Рішення

від 13.05.2024 по справі 160/6208/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 рокуСправа №160/6208/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Рябчук О.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення, -

УСТАНОВИВ:

06.03.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 17.02.2024 № 321к в частині щодо застосування до офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 (0050615) дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 22.02.2024 р., № 199 о/с про звільнення офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 (0050615);

- поновити на службі в поліції капітана поліції ОСОБА_1 (0050615) з 23.02.2024 року на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Дніпровського районного управління поліції;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь капітана поліції ОСОБА_1 (0050615), середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 23.02.2024 року по день ухвалення судом рішення з розрахунку розміру його середньоденної заробітної плати;

- допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на посаді та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він проходив службу в органах Національної поліції України на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області. Крім того, позивач навчається за заочною формою навчання на контрактній основі в аспірантурі Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. У зв`язку з тим, що у період з 09.12.2023 р. по 21.12.2023 р. проходила навчально-залікова сесія, 08.12.2023 р. позивачем було повідомлено керівництво відділення поліції №4 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про надання йому відпустки за власний рахунок для участі у ній, про що останнім було складено відповідну заяву (рапорт), а отже, у вказаний період позивач з поважних причин знаходився у відпустці для здачі учбових іспитів. Однак, після виходу позивача на роботу, відповідачем йому було повідомлено, що наказом від 17.02.2024 р. №321к його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за фактом порушення службової дисципліни, а вже 22.02.2024 р. наказом №199 о/с звільнено з 23 лютого 2024 р. за пунктом 6 частини 1 статті 77 ЗУ «Про Національну поліцію» у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби», накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, установивши преміювання за лютий 2024 р. у розмірі 0,00 гривень. Крім того, в наказі №199 о/с від 23 лютого 2024 р. вказана підстава: наказ ГУ НП в Дніпропетровській області від 17.02.2024 №321к, в якому встановлено у п.4, що 17.02.2024 р. його допущено до виконання службових обов`язків капітана поліції за посадою дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Дніпровського РУП ГУНП ГУ НП в Дніпропетровській обл., а в п. 5 цього наказу встановлено, що вважати прогулами дні не виходу дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Дніпровського РУП ГУ НП в Дніпропетровській обл. капітана поліції ОСОБА_1 на службу 19.12.2023, 20.12.2023 та 21.12.2023. Позивач вважає, що відповідальність дисциплінарного характеру до нього з боку відповідача за не вихід на службу, що зумовлена поважною причиною, вказує на занадто суворе дисциплінарне стягнення, яке є неспівмірним, з огляду на його позитивну службову характеристику. Також позивачем наголошується, що досліджені матеріали службового розслідування, висновки якого полягли в основу оскаржуваного наказу про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, не свідчать про доведеність відповідачем вини останнього у вчиненні дисциплінарного простунку, несумісного зі званням поліцейського, що унеможливлює подальше виконання ним обов`язків поліцейського. Висновком службового розслідування в порушення положень пункту 4 розділу VI Порядку №893 не встановлено обставин, за яких скоєний дисциплінарний проступок, його наслідки (тяжкість), що настали у зв`язку із цим; крім цього, висновок не містить обґрунтованих пояснень інших осіб, яким відомі обставини справи, ураховуючи той факт, що позивачем надавались пояснення та вказувались на факти, які потребували перевірки (зокрема: чи дійсно позивач навчається в навчальному закладі, чи дійсно перебував на навчально-заліковій сесії, інше), а також відсутні відомості, що характеризують особу позивача - звання, досвід, участь у бойових дій, характеристики позивача з місця роботи. Належних доказів висновкам дисциплінарної комісії про відсутність позивача на службі протягом усього робочих днів з 19.12.2023р. по 21.12.2023 р. без поважних причин відповідачем не надано, матеріали справи не містять. За вказаних обставин, рішення про звільнення з органів поліції не може вважатись справедливим, обґрунтованим і законним, просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/6208/24, відмовленно у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами з 09.04.2024 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Крім того, вищевказаною ухвалою суду було витребувано від Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області відомості про нарахування (сам розрахунок нарахування) та виплату позивачу заробітної плати (премій та надбавок) у період з 01.12.2023 по 23.02.2024 р., Табель обліку робочого часу (виходу на роботу) позивача з 01.12.2023 р. по 23.02.2024 р., документи та матеріали службового розслідування відносно позивача про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та прийнятий відповідно до такого розслідування Висновок, що затверджений начальником ГУНП в Дніпропетровській області та довідку про середньоденний заробіток ОСОБА_1 .

