Рішення

від 08.05.2024 по справі 925/192/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року м.Черкаси Справа № 925/192/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроу Сідс", м.Вінниця, вул.Івана Богуна,2, оф.304

до Фермерського господарства "Вектор-Агро Плюс", Черкаська область, Смілянський район, с.Ротмистрівка, вул.Шевченка,34а

про стягнення заборгованості у сумі 168910,45 грн за договором,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Сніцаренко А.А. - адвокат за довіреністю в режимі ВКЗ;

від відповідача: участі не брав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гроу Сідс" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Фермерського господарства "Вектор-Агро Плюс" з вимогами про стягнення заборгованості за договором поставки (мікродобрива) від 06.06.2023 №06/06-3 в сумі 168910,45 грн, зокрема:

75505,07 грн основної заборгованості,

8248,13 грн пені,

8069,23 грн 30% річних,

75330,28 грн штрафу

та про відшкодування судових витрат.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та проведення судового засідання призначено на 20.03.2024. Відповідач всупереч вимогам ст.42 Господарського процесуального кодексу України не зареєстрував свій електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд".

Розгляд справи відкладався в судовому засіданні 20.03.2024 на 11.04.2024.

Розгляд справи відкладався в судовому засіданні 11.04.2024 на 08.05.2024.

Відповідач подавав письмові клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з проведенням перемовин по позасудовому врегулюванню спору. Просить надати додатковий час для перемовин сторін вх.суду №6145/24 від 10.04.2024. Заперечень проти позову, відзиву, пропозицій по врегулювання спору відповідачем суду та позивачеві не надано.

Відповідач подав клопотання про врегулювання спору за участю судді вх.суду №7639/24 від 08.05.2024.

Представник позивача проти задоволення клопотання відповідача категорично заперечив та повідомив про відсутність будь-яких пропозицій відповідача на врегулювання спору. Подані відповідачем клопотання направлені виключено на затягування вирішення спору, чим погіршує становище позивача, який вже поніс витрати та не може отримати справедливу компенсацію.

Судом відхилено клопотання відповідача про врегулювання спору за участю судді як необґрунтоване.

За результатами судового розгляду 08.05.2024 проголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до приписів ст.ст.233, 240 Господарського процесуального кодексу України.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гроу Сідс" (постачальник, позивач, кредитор, стягувач) та Фермерським господарством "Вектор-Агро Плюс" (покупець, відповідач, боржник) 06.06.2023 укладено договір поставки №06/06-3 та Специфікацію №1 до договору (а.с.8-11).

Предметом договору є постачання позивачем за плату відповідачеві мікродобрив:

- Growstim - 50 літрів на суму 18500,40 грн (з ПДВ);

- Фертекс Олійні 160 кг на суму 124800 грн (з ПДВ);

- Фертекс Кукурудза 140 кг на суму 107800,56 грн (з ПДВ), а всього передано товару сільськогосподарського призначення на суму 251100,96 грн.

Передача позивачем товару відповідачеві підтверджена видатковою накладною №274 від 09.06.2023 (а.с.11 зворот) з відміткою відповідача про отримання. Застережень по строках постачання, кількості, якості товару не заявлено. Господарську операцію підтверджено оформленням позивачем податкової накладної №30 від 09.06.2023 (а.с.16-17).

Оплата отриманого товару визначена п.2 Специфікації №1 до 01.12.2023. Позивачем 06.06.2023 видано відповідачеві рахунок №269 на оплату товару (а.с.12).

27.12.2023 між сторонами підписано угоду №2 про залік взаємних вимог (а.с.15) , згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Гроу Сідс" зменшив заборгованість відповідача Фермерського господарства "Вектор Агро Плюс" до 75505,07 грн, що є предметом спору.

Ухилення відповідач від погашення боргу за договором стали причиною звернення позивача в Господарський суд Черкаської області з позовом про примусове стягнення боргу та нарахувань на суму боргу, та відновлення порушеного права позивача на справедливий та повний розрахунок.

Відповідач відзиву на позов не подав, вимоги не заперечив. Представник відповідача подавав клопотання про відкладення судового засідання для позасудового врегулювання спору, в тому числі врегулювання спору за участю судді. Доказів врегулювання спору не подано.

Інших доказів та документів не подано.

Оцінюючи пояснення позивача та докази сторін у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Сторони за договором є суб`єктами господарювання на ринку надання послуг та відносин постачання товарів промислового сільськогосподарського призначення на території України, самостійними юридичними особами з присвоєнням ідентифікаційного коду, визначенням видів діяльності, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ положення ст.93 Цивільного кодексу України.

Позивач звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом про стягнення з відповідача 75505,07 грн основної заборгованості за договором №06/06-3 (поставки мікродобрив). На суму заборгованості позивачем нараховано до стягнення з відповідача 8248,13 грн пені, 8069,23 грн 30% річних, 75330,28 грн штрафу за порушення умов договору та ухилення від проведення розрахунків.

