.
За участю представників сторін:
від позивача - О.О. Тесляр - згідно витягу
від відповідача - Дядюк М.Т. - директор
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 02.05.2024р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі.
Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, м. Хмельницький звернулась до суду з позовом до Комунального госпрозрахункового підприємства "Злагода" смт. Летичів про стягнення шкоди у розмірі 32 733,00 грн.
Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи та визначено до розгляду судді Заярнюк І.В.
Ухвалою суду від 08.12.2023р. відкрито провадження у справі №924/1255/23 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10:00 год. 18.01.2024р.
У підготовчому засіданні 18.01.2024р. постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про оголошення перерви до 10:00 год. 15.02.2024р.
Повідомленням про неможливість проведення підготовчого засідання від 15.02.2024р. підтверджено, що у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Заярнюка І.В., підготовче засідання призначене на 10 год. 00 хв. 15 лютого 2024 р. по справі №924/1255/23 не проводилось.
Ухвалою суду від 16.02.2024р. розгляд справи перепризначено на 10:00 19.03.2024р.
У підготовчому засіданні 19.03.2024р. суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до слухання по суті на 14 год. 30 хв. „04" квітня 2024р.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області звернулась з позовом до Комунального госпрозрахункового підприємства "Злагода" про стягнення 32 733,00 грн. шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу.
В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що за наслідком проведеної посадовими особами Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області виявлено, що у період у період з 01.01.2020р. по 01.10.2021р. КГП "Злагода" здійснювало використання (видобування) підземних вод за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) , що є порушення вимог ст.ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра в редакції чинній на час проведення перевірки.
Позивач стверджує, що фактичний об`єм підземних вод, що використаний (видобутий) за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) в період з 01.01.2020р. по 01.03.2021р. склав 15 000 м3.
Крім того, за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів складено акт від 19.10.2021р. №773/03 та протокол про адміністративне правопорушення від 19.10.2021р. №008662, який вручений КГП "Злагода" в особі директора Дядюка М.Т.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення від 20.10.2021р. №292/03 Дядюка М.Т., який працював на час проведення перевірки на посаді директора КГП "Злагода" визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400,00 грн. При цьому, Дядюк М.Т. сплатив 02.12.2021р. вказаний штраф на розрахунковий рахунок Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області.
20.10.2021р. на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389, проведено розрахунок розмірів збитків, заподіяних КПП "Злагода" державі, які склали 32733,00 грн.
Так, ст.ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра в редакції чинній на час проведення перевірки, передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.
Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування надрами. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.
На підставі ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 110, 111 Водного кодексу України, ст. 67 Кодексу України про надра та ст. 1166 Цивільного кодексу України позивач наголошує на необхідності відшкодування відповідачем завданої шкоди у розмірі визначеному розрахунком розміру збитків.
Позивач зазначає про направлення відповідачу претензії від 21.10.2021р №5558/0.11, однак остання залишена без належного реагування.
Відповідач у направленому суду поясненнях від 19.12.2023р. із позовними вимогами не погоджується, посилаючись на те, що адміністративні матеріали складені з порушеннями тому просить суд у позові відмовити.
Судом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
В свою чергу, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
На підставі доручення Державної екологічної інспекції України від №159, наказу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 20.09.2021р. № 875 та направлення на проведення позапланової перевірки від №776/03, відповідно до статей 4, 5 Закону та статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" посадовими особами Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області в період з 06 по 19 жовтня 2021 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства комунальним госпрозрахунковим підприємством "Злагода", що знаходиться за адресою: вул. Комарова, буд. 2а, смт Летичів, Хмельницький район, Хмельницька область, 31500, код ЄДРПОУ 32231431.
Під час проведення перевірки Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області виявлено, що КГП "Злагода" в період з 01.01.2020р. по 01.10.2021р. здійснювало використання (видобування) підземних вод за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води). Об`єм підземних вод, що використаний (видобутий) склав 15 000 м3.