28.03.2024 року до суду від відповідача надійшла заява про продовження строку для підготовки та подання відзиву у справі №6208/24.160

04.04.2024 року до суду надійшов відзив Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що ОСОБА_1 проходив службу в ГУНП на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції ВП № 4 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області та має спеціальне звання капітан поліції. 22.02.2024 року наказом ГУНП № 199 о/с дільничного офіцера поліції сектору превенції ВП № 4 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 23.02.2024 року. Підставою видання наказу про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції став наказ ГУНП від 17.02.2024 року № 321 к, яким на останнього було накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 стали матеріали службового розслідування проведеного на підставі наказу ГУНП від 19.01.2024 № 178, у межах строків, визначених наказом ГУНП від 02.02.2024 № 355, щодо можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими відділення поліції №4 Дніпровського РУП ГУНП, що призвело до затримання 18.01.2024 в порядку ст. 208 КК України дільничного офіцера поліції СП відділення поліції № 4 Дніпровського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 працівниками УСБУ в Дніпропетровській області та третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Дніпро) ТУ ДБР, розташованого в м. Полтава, під процесуальним керівництвом Дніпропетровської обласної прокуратури, в рамках кримінального провадження №4202404000000003, відкритого 12.01.2024 за ч. 3 ст. 368 КК України, проводились заходи із документування протиправної діяльності (вимагання неправомірної вигоди) дільничного офіцера поліції відділення поліції № 4 Дніпровського РУГІ ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 . Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 17.02.2024 № 321к за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, ч. 1 ст. 38 та ч. 1 ст. 42 Закону України «Про запобігання корупції», п. 1 Переліку документів з питань проходження служби Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого наказом МВС України від 23.11.2016 № 1235, абзаців 2, 3 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників управлінь, відділів, секторів апарату ГУНП в Дніпропетровській області та інших його структурних, відокремлених підрозділів затвердженого наказом ГУНП від 30.09.2016 № 2786, що виразилось у неподанні письмового рапорту щодо надання учбової відпустки та відсутності на службі з 19.12.2023 по 21.12.2023 включно, в умовах воєнного стану, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам, застосовано до дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Дніпровського районного управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Також відповідачем наголошується, що згідно з довідкою від 25,01.2024 № 43/20-240, наданою СКЗ Дніпровського РУП ГУНП, з моменту призначення на посаду дільничного офіцера поліції СП відділення поліції № 4 Дніпровського РУП ГУНП, капітан поліції ОСОБА_1 з рапортами про надання йому відпустки не звертався. Таким чином, капітан поліції ОСОБА_1 зобов`язаний був звернутись з письмовим рапортом до начальника районного управління щодо надання йому учбової відпустки з 19.12.2023 по 21.12.2023, включно, на підставі якого був би виданий відповідний наказ, однак останній вказані дії не вчинив та без видання відповідного наказу пішов у відпустку терміном на три дні. Крім того, відповідачем зауважується, що поведінка працівника поліції завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам правоохоронця, ніщо не повинно паплюжити ділову репутацію та авторитет правоохоронного органу, при цьому ОСОБА_1 склавши Присягу, добровільно взяв відповідні зобов`язання і був обізнаний, що за їх порушення його може бути притягнуто до суворої дисциплінарної відповідальності аж до звільнену зі служби в поліції. Крім того, вимоги про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про поновлення позивача на службі, які, на думку відповідача, є безпідставними та необгрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «По особовому складу» №907о/с від 18.12.2023 року, відповідно до частини 9 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» призначено прибулих з апарату центрального органу управління поліції капітана поліції ОСОБА_1 (0050615) на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Дніпровського районного управління поліції з 9 грудня 2023 року, установивши йому посадовий оклад у розмірі 2400 гривень (підстава: рапорт ОСОБА_1 від 27 листопада 2023 року, наказ Національної поліції України від 09 грудня 2023 року №1983о/с та подання від 4 грудня 2023 року).

