Рішення

від 10.05.2024 по справі 380/21978/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2024 року м. Львівсправа № 380/21978/23

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом Управління поліції охорони у Львівській області до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Управління поліції охорони у Львівській області (Позивач/УПО у Львівській області) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (Відповідач/ГУ ДПС у Львівській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2023 року № 14671/13-01-04-07, прийняте на підставі акта перевірки від 09 травня 2023 року № 12234/13-01-04-07/40108887 про порушення вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 та/або пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, щодо граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних та застосування штрафної санкції в розмірі 160738,72 грн;

- судові витрати покласти на відповідача.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Львівській області від 23 червня 2023 року № 14671/13-01-04-07 (далі також оскаржуване податкове повідомлення-рішення), прийнятим на підставі акта камеральної перевірки від 09 травня 2023 року № 12234/13-01-04-07/40108887 (далі також акт перевірки), до УПО у Львівській області застосовано штраф у розмірі 160738,72 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних (далі також ПН) та розрахунків коригування до них (далі також РК), які описані в акті перевірки, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також ЄРПН).

Позивач не погоджується із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, уважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на таке.

ПН №№ 27907, 23833, 23848, 23832, 23820, 23843, 23831, 16430, 28108 були надіслані УПО у Львівській області до ЄРПН вчасно, без порушень термінів. Однак реєстрація цих ПН в ЄРПН була здійснена лише на наступний день або пізніше, що призвело до порушення термінів реєстрації та спричинило накладення на позивача штрафу в розмірі 6115,03 грн. Несвоєчасна доставка відправлення адресату з будь-яких причин виключає відповідальність УПО у Львівській області, яке свій обов`язок щодо надіслання ПН до ЄРПН виконало вчасно.

ПН № 28109 зареєстрована в ЄРПН із порушенням граничного терміну на чотири дні. Зазначена ПН була складена УПО у Львівській області на самого себе та містила відмітку «не підлягає наданню отримувачу», а отже штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію такої ПН не застосовуються. Так, згідно із листами ДФС України від 16 березня 2016 року № 5733/6/99-99-19-03-02-15 та від 17 лютого 2016 року № 3567/6/99-99-10-03-02-15 за несвоєчасну реєстрацію/відсутність реєстрації в ЄРПН ПН, які не підлягають наданню покупцям платникам податку на додану вартість (складені на неплатника ПДВ), штрафні санкції не передбачені. Отже, відповідно до цього роз`яснення та його буквального розуміння під штрафні санкції підпадають лише ПН, що надаються покупцям платникам ПДВ. А отже, за несвоєчасну реєстрацію ПН, складених на покупців неплатників ПДВ, штрафні санкції не повинні застосовуватися. ПН не підлягали наданню отримувачу (покупцю), оскільки реалізація товару відбувалася УПО у Львівській області, а тому жоден з контрагентів не зазнав шкоди через невключення сум ПДВ до податкового кредиту. Застосування штрафних санкцій за підпунктом 120-1 статті 120 Податкового кодексу України (далі також ПК України) не захищає будь-яких інтересів платника-контрагента, у спірній ситуації навіть не реалізується захист інтересів держави чи суспільства. Тож, застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію згаданої ПН є неправомірним.