Відповідно до положень ст.ст.6, 11, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах письмового двостороннього строкового консенсуального оплатного договору постачання продукції від 06.06.2023 №06/06-3.

Предметом укладеного між сторонами договору є передача за плату відповідачеві мікродобрив для вирощування сільськогосподарського збіжжя. Отже, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є господарським договором постачання як різновид купівлі-продажу та охоплюється приписами гл.54 Цивільного кодексу України. Придбаваємий по договору товар не призначений для побутового чи особистого використання замовником.

Договір від 06.06.2023 №06/06-3 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний сторонами та є дійсним на момент спірних правовідносин. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (приписи ст.204 Цивільного кодексу України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до Цивільного кодексу України:

п.1 ч.2 ст.11. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини;

ч.1, 2 ст.509. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;

ст.525. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

ст.526. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

ст.530. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;

ст.599. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином;

ст.610. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);

ст.611. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;

ст.629. Договір є обов`язковим для виконання сторонами;

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору постачання від 06.06.2023 №06/06-3 передано відповідачу мікродобрива: три позиції на загальну суму 251100,96 грн (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №274 від 09.06.2023 з підписами позивача та відповідача (а.с.11).

Строк оплати визначений Специфікацією до 01.12.2023. Оскільки оплата не була проведена, то між сторонами 27.12.2023 підписана угода №2 про залік взаємних вимог і заборгованість відповідача перед позивачем зменшена на 175595,89 грн до 75505,07 грн основного боргу.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав. Строк виконання грошового зобов`язання відповідача перед позивачем є таким, що настав.

Доказів об`єктивної неможливості заперечити вимоги чи провести обумовлений розрахунок відповідач не подав. Вимоги позивача не спростовані в належний спосіб. Станом на день розгляду справи доказів погашення заборгованості до суду не подано. Невиконання відповідачем взятого на себе зобов`язання у строки до 01.12.2023, встановлені в Специфікації №1 до договору (а.с.11), є правовою підставою для стягнення заявленої позивачем суми основного боргу у примусовому порядку.

Позов в цій частині підлягає до задоволення. Належить стягнути 75505,07 грн основного боргу на користь позивача.

Щодо стягнення 30% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач вправі вимагати стягнення з відповідача грошової заборгованості з урахуванням офіційного індексу інфляції, та 30% річних, що встановлено п.7.8 договору.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку розмір інфляційних втрат за порушення строків розрахунків та 30% річних за користування чужими грошовими коштами за весь період прострочення (02.12.2023 11.02.2024) складають відповідно 1757,71 грн інфляційних втрат та 8069,26 грн 30% річних. Розрахунок позивача є правильним (а.с.19-20) та перевірений судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон".

1757,71 грн інфляційних втрат та 8069,26 грн 30% річних підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення штрафу та пені за неналежне виконання грошового зобов`язання.

Договір про забезпечення виконання зобов`язання у виді неустойки укладено сторонами в письмовому виді відповідно до приписів ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України, п.7.4 договору (а.с.9 зворот).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку розмір пені за невиконання грошового зобов`язання (період нарахування 02.12.2023 11.02.2024) та 30% штрафу від суми договору за порушення строків розрахунків понад 10 днів складають відповідно 8248,13 грн пені та 75330,28 грн штрафу (разове стягнення). Розрахунок позивача є правильним (а.с.19-20) та перевірений судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон".

8248,13 грн пені та 75330,28 грн штрафу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.ст.74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд зазначає, що сплата заборгованості відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання доказів проведення розрахунку з позивачем.

Відповідачем всупереч вимог та приписів ч.1 ст.74, ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України факту належного виконання зобов`язання перед позивачем у визначений договором строк не доведено; доводів та документів позивача не спростовано.

За вказаних обставин суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений приписами ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України, тому позов підлягає до повного задоволення. Належить стягнути з відповідача на користь позивача 75505,07 грн основної заборгованості, 8248,13 грн пені, 8069,23 грн 30% річних, 75330,28 грн штрафу.

Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України з огляду на повне задоволення позову судові витрати у сумі 3028 грн покладаються на відповідача.

Суд не розглядає питання стягнення витрат на правову допомогу позивачеві, оскільки до прийняття рішення представник позивача не надав суду первинних документів на підтвердження понесених витрат.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства "Вектор-Агро Плюс" (с.Ротмистрівка Смілянського району, вул.Шевченка, 34а; код ЄДРПОУ 39022770; номер рахунку в банку невідомий)

на користь товариства з обмежено відповідальністю "Гроу Сідс" (м.Вінниця, вул.Івана Богуна, 2, офіс 304; код ЄДРПОУ 40884934; номер рахунку в банку невідомий)

75505,07 грн основної заборгованості, 8248,13 грн пені, 8069,23 грн 30% річних, 75330,28 грн штрафу та 3028 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 10.05.2024.

Суддя Г.М.Скиба