Відповідно до довідки про обставини документування протиправних дій поліцейського ВП № 4 Дніпровського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , зареєстрованої в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» від 18.01.2024 №172, 18.01.2024 о 16.30 до УГІ ГУНП надійшла інформація про документування працівниками правоохоронних органів неправомірних дій дільничного інспектора поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Дніпровського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , який перебував поза службою (на лікарняному), у цивільному одязі, без вогнепальної зброї. Як з`ясовано, 18.01.2024 працівниками УСБУ в Дніпропетровській області та третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Дніпро) ТУ ДБР, розташованого в м. Полтава, під процесуальним керівництвом Дніпропетровської обласної прокуратури, в рамках кримінального провадження №42024040000000030, відкритого 12.01.2024 за ч. 3 ст. 368 КК України, проводились заходи із документування протиправної діяльності (вимагання неправомірної вигоди) з боку капітана поліції ОСОБА_1 . Так, цієї ж доби, приблизно о 16.00 біля торгівельного центру «Мост-Сіті», по вул. Королеви Єлизавети ІІ буд. 2, у м. Дніпро, працівниками вищезазначених правоохоронних органів було задокументовано факт вимагання капітаном поліції ОСОБА_1 від громадянина «А» неправомірної вигоди в розмірі 4000 доларів США за вирішення питання щодо не притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення злочину у сфері незаконного обігу наркотичних речовин (передачі предмета хабара не було). Капітана поліції ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Вищевказані факти було також відображено у рапорті начальника УГІ ГУНП в Дніпропетровській області від 19.01.2024 року.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «Про організацію проведення службового розслідування» №178 від 19.01.2024 з метою повної та всебічної перевірки службової діяльності, у тому числі встановлення можливих порушень службової дисципліни, що призвели до вищевказаної надзвичайної події, відповідно до вимог ст. 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ст. 70 Закону України «Про Національну поліції України», та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України було призначено проведення службового розслідування, за відомостями щодо можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими відділення поліції № 4 Дніпровського РУП ГУНП, що призвело до затримання 18.01.2024 в порядку ст. 208 КПК України дільничного офіцера поліції СП відділення поліції № 4 Дніпровського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , зазначеними у рапорті начальника УГІ ГУНП полковника поліції ОСОБА_2 від 19.01.2024 №50/2-101.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «По особовому складу» №53 о/с від 22.01.2024 року, відповідно до частини 1 статті 70 Закону України «Про Національну поліцію» відсторонено від виконання службових обов`язків за посадою з 19 січня 2024 року на час проведення службового розслідування капітана поліції ОСОБА_1 (0050615), дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Дніпровського районного управління поліції (підстава: наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 19 січня 2024 року №178).

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «Про продовження строку проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУНП від 19.01.2024 №178» від 02.02.2024 №355, було продовжено строк проведення службового розслідування на 15 календарних днів.

17.02.2024 року начальником ГУНП в Дніпропетровській області затверджено Висновок про результати службового розслідування за інформацією щодо можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими відділення поліції № 4 Дніпровського РУП ГУНП, що призвело до затримання 18.01.2024 в порядку ст. 208 КПК України дільничного офіцера поліції СП відділення поліції № 4 Дніпровського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 .

З матеріалів Висновку службового розслідування встановлено наступне.

«18.01.2024 працівниками УСБУ в Дніпропетровській області та третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Дніпро) ТУ ДБР, розташованого в м. Полтава, під процесуальним керівництвом Дніпропетровської обласної прокуратури, в рамках кримінального провадження №42024040000000030, відкритого 12.01.2024 за ч. 3 ст. 368 КК України, проводились заходи із документування протиправної діяльності (вимагання неправомірної вигоди) з боку капітана поліції ОСОБА_1 . Так, цієї ж доби, приблизно о 16.00 біля торгівельного центру «Мост-Сіті», по вул. Королеви Єлизавети ІІ буд. 2, у м. Дніпро, працівниками вищезазначених правоохоронних органів було задокументовано факт вимагання капітаном поліції ОСОБА_1 від громадянина «А» неправомірної вигоди в розмірі 4000 доларів США за вирішення питання щодо не притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення злочину у сфері незаконного обігу наркотичних речовин (передачі предмета хабара не було). Капітана поліції ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Цього ж дня, капітану поліції ОСОБА_1 оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

19.01.2024 ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська поліцейському ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави у розмірі 212000 грн., чим останній скористався 22.01.2024.

З метою повного та всебічного проведення службового розслідування до ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава (з дислокацією у місті Дніпрі) було направлено запит (від 24.01.2024 вих. №50/2-128) щодо отримання інформації про хід досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024040000000030 та надання копії повідомлення про підозру капітану поліції ОСОБА_1 .

Однак, у надані інформації щодо обставин можливого скоєння кримінального правопорушення вищевказаним поліцейським було відмовлено.

За наведеними фактами було опитано дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Дніпровського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , начальника СП відділення поліції № 4 Дніпровського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , заступника начальника СП відділення поліції № 4 Дніпровського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_4 , заступника начальника СП відділення поліції № 4 Дніпровського РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_5 , старшого інспектора СКЗ Дніпровського РУП ГУНП капітана поліції Вовкодав І.В., заступника начальника СКЗ Дніпровського РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_6 , поліцейських сектору сектору превенції відділення поліції №4 Дніпровського РУП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_7 , майора поліції ОСОБА_8 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 , провідного фахівця відділу докторантури та аспірантури ДДУВС ОСОБА_12 .

Згідно з довідкою від 25.01.2024 № 43/20-270, наданою СКЗ Дніпровського РУП ГУНП, з моменту призначення на посаду дільничного офіцера поліції СП відділення поліції № 4 Дніпровського РУП ГУНП, капітан поліції ОСОБА_1 з рапортами про надання йому відпустки не звертався.