Щодо інших ПН та РК, зазначених в акті перевірки, а саме: ПН №№ 28333, 29423, 29421, 28162, 28164, 28336, 28338, 27919, 27921, 28171, 28173, 27683, 27684, 27694, 28050, 27974 та проведених до них РК №№ 28331, 29422, 29419, 28161, 28163, 28335, 28337, 27918, 27920, 28170, 28172, 27690, 27691, 27693, 28049, 27973 позивач зазначає таке. У зв`язку із запровадженням воєнного стану доступ до реєстрів був обмежений, крім того, відбувались часті відключення електроенергії та відсутність з`єднання з сервером ДПС України, внаслідок чого перевірити та уточнити реквізити платників було неможливо. Початкові ПН були зареєстровані УПО у Львівській області вчасно на «неплатників» Згодом, у міру налагодження документообігу, дані раніше зареєстрованих ПН уточнювалися, що потребувало подання РК до ПН на «неплатника» з від`ємною сумою та реєстрації ПН за реквізитами платників ПДВ на таку ж суму. Тобто, УПО у Львівській області видавався РК з «від`ємною сумою» та згодом реєструвалася нова ПН на суму, аналогічну відповідному РК, вже на «платника податків». Такі коригування відбувалися, як правило після закінчення термінів реєстрації ПН. До того ж, зазначені РК видавалися із відміткою «не підлягає наданню отримувачу». Тож до цих РК не може застосовуватися штраф, оскільки штрафні санкції застосовуються за порушення термінів реєстрації ПН в ЄРПН, крім ПН, що не надається отримувачу. Оскільки в ПН, які складаються на постачання, звільнені від ПДВ та постачання, що оподатковуються за ставкою ПДВ 0%, відсутня база для нарахування штрафу в будь-якому разі, оскільки сума ПДВ у таких ПН, незалежно від того, чи вони надаються чи не надаються покупцю, дорівнюватиме нулю.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що податковий орган здійснив подвійне нарахування штрафних санкцій як на РК з «від`ємною сумою» так і на зареєстровані відповідно до них ПН. Отже, відповідач за одне і те ж порушення застосував штрафну санкцію двічі: 64772,94 грн за РК, які мають відмітку «не підлягає наданню отримувачу», та 61310,60 грн за ПН, видані до відповідних РК.

Позивач підсумовує, що неналежне виконання УПО у Львівській області вимог податкового законодавства відбулося не з його вини, за відсутності умислу, що виключає протиправність його дій, як платника податків, і, як наслідок, притягнення до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

У зв`язку з наведеним просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач, покликаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема в постановах від 10 грудня 2019 року у справі № 540/830/19, від 03 березня 2020 року у справі № 280/1039/19, вказує, що пункт 120-1.1 статті 120 ПК України встановлює юридичну відповідальність за порушення платником податку на додану вартість граничного строку для реєстрації ПН та/або РК до такої ПН. Одночасно з цим законодавець окреслює низку виключень, а саме окреслює коло різновидів ПН, за несвоєчасну реєстрацію яких платник податків не підлягатиме юридичній відповідальності у порядку цієї норми. Так, диспозиція пункту 120.-1.1 статті 120 ПК України передбачає, що штраф не застосовується за порушення граничних строків для реєстрації ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Водночас для звільнення від відповідальності необхідна наявність двох обов`язкових складових: ПН не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Аналіз текстів поданих позивачем до суду копій роздруківок електронних ПН вказує на те, що такі виписані на адресу неплатників податку на додану вартість. У верхній лівій графі цих ПН містяться написи «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)» з причини тип причини 02 «Складена на постачання неплатнику податку». Всі вищезазначені ПН позивача були зареєстровані в ЄРПН з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Ці обставини у сукупності дають підстави для висновків, що наявні у матеріалах справи ПН позивача виписані на неплатників ПДВ, які були зареєстровані ним з порушенням граничних термінів реєстрації, не відповідають тим виключенням, з якими законодавець пов`язує можливість звільнення платника від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію ПН в ЄРПН.

Також відповідач зазначає, що компетенцією в частині видачі квитанції про прийняття або неприйняття ПН наділений центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, а саме ДПС України. З урахуванням викладеного обставини щодо своєчасності видачі квитанції, з якою абзац 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України та Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, пов`язує факт реєстрації ПН в ЄРПН, не входять до предмету доказування в цій справі, оскільки в межах камеральної перевірки інспектор перевіряє дотримання строків реєстрації ПН, ураховуючи сформовані дані ЄРПН, який наповнює ДПС України у спосіб видачі відповідних квитанцій, та позбавлений компетенції досліджувати питання подання вказаних накладних на реєстрацію.

