Рішення

від 13.05.2024 по справі 160/1122/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 рокуСправа №160/1122/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді:Царікової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі клопотання представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №160/1122/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Яніс» (51251, Дніпропетровська обл., смт Губиниха, вул. Берегового, буд. 35; ідентифікаційний код юридичної особи 44784166) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; ідентифікаційний код юридичної особи 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

УСТАНОВИВ:

11.01.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Яніс» до Дніпровської митниці, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 29.12.2023 № UA110110/2023/300057/1.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 у справі №160/1122/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Яніс» (51251, Дніпропетровська обл., смт Губиниха, вул. Берегового, буд. 35; ідентифікаційний код юридичної особи 44784166) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; ідентифікаційний код юридичної особи 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UA110110/2023/300057/1 від 29.12.2023.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; ідентифікаційний код юридичної особи 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Яніс (51251, Дніпропетровська обл., смт Губиниха, вул. Берегового, буд. 35; ідентифікаційний код юридичної особи 44784166) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3163 (три тисячі сто шістдесят три) грн 17 коп.

07.05.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів на підтвердження витрат, пов`язаних з розглядом справи та прийняття додаткового рішення про розподіл судових витрат (вх. №36851/24), в якому останній просить:

- прийняти додаткове рішення у даній справі, в якому вирішити питання про розподіл судових витрат шляхом стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Яніс» документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці.

Розглянувши клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 2 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 3 ст. 252 КАС України).

У постанові від 27.05.2021 у справі №580/3241/20, адміністративне провадження №К/9901/32044/20, Верховний Суд звернув увагу на те, що у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 252 КАС України.

Так, в позовній заяві позивач зазначив, що планує понести витрати на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн, проте, відповідні докази ним будуть подані після ухвалення рішення суду в даній справі в межах встановленого законом строку.

Вирішуючи питання стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.

Стаття 132 КАС України встановлює, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями ч. 3 ст. 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд при вирішенні вказаного питання враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.11.2019 у справі №810/1502/18.

Суд також зазначає, що в пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Яніс» та Адвокатським об`єднанням «Адвіс» 28.12.2023 укладено Договір (угоду) №28/01-12/23 про надання професійної правничої (правової) допомоги (далі Договір).

Згідно п. 1.1 Договору клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання (далі - «Об`єднання») бере на себе зобов`язання щодо надання правової допомоги Адвокатами Об`єднання Клієнту та/або Підзахисному. Правова допомога надається: в будь-яких справах/провадженнях/спорах (кримінальних, адміністративних, цивільних, господарських тощо), які порушуються (розслідуються, відкриваються, розпочинаються, ведуться тощо) на території України та за її межами відносно Клієнта та/чи Підзахисного, або за його (їх) участю чи ініціативою; у переговорах за участю Клієнта та/чи Підзахисного; при супроводі діяльності Клієнта; за окремими письмовими дорученнями Клієнта та/чи Підзахисного.

Відповідно до п. 3.1 Договору формою винагороди Адвокатського об`єднання за надані відповідно до цього Договору послуги є гонорар Адвоката, який здійснює захист Клієнта та додаткова винагорода Адвоката (гонорар успіху).

Згідно п. 3.2 Договору розмір, порядок обчислення (фіксований, погодинний тощо) та порядок сплати гонорару Адвоката за виконання доручення Клієнта узгоджується Сторонами та визначається у Додатку до цього Договору, який є його невід`ємною частиною. Остаточний розмір гонорару Адвоката встановлюється в Акт приймання передачі, що підписується уповноваженими представниками Сторін.

Згідно Додатку №1 від 28.12.2023 до Договору №28/01-12/23 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 28.12.2023 (далі Додаток №1 до Договору) Адвокатське об`єднання в рамках домовленостей, викладених в даному Додатку та Договору, зобов`язується надавати правову допомогу Клієнту в адміністративній справі щодо визнання протиправними та скасування рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 29.12.2023 №UА110110/2023/300057/1.

Згідно п. 2 Додатку №1 до Договору орієнтовний перелік та обсяг послуг (гонорару), що надаються за цим Додатком до Договору:

1. Підготовка позовної заяви: визначення підстав і предмету позову, доказів на обґрунтування позовних вимог, вираховування розміру судового збору, підготовка позову як документу 10 год.

2. Підготовка відповіді на відзив: визначення підстав і предмету, можливих додаткових доказів на обґрунтування позовних вимог, підготовка відповіді на відзив як документу 5 год.

3. Складання процесуальних документів по справі 1 год.

Усього: 16 год.

Відповідно до п. 4 Додатку №1 до Договору сторони погодили, що для визначення обсягу послуг, що надаються відповідно даного Додатку до Договору, вартість 1 (однієї) години роботи адвоката визначається у розмірі 1250,00 грн (одна тисяча двісті п`ятдесят грн 00 коп).

Згідно п. 5 Додатку №1 до Договору Клієнт зобов`язується сплатити на користь Адвокатського об`єднання вартість (гонорар) визначених послуг в наступному порядку: 20000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок) сплачується у якості передоплати протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати виставлення Адвокатським об`єднанням відповідного рахунку, решта вартості визначених послуг (гонорару) сплачується на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі наданих послуг.

За результатами надання послуг сторонами Договору 06.05.2024 підписано акт приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги до Договору №28/01-12/23 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 28.12.2023 (Додаток №1 від 28.12.2023 до Договору) загальна сума, що підлягає сплаті за надані послуги складає 20000,00 грн, яка складається з наступних послуг:

1. Підготовка позовної заяви: визначення підстав і предмету позову, доказів на обґрунтування позовних вимог, вираховування розміру судового збору, підготовка позову як документу 10 год, 12500,00 грн;

2. Підготовка відповіді на відзив: визначення підстав і предмету, можливих додаткових доказів на обґрунтування позовних вимог, підготовка відповіді на відзив як документу 5 год, 6250,00 грн;

3. Складання процесуальних документів по справі (додаткові пояснення від 13.02.2024, заява про розподіл судових витрат) - 1 год, 1250,00 грн.

Усього: 16 год, 20000,00 грн.

На підтвердження сплати коштів до матеріалів справи долучено копію платіжної інструкції №5 від 28.12.2023 на суму 20000,00 грн.

Суд зазначає, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/15063/18.

Разом з цим, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Зазначені вище висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №420/1109/21.

Суд, надаючи оцінку співмірності розміру витрат на правову допомогу, зазначає, що в даному випадку спір про оскарження рішення про коригування митної вартості товарів, є справою незначної складності, що розглядається у спрощеному порядку без виклику сторін та без проведення судового засідання.

Відтак, суд вважає, що наведена в акті приймання-передачі сума витрат на професійну правничу допомогу не у повній мірі відповідає критерію розумності та необхідності у цій справі.

Враховуючи викладене, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, суд вважає, що справедливим і співмірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3750,00 грн. (з урахуванням підготовки позовної заяви, підготовки відповіді на відзив - 3 год).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Клопотання представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №160/1122/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Яніс» (51251, Дніпропетровська обл., смт Губиниха, вул. Берегового, буд. 35; ідентифікаційний код юридичної особи 44784166) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; ідентифікаційний код юридичної особи 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; ідентифікаційний код юридичної особи 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Яніс» (51251, Дніпропетровська обл., смт Губиниха, вул. Берегового, буд. 35; ідентифікаційний код юридичної особи 44784166) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Царікова