Враховуючи вищевикладену інформацію, капітану поліції ОСОБА_1 необхідно було звернутись з письмовим рапортом до начальника районного управління щодо надання йому учбової відпустки з 19.12.2023 по 21.12.2023, включно, на підставі якого був би виданий відповідний наказ, однак останній вказані дії не вчинив та без видання відповідного наказу пішов у відпустку терміном на три дні.

Необхідно зазначити, що в ході даного службового розслідування спростувати чи підтвердити факт причетності капітана поліції ОСОБА_1 до події, що призвели до його затримання 18.01.2024 у порядку ст. 208 КПК України не виявилось можливим, у зв`язку із відсутністю у матеріалах будь яких документів з цього приводу.

Таким чином, аналізуючи зібрані матеріали службового розслідування, положення нормативно-правових актів, котрі регламентують діяльність Національної поліції України, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що капітан поліції ОСОБА_1 , всупереч вимогам Правил етичної поведінки поліцейських, наказів Національної поліції України, ГУНП в Дніпропетровській області та Дніпровського РУП ГУНП, рапорт щодо надання йому учбової відпустки не подав та на службі з 19.12.2023 по 21.12.2023, включно, був відсутній.

З урахуванням вищевикладеного, дисциплінарна комісія вважає, що вказаний вчинок дискредитують звання рядового і начальницького складу Національної поліції України. Тобто, капітан поліції ОСОБА_1 вчинив діяння, несумісне зі званням поліцейського, оскільки скоїв проступок, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, а також унеможливлює подальше виконання ним обов`язків поліцейського.»

Висновком службового розслідування пропонується, зокрема, за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, ч. 1 ст. 38 та ч. 1 ст. 42 Закону України «Про запобігання корупції», п. 1 Переліку документів з питань проходження служби Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого наказом МВС України від 23.11.2016 № 1235, абзаців 2, 3 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників управлінь, відділів, секторів апарату ГУНП в Дніпропетровській області та інших його структурних, відокремлених підрозділів затвердженого наказом ГУНП від 30.09.2016 № 2786, що виразилось у неподанні письмового рапорту щодо надання учбової відпустки та відсутності на службі з 19.12.2023 по 21.12.2023, включно, в умовах воєнного стану, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам, застосувати до дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Дніпровського районного управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 (0050615), дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ВП №4 Дніпровського РУП ГУНП» №321к від 17.02.2024 року передбачено, що 18.01.2024 працівниками УСБУ в Дніпропетровській області та третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Дніпро) ТУ ДБР, розташованого в м. Полтава, під процесуальним керівництвом Дніпропетровської обласної прокуратури, в рамках кримінального провадження №42024040000000030, відкритого 12.01.2024 за ч. 3 ст. 368 КК України, було задокументовано факт вимагання дільничним інспектором поліції СП відділення поліції №4 Дніпровського РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 від громадянина «А» неправомірної вигоди в розмірі 4000 доларів США за вирішення питання щодо не притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення злочину у сфері незаконного обігу наркотичних речовин. Капітана поліції ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України. У зв`язку з чим, здійснено перевірку стану службової діяльності капітана поліції ОСОБА_1 , під час якої виявлено факт не виходу на службу останнього з 19.12.2023 по 21.12.2023, включно. У зв`язку з цим, дисциплінарною комісією ГУНП за фактом порушення службової дисципліни окремими поліцейськими відділення поліції №4 Дніпровського РУП ГУНП, що призвело до затримання 18.01.2024 дільничного інспектору поліції сектору превенції відділення поліції №4 Дніпровського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України, а також не виходу на службу останнього з 19.12.2023 по 21.12.2023, включно, проведено службове розслідування, під час якого, в діях окремих поліцейських відділення поліції №4 Дніпровського РУП ГУНП встановлено склад дисциплінарних проступків. У зв`язку з викладеним наказано за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, ч. 1 ст. 38 та ч. 1 ст. 42 Закону України «Про запобігання корупції», п. 1 Переліку документів з питань проходження служби Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого наказом МВС України від 23.11.2016 № 1235, абзаців 2, 3 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників управлінь, відділів, секторів апарату ГУНП в Дніпропетровській області та інших його структурних, відокремлених підрозділів затвердженого наказом ГУНП від 30.09.2016 № 2786, що виразилось у неподанні письмового рапорту щодо надання учбової відпустки та відсутності на службі з 19.12.2023 по 21.12.2023, включно, в умовах воєнного стану, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам, застосувати до дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Дніпровського районного управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 (0050615), дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, (пункт 1).