Відповідач просить суд взяти до уваги, що дані спеціалізованого програмного забезпечення чи витяг з іншої системи є неналежним та не може бути достовірним доказом фіксації дати та часу реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Покликається на те, що вся інформація щодо формування та підписання електронного звіту фіксується в протоколі подій відповідного документа КП «М.Е.DOC». Дата та час відправлення, що фіксується КП «М.Е.DOC», залежить від системних налаштувань дати і часу на комп`ютері, з якого проводиться відправлення документу, та зазначається у вкладці «Очікується доставка». Отже, дата та час, зазначені у витягах, наданих позивачем, можуть відрізнятися від фактичних, оскільки такі залежать від системних налаштувань комп`ютерної системи позивача, у зв`язку з чим не є належними та допустимими доказами виконання позивачем обов`язку щодо своєчасної реєстрації податкових накладних. У цій справі позивач не надав належних та допустимих доказів наявності збоїв в роботі сервера ДПС України та протиправної бездіяльності з боку податкового органу, так само як не надав суду доказів вжиття всіх залежних від нього заходів з метою своєчасного виконання обов`язку щодо реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН та не обґрунтував зволікання з надісланням таких податкових накладних на реєстрацію, з огляду на той факт, що реєстрація податкової накладної є передбачуваною подією.

Наголошує, що єдиним належним та достовірним доказом відповідно до статті 201 ПК України є квитанція, яка надіслана платнику податків у електронний кабінет, однак позивачем відповідні документи не долучені до матеріалів справи.

З огляду на викладене відповідач уважає, що оскільки позивач допустив порушення строків реєстрації ПН, перелік яких наведено в акті перевірки, то оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, підстави для його скасування відсутні, а тому в задоволенні заявленого позову просить відмовити повністю.

На спростування доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, позивач подав відповідь на відзив, в якій додатково, крім аргументів, наведених у позовній заяві, вказує, що УПО у Львівській області не може надати інших доказів, що вказують на вчасне надіслання ПН на реєстрацію в ЄРПН, окрім тих, що додані до позовної заяви. Відзначає, що долучені до позовної заяви роздруковані скриншоти файлів є належними та допустимими доказами, а позиція податкового органу суперечить правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у постановах від 28 квітня 2020 року у справі № 810/198/16 та від 20 жовтня 2020 року у справі № 620/817/19. Жодного особистого втручання в КП «М.Е.DOC» з боку позивача не відбувалося, налаштування дати та часу в КП «М.Е.DOC» синхронізується з налаштуваннями на комп`ютері і не потребує додаткового (ручного) втручання. Крім цього, протягом операційного дня до УПО у Львівській області не було надіслано квитанцій про прийняття або неприйняття відповідних ПН. Отже, ПН №№ 27907, 23833, 23848, 23832, 23820, 23843, 23831, 16430, 28108 були надіслані на реєстрацію в ЄРПН вчасно, протягом операційного дня. Також позивач наводить правові позиції Верховного Суду, викладені, зокрема у постановах від 23 січня 2018 року у справі № 806/832/17, від 03 травня 2023 року у справі № 580/1728/20, від 20 липня 2023 року у справі № 500/1322/20, від 14 лютого 2019 року у справі № 809/1040/17, від 10 лютого 2021 року у справі № 380/671/20 та ін.

Відповідач подав додаткові пояснення у справі, в яких наводить правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 30 січня 2024 року у справі № 280/4484/23 та від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23.

Відповідно до пункту третього частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 22 вересня 2023 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 03 жовтня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання; запропоновано позивачу подати до суду докази, що вказують на вчасне направлення податкових накладних на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, та докази, які підтверджують доводи про неможливість вчасної реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі; витребувано у відповідача дані з Єдиного реєстру податкових накладних, які слугували підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Судове засідання, призначене на 24 жовтня 2023 року, відкладено на 14 листопада 2023 року за клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Судове засідання, призначене на 14 листопада 2023 року, відкладено на 12 грудня 2023 року для подання доказів представником позивача та представником відповідача.

Судове засідання, призначене на 12 грудня 2023 року, відкладено на 21 грудня 2023 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 21 грудня 2023 року, суд заслухав усні пояснення представників позивача та відповідача, дослідив докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Представник позивача заявлений позов підтримав повністю, просив його задовольнити.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечила повністю, просила в його задоволенні відмовити.

У цьому ж судовому засіданні суд постановив прийняти рішення у строки, передбачені для справ, розгляд яких здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Старшим державним інспектором Львівського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Львівській Корнай Ганною Володимирівною проведено камеральну перевірку дотримання УПО у Львівській області (код ЄДРПОУ 40108887) вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

За результатами проведення указаної перевірки складено акт від 09 травня 2023 року № 12234/13-01-04-07/40108887 «Про результати камеральної перевірки дотримання вимог п.192.1 ст.192, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) УПО Львівської області (код ЄДРПОУ 40108887)».

Проведеною камеральною перевіркою встановлено, що УПО у Львівській області (код ЄДРПОУ 40108887) відповідно до статті 192, статті 120-1, пункту 201.10 статті 201 та підпункту 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України порушило граничні терміни реєстрації 107 податкових накладних/розрахунків коригування, складених з період березня 2022 року - лютого 2023 року, описаних в акті перевірки.

УПО у Львівській області подало до ГУ ДПС у Львівській області заперечення від 01 червня 2023 року № 3052/43/33/01-2023 на акт камеральної перевірки від 09 травня 2023 року № 12234/13-01-04-07/40108887.

Згідно із листом ГУ ДПС у Львівській області від 16 червня 2023 року № 18948/6/13-01-04-04-07 «Про надання відповіді» постійно діюча комісія з розгляду спірних питань на засіданні, яке відбулося 13 червня 2023 року в приміщенні ГУ ДПС у Львівській області, розглянула аргументи УПО у Львівській області, наведені в запереченні, та вирішила, що такі висновків акта камеральної перевірки від 09 травня 2023 року № 12234/13-01-04-07/40108887 не спростовують.

23 червня 2023 року ГУ ДПС у Львівській області винесло податкове повідомлення-рішення № 14671/13-01-04-07, яким згідно із пунктом 120-1 статті 120 ПК України застосувало до УПО у Львівській області штраф у сумі 160738,72 грн за порушення визначених статтею 201 ПК України граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

07 липня 2023 року УПО у Львівській області подало до Державної податкової служби України скаргу № 3782/43/33/03-2023 на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 23 червня 2023 року № 14671/13-01-04-07.

Рішенням Державної податкової служби України від 08 вересня 2023 року № 11150/5/99-00-06-03-01-05 податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 23 червня 2023 року № 14671/13-01-04-07 залишено без змін, а скаргу УПО у Львівській області від 07 липня 2023 року № 3782/43/33/03-2023 без задоволення.

Уважаючи податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 23 червня 2023 року № 14671/13-01-04-07 протиправним та таким, що його належить скасувати, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 23 червня 2023 року № 14671/13-01-04-07 про застосування до УПО у Львівській області штрафу у сумі 160738,72 грн за порушення визначених статтею 201 ПК України граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

За змістом абзаців четвертого, п`ятого пункту 201.10 статті 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абзац дев`ятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно з абзацом тринадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абзацу чотирнадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної в ЄРПН у визначений ПК України строк, а доказом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної є квитанція, в якій фіксується дата та час надходження податкової накладної та/або розрахунку в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення ними вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Згідно з підпунктом 120-1.1 пункту 120-1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (далі Порядок № 1246, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пункт 3 Порядку № 1246 передбачає, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

За змістом пункту Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1246 після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття. (пункти 14, 15 Порядку № 1246).

Аналіз наведених норм права вказує, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України є одним із елементів податкового обов`язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов`язків таких суб`єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов`язку утворює склад податкового правопорушення.

Відповідно до абзацу першого пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Суд відзначає, що вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

У постанові від 03 квітня 2020 року у справі № 160/5380/19 Верховний Суд вказав, що у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу. Встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 10 червня 2019 року у справі № 802/1825/16-а, від 12 липня 2019 року у справі № 0940/1600/18.

Водночас з огляду на положення пункту 201.10 статті 201 ПК України у разі відсутності у межах операційного дня надісланої контролюючим органом квитанції, що підтверджує прийняття податкової накладної або відмову у її прийнятті, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН датою її надсилання.

Суд встановив, що в акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення УПО у Львівській області граничних термінів реєстрації, зокрема таких податкових накладних:

- від 30 червня 2022 року № 27907 дата реєстрації: 18 липня 2022 року, кількість протермінованих днів: 3, сума штрафної санкції: 13,33 грн;

- від 13 серпня 2022 року № 23833 дата реєстрації: 01 вересня 2022 року, кількість протермінованих днів: 1, сума штрафної санкції: 12,83 грн;

- від 11 серпня 2022 року № 23848 дата реєстрації: 01 вересня 2022 року, кількість протермінованих днів: 1, сума штрафної санкції: 1438,40 грн;

- від 13 серпня 2022 року № 23832 дата реєстрації: 01 вересня 2022 року, кількість протермінованих днів: 1, сума штрафної санкції: 34,50 грн;

- від 14 серпня 2022 року № 23820 дата реєстрації: 01 вересня 2022 року, кількість протермінованих днів: 1, сума штрафної санкції: 2918,50 грн;

- від 13 серпня 2022 року № 23843 дата реєстрації: 01 вересня 2022 року, кількість протермінованих днів: 1, сума штрафної санкції: 87,08 грн;

- від 13 серпня 2022 року № 23831 дата реєстрації: 01 вересня 2022 року, кількість протермінованих днів: 1, сума штрафної санкції: 254,25 грн;

- від 22 грудня 2022 року № 16430 дата реєстрації: 16 січня 2023 року, кількість протермінованих днів: 1, сума штрафної санкції: 1216,00 грн;

- від 31 грудня 2022 року № 28108 дата реєстрації: 16 січня 2023 року, кількість протермінованих днів: 1, сума штрафної санкції: 140,14 грн.

Податкові накладні від 13 серпня 2022 року № 23833, від 11 серпня 2022 року № 23848, від 13 серпня 2022 року № 23832, від 14 серпня 2022 року № 23820, від 13 серпня 2022 року № 23843, від 13 серпня 2022 року № 23831 складені позивачем у першій половині календарного місяця (з 01 по 15 число включно), отже, граничним строком подання їх на реєстрацію в ЄРПН є 31 серпня 2022 року.

Податкові накладні від 30 червня 2022 року № 27907, від 22 грудня 2022 року № 16430, від 31 грудня 2022 року № 28108 складені позивачем у другій половині календарного місяця (з 16 по 30, 31 число включно), отже, граничним строком подання їх на реєстрацію в ЄРПН є відповідно 15 липня 2022 року та 15 січня 2023 року.

На підтвердження факту своєчасного надіслання на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних №№ 27907, 23833, 23848, 23832, 23820, 23843, 23831, 16430, 28108 позивач до позовної заяви додав витяги з програмного забезпечення стосовно кожної з указаних податкових накладних (а.с.27-35), зі змісту яких видно, що розглядувані податкові накладні надсилалися позивачем на реєстрацію в ЄРПН у такі дати та час:

- ПН від 30 червня 2022 року № 27907 15 липня 2022 року о 19:39 год. (а.с.27);

- ПН від 13 серпня 2022 року № 23833 31 серпня 2022 року о 18:30 год. (а.с.28);

- ПН від 11 серпня 2022 року № 23848 31 серпня 2022 року о 18:30 год. (а.с.29);

- ПН від 13 серпня 2022 року № 23832 31 серпня 2022 року о 18:30 год (а.с.30);

- ПН від 14 серпня 2022 року № 23820 31 серпня 2022 року о 18:33 год. (а.с.31);

- ПН від 13 серпня 2022 року № 23843 31 серпня 2022 року о 18:30 год. (а.с.32);

- ПН від 13 серпня 2022 року № 23831 31 серпня 2022 року о 18:30 год. (а.с.33);

- ПН від 22 грудня 2022 року № 16430 13 січня 2023 року о 20:13 год. (а.с.34);

- ПН від 31 грудня 2022 року № 28108 13 січня 2023 року о 20:20 год. (а.с.35).

З наведеного вище слідує, що розглядувані податкові накладні позивач надіслав на реєстрацію в ЄРПН у межах граничних строків. Однак квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН (квитанції № 1) сформовані та надійшли до УПО у Львівській області лише 18 липня 2022 року, 01 вересня 2022 року та 16 січня 2023 року відповідно.

Тобто, склалася ситуація, за якої подання позивачем розглядуваних податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН відбулось протягом установлених граничних строків (31 серпня 2022 року, 15 липня 2022 року та 13 січня 2023 року), а квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН (квитанції № 1) сформовані та надійшли до позивача тільки 18 липня 2022 року, 01 вересня 2022 року та 16 січня 2023 року відповідно.

Зважаючи на викладене, суд резюмує, що позивач виконав свій обов`язок щодо своєчасного надіслання на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних №№ 27907, 23833, 23848, 23832, 23820, 23843, 23831, 16430, 28108, однак до завершення операційного дня граничних строків ДПС України не надіслала позивачу квитанції про прийняття податкових накладних або відмову в їх прийнятті. Причини, з яких податкові накладні не були доставлені та зареєстровані у ЄРПН цього ж дня, є поза волею та можливістю впливу платника податку, оскільки належне ведення та функціонування автоматизованої системи реєстрації податкових накладних належить до повноважень саме ДПС України.

Посилання відповідача на функціональні особливості КП «М.Е.DOC» суд відхиляє, позаяк з доданих позивачем до позовної заяви витягів з програмного забезпечення не вбачається, що саме з допомогою КП «М.Е.DOC» позивач подавав на реєстрацію спірні податкові накладні, крім того, відповідач не надав жодних доказів, які б вказували на те, що мало місце втручання у програмне забезпечення позивача, з допомогою якого розглядувані податкові накладні подавалися на реєстрацію.

Стосовно аргументів відповідача про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності збоїв у роботі сервера ДПС України суд зазначає, що відсутність факту надіслання позивачу протягом операційного дня граничного строку квитанцій про прийняття або неприйняття податкових накладних не може беззаперечно свідчити про наявність збоїв у роботі сервера ДПС, а може бути пов`язана також з іншими непередбачуваними обставинами. Однак у будь-якому разі такі обставини не залежать від волі позивача, з огляду на належне підтвердження ним факту надіслання розглядуваних податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН у межах граничних строків, визначених статтею 201 ПК України.

Ураховуючи наведене, а також те, що позивач вжив всіх можливих та залежних від нього заходів для проведення своєчасної реєстрації податкових накладних №№ 27907, 23833, 23848, 23832, 23820, 23843, 23831, 16430, 28108, що підтверджено належними та допустимими доказами, суд дійшов переконання, що вказане виключає висновок про наявність у діях позивача, як платника податку, порушень діючого законодавства України щодо реєстрації цих податкових накладних в ЄРПН.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03 травня 2023 року у справі № 580/1728/20.

За наведених обставин суд уважає, що оскаржуване податкове-повідомлення рішення в частині застосування до позивача штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних №№ 27907, 23833, 23848, 23832, 23820, 23843, 23831, 16430, 28108 на суму 6115,03 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо решти ПН/РК, які описані в акті камеральної перевірки від 09 травня 2023 року № 12234/13-01-04-07/40108887, суд зазначає таке.

Такі ПН/РК зареєстровані позивачем з порушенням визначених статтею 201 ПК України граничних строків реєстрації, що відображено податковим органом в акті перевірки та не заперечується позивачем.

Обґрунтовуючи неправомірність накладення податковим органом штрафу за порушення граничних термінів реєстрації розглядуваних ПН/РК позивач покликається на те, що такі не надавалися покупцям платникам податку на додану вартість, а отже штрафні санкції за їх несвоєчасну реєстрацію не передбачені.

Стосовно таких доводів позивача суд зазначає таке.

Підпункт 120-1.1 пункту 120-1 статті 120 ПК України (у редакції, чинній як на момент подання на реєстрацію спірних ПН/РК, так і на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) передбачав застосування штрафів до платників податків на додану вартість за порушення ним граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, крім:

- податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість;

- податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;

- податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;

- податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;

- податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної.

Отже, звільнення платників податків від відповідальності у вигляді штрафу за порушення ними граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), чинною редакцією підпункту 120-1.1 пункту 120-1 статті 120 ПК України не передбачено.

Фактично ж позиція позивача з цього питання ґрунтується на редакції абзацу першого підпункту 120-1.1 пункту 120-1 статті 120 ПК України, яка діяла до набрання чинності 23 травня 2020 року Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» та мала такий зміст: «Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:».

Ураховуючи те, що станом на дату подання на реєстрацію спірних ПН/РК та на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяла редакція абзацу першого підпункту 120-1.1 пункту 120-1 статті 120 ПК України, яка не передбачала звільнення платників податків від відповідальності у вигляді штрафу за порушення ними граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), така позиція позивача не може бути взята судом до уваги, а тому суд її відхиляє.

Варто також зауважити, що у відзиві на позовну заяву відповідач не звернув увагу на вказану обставину, а на обґрунтування своєї позиції покликався на правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема в постановах від 10 грудня 2019 року у справі № 540/830/19, від 03 березня 2020 року у справі № 280/1039/19, які зроблені з метою правозастосування положень норми абзацу першого підпункту 120-1.1 пункту 120-1 статті 120 ПК України у редакції до внесення змін до нього Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX, яка до спірних правовідносин не застосовується.

Посилання позивача на листи ДФС України від 16 березня 2016 року № 5733/6/99-99-19-03-02-15 та від 17 лютого 2016 року № 3567/6/99-99-10-03-02-15 суд відхиляє, оскільки викладені у таких листах податковим органом вищого рівня роз`яснення стосуються редакції абзацу першого підпункту 120-1.1 пункту 120-1 статті 120 ПК України до внесення змін до нього Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX, а тому не можуть бути враховані судом під час вирішення цього спору.

Твердження позивача про те, що податковий орган здійснив подвійне нарахування штрафних санкцій як на РК з «від`ємною сумою» так і на зареєстровані відповідно до них ПН, а отже, за одне і те ж порушення застосував штрафну санкцію двічі: 64772,94 грн за РК, які мають відмітку «не підлягає наданню отримувачу», та 61310,60 грн за ПН, видані до відповідних РК, суд оцінює критично, оскільки за умовами підпункту 120-1.1 пункту 120-1 статті 120 ПК України штраф застосовується до платників податків як за порушення ними граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, так і розрахунків коригування до цих податкових накладних.

Суд відзначає, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів своєчасного подання на реєстрацію в ЄРПН розглядуваних податкових накладних/розрахунків коригування до них, а також вжиття всіх можливих та залежних від нього заходів для проведення своєчасної реєстрації таких в ЄРПН, що виключало б його вину у порушенні податкового законодавства, а відтак і притягнення до відповідальності у вигляді штрафу за таке порушення, передбаченої підпунктом 120-1.1 пункту 120-1 статті 120 ПК України.

Тож, підсумовуючи усе викладене вище, суд доходить висновку про те, що оскаржуване податкове-повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню лише в частині застосування до позивача штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних №№ 27907, 23833, 23848, 23832, 23820, 23843, 23831, 16430, 28108 на суму 6115,03 грн. На суму штрафу 154623,69 оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, а тому в цій частині скасуванню не підлягає.

Щодо інших доводів сторін, які викладені у заявах по суті справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 КАС України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, не є необхідним надавати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для ухвалення рішення у цій справі.

Відповідно до вимог частини першої, пункту другого частини другої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до правил статті 139 КАС України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн, тож, ураховуючи часткове задоволення позову судом, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача належить стягнути 102,11 грн сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Докази понесення сторонами витрат, пов`язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні, тому їх розподіл не здійснюється.

Керуючись ст.ст.19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Управління поліції охорони у Львівській області (вул. Липинського, 4, м. Львів, 79019) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 23 червня 2023 року № 14671/13-01-04-07 в частині застосування до Управління поліції охорони у Львівській області штрафу на суму 6115,03 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на користь Управління поліції охорони у Львівській області (вул. Липинського, 4, м. Львів, 79019, код ЄДРПОУ 40108887) 102,11 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст.295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд.VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повне рішення складено 10 травня 2024 року.

СуддяКлименко Оксана Миколаївна