Рішення

від 13.05.2024 по справі 380/3787/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/3787/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» (далі позивач, ТзОВ « 100 ШИН+») звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/002397;

- визнати протиправними та скасувати рішення про корегування митної вартості № UA209000/2023/100582/2 від 19.09.2023;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним на митну територію України було ввезено товар. З метою декларування та митного оформлення імпорту товару подано до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230099128U0 та документи для підтвердження заявленої митної вартості. Митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості (за ціною контракту). Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару відповідач надіслав вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, у відповідь на яку декларант надав усі наявні в нього документи. Однак відповідачем 19.09.2023 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100582/2 та відмовлено у митному оформлені товару згідно до картки відмови № UA209230/2023/002397 у зв`язку з прийняттям рішенням про коригування митної вартості. Вважає оскаржені рішення та картку відмови протиправними та просить такі скасувати.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Під час розгляду документів митним органом було виявлено такі розбіжності: згідно інформації, наведеної у митній декларації країні відправлення від 12.07.2023 № 435020230000060245, у гр. «вантажоодержувач» вказано назву підприємства ТОВ « 100 ШИН+», а у гр. «Порт призначення» вказано країну Україна, що не відповідає умовам даної зовнішньоекономічної операції, оскільки товар прямував до м. Гданськ (країна Польща). Відповідно до наведеної у інвойсі від 12.07.2023 WD202306060A інформації ціна товару визначено на умовах FOB QINGDAO 100SH-BOTO 2023, інформація про врахування зміни доставки відсутня. Окрім того, Рахунки-проформи на транспортно-експедиційне обслуговування, а також платіжні інструкції № 12649 від 08.09.2023, № 12626 від 06.09.2023, довідки про вартість перевезення для надання в митні органи не містять інформації про вартість перевезення товару з порту у м. Гданськ до м. Гдиня. Встановлені Львівською митницею невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом, зумовили скерування декларанту вимоги про надання додаткових документів. Однак декларантом не надано жодного додаткового документу, який міг би підтвердити числове значення митної вартості товару, заявленого декларантом у митній декларації. Вказує, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Оскільки документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані ТзОВ « 100 ШИН+» не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 21.02.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідачем 07.03.2024 (вх. №17958) подано відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою від 11.03.2024 відмовлено у задоволенні заяви про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТзОВ « 100 ШИН+» зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із присвоєнням коду ЄДРПОУ 38012976.

Між ТОВ « 100 ШИН+» (Покупець) та «SHANDONG WANDA BOTO TYRE CO.,LTD», Китай (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір №100SHBOTO 2023 від 01.01.2023.

Відповідно до умов договору Продавець відвантажує, а Покупець приймає та оплачує вантажні та легкові шини, виробник: «SHANDONG WANDA BOTO TYRE CO., LTD» у кількості та по цінам, вказаним у Комерційних Інвойсах, що є невід`ємною частиною договору. Ціна за товар визначена у доларах США за одиницю товару та вказана у Інвойс. Сума контракту та умови поставки визначаються згідно до Інвойсу.

ТзОВ « 100 ШИН+» відповідно до умов договору та на підставі рахунку-проформи № WD202306060 від 09.06.2023 здійснило попередню оплату за товар, що підтверджується банківськими платіжними документами № 71 від 16.06.2023 та № 73 від 20.06.2023.

Сторони Інвойсом № WD202306060A від 12.07.2023 узгодили номенклатуру, ціну та кількість товару, відповідно до якого загальна кількість товару складає 1555 штуки, загальна вартість товару на умовах FOB (Qingdao) становить 130 000 доларів США.

Позивач з метою митного оформлення партії товару 22.05.2023 подав митному органу електронну митну декларацію №23UA209230099128U0, в якій визначив митну вартість товару, що імпортується, за основним методом за ціною договору (контракту) на загальну суму 130 000 долари США (5 305 395 грн 15 к.)

Позивач разом з митною декларацією №23UA209230099128U0 надав до митного контролю зазначені у графі 44 митної декларації документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: контракт поставки, а саме: пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 12.07.2023; рахунок-проформа (Proforma invoice)№ WD202306060 від 09.06.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №WD202306060A від 12.07.2023; Коносамент (Bill of lading) № 1053630216 від 15.07.2023; автотранспортні накладні (Road consignment note) №0198 від 12.09.2023; №0620 від 12.09.2023; № 4385 від 12.09.2023 та№ 4861 від 12.09.2023; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №23C3705B0114/00370 від 13.07.2023; банківські платіжні документи, що стосуються товару №71 від 16.06.2023 та №73 від 20.06.2023; Рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг №05/09/2023 від 08.09.2023; №1053630216 від 05.09.2023 та№1053630216/2 від 08.09.2023; банківські платіжні документи про оплату транспортно-експедиційних послуг №12626 від 06.09.2023; №12649 від 08.09.2023 та №85 від 12.09.2023; документи на підтвердження вартості перевезення товару №08092023 від 08.09.2023; Б/Н від 12.09.2023; Б/Н від 14.09.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 12.07.2023; розрахунок ціни (калькуляція) №WD202306060A від 12.07.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №100SH-BOTO2023 від 01.01.2023; договори (контракти) про перевезення №20230912/4 від 06.09.2023; № KH42FS від 25.08.2021 та Б/Н від 24.03.2023; копія митної декларації країни відправлення №435020230000060245 від 12.07.2023.