Крім того пунктами 4-6 вищевказаного наказу було встановлено допустити з 17.02.2024 до виконання службових обов`язків капітана поліції ОСОБА_1 за посадою дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Дніпровського РУП ГУНП. Вважати прогулами дні не виходу дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Дніпровського районного управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 на службу 19.12.2023, 20.12.2023 та 21.12.2023. УФЗБО ГУНП ( ОСОБА_13 ) грошове забезпечення за дні не виходу на службу (прогули) 19.12.2023, 20.12.2023 та 21.12.2023, дільничному офіцеру поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Дніпровського РУП ГУНП капітану поліції ОСОБА_1 не виплачувати.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «По особовому складу» №167 о/с від 19.02.2024 року, відповідно до частини 6 статті 70 Закону України «Про Національну поліцію» допустити до виконання службових обов`язків за займаною посадою з 17 лютого 2024 року капітана поліції ОСОБА_1 (0050615), дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Дніпровського районного управління поліції (підстава: наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 17 лютого 2024 року №321к)

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «По особовому складу» №199 о/с від 22.02.2024 року було звільнено за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1 (0050615), дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Дніпровського районного управління поліції з 23 лютого 2024 року, установивши йому преміювання за лютий 2024 року у розмірі 0,00 відсотків.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи громадян захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII в редакції на час спірних правовідносин).

Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (стаття 2 Закону № 580-VIII).

Відповідно до статті 3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої, четвертої статті 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до частини першої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

За змістом частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

За змістом частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про Національну поліцію» рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

Частиною першою статті 64 Закону № 580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:

«Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

З метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов`язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила №1179).

Відповідно до пункту 1 розділу І Правил № 1179 ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Пунктом 1 розділу ІІ Правил № 1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Пунктами 3 та 4 Розділу IV Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.

Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним.

У разі вчинення протиправних діянь, згідно з частиною першою статті 19 Закону №580-VIII, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга статті 19 Закону №580-VIII).

Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

Згідно з преамбулою до Дисциплінарного статуту цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина друга статті 1 Дисциплінарного статуту).

Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

За змістом частини третьої, п`ятої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.

З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (частина друга статті 14 Дисциплінарного статуту).

За змістом положень частин 3 7 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, який затверджено Законом України №2102-IX від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому, воєнний стан в країні неодноразово продовжувався та на час розгляду справи не припинений та не скасований.

Розділом V Дисциплінарного статуту унормовано особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.

Так, відповідно до частини першої, другої статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Частинами третьою, п`ятою та шостою статті 26 цього Статуту унормовано, що службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.

Під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення (частина перша статті 27 Статуту).

Аналогічні положення містить Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 (далі Порядок №893), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до положень пунктів 1-3, 4 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

У разі перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці, що підтверджено документально (далі - відсутність на службі за вагомих обставин), час відсутності його на службі не зараховується до строку проведення службового розслідування, про що видається наказ про відсутність на службі за вагомих обставин за підписом особи, яка призначила службове розслідування.

Службове розслідування має встановити наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (пункт 2 розділу VІ Порядку № 893).

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу VII Порядку №893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє (частина 12 статті 19 Дисциплінарного статуту).

Згідно зі статтею 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Отже, вчинення протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні ним службової дисципліни, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до поліцейського, винного в його учиненні, застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

При цьому, службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги.

Суд зазначає, що дотримання зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Присяги є обов`язком кожного поліцейського не залежно від того, чи перебуває він під час виконання службових обов`язків чи у позаслужбовий час, що пов`язане з особливостями проходження служби в Національній поліції України.

Працівник поліції, керуючись Присягою, відповідно до службового обов`язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе моральне зобов`язання бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин відданим інтересам служби. Такі спеціальні юридичні та моральні норми пред`являють підвищені вимоги до почуття відповідальності працівника поліції та вимагають від кожного працівника поліції за будь-яких умов відповідати очікуванням суспільства та усіляко сприяти підвищенню авторитету органів поліції серед населення, оскільки їх неухильне дотримання - це справа честі і обов`язку кожного працівника поліції.

Аналіз наведених норм права та встановлених обставин справи дає можливість дійти висновку, що відповідачем було призначено та проведено службове розслідування відповідно до вимог закону.

Верховний Суд у своїй практиці (постановах: від 02.12.2020 у справі № 420/5368/18, від 30.07.2020 у справі № 802/1767/17-а та від 20.10.2020 у справі № 340/1502/19) у справах щодо притягнення працівників органів поліції до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення неодноразово зазначав, що питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

Отже, в аспекті спірних правовідносин необхідно зазначити, що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях.

Вказане узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постановах від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20 та від 21.07.2022 у справі №160/11795/20.

