Ухвала

від 30.04.2024 по справі 910/4439/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/4439/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 (суддя Пукас А. Ю.)

і постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 (головуючий суддя Сулім В. В., судді Майданевич А. Г., Ткаченко Б. О.)

у справі № 910/4439/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоенерджи Дніпро"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення коштів,

(у судовому засіданні взяли участь представники відповідача - Прокопів Н. М. і Франюк А. В.)

ВСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Екоенерджи Дніпро" (далі - позивач, Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - відповідач, ДП "Гарантований покупець", Підприємство) про стягнення заборгованості за договором від 19.11.2019 № 997/01 за продану електроенергію за період жовтень 2021 року, лютий-липень 2022 року в розмірі 6 243 293,07 грн та нараховані інфляційні втрати у розмірі 433 544, 97 грн, 3% річних - 93 909, 95 грн, що загалом становить 6 770 747,99 грн.

2. Позовні вимоги аргументовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором від 19.11.2019 № 997/01 (далі - Договір) щодо сплати вартості придбаної електроенергії за "зеленим" тарифом у жовтні 2021 року та за період з лютого 2022 по липень 2022 року, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у визначеному позивачем розмірі.

3. Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач здійснив часткове погашення заборгованості, у зв`язку з чим позивач подав уточнений розрахунок позовних вимог та просив стягнути з відповідача: суму основного боргу - 5 679 368,98 грн, інфляційні втрати - 430 353,48 грн та 3 % річних - 91 316,47 грн.

4. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказував на відсутність прострочення виконання зобов`язання, з огляду на положення наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" (далі - Наказ № 140) та від 15.06.2022 № 206 "Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом" (далі - Наказ № 206), якими врегульовано здійснення ДП "Гарантований покупець" розрахунків з виробниками електричної енергії за "зеленим" тарифом, в тому числі й з позивачем, на період дії воєнного стану в Україні.

5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 позовні вимоги задоволено частково.

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 рішення суду першої інстанції скасовано частково. Викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: закрито провадження у справі № 910/4439/23 в частині стягнення основного боргу у сумі 2 245,83 грн; стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу - 5 674 670,26 грн, 3 % річних - 91 309,06 грн, інфляційні втрати - 430 353,48 грн.

7. Ухвалюючи рішення в частині задоволення позову, суди визнали позовні вимоги обґрунтованими і доведеними. Разом з тим, відхилили посилання відповідача на Накази № 140 та № 206, вказавши, що останні встановлюють мінімальні розміри оплати вартості переданої електричної енергії, однак не звільняють відповідача від обов`язку повного розрахунку за Договором.

8. Не погодившись із прийнятими рішеннями, ДП "Гарантований покупець" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

9. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник посилається на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права у відносинах між ДП "Гарантований покупець" та виробниками електричної енергії при здійсненні розрахунків за "зеленим" тарифом в умовах особливого періоду (воєнного стану), зокрема пунктів 1.1, 1.3 Наказу № 140 та пунктів 2, 3 Наказу № 206.

10. Окрім того, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Підприємства надійшло клопотання про передачу справи № 910/4439/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду чи палати / об`єднаної палати Касаційного господарського суду, в якому відповідач наголошує на різній судовій практиці щодо вирішення аналогічних спорів за позовами виробників електричної енергії за "зеленим" тарифом до ДП "Гарантований покупець", а також на необхідності від відступу від висновків Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23.

11. В ході здійснення касаційного провадження у справі № 910/4439/23 колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду установлено, що Верховний Суд у постанові від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23, ухваленій у подібних правовідносинах, викладав висновок щодо питання застосування положень Наказів № 140, № 206, зокрема, у відносинах між ДП "Гарантований покупець" та виробником електричної енергії при здійсненні розрахунків за "зеленим" тарифом в умовах особливого періоду (воєнного стану).

12. Так, Верховний Суд у наведеній постанові у справі № 910/6185/23 вказав, що в наведених вище Наказах № 140, № 206:

- мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець";

- наказ не звільняє ДП "Гарантований покупець" від повної оплати придбаного товару;

- наказ не змінює обов`язок ДП "Гарантований покупець" здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

13. Верховний Суд вказав, що правовий аналіз названих підзаконних правових актів дає підстави для висновку про те, що на час воєнного стану на ДП "Гарантований покупець" було покладено обов`язок пропорційного розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел з урахуванням коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії. Водночас, вказав, що ДП "Гарантований покупець" не надав суду належних та допустимих доказів відсутності на його рахунках коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел.

14. За наведеного, Верховний Суд у постанові від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23 вказав, що з 05.07.2022 року Наказ № 140 втратив чинність, натомість набув чинності Наказ № 206, та погодився з висновками судів про те, що положення Наказу №206 не змінюють і не припиняють обов`язок ДП "Гарантований покупець" здійснити своєчасний розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства, Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок № 641) та Типового договору, затвердженого НКРЕКП. Звідси, залишив без змін судові рішення про стягнення з Підприємства заборгованості за період: жовтень 2021 року, січень - серпень 2022 року, 3 % річних та інфляційних втрат.

15. Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22.

16. Водночас, колегія суддів не може погодитися з наведеними висновками, з огляду на таке.

17. Так, правовідносини між сторонами цієї справи № 910/4439/23, як і у наведених вище справах № 910/6185/23, № 910/9100/22, виникли з договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Позивач у розумінні положень Договору є виробником за "зеленим" тарифом, а відповідач у розумінні положень Договору є гарантованим покупцем. Регулювання спірних правовідносин здійснюється положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України, Закону України від 13.04.2017 № 2019-VIII "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон № 2019-VIII) та Порядку №641.

18. Відповідно до пункту 1.1 Договору виробник за "зелени" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі, відповідно до Порядку № 641.

19. Відповідно до п. 2.1 Договору сторони визнають свої зобов`язання згідно із Законом № 2019-VIII, Порядком № 641, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.

20. З метою запровадження конкурентних механізмів функціонування ринку електричної енергії відносини щодо купівлі-продажу, постачання електричної енергії прийнято Закон України "Про ринок електричної енергії" (Закон № 2019-VIII).

21. Закон № 2019-VIII, наділяючи виробника електричної енергії правом на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ним електричну енергію (п. 2 ч. 3 ст. 30), водночас містить припис, що порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною визначається порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що затверджується Регулятором (ч. 6 ст. 65).

22. Порядок купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджено Постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641.

23. Умовами п.п. 2.4, 2.5 Договору сторонами погоджено, що виробник за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцеві електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку № 641 на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.

24. Виходячи з положень Договору та Порядку № 641 продавці за "зеленим" тарифом мають право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за поставлену ними електричну енергію відповідно до укладеного Договору, а гарантований покупець (ДП "Гарантований покупець") зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи (два авансових та один - за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів з дати затвердження НКРЕКП розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

25. Отже, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги Регулятором) з посиланням на пункт 10.4 Порядку № 641.

26. Як вбачається з матеріалів справи, в рамках виконання договору мало місце постачання позивачем електричної енергії в жовтні 2021 року та протягом лютого - липня 2022 року, яке супроводжувалося підписанням щомісячних актів купівлі-продажу електроенергії.

27. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

28. В силу вимог ч.ч. 4-5 ст. 65 Закону № 2019-VIII гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

29. Отже, з огляду на приписи статті 65 Закону №2019-VIII, пункту 10.4 Порядку №641, пункту 3.3 Договору та статті 530 ЦК України строк виконання грошового зобов`язання гарантованого покупця у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом підлягає виконання останнім після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

30. Разом з тим, з моменту введення воєнного стану (Указ Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та Укази Президента України від 14.03.2022 №133 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 17.05.2022 №341 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні") в силу положень статті 1 Закону України "Про оборону України", в Україні діє особливий період.

31. Відповідно до частини 8 статті 16 Закону №2019-VIII у разі введення особливого періоду електроенергетичні підприємства діють згідно із Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" і нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, які регулюють функціонування електроенергетики в умовах особливого періоду.

32. Отже, у вирішенні питання щодо розміру коштів, які підлягають сплаті гарантованим покупцем за поставлену електричну енергію у період дії воєнного стану в Україні, необхідно керуватись нормативно-правовими актами, які встановлювали та встановлюють регуляторні механізми щодо розміру розподілу грошових коштів у ці періоди.

33. Міністерство енергетики України як центральний орган виконавчої влади та в силу положень частини 8 статті 16 Закону №2019-VIII в умовах особливого періоду задля для стабілізації ситуації в енергетичному секторі країни в період дії воєнного стану та з метою збереження можливості для всіх без винятку генерацій здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел в умовах значного дефіциту коштів на ринку електричної енергії видало Накази №140 та №206, якими, зокрема, визначено мінімальні коефіцієнти оплати виробникам за "зеленим" тарифом, в залежності від типу альтернативного джерела енергії, що, у свою чергу, дозволить забезпечити їх фінансування на рівні, який щонайменше покриватиме операційні витрати виробників та дозволить виконувати податкові зобов`язання.

34. Правомірність наказу Міністерства енергетики України від 15.06.2022 №206 також була предметом дослідження Окружним адміністративним судом міста Києва у справі №640/10894/22 і за результатами розгляду спору у позові про визнання цього наказу протиправним та скасування відмовлено у задоволенні позовних вимог.

35. Судовими рішеннями у справі №640/10894/22 підтверджено обставини щодо прийняття Міністерством енергетики України Наказу №206 в межах своїх повноважень саме з метою сталого функціонування підприємства паливо-енергетичного комплексу (ДП "Гарантований покупець") в особливий період, а саме: під час воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64.

36. Таким чином, можна стверджувати про те, що із запровадженням особливого періоду, електроенергетичні підприємства мають враховувати нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, які регулюють функціонування електроенергетики в умовах особливого періоду, якими в цьому випадку є Накази № 140 та № 206, якими врегулювано порядок здійснення ДП "Гарантований покупець" протягом періоду дії воєнного стану в Україні перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець".

37. Звідси, на переконання колегії суддів, слід розрізняти правовідносини купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом під час дії воєнного стану та в період до введення воєнного стану. Тому, ДП "Гарантований покупець" (відповідач) на період дії воєнного стану в Україні (в умовах особливого періоду у розумінні положень статті 16 Закону №2019-VIII) виконує свої зобов`язання в частині здійснення розрахунків за придбану електричну енергію за Договором, укладеним з виробником електричної енергії за "зеленим" тарифом, саме з урахуванням показників, визначених Наказами №140 та №206. При цьому, як уже було зазначено, Наказ № 140 з 05.07.2022 втратив чинність, натомість набув чинності Наказ № 206, який є чинним, діє протягом періоду воєнного стану в Україні та є обов`язковим для врахування учасниками ринку.

38. Колегія суддів також вважає за необхідне наголосити, що Верховний Суд під час розгляду подібної справи № 910/14417/22 застосував позицію, яка розрізняє підхід до розподілу грошових коштів за сплату вартості придбаної електроенергії за договором купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом за період до та після введення воєнного стану в Україні.

39. Так, в ухвалі Верховного Суду від 11.01.2024 у справі № 910/14417/22 викладено висновок про те, що з урахуванням тих обставин, що укладений між сторонами спору Договір, укладено з метою забезпечення стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел, колегія суддів вважає, що висновок Верховного Суду у наведених вище постановах, що стосується визначення строку виконання грошового зобов`язання гарантованого покупця у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у період до введення воєнного стану в України та до прийняття Міністерством енергетики України Наказів №140 та №206 не може однаково застосовуватися у спірних правовідносинах які виникли під час дії воєнного стану в Україні (особливого періоду у розумінні положень статті 16 Закону №2019-VIII).

40. Конституцією України (статті 8, 129 та 147) гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. При цьому загальновизнано, що його базовим елементом є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, а також можливість відступу судом від своєї попередньої правової позиції лише за наявності вагомих підстав.

41. Єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики (пункт 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

42. Слід зазначити, що єдність судової практики відіграє надважливу роль у забезпеченні однакового правозастосування в господарському судочинстві, що сприяє правовій визначеності та передбачуваності стосовно вирішення спірних ситуацій для учасників судового процесу.

43. Описані вище ситуації у справі № 910/14417/22 та у справах № 910/6185/23, № 910/9100/22 свідчать про наявність протилежних підходів до застосування актів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі (Наказів № 140, № 206), до правовідносин купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом у період дії воєнного стану в Україні, що в свою чергу свідчить про відсутність єдності судової практики з цього питання.

44. За наведеного, колегія суддів не погоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23, від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22 щодо застосування положень ч. 8 ст. 16 Закону № 2019-VIII, п. 10.4 Порядку № 641, Наказу № 206, оскільки, на думку колегії суддів, положення Наказів № 140, № 206 змінюють порядок розрахунків за придбану електричну енергію за Договором, укладеним з виробником електричної енергії за "зеленим" тарифом на час дії особливого періоду. При цьому, доведення ДП "Гарантований покупець" відсутності на його рахунках коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел, не має значення для визначення строків та порядку розрахунків, оскільки вони (строки та порядок) врегульовані положеннями Наказів № 140, № 206.

45. Відповідно до положень частини 2 статті 302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

46. З метою виконання функцій із забезпечення сталості та єдності судової практики, з огляду на зміну правового регулювання спірних правовідносин у період дії воєнного стану в Україні, колегія суддів у цій справі вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування положень ч. 8 ст. 16 Закону № 2019-VIII, п. 10.4 Порядку № 641, Наказу № 206, який було викладено у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23, від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22, які розглядалися колегією суддів Касаційного господарського суду, що входить до складу іншої палати (судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством), а тому справа №910/4439/23 підлягає передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 ГПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Справу № 910/4439/23 передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил