Рішення

від 13.05.2024 по справі 160/6692/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року Справа № 160/6692/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/6692/24 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙТОРГ» про стягнення податкового боргу, -

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

13.03.2024 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙТОРГ», в якому просить суд:

- стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ХАЙТОРГ» (ЄДРПОУ 44518063) до бюджету у розмірі 50669,78 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Ухвалою суду від 15.03.2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.

Також ухвалою суду від 15.03.2024 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, а саме копії:

- докази сплати заборгованості у добровільному порядку, згідно до вимог ст.ст. 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зобов`язати позивача надати до суду належним чином засвідчені копії таких документів, а саме:

- обґрунтований розрахунок із зазначенням дати виникнення податкового боргу по кожному ППР з урахуванням дати вручення відповідачеві таких ППР, виходячи з вимог ст.ст. 42, 58 Податкового кодексу України та вимог ст.ст.72-77 Кодексу адміністративного судочинства України.

20.03.2024 року позивачем подані додаткові пояснення по справі. Долучені додаткові докази.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 13.05.2024 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в інтегрованих картках платника податків за Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАЙТОРГ» обліковується податковий борг на загальну суму 50669,78 грн., який не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Ухвалою суду від 15.03.2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвала суду про відкриття провадження направлена за місцем знаходження (реєстрації) відповідача, яке підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак, була повернута двічі на адресу суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно положень ст. 126 КАС України відповідач є належно повідомленим про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

Відповідачем у встановлений судом строк, письмових заперечень проти позову, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надано, як і заяви про визнання позову.

Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Згідно матеріалів справи, на обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАЙТОРГ» (ЄДРПОУ 44518063) та має не заявлений до суду податковий борг у розмірі 50669,78 гривень.

Так, згідно матеріалів справи, на теперішній час в інтегрованих картках платника податків ТОВ «ХАЙТОРГ» обліковується не заявлений до суду податковий борг на загальну суму 50669,78 грн, а саме:

заборгованість по акцизному податку па пальне, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 12240,00 гри, згідно:

- ППР №11416/0905 від 19.05.2023 на загальну суму 12240,00 грн. (штрафні санкції");

заборгованість по податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 1020,00 грн., згідно:

- ППР №0173170408 від 06.07.2023 року на загальну суму 1020,00 грн. (штрафні санкції);

заборгованість по податку па додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 37409,78 грн., згідно:

- ППР №0126980406 від 27.12.2022 року (штрафні санкції);

- ППР №0108830408 від 17.05.2023 року на загальну суму 36389,78грн. (штрафні санкції").

Отже, згідно баз даних ІКС «Податковий блок» по ТОВ «ХАЙТОРГ» (код 444518063) в ІКП по податку на додану вартість (14010100) станом на 19.03.2024 року обліковується податковий борг, який виник у зв`язку з відсутністю сплати по таким документам, зокрема:

- 29.06.2022 року уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9101697043 за 01.02.2022 року сума боргу по основному платежу 14765.00 грн.;

- 29.06.2022 року уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9101697046 за 01.03.2022 року сума боргу по основному платежу 20677,00 грн.

- 29.06.2022 року уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9101697043 від 29.06.2022 року сума боргу по нарахованим платником самостійно штрафних санкцій 443,00 грн.;

- 29.06.2022 року уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9101697046 від 29.06.2022 року сума боргу по нарахованим платником самостійно штрафних санкцій 620,00 грн.;

- 16.08.2022 року уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9160730065 за 01.02.2022 року сума боргу по основному платежу 53231,00 грн.;

- 16.08.2022 року уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9160730065 від 16.08.2022 року по нарахованим платником самостійно штрафних санкцій 1597,00 грн.;

- 06.03.2023 року штрафні санкції донараховані в поточному році за актом перевірки від 15.11.2022 року №20385/04-36-04-06/ НОМЕР_1 , податкове повідомлення-рішення (форма ПС") №0126980406 від 27.12.2022 року на суму 1020,00 грн., згідно рекомендованого повідомлення про вручення платником отримано 11.01.2023 року.:

- 19.06.2023 року штрафні санкції згідно з п. 120.1.1, 120.1.2 ст. 120.1 ПК України.

Інформація щодо оскарження вищенаведених податкових повідомлень - рішень в матеріалах справи відсутня.

За актом поточного року від 21.04.2024 року №14237/04-36-04-08/ НОМЕР_1 , податкове повідомлення-рішення №0108830408 від 17.05.2023 року на суму 36389,78 грн., платником не отримано, конверт повернуто 08.06.2023 року з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

З урахуванням вимог ст.56, 57 ПК України, в зв`язку з несплатою ТОВ «ХАЙТОРГ» у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Відповідно до ст.59 ПК України, у зв`язку із несплатою до бюджету сум податкового боргу по ТОВ «ХАЙТОРГ» (ЄРДПОУ 44518063) була сформована податкова вимога від 14.04.2023 року №0002233-1306-0436 та направлена на адресу платника податків засобами поштового зв`язку та яку було повернуто на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Доказів оскарження вказаної податкової вимоги матеріали справи не містять.

Посилаючись на наведені обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 36 ПК України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з п.38.1 ст.38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

За п.42.2. ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 54.1 ст.54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 59.1 ст.59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Дослідивши докази по справі, встановлено, що відповідач має податковий борг, у зв`язку з несплатою Товариством з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, з податку на прибуток приватних підприємців, з акцизного податку на пальне на загальну суму 50669,78 грн., що підтверджується матеріалами справи, а відтак є обов`язковою для сплати.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст. 38 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пп. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до ст.59 ПК України, у зв`язку із несплатою до бюджету сум податкового боргу по ТОВ «ХАЙТОРГ» (ЄРДПОУ 44518063) була сформована податкова вимога від 14.04.2023 року №0002233-1306-0436, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв`язку, та яка була повернута на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується копією повернутого конверту, який долучений до матеріалів справи.

Відповідачем доказів оскарження податкової вимоги від 14.04.2023 року №0002233-1306-0436 суду не надано.

Податкова вимога від 14.04.2023 року №0002233-1306-0436 в розумінні підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України не відкликались.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що заборгованість по сплаті, податків є узгодженою та підлягає стягненню у встановленому законом порядку.

Пунктом 60.6 ст.60 Податкового кодексу України передбачено, якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Відповідно до пп.14.1.137 п. 14.1 ст.14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п.41.4 ст.41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 ст.95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд звертає увагу, в матеріалах справи відсутні письмові докази щодо оскарження відповідачем податкової вимоги від 14.04.2023 року №0002233-1306-0436 або сплати податкового боргу на загальну суму 50669,78 гривень.

Станом на час розгляду справи, до суду не надходили письмові заяви по суті справи від відповідача.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати вказаного податкового боргу у встановлені законодавством строки.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані та доведені позовні вимоги у вказаній вище частині.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙТОРГ» про стягнення податкового боргу.

Щодо питання розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ч. 2. ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙТОРГ» про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ХАЙТОРГ» (ЄДРПОУ 44518063) до Державного бюджету у розмірі 50669,78 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Позивач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАЙТОРГ» (49051, Дніпро, вул. Калинова, 12/10, код ЄДРПОУ 44518063).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 13.05.2024 року.

Суддя В.В. Ільков