Пунктом 2 статті 75 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що післядипломна освіта поліцейських може здійснюватися безпосередньо в підрозділах поліції або в навчальних закладах, у тому числі на договірних умовах.

Порядок надання навчальних відпусток, їх тривалість, гарантії працівникам, які поєднують роботу з навчанням, чітко регламентує законодавство України.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про відпустки» працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки:

1) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на першому та другому курсах у вищих навчальних закладах:

першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 10 календарних днів,

третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 20 календарних днів,

незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання - 30 календарних днів;

2) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах у вищих навчальних закладах:

першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 20 календарних днів,

третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 30 календарних днів,

незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання - 40 календарних днів;

3) на період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах незалежно від рівня акредитації - 30 календарних днів;

4) на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання першого та другого рівнів акредитації, - два місяці, а у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації - чотири місяці.

Тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою навчання у навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації.

Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит.

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів та за їх бажанням протягом чотирьох років навчання - один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати працівника.

Для працівників, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, законодавством може встановлюватись інша тривалість відпусток у зв`язку з навчанням.

Відпустки, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої та частиною четвертою цієї статті, надаються впродовж навчального року.

Крім того, для надання вищевказаної додаткової оплачуваної відпустки має бути підстава надісланий з закладу освіти виклик (лист, довідка) на наставновчу чи екзаменаційну сесію, державний іспит тощо.

Форма такого виклику, затверджена наказом Міністерством освіти і науки України від 23.06.2022 р. № 583, а саме форма № Н-5.01.

Офіційна форма № Н-5.01 має ще й інші функції: вона має поля для підтвердження прибуття студента в заклад освіти та вибуття звідти, а також про результати складання сесії (склав, не склав).

Ввідповідно до пункту 3 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію», рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до абзацу 2 розділу І Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого наказом МВС України від 23.11.2016 № 1235, рішення з питань проходження служби в поліції оформлюються письмовими наказами по особовому складу.

Відповідно до розділу II Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого наказом МВС України від 23.11.2016 № 1235, підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності, зокрема, надання відпусток відповідно до законодавства.

Відповідно до абзаців 2, 3 розділу III Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого наказом МВС України від 23.11.2016 № 1235, підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.

Перелік документів з питань проходження служби визначається згідно з Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23 листопада 2016 року № 1235, яким також передбачено й рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі.

Так, судом встановлено, що позивач навчається в аспірантурі Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на заочній формі навчання за кошти фізичних або юридичних осіб, що підтверджується Договором про надання освітніх послуг№29 від 01.09.2023 року та довідкою ДДУВС №780 від 05.03.2024 р., що міститься в матеріалах справи.

В матеріалах службового розслідування також місться довідка-виклик відділу докторантури та аспірантури ДДУВС №763 від 18.12.2023 року, відповідно до якої міститься прохання надання додаткової оплачуваної відпустки для участі в навчально-заліковій сесії ОСОБА_1 , який навчається за заочною формою навчання на контрактній основі в аспірантурі Дніпропетровського дердавного університету внутрішніх справ у період з 09.12.2023 по 21.12.2023.

Проте, у нижній частині вказаного документу, після лінії відрізу, документ взагалі не заповнений, відсутня інформація стосовно вибуття ОСОБА_1 в оплачувану відпустку, подальше прибуття та вибуття з навчального закладу, а також відсутні будь-які підписи та печатки.

Також у власних поясненнях від 29.01.2024 року позивачем зазначається, що з 01.09.2023 він навчається на заочній формі навчання в ДДУВС (в аспірантурі). З 09.12.2023 до 21.12.2023 він відвідував навчальний заклад, а саме здавав сесію. 19.12.2023 йому зателефонувала інспектор СКЗ та повідомила, що його призначено на посаду дільничного офіцера поліції, у зв`язку з чим йому потрібно з`явитися на службі. Того ж дня, приїхавши на службу, ОСОБА_1 надав довідку-виклик, надану ДДУВС з 18.12.2023 до 21.12.2023. В СКЗ йому повідомили, що наказ на відрядження до навчального закладу на два дні ніхто робити не буде. Зі слів капітана поліції ОСОБА_1 з 19.12.2023 по 21.12.2023 включно, він приходив на службу з 13.00 до 15.00. Зі слів ОСОБА_1 , під час виконання службових обов`язків останній займався розшуком ухилянтів від військової служби, відповідно до матеріалів ЕО та вказівок керівництва сектору превенції. Здійснив доставку до районного ТЦК близько 3-5 осіб. Також зазначив, що нарахування заробітної плати від ГУНП отримував в повному обсязі, згідно графіку відвідування служби.

З пояснень начальника СП відділення поліції № 4 Дніпровського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , зокрема, встановлено, що 19.12.2023 на посаду дільничного офіцера поліції відділення поліції № 4 Дніпровського РУП ГУНП був призначений капітан поліції ОСОБА_1 Про це, його як керівника, відділ кадрового забезпечення повідомив 19.12.2023. Цього ж дня, капітан поліції ОСОБА_1 прибув на службу та повідомив ОСОБА_3 , що з 09.12.2023 до 21.12.2023 перебуває на навчально-заліковій сесії у навчальному закладі ДДУВС та надав довідку-виклик. У зв`язку з цим старший лейтенант поліції ОСОБА_3 повідомив капітану поліції ОСОБА_1 про те, що відповідно до нормативних документів НП України, МВС України та законодавства України йому необхідно надати до СКЗ Дніпровського РУП ГУНП відповідний рапорт для видання наказу про надання йому учбової відпустки. На що капітан поліції ОСОБА_1 відповів, що зрозумів та залишив службовий кабінет. Чи оформив капітан поліції ОСОБА_1 належним чином учбову відпустку, останній старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 не доповідав. З 19.12.2023 по 21.12.2023, включно, капітан поліції ОСОБА_1 на службі був відсутній.

Заступник начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції № 4 Дніпровського РУП ГУНП майор поліції ОСОБА_5 у власних поясненнях, зокрема, зазначив, що 19.12.2023 для подальшого проходження службі на посаді дільничного офіцера поліції СП відділення поліції № 4 Дніпровського РУП ГУНП прибув капітан поліції ОСОБА_1 . Цього ж дня старший лейтенант поліції ОСОБА_3 повідомив, що з 09.12.2023 по до 21.12.2023 капітан поліції ОСОБА_1 перебуває на навчально-заліковій сесії у ДДУВС. У зв`язку з цим майор поліції ОСОБА_5 надав усну вказівку старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 , щоб останній роз`яснив капітану поліції ОСОБА_1 про те, що відповідно до нормативних документів НП України, МВС України та законодавства України йому необхідно надати до СКЗ Дніпровського РУП ГУНП відповідний рапорт для видання наказу про надання йому учбової відпустки. Про те, чи оформив капітан поліції ОСОБА_1 належним чином учбову відпустку, старший лейтенант поліції ОСОБА_3 не доповів.

Опитана старший інспектор СКЗ Дніпровського РУП ГУНП капітан поліції ОСОБА_14 пояснила, що 19.12.2023 їй у телефонному режимі повідомив заступник начальника СКЗ Дніпровського РУП ГУНП майор поліції ОСОБА_6 , що наказом ГУНП від 18.12.2023 № 907 о/с переведено на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Дніпровського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , для подальшого проходження служби. В цей же день, вона зателефонувала капітану поліції ОСОБА_1 та повідомила про необхідність прибуття до відділення поліції № 4 Дніпровського РУП ГУНП для подальшого проходження служби. Приблизно через 30 хв. після телефонної розмови капітан поліції ОСОБА_1 прибув вказаного відділення поліції та повідомив, що з 09.12.2023 по 21.12.2023 він перебуває на навчально-заліковій сесії в ДДУВС, та при цьому пред`явив довідку виклик від 18.12.2023 № 763. У зв`язку з цим, капітаном поліції ОСОБА_14 було роз`яснено капітану поліції ОСОБА_1 , про те, що згідно з нормативними документами НПУ та законодавством України для перебування в учбовій відпустці він повинен надати власноруч написаний рапорт, який погоджується з керівництвом відділення поліції № 4 Дніпровського РУП ГУНП та керівництвом Дніпровського РУП ГУНП та після чого видається відповідний наказ щодо надання йому учбової відпустки. Вислухавши капітана поліції ОСОБА_14 , капітан поліції ОСОБА_1 пішов до свого безпосереднього керівника та після чого до сектору кадрового забезпечення Дніпровського РУП ГУНП не звертався та рапорт про надання учбової відпустки їй не надавав.

Згідно з довідкою від 25.01.2024 № 43/20-270, наданою СКЗ Дніпровського РУП ГУНП, з моменту призначення на посаду дільничного офіцера поліції СП відділення поліції № 4 Дніпровського РУП ГУНП, капітан поліції ОСОБА_1 з рапортами про надання йому відпустки не звертався.

Крім того, судом зазначається, що позивачем разом з позовною заявою було надано власноручно написаний рапорт ОСОБА_1 від 19.12.2023 року про надання йому відпустки за власний рахунок для участі у навчально-заліковій сесії у ДДУВС в період з 19.12.2023 по 21.12.2023, проте вказаний документ не містить будь-яких відміток про реєстрацію вказаного документа уповноваженими особами відповідача, як його роботодавця.