За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього-природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області складено акт від 19.10.2021р. № 773/03 та складено протокол про адміністративне правопорушення від 19.10.2021р. № 008662.
Постановою про накладення адміністративного стягнення від №292/03 Дядюк М.Т., який працював на час проведення перевірки на посаді директора КГП "Злагода", визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмір 3400,00 грн.
20.10.2021, на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389, проведено розрахунок розмірів збитків, заподіяних КГП "Злагода" державі, які складають 32 733,00грн.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що водокористування - це використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар`єрної чи дренажної води.
Згідно зі ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.
Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.
Нормами ст. 49 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України передбачено обов`язок водокористувача здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Зі змісту ч.ч. 2, 4 ст. 49 Водного кодексу України вбачається, що дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.
Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому, спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування право на їх використання (правова позиція Верховного Суду у постанові у справі № 916/1718/18 від 02.06.2019).
Згідно з ст. 19 Кодексу України про надра (чинного на час проведення перевірки) надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
У ст. 21 Кодексу України про надра (чинного на час проведення перевірки) передбачено, що надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
За змістом ст. 65 Кодексу України про надра (чинного на час проведення перевірки) порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Як визначено п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного господарства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування.
Відповідно до ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Згідно з приписами ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача шкоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
У деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Відповідна правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 03.05.2018р. по справі №917/717/17.
З матеріалів справи встановлено, що 19.10.2021 року позивачем складено акт №773/03 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Комунального госпрозрахункового підприємства "Злагода".
Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 р. (далі - Методика).
Розрахунок збитків здійснено позивачем відповідно до пункту 9.1 Методики, згідно з яким розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою: Зсам = 5 х W х Тар (грн.), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м-3; Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 м-3, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 м-3, води, яка входить до складу напоїв, - грн/м-3), на дату виявлення порушення. Розмір шкоди розраховано позивачем складає 32 733,00 грн.
Таким чином, наведені обставини у їх сукупності підтверджують протиправну поведінку відповідача, яка полягає у порушенні ним норм природоохоронного законодавства, шляхом самовільного використання підземних вод та користування надрами без дозвільних документів, що завдало шкоди навколишньому природному середовищу, та нанесло збитки у розмірі 32 733,00 грн.
Статтею 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1. ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевказане, наведені вище положення ГПК України, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 14, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального госпрозрахункового підприємства "Злагода" (31500, Хмельницька область, Хмельницький район, смт. Летичів, вул. Комарова, буд. 2а, код. ЄДРПОУ 32231431) на користь держави, в особі державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (29001, м. Хмельницький, вул. Івана Франка, 2/2, код ЄДРПОУ 38045514) 32 733,00 грн. (тридцять дві тисячі сімсот тридцять три гривні 00 коп.) шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу, зарахувавши кошти за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Хмельницькій області/Летичівська стг//21081100, номер рахунку UA948999980313030106000022663, код отримувача ЄДРПОУ 37971775, код класифікації доходів бюджету 21081100, банк отримувача - Казначейство України.
Видати наказ
Стягнути з Комунального госпрозрахункового підприємства "Злагода" (31500, Хмельницька область, Хмельницький район, смт. Летичів, вул. Комарова, буд. 2а, код. ЄДРПОУ 32231431) на користь Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Івана Франка, 2/2, код 38045514) 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складений та підписаний 13.05.2024р.
Суддя І.В. Заярнюк
Віддрук. 2 прим.
1 прим - до справи,
2- позивачу 29001, та на ел. khmeln@dei.gov.ua
3 - відповідачу 29001, Хмельницька область, Хмельницький район, смт. Летичів, вул. Комарова, 2а (код 38045514) та ел. ІНФОРМАЦІЯ_1
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 02.05.2024 |
Оприлюднено | 15.05.2024 |
Номер документу | 118982837 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Заярнюк І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні