Рішення

від 13.05.2024 по справі 120/2079/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 травня 2024 р. Справа № 120/2079/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради (2-й пров. В. Чорновола, 8, м. Хмільник, Вінницька обл., 22000)

про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача 02.10.2023 року про відмову в наданні позивачеві державної допомоги при народженні дитини; зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачеві державну допомогу на народженні дитини, передбачену ст. 10 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми".

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 28.09.2023 року звернулась до відповідача із заявою при призначення їй державної допомоги при народженні дитини. За результатами розгляду вказаної заяви, відповідач листом від 02.10.2023 року відмовив у призначенні вказаної допомоги у зв`язку з тим, що з дати народження дитини пройшло більше 12 місяців. Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 26.02.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

04.03.2024 року за вх. №13042/24 позивачем надано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 11.03.2024 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

22.03.2024 роу за вх.№17433/24 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач зазначає, що допомога при народженні дитини призначається за умови звернення не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. Відповідач зауважує, що чинним законодавством передбачено, що у період дії воєнного стану для призначення вищевказаної допомоги один з батьків, який тимчасово перебуває за межами України, надсилає до органу соціального захисту населення за своїм зареєстрованим місцем проживання (перебування) заяву та видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини. Водночас позивач такою можливістю для своєчасного звернення за призначенням допомоги не скористалась. Відповідач наголошує, що допомога при народженні дитини тісно пов`язана з фактом народження дитини і має на меті надати допомогу саме при народженні та досягнення нею 3-річного віку, відповідно, така допомога не може бути призначена за обставин, коли після народження дитини сплив значний термін. З огляду на викладене, відповідач вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

10.04.2024 року за вх.№21626/24 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано заявлені позовні вимоги та викладено заперечення щодо тверджень відповідача, наведених у відзиві.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Позивач є громадянкою України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач у м. Цешин (Республіка Польща) народила сина - ОСОБА_2.

26.07.2023 року позивач разом із дитиною повернулась на територію України.

28.09.2023 року позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення допомоги при народженні дитини.

За результатами розгляду вказаної заяви, відповідач рішенням від 02.10.2023 року відмовив у призначенні вказаної допомоги у зв`язку з тим, що з дати народження дитини пройшло більше 12 місяців.

Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім`ї, її доходів та віку дітей встановлено Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (далі - Закон № 2811-XII).

Ч. 1, 2 ст. 1 Закону № 2811-XII визначено, що громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особи, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, мають право на державну допомогу нарівні з громадянами України на умовах, передбачених цим Законом, іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 3 Закону № 2811-XII призначаються такі види державної допомоги сім`ям з дітьми: 1) допомога у зв`язку з вагітністю та пологами; 2) допомога при народженні дитини; 2-1) допомога при усиновленні дитини; 4) допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 5) допомога на дітей одиноким матерям; 5-1) допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність.

Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та об`єднання громадян за рахунок власних коштів можуть запроваджувати додаткові види допомоги та встановлювати доплати до державної допомоги сім`ям з дітьми.

Ст. 10 Закону № 2811-XII встановлено, що допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною. Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.

За приписами ст. 11 Закону № 2811-XII допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки.

Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.

Даний перелік документів є вичерпним.

Допомога батькам при народженні дитини призначається без подання документів, передбачених частинами першою та другою цієї статті, якщо відомості, необхідні для її призначення, надійшли у порядку міжвідомчої електронної взаємодії з Державного реєстру актів цивільного стану громадян під час державної реєстрації народження дитини.

Орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, має право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для призначення допомоги при народженні дитини.

У разі народження (встановлення опіки) двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.

Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Ч. 1 ст. 12 Закону № 2811-XII передбачено, допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Умови призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" визначено Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок № 1751).

Згідно з п. 2 Порядку № 1751 державна допомога сім`ям з дітьми призначається і виплачується:

- громадянам України;

- іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, особам, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, іншим іноземцям, які мають право на державну допомогу на умовах, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Призначення і виплата державної допомоги сім`ям з дітьми здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) заявника.

Допомога за місцем проживання (перебування) призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

Відповідно до п. 10 Порядку № 1751 допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

Згідно з п. 11 Порядку № 1751 для призначення допомоги при народженні дитини за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається:

1) заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред`явленням оригіналу).

Відповідно до п. 12 Порядку № 1751 допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Таким чином, для призначення допомоги при народженні дитини за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається: заява одного з батьків, з яким постійно проживає дитина та копія свідоцтва про народження дитини (з пред`явленням оригіналу). Допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

В ході судового розгляду встановлено, позивач народила дитину ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач у м. Цешин (Республіка Польща) народила сина - ОСОБА_2. Отже, строк звернення за призначенням допомоги при народженні дитини, встановлений статтею 11 Закону № 2811-ХІІ, сплив 25.04.2023 року. Із заявою про призначення допомоги при народженні дитини позивач звернулася у 08.09.2023 року, що не заперечується сторонами.

Рішенням від 02.10.2023 року відмовив у призначенні вказаної допомоги у зв`язку з тим, що з дати народження дитини пройшло більше 12 місяців.

Суд звертає увагу, що як зазначено Верховним Судом у постанові від 14.02.2018 року у справі № 591/610/16-а, ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам, і даний адміністративний позов фактично заявлений в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення.

Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

На підставі вищевикладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що передбачене ч. 7 ст. 11 Закону № 2811-XII та п. 12 Порядку № 1751 положення про те, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини, не дає підстав стверджувати, що цей термін є присічним та не може бути поновленим при наявності поважних причин.

Суд звертає увагу, що у даній адміністративній справі факт існування у позивача права на отримання соціальної допомоги при народжені дитини не оспорюється відповідачем.

Крім того, слід врахувати, що позивач з об`єктивних причин була позбавлена можливості своєчасно подати відповідну заяву, оскільки перебувала за межами України.

При цьому, у позовній заяві наголошується на тому, що виїзд позивача за межі України і, як наслідок, народження дитини закордоном обумовлюється військовою агресією російської федерації проти України.

В цьому аспекті суд зауважує, що у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції РНБО, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався. Його дія триває донині.

Враховуючи наведене в сукупності, з метою захисту інтересів малолітньої дитини, суд дійшов висновку, що рішення відповідача, оформлене повідомленням від 02.10.2023 року про відмову позивачеві у призначенні допомоги при народженні дитини є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги зобов`язального характеру, то суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Водночас, згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Таким чином, відповідача слід зобов`язати призначити та виплатити позивачеві допомогу при народженні дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211 грн 20 коп.

Таким чином, поверненню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сума у розмірі 1211 грн 20 коп.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради від 02.10.203 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні державної допомоги при народженні дитини.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211 грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради (2-й пров. В. Чорновола, 8, м. Хмільник, Вінницька обл., 22000, код ЄДРПОУ 20088327)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 13.05.2024 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна