Рішення

від 27.12.2022 по справі 320/8621/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2022 року № 320/8621/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Групп Плюс» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс Групп Плюс» із позовом Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якому просить суд:

-визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 210922 від 01.09.2020 року, винесену заступником начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зелінським С.А. про стягнення з ТОВ «Транс Групп Плюс» штрафу у сумі 8500 грн;

-визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 210910 від 01.09.2020 року, винесену заступником начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зелінським С.А. про стягнення з ТОВ «Транс Групп Плюс» штрафу у сумі 34 000 грн;

-визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 210911 від 01.09.2020 року, винесену заступником начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зелінським С.А. про стягнення з ТОВ «Транс Групп Плюс» штрафу у сумі 34 000 грн;

-визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 210912 від 01.09.2020 року, винесену заступником начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зелінським С.А. про стягнення з ТОВ «Транс Групп Плюс» штрафу у сумі 34 000 грн.

Позов мотивовано протиправністю оскаржуваних постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу, винесених на підставі необґрунтованих висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем правил перевезення вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм без відповідного дозволу, без врахування особливостей вантажу, а саме перевезення сипучого вантажу, який є рухомим під час зміни напрямків руху чи швидкості автомобіля, а тому, його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що не дає можливості, за відсутності відповідної методики зважування, з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень на одну з осей. Крім того, зазначено про порушення порядку повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого останній позов не визнав. Зазначено про правомірність винесення оскаржуваних постанов, з огляду на додержання контролюючим органом вимог законодавства про автомобільний транспорт, а також на встановлені за результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки МАN, номерний знак НОМЕР_1 , що навантаження на здвоєну вісь склало 19,3 т при нормативно-допустимому 18 т; за результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_2 було встановлено, що загальна маса становить 50,67 т. при нормативно допустимій - 40т; за результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_3 було встановлено, що загальна маса становить 51,82 при нормативно допустимій - 40т; За результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки RENAULT, номерний знак НОМЕР_4 було встановлено, що загальна маса становить 50,39 при нормативно допустимій - 40т. Також, відповідач зазначив, що виклик на розгляд справи позивачу було направлено 27.08.2020 року, що в повній мірі відповідає вимогам та строкам такого роду листування.

Згідно із інформацією про відстеження пересилання поштових відправлень на Офіційному сайті «Укрпошта» повідомлення направлено на адресу позивача 27.08.2020. 29.08.2020 - повідомлення було у точці видачі, а 01.09.2020р. було отримано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс Групп Плюс», ідентифікаційний код 43034950, місцезнаходження: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Черкаська, буд. 26, зареєстровано як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено 03.06.2019 запис №13391020000017808. Основний вид економічної діяльності: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

21.07.2020 р. та 02.08.2020 р. інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, відповідно до направлення на перевірку № 010125 від 20.07.2020 р. та №010141 від 01.08.2020 р. на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення.

За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 було встановлено, що навантаження на здвоєну вісь склало 19,3 т при нормативно допустимому - 18т. Таким чином, відповідно до частини 4 пункту 4 Порядку №1007/1207 контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області було складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю №9038697 від 21.07.2020 р.

На підставі пункту 6 Порядку №0422, у зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, було складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 031697 від 21.07.2020р.

02.08.2020 р. за результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_2 було встановлено, що загальна маса становить 50,67 при нормативно допустимих - 40т, що встановлено ТТН.

За результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_3 було встановлено, що загальна маса становить 51,82 при нормативно допустимій - 40т, що встановлено TTH №010801 ГА від 01.08.2020 р.

За результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки RENAULT, номерний знак НОМЕР_4 було встановлено, що загальна маса становить 50,39 при нормативно допустимій - 40т, що встановлено ТТН №010801ДР від 01.08.2020 р.

На підставі вищевказаних даних Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесено постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 210922 від 01.09.2020 року, № 210910 від 01.09.2020 року, № 210911 від 01.09.2020 року, № 210912 від 01.09.2020 року.

Вважаючи протиправною постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся з позовом до суду про її скасування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно зі ст. 33 Закону №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону №3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Правил №30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з п. 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» через центри надання адміністративних послуг.

Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок № 879.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку №879 дія цього Порядку не застосовується під час габаритно-вагового контролю на автоматичних пунктах.

Відповідно до п. 22.5 Правил №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, 3,75 м), за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 16 т, строєні осі понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 18 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідно до пп. 2-4 п. 2 Порядку №879 терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

- вимірювання (зважування) процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології;

- великовагові та великогабаритні транспортні засоби транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки;

- габаритно-ваговий контроль контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з п. 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно зі змістом пунктів 26, 27 Порядку №879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України», справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Відповідно до абз. 1 п. 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

У відповідності до пункту 18 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред`явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється.

У відповідності з абз. 1 п. 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Відповідно до пунктів 23, 24 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Пунктом 31.1 Порядку №879 передбачено, що якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків у п`ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що підстави прийняття оскаржуваної постанови є такими, що не відповідають положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та/або фактичним обставинам справи, з таких підстав.

Так, наведеними правовими нормами визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

При цьому, повноваження відповідача щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати, що здійснюється у формі розрахунку.

Так, оскаржуваною постановою застосовано до позивача адміністративно-господарські санкції, за порушення, за яке абзацом 16 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачена відповідальність, а саме за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Водночас, досліджуючи обставини визначення відповідачем допущеного позивачем перевищення навантаження, суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснював перевезення пшениці, тобто сипучого вантажу, про що зазначено в актах про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Отже, оскільки транспортний засіб позивача перевозив сипучий вантаж, який є рухомим під час маршруту транспортного засобу, його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що створює перешкоди для точного визначення навантаження на осі транспортного засобу.

На підставі доказів, наданих позивачем, вбачається, що постанова №210922 від 01.09.2020 не містить посилань на фактичні обставини правопорушення, оскільки відповідно до Товарно-транспортної накладної №142 від 21.07.2020 автомобіль MAN д.н. НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_1 здійснював перевезення сипучого вантажу - пшениці врожаю 2020 року загальною вагою 43 890 т.

Постанова №210910 від 01.09.2020 не містить посилань на фактичні обставини правопорушення, оскільки відповідно до Товарно-транспортної накладної №020801ГА від 02.08.2020 року автомобіль ДАФ д. н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 перевозив сипучий вантаж - шрот соняшника негранульований, Тара - 16 770 т., Нетто - 23 620 т., загальна вага 40 390 т., насипом.

Постанова № 210911 від 01.09.2020 не містить посилань на фактичні обставини правопорушення, оскільки відповідно до Товарно-транспортної накладної №010802 від 01.08.2020 водій ОСОБА_3 у цей час, керуючи автомобілем, перевозив насипом сипучий вантаж шрот соняшника негранульований, Тара - 15 340 т., Нетто - 23 940 т., загальна вага 39 280 т..

Постанова №210912 від 01.09.2020 не містить посилань на фактичні обставини правопорушення, оскільки відповідно до Товарно-транспортної накладної №01082МИ від 01.08.2020 водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем МАН д.н. НОМЕР_2 перевозив насипом вантаж - шрот соняшника гранульований, Тара 15790 т., Нетто 23920 т., загальна вага 39 710 т..

Відповідно до пунктів 23-24 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Отже, повторне зважування вантажу проводиться якщо є сумніви щодо правильності першого зважування, а також на вимогу перевізника.

У зв`язку з цим, суд вважає, що висновки відповідача щодо наявності відповідних порушень не ґрунтуються на дослідженні всіх обставин справи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що, перевозився сипучий вантаж, який є рухомим під час руху автомобіля, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що в свою чергу не дає можливості за відсутності відповідної методики зважування з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень.

Відповідно до п. 19 Порядок №879, під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

Хоча вказаним положенням Порядку №879 і передбачена наявність методики, на підставі якої проводиться процес вимірювання (зважування) габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісі (осі) транспортного засобу, як на дату проведення ГВК, так і на даний час відповідна методика Мінекономрозвитку не затверджена.

Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром "Інститут Метрології", свідоцтво про атестацію №02-84-08 (далі Методика).

Вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі. Зазначене свідчить про відсутність вимог щодо нормативів навантаження транспортних засобів з відповідним видом вантажу, та, відповідно, про неможливість встановлення факту порушення вагових параметрів.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного суду у справі №816/2329/13-а (постанова від 12.04.2018), у справі №826/442/13-а (постанова від 16.01.2018), у справі №821/597/17 (постанова від 12.06.2018) по застосуванню положень ст. 74 КАС України.

З огляду на викладене, суд зазначає, що результати вимірювання, здійснені відповідачем, не можна вважати достовірними, зважаючи на неможливість встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним вантажем.

Стосовно тверджень позивача про відсутність на момент проведення габаритно-вагового контролю відповідного транспортного засобу методики визначення параметрів фактичної маси та навантаження на вісь щодо рідких та сипучих вантажів, суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин така методика Мінекономрозвитку дійсно не була затверджена.

Проте, за змістом статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач.

Наведене узгоджується з подальшим нормативним регулюванням спірних правовідносин, а саме: скасування п. 19 Порядку №879 Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №671 без визначення необхідності застосування затвердженою Мінекономрозвитку або іншою методикою.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 02.08.2018 у справі №820/1420/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 75673434) та від 09.08.2019 у справі №817/1051/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 83553106).

У зв`язку з цим, суд вважає, що проведення посадовими особами Укртрансбезпеки габаритно-вагового контролю транспортного засобу із сипучим вантажем за відсутності відповідної методики зважування є правомірним та обґрунтованим.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували всі доводи позивача, не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Державної служби України з безпеки на транспорті.

Керуючись статтями 9,14,73-78,90,143,242-246,250,255 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 210922 від 01.09.2020 року, винесену заступником начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зелінським С.А. про стягнення з ТОВ «Транс Групп Плюс» штрафу у сумі 8500 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 210910 від 01.09.2020 року, винесену заступником начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зелінським С.А. про стягнення з ТОВ «Транс Групп Плюс» штрафу у сумі 34 000 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 210911 від 01.09.2020 року, винесену заступником начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зелінським С.А. про стягнення з ТОВ «Транс Групп Плюс» штрафу у сумі 34 000 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 210912 від 01.09.2020 року, винесену заступником начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зелінським С.А. про стягнення з ТОВ «Транс Групп Плюс» штрафу у сумі 34 000 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Групп Плюс» судові витрати в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.