Відповідачем відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/002397.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/100582/2 від 19.09.2023, яким митну вартість товару визначено за методом 2 ґ (стаття 64 Митного кодексу).

Рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/100582/2 від 19.09.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002397 є предметом оскарження.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (далі Митний кодекс) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Окрім цього, суд зазначає, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17).

Судом при розгляді справи також взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Судом встановлено, що позивач під час здійснення митного контролю надав усі документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу.

Даючи оцінку наявності у відповідача підстав для витребування додаткових доказів, суд звертає увагу на те, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Як вказано у спірному рішенні № UA209000/2023/100582/2 від 19.09.2023, відповідач за результатами опрацювання наданих декларантом документів, дійшов висновку про відсутність у них всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар на підставі такого:

- згідно інформації, наведеної у митній декларації країні відправлення від 12.07.2023 № 435020230000060245, у гр. «вантажоодержувач» вказано назву підприємства ТОВ « 100 ШИН+», а у гр. «Порт призначення» вказано країну Україна, що не відповідає умовам даної зовнішньоекономічної операції, оскільки товар прямував до м. Гданськ (країна Польща). Відповідно до наведеної у інвойсі від 12.07.2023 WD202306060A інформації ціна товару визначено на умовах FOB QINGDAO 100SH-BOTO 2023, а інформація про врахування зміни доставки відсутня.

- відповідно до наведеної у CMR № 0198 інформації, місце завантаження товару на автомобільний транспорт (графа 4) м. Гданськ, проте у графі 22 відправник зазначений як Trans-Lider SV Sp. z.o.o. із місцезнаходженням у м. Гдиня. Аналогічні відомості містяться у CMR №№ 4385, 4861, 0620.

- згідно з проформою-рахунком № 1053630216 щодо морського фрахту, проформою- рахунком № 1053630216/2 щодо навантажувально-розвантажувальних робіт в порту місцем надання послуг визначено м. Гданськ (порт).

- рахунки-проформи на транспортно-експедиційне обслуговування, платіжні інструкції № 12649 від 08.09.2023, № 12626 від 06.09.2023 та довідки про вартість перевезення не містять інформації про вартість перевезення товару з порту у м. Гданськ до м. Гдиня.

- у комерційному інвойсі № WD202306060А від 12.07.2023 зазначено, що товар транспортується з п. Qingdao до України через Гданськ, у Польщі по морю.

- відповідно до Заявки-Договору № 20230912/4 про надання послуг з перевезення вантажу у міжнародному сполученні від 06.09.2023, укладеним з ТОВ «НКЮ», митне оформлення зазначено у с. Муроване, завантаження відбувалось у м. Гданськ.

Стосовно розбіжностей з приводу вантажоодержувача товару, яка виявлена у митній декларації країні відправлення, суд звертає увагу на те, що позивачем до митного оформлення була надана копія митної декларації країни відправлення №435020230000060245 від 12.07.2023, що містить данні про постачальника (SHANDONG WANDA BOTO TYRE CO.,LTD ), покупця (ТОВ « 100 ШИН +»); умови поставки (FOB), посилання на договір та Інвойс (100SH-BOTO 2023 / WD202306060A) вагу (61560 кг), найменування товару (шини для вантажних автомобілів), кількість товару (1555 шт.) та вартість товару (130 000 дол. США).

Наведені у митній декларації країни відправлення відомості співпадають з даними наданих до митного оформлення товаросупровідних документах та дозволяють ідентифікувати таку декларацію з партію товару, що оцінюється.

Суд звертає увагу та враховує висновок, Верховного Суду, сформований у постанові від 14.01.2020 у справі №813/1350/14, відповідно до якого позивач не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства Китаю, та внесення до неї відповідної інформації.

Окрім того, в розумінні частини 2 статті 53 Митного кодексу експортна декларація не є основним документом, що підтверджує митну вартість.

З приводу доводів про неможливість перевірки вартості розміру транспортних перевезень за усім маршрутом, оскільки довідки №08092023 від 08.09.2023, від 14.09.2023 та від 12.09.2023 про вартість перевезення є лише довідкою для митних органів, а не бухгалтерським документом, суд зазначає таке.

Відповідно до пп. 6 п 2. статті 53 Митного кодексу документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

На підтвердження транспортних витрат з пункту відправлення порт QINGDAO (Китай) до порту Gdansk (Польща), що включає вантажно-розвантажувальні роботи, надана Довідка про транспортні витрати №Б/Н 14.09.2023, що містить данні про вартість перевезення та супутніх витрат з пункту відправлення порт QINGDAO (Китай) до порт Gdansk (Польща): номер коносаменту (1053630216) та номери контейнерів (GCXU5654861; MSKU8470198; MRKU2870620; PRSU8864385)

На підтвердження витрат по перевантаженню вантажу з контейнерів в автомобілі в порту Gdansk (Польща) надана Довідка про транспортні витрати № 08092023 від 08.09.2023, що містить данні про вартість перевантаження товару з контейнерів в порту Gdansk (Польща): номер коносаменту (1053630216) та номери контейнерів (GCXU5654861; MSKU8470198; MRKU2870620; PRSU8864385).

На підтвердження транспортних витрат з порту Gdansk (Польща) до Рава-Руська (Україна ) надана Довідка про транспортні витрати № б/н від 12.09.2023, що містить данні про вартість перевезення та включає відомості про номер автотранспортного засобу, яким здійснювалось перевезення (AC4805HK/ AC2742XF; AC1667HI/ AC8468XP; AC3742HI/ AC2613XO; AC8725HH /AC0912XF), номер та дату CMR (№0198 від 12.09.2023; №0620 від 12.09.2023; №4385 від 12.09.2023; №4861 від 12.09.2023), посилання на Інвойс (WD202306060A 12.07.2023).

Наведені у довідках №08092023 від 08.09.2023, від 14.09.2023 та від 12.09.2023 відомості співпадають з даними наданих до митного оформлення товаросупровідних документах та підтверджують складові митної вартості товару.

З приводу тверджень відповідача про те, що Довідки не містять відомостей про вартість перевезення після перетину кордону, суд зазначає, що, враховуючи вимоги частини 10 статті 58 Митного кодексу, для цілей визначення митної вартості товару, такі складові митної вартості товару, як витрати на доставку товару після ввезення на митну територію України не підлягають включенню, тобто не є складовою митної вартості. Тому наявність/відсутність цінової інформації про транспортування товару по території України не має впливу на визначення митної вартості оцінюваної партії Товару.

Крім того відповідач, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Щодо зауважень відповідача стосовно розбіжностей місця завантаження товару на автомобільний транспорт, суд зазначає, що відповідачем не наведено жодних відомостей про те, яким саме чином адреса реєстрації постачальника послуг перевантаження впливає на визначення митної вартості.

З урахуванням встановлених обставин, суд зазначає, що зауваження відповідача до пред`явлених позивачем для митного декларування документів жодним чином не є доказами неможливості визнання задекларованої митної вартості та не можуть бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки саме по собі не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Таким чином, вказані розбіжності не впливають на числові значення складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально.

Встановлені судом фактичні обставини дають підстави стверджувати, що позивачем разом з митною декларацією подано повний пакет документів, визначений частиною 2 статті 53 Митного кодексу, які підтверджують митну вартість товару.

Натомість відповідач не довів, що подані декларантом у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за придбаний товар, а також те, що документи для підтвердження числових значень складових митної вартості надано не в повному обсязі та містять розбіжності та мають невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У оскарженому рішенні про коригування митної вартості відповідач не навів обґрунтованих підстав для висновку про наявність розбіжностей числових значень складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Суд також зазначає, що відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності і неточності впливають на митну вартість товару чи її складових.

Дослідивши документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, суд вказує, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

З огляду на викладене, суд виснує, що у відповідача було достатньо підстав для підтвердження числових значень усіх складових митної вартості імпортованого товару та відомості щодо ціни товару на підставі наданих декларантом документів, передбачених частиною 2 статті 53 Митного кодексу.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Встановлені судом фактичні обставини в сукупності із наявними у справі належними та допустимими доказами свідчать про необґрунтованість висновку митного органу про розбіжності у поданих до митного оформлення документах та про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, що дає підстави стверджувати про необґрунтованість коригування митної вартості.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказаного обов`язку не виконано, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази правомірності прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100582/2 від 19.09.2023.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку спірним рішенню та картці відмови, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товару № UA209000/2023/100582/2 від 19.09.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації не відповідають критеріям до такого роду рішень, встановлених частиною 2 статті 2 КАС України, та нормам Митного кодексу, тому такі слід визнати протиправними та скасувати, задовольнивши позов в цілому.

Відповідно до статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 7 434 грн 22 к., сплаченого за платіжними дорученнями №13581 та №13580 від 12.04.2024

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» (сільрада Княжицька, автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, 25 км, Броварський район, Київська область, 07455, код ЄДРПОУ 38012976) до Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100582/2 від 19.09.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/002397.

Стягнути з Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « 00 ШИН+» (сільрада Княжицька, автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, 25 км., Броварський район, Київська область, 07455, код ЄДРПОУ 38012976) 7 434 (сім тисяч чотириста тридцять чотири) грн 22 к. судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.П. Хома