Належних доказів неприйняття роботодавцем вказаного рапорту про надання відпустки або намагання його надання роботодавцю іншими способами, наприклад, за допомогою засобів поштового або електронного зв`язку, позивачем суду не надано.

Таким чином, позивачем рапорт про надання йому відпустки для участі у навчально-заліковій сесії у ДДУВС у період з 19.12.2023 по 21.12.2023 належним чином не був поданий відповідачу, що, в свою чергу, зумовило відсутність на службі з 19.12.2023 по 21.12.2023, включно, без належного оформлення поважності причин такої відсутності.

Крім того, відсутність ОСОБА_1 у період з 19.12.2023 по 21.12.2023 на службі підтверджується розтановкою нарядів на вказані дати.

За таких обставин, порушення, зафіксоване у висновку службового розслідування, свідчить про вчинення позивачем дій, що суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам та підривають довіру до поліції як органу державної виконавчої влади та дискредитують звання працівника поліції, тим паче вказані події відбулися в умовах воєнного стану, тобто у час коли дії поліцейських повинні бути спрямовані для захисту громадян, територіальної цілісності України та повинні відповідати професійно-етичним нормам поведінки поліцейських.

При цьому, суд погоджується з твердженнями відповідача, що відповідно до ст. 3, 13, 14, Дисциплінарного статуту Національної поліції України, право визначення виду дисциплінарного стягнення, яке необхідно застосувати до поліцейського за вчинене дисциплінарне порушення належить його прямому начальнику та відноситься до його дискреційних повноважень.

Суд звертаючись до практики Верховного Суду зазначає, що згідно правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 07.12.2021 у справі №120/278/20-а, повноваження стосовно оцінки обставин, встановлених службовим розслідуванням, надання оцінки критеріям, які враховуються при обранні виду стягнення, тяжкості проступку та заподіяній шкоді, ставленню порушника до службових обов`язків, визнанню особою своєї вини в ході службового розслідування, рівень її кваліфікації тощо, є виключними дискреційними повноваженнями відповідної посадової особи, у даному випадку начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, оскільки результатом реалізації таких повноважень є обрання одного з восьми можливих видів дисциплінарних стягнень.

Як убачається з положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № Р(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 29.04.2020 року при розгляді справи № 826/15358/17, які в силу приписів частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також суд звертає увагу на усталену практику Верховного Суду, відповідно до якої застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 806/647/15, від 21 січня 2021 року у справі № 826/4681/18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 520/1578/2020, від 09 лютого 2022 року у справі № 160/12290/20, від 23 листопада 2023 року у справі №420/14443/22).

Більш того, за приписами п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпПУ трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Фактори, від яких залежить визначення виду стягнення, були враховані відповідачем, а також беруться до уваги судом.

Суд також звертає увагу на те, що дисциплінарний проступок позивачем було вчинено в період воєнного стану.

Підставою для звільнення капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції стало вчинення останнім дисциплінарного проступку, який дискредитує звання рядового і начальницького складу Національної поліції України, яке є несумісне зі званням поліцейського та суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, а також унеможливлює подальше виконання ним обов`язків поліцейського.

Судом підтверджено під час розгляду справи вчинення позивачем дій, що дискредитують працівника поліції.

Дискредитація Національної поліції полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. Вчинення дій, що дискредитують органи поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12 квітня 2018 року у справі № 815/3636/15, у якій суд зазначив, що поняття "дискредитація" перебуває у тісному зв`язку із поняттям "дотримання морально-етичних норм" та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, закріплених у нормативно-правових актах спеціального законодавства, які пред`являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті. Такі проступки самі по собі або у сукупності підривають довіру та авторитет органів внутрішніх справ в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до працівників органів внутрішніх справ, який вчинив діяння, несумісне з посадою, найсуворішого стягнення - звільнення зі служби. Дискредитація звання рядового та начальницького складу є окремою підставою для звільнення, яке не пов`язано із вчиненням правопорушення та набрання чинності рішенням суду.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року по справі №815/4478/16.

Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов`язків працівників поліції. Приймаючи присягу, позивач зобов`язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки (постанова Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №816/604/17).

Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 року по справі №815/4463/17 сформована правова позиція щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Суд звертає увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі «Звежинський проти Польщі» (заява № 34049/96), рішення ЄСПЛ від 19.04.2007 у справі «Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії» (заява № 63235/00).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд враховує, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).

У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15.11.2007, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Крім того, згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, суд вважає, що наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 17.02.2024 № 321к в частині щодо застосування до офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 (0050615) дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 22.02.2024 р., № 199 о/с про звільнення офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 (0050615) прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України, відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для їх скасування.

Щодо інших позовних вимог, то суд зазначає що вони також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено.

Підсумовуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул. Троїцька, 